
- •Літературознавство як наука
- •Автор і публіка як учасники літературного процесу
- •Алегорія і символ:спільне та відмінне
- •Будова і функції ампліфікації
- •5 Будова і функції антитези, оксиморону, парадоксу
- •6Будова і функції паралелізму
- •14Допоміжні літературознавчі дисципліни
- •15Драма як літературний рід
- •16Експресивна функція поетичного мовлення
- •17Елементи композиції
- •19Епос та його жанри
- •20Естетична функція поетичного мовлення
- •21Жанрова і родова дифузія і синтез мистецтв
- •22Жанрові різновиди роману
- •23Засоби поетичного синтаксису
- •24Засоби створення літературного персонажу
- •25Ідея, концепція, пафос літературного твору
- •26Імпресивна функція поетичного мовлення
- •27Індивідуальний стиль, стиль напряму, стиль доби
- •37Ліро-епічні жанри Ліро-епічні жанри : поема, балада, ода.
- •38Література та кінематограф
- •39Література та малярство
- •40Література і музика
- •41Література і наука
- •47Літературознавче поняття стилю
- •48Метамовна функція поетичного тексту
- •49Метафори, її різновиди і функції
- •50Метонімія та її різновиди
- •55Обрамлення як композиційний спосіб
- •56Оповідач та його різновиди
- •57Основні чинники літературного процесу
- •58Переклад як форма між літературної комунікації
- •59Перифраз та евфемізм
- •60Повтор : будова, різновиди і функції
- •61Поетична лексика
- •62Поетична метрика
- •63Поетична строфіка
- •64Поетична фоніка
- •65Позасюжетні компоненти літературного твору
- •76Різновиди автологічної лексики
- •77Різновиди викладу, що імітують внутрішнє мовлення : специфічні ознаки, будова і мистецькі функції
- •90Специфічна роль матеріальних засобів у мистецтві
- •91Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції діалогічної форми викладу
- •92Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції опису
- •93Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції роздуму
- •94Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції розповіді
- •95Способи викладу тематичного матеріалу
- •96Способи римування
- •101Тематика літературного твору
- •102Теорія літератури як розділ літературознавства
- •104Традиція і новаторство в літературі
- •105Триступенева класифікація літературних творів
- •106Феноменологічна концепція р.Інґардена
- •107Формалізм в історії світового літературознавства
- •108Чим відрізняються поняття «ритм» і «метр»
- •109Явище інтертекстуальності
- •110Явище парономазії
90Специфічна роль матеріальних засобів у мистецтві
91Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції діалогічної форми викладу
Діало́г (dialog) — двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома людьми, людиною та ЕОМ в вигляді питань та відповідей.
Монологічний і діалогічний тексти розрізняються між собою як з погляду структури, що лежить в основі мовленнєвої ситуації, так і з погляду закономірностей текстоутворення, що в них діють (О.І. Москальська).
Діалогічне спілкування являє собою не один якийсь вид мовленнєвої діяльності його учасників, а мовленнєвий акт (обмін інформацією), у якому говоріння і слухання — нерозривно пов'язані види мовленнєвої діяльності.
Основними ознаками діалогу є: намір, цілеспрямованість, правила ведення розмови.
92Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції опису
Опис — композиційна форма, яку використовують літературознавці і лінгвісти, щоб проаналізувати текст.
Цю композиційну форму розрізняють на опис предметів, опис процесів, опис пережитиго або опис життя й характеристику.
Комплексний предмет утворює абстрактний змістовий тип, який використовується для опису предметів. Для цієї композиційної форми типове зображення просторових відношень, в якому також відображажеться просторове співвідношення елементів предмету. Саме ці елемнти надають тексту наочності, яке реалізується через вживання засобів простору — прислівники місця або просторове позначення, дані напрямків, відстані та форми, а також відповідного спрямування прикметників. У описі також збігається час спостреження із часом опису.
93Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції роздуму
Роздум — змістовий тип тексту, при якому стверджується або заперечується певний факт, ідея, поняття, явище. Цей змістовий тип характеризується логічною більш-менш стрункою побудовою, аргументованістю та фактичністю.
Основними ознаками такого твору є: 1) наявність провідної ідеї; 2) наявність тез; 3) достатність аргументації; 4) плановість, логічна послідовність розташування матеріалу в роботі.
Залежно від джерела збирання матеріалу розповіді, описи й роздуми поділяються на твори на матеріалі життєвого досвіду, власних спостережень, навколишнього життя, екскурсій, твори за картинами, кінофільмами тощо. У кожному з цих видів творів певною мірою поєднуються елементи розповіді, опису й роздуму.
Текст-роздум використовує науковий, публіцистичний стиль, їх різновиди.
94Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції розповіді
Розповідь — здійснення мовлення (як процес), наведення мовленнєвих висловлювань, один з основних видів спілкування.
Розповідь належить до числа «квантових» комунікативних одиниць, які раніше не привертали уваги дослідників мовної прагматики. Тим не менш, розповідь є повноцінним видом мовної діяльності, важливим компонентом людського спілкування і утворює специфічну комунікативну ситуацію. В повсякденному мовленні розповідь рідко буває представлена в чистому вигляді — вільною від реплік і зауважень, що не стосуються теми розповіді. В побутовій комунікації розповідь має багато перепитувань і уточнень.
В дослідженні розповіді доцільно оперувати поняттями «канонічна/неканонічна ситуація розповіді». До компонентів, які спотворюють прагматичну ситуацію відносяться мовець, адресат, мовна дія, об’єкт розповіді і манера розповіді.
Розповідь являє собою адресовану мовну дію, тому її зміст повинен описуватись через відношення між мовцем і адресатом. В канонічній ситуації розповіді мовець і слухач виступають в однотипних ролях — товаришів, приятелів, друзів, знайомих. Існування товариських, невимушених відносин між особами створює передумову для виникнення ситуації розповіді.