24Засоби створення літературного персонажу

Засоби створення літературного персонажу Одним з найважливіших компонентів внутрішньої форми художнього твору є образ персонажа .Персонаж – це постать людини, зображена письменником у художньому творі, загальна назва будь-якої дійової особи ,кожного літературного жанру. Персонаж переважно наділений яскравим характером, окреслений взаєминами із довкіллям, зв'язками із національним, соціальним, історичним контекстом. До персонажів також відносять олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, особин тваринного світу в казках, байках, притчах, фантастичних творах тощо. У ліриці персонажа називають ліричним героєм або ліричним суб'єктом. Витворюючи образ персонажа, письменник органічно поєднує в ньому індивідуальні та типові риси. У цьому зв'язку говорять про типізацію та індивідуалізацію.

Під типізацією розуміють створення певних образів у мистецтві, в яких одиночне стає виразом загального. Образ-тип концентрує в собі риси характеру, спосіб мислення, світоглядні орієнтації певної нації або іншої групи людей, водночас залишаючись яскраво індивідуальним, неповторним. Під індивідуалізацією розуміють надання змальованим у художньому творі образам своєрідних, неповторних рис. До основних засобів індивідуалізації персонажа зараховують: портрет, його вчинки, мова персонажа, пряма і непряма характеристики цього персонажа, його ставлення до когось чи чогось та ін.

25Ідея, концепція, пафос літературного твору

Ідея, концепція, пафос літературного твору Ідея це провідна думка художнього твору. пафос твору - ідейно-емоційне ставлення письменника до зображених соціальних характерів. Пафос - вища форма ідейно-емоційної оцінки життя письменника, що розкривається в його творчості. розрізняють- героїчного пафосу(Утвердження величі подвигу окремого героя або цілого колективу), трагічний пафос ( Коли автор утверджує справи й переживання людей, яким властиві глибокі й непереборні протиріччя між прагненням до величного ідеалу й принциповою неможливістю його досягнення), Драматичний пафос(відрізняється відсутністю принципового характеру протистояння людини поза особистісним ворожим обставинам.) романтичного(за допомогою якого утверджується значущість прагнення особистості до емоційно універсального ідеалу.), сентиментальний пафос(діапазон обмежений сімейно-побутовою сферою прояву почуттів героїв і письменника.). Концепція (лат. conceptio — поєднання, сукупність) — розгорнута система поглядів, викладена з наміром уникнути логічних суперечностей при тлумаченні якоїсь складної проблеми, явища, У цьому сенсі літературознавець може мати власну естетичну концепцію художньої творчості або викладати чужі, запозичені погляди. Те ж стосується й письменників, які мають свої концепції дійсності, героя, творчості. Термін "К." вживається і для позначення головного задуму, провідної ідеї наукової праці, художнього твору. В цьому контексті за кордоном частіше вживається термін "концепт".

Пафос (грецьк. pathos — почуття, пристрасть) — натхнення, ентузіастичне почуття, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане певною ідеєю, подією. Термін перенесено у поетику із риторики. У П. емоційна напруга і думка складають одне ціле, перетворюючись на душу художнього твору: