Семінарське заняття №5

Тема: Нація. Поняття нації. Нація як соціальний інститут. Нація етнічна та нація політична. Світовий досвід націєтворення. Нація і націоналізм.

Мета: Методична - розвивати комунікативні здібності студентів, вміння аналізувати тексти навчальних посібників, виконувати завдання; формувати уміння аналізувати, робити висновки, встановлювати власну точку зору; формувати вміння вести дискусію; виробити у студентів навички публічного мовлення;

Дидактична – поглибити й систематизувати знання учнів про історично сформовані спільноти людей; сформувати в учнів розуміння розмаїття спільнот людей, що живуть на Землі; ознайомити учнів з розвитком національного питання і форм міжнаціональної інтеграції в Україні; показати позитивні і негативні явища націоналізму;

Виховна - виховувати негативне ставлення до національних і міжнаціональних конфліктів, толерантне до людей іншої нації, релігії, поглядів; сприяти формуванню свідомого протистояння молоді спробам маніпулювати ними; сприяти розвитку активної громадянської позиції; розвивати готовність стверджувати у своїй практичній політичній діяльності демократичні цінності та норми; виховувати творчі здібності та критичне мислення; навчити поважати точку зору інших.

Основні питання семінарського заняття:

1. Поняття „етнос”, „нація”, „народ”: спільне та відмінне.

2. Національна свідомість.

3. Нація і націоналізм.

4. Світовий досвід націєтворення..

5. Формування української політичної нації.

Тип: навчальний семінар;

Форма проведення: семінар - диспут;

Методи проведення : розгорнута бесіда , інтерактивна дискусія, виступи з доповідями

Ключові терміни теми: соціальні спільноти, етнос, нація, національна свідомість, національний інтерес, націоналізм, міжнаціональний конфлікт, міжнаціональна інтеграція

План проведення заняття:

1. Вступне слово викладача: У сучасному світі існують різні соціальні спільноти.Соціальні спільноти — це відносно стійка сукупність людей, що має більш-менш однакові ознаками умов і способів життя, масової свідомості, спільність соціальних норм, ціннісних систем і інтересів.Види спільнот: сім’я, рід, плем’я, класи, соціальна група, народності, нації, професійні спільноти, трудові колективи.

Етнос — стійка сукупність людей, що історично склалася на певній території, яка має загальні, відносно стабільні особливості мови, культури і психіки, а також усвідомлює свою єдність і відмінність від інших подібних утворень.Нація — певна форма існування етносу, характерна для певного етапу історичного розвитку.

Нація — історично сформована спільнота людей, якій притаманні спільні економічне життя, мова, території, певні ознаки психології, які виявляються в особливостях її культури, мистецтва та побуту.

Ознаки нації: єдина раса, мова, релігія, звички, цінності, солідарність

Для нашої багатонаціональної країни проведення продуманої демократичної національної політики - дуже важливе завдання. Справи в цій галузі треба вести так, щоб, з одного боку, забезпечити розвиток культурної самобутності кожного народу, з іншого боку - зберігати історично сформовану цілісність нашої держави.

Основним документом, що визначає національну політику в нашій країні, є Конституція України.

Основними принципами національної політики в Україні є:

- рівність прав і свобод людини та громадянина незалежно від його раси, національності, мови, ставлення до релігії, приналежності до соціальних груп і громадських об'єднань;

- заборона будь-яких форм обмеження прав громадян за ознаками соціальної, расової, національної, мовної чи релігійної приналежності;

- збереження історично сформованої цілісності України;

- гарантія прав корінних нечисленних народів відповідно до Конституції України, загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права і міжнародних договорів Української держави;

- право кожного громадянина визначати свою національну приналежність без будь-якого примусу;

- сприяння розвитку національних культур і мов народів України;

- своєчасне і мирне вирішення протиріч і конфліктів;

- заборона діяльності, спрямованої на підрив безпеки держави, провокації соціальної, расової, національної і релігійної ворожнечі;

- захист прав і інтересів громадян України за її межами, підтримка співвітчизників, що проживають у закордонних країнах, у збереженні і розвитку рідної мови, культури і національних традицій, у зміцненні їхніх зв'язків з Батьківщиною, відповідно до норм міжнародного права.

Послідовна реалізація цих принципів відповідає інтересам усіх народів, що проживають в Україні, усього суспільства.

Сьогодні ми з Вами спробуємо ближче розглянути національну ситуацію в Україні.

3. Поняття „етнос”, „нація”, „народ”: спільне та відмінне..

   1. Усне опитування ключових термінів теми.

   2. Дискусія з питання, узагальнення проміжних висновків.

Питання для обговорення:

1. Порівняйте , що спільне, а що відмінне у поняттях „етнос”, „народ”, „нація”.

2. 3 чим, на думку вчених, пов'язаний розвиток різних історичних форм спільності людей?

3. Що характерно для нації як найбільш розвинутої форми спільності людей?

3. Національна свідомість.

Вправа : питання для обговорення (метод ”відкритий мікрофон”):

1. Спробуйте всебічно, із наведенням відомих вам прикладів охарактеризувати сутність національної свідомості, її роль у людській діяльності. Проаналізуйте слова М. Бердяєва: "Справжня національна свідомість може бути лише творчою, вона звернена вперед, а не назад".

2. Розкрийте функції історичної пам'яті і національної самосвідомості у формуванні і об'єднанні нації.

4. Нація і націоналізм.

Проведення дискусії за наступними питаннями:

1.Що таке націоналізм? (Націоналізм — ідеологія і політика, основу якої складають ідеї національної винятковості і переваги, прагнення до національної замкнутості, місництва, недовіра до інших націй.)

2. Чому націоналізм оцінюється в науці неоднозначно? У чому небезпека націоналізму?.

3.Чому наука стверджує, що жоден народ не гарантований від проявів націоналізму і шовінізму?

4. Що таке геноцид? Наведіть відомі вам приклади геноциду.

5. Один сучасний учений, характеризуючи націоналізм, застосував такий образний вислів: "Націоналізм - це мінне поле між націями". Розкрийте зміст цього образу.

6. Охарактеризуйте основні риси міжнаціональної інтеграції, типові для нашої сучасності. Поясніть, чим обумовлюється цей процес.

5. Світовий досвід націєтворення

5.1 .Виступи студентів з доповідями за темами:”Шляхи міжнаціональної інтеграції”, „Суть гуманістичного підходу до етнічних проблем у сучасному світі”, „Основні шляхи розв’язання міжнаціональних конфліктів”

5.2. Робота з картками – завданнями:

Картка 1. У світі сьогодні усе більш стверджується гуманістична моральна вимога ставитися до людей інших національностей як до рівних, делікатно, терпимо, шанобливо.

Як ви розумієте зміст цієї моральної вимоги? Поясніть на конкретних прикладах.

Картка 2. Відомому американському фізику Робертові Оппенгей - меру в комісії з розслідування антиамериканської діяльності - було задане питання. Що ви ставите вище - лояльність (вірність, симпатія, терпимість) стосовно батьківщини чи лояльність стосовно людства?".

Учений відповів: "Лояльність стосовно людства". Така відповідь знищила його кар'єру: Оппенгей мера назавжди відсторонили від секретної роботи. Як ви оцінюєте позицію вченого? Свою думку аргументуйте. Що ви особисто сказали б, якщо вам довелося б відповідати на подібне запитання?

Картка 3. Обміркуйте два вислови, наведені нижче. Перший належить німецькому мислителю Г.Лессінгу (1729-1781): "Я цілком переконаний, що жоден народ у світі не обдарований якою-небудь здатністю переважно перед іншими".

Російський фізіолог І.М. Сєченов (1829-1905) відзначав, що основні риси розумової діяльності людини і її здібностей відчувати не залежать ні від раси, ні від географічного становища. "Тільки при цьому стає зрозумілим усвідомлення морального і розумового споріднення між усіма людьми земної кулі, до яких би рас вони не належали".