- •Тема 1.Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації (Малієнко ю.Б.)
- •Україна на початку хх ст. Вплив процесів модернізації на українське суспільство
- •Тема 1. Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні
- •1.1.Досягнення і проблеми індустріального розвитку та сільського господарства в Україні на початку хх ст.
- •Розміри селянського і поміщицького землеволодіння в Австрії і на підлеглих їй східних землях на початку хх ст. (у гектарах) Наявність промислових підприємств на 100 селянських
- •Стан забезпечення Російської імперії сільськогосподарською технікою
- •Наочна складова модерної епохи
- •1.2. Зміни у традиційній соціальній структурі і нові спільноти українського суспільства Динаміка міського населення
- •1.3. Демографічні процеси Народжуваність
- •1.4.Нове і традиційне у повсякденності (нова техніка будівництва, електрика, телефон, ліфт, виробництво меблів тощо)
- •1.5. Вплив модернізації на світоглядні зміни українського суспільства
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку
- •Сучасні історики про становлення багатопартійності
- •Духовні засади та механізми формування
- •Політизація українського суспільства на початку хх ст. У документах і матеріалах
- •Загальні рекомендації до роботи з програмами партій.
- •3 Програми української демократично-радикальної партії, 1905р.
- •Українці в австрійському та російському парламентаризмі Українське і польське представництво
- •Українські підприємці і меценати
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації
- •Праця як цінність у колективній психології
- •Темп життя міського і сільського населення
- •«Фемінізація» суспільства
- •Жіночий рух Наддніпрянської України
- •Передвоєнне дитинство, юність. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт»
- •Щоденник гімназиста
- •Колегія Павла Галагана в національно-культурному житті
- •Свята, сімейні традиції, етикет, спорт, розваги різних верств населення.
- •Сучасник про родинні відносини українців в другій половині хіх ст.
- •Бюджети робітників Києва
- •Тема 4. Особливості етнічних процесів в Україні на початку хх ст.
- •Поліетнічний та поліконфесійний характер українського суспільства.
- •Населення України в Російській імперії [33]
- •Демографічні процеси в Галичині серед трьох чільних національностей
- •Україна в роки першої світової війни. Зміни в житті українського суспільства в умовах першої світової війни
- •Тема 1. Мілітаризація суспільства
- •Сучасні історики про український фактор у і Світовій війні
- •Великий князь Михайло Михайлович Маніфест до населення Галичини
- •Звернення австрійської влади до народів Австро-Угорщини
- •1.1. Ставлення до війни політиків і різних верств українського суспільства.
- •С.Петлюра Війна і українці
- •Платформа Союзу визволення України
- •Маніфест Головної Української Ради
- •З відозви Загальної Української Ради до всіх культурних народів світа!
- •Декларація Ради туп
- •В.І.Ленін Завдання революційної соціал-демократії в європейській війні
- •1.2. Вплив війни на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні
- •Тема 2.Піднесення національної самосвідомості в Україні
- •Усс на фронті і в тилу
- •Діяльність провідних українських діячів в роки і Світової війни
- •Тема 3. Вплив війни на економічне та соціальне становище населення
- •Доля мирного населення під час війни.
- •З доповіді «Особливої Наради для обговорення та об’єднання оборонних підприємств » про виснаження людських ресурсів (кінець 1916 р)
- •Про ухиляння від військової служби
- •Одяг в роки і світової війни
- •Молодь у війні
- •Доля жінок в роки війни
- •Загострення економічної кризи, зубожіння населення
- •Українська революція та громадянська війна
- •Тема 1. Боротьба за вплив на населення України різних політичних сил.
- •1.1. Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради, Української держави, Директорії, зунр, радянських урядів.
- •Великий і малий державний герб унр
- •Київ. Хроніка 1919
- •1.2.Отаманщина
- •1.3. Стосунки влади і суспільства
- •Тема 2. Вплив революції та громадянської війни на повсякденне життя, особливості світосприйняття та сфери інтересів людей в Україні у період 1917-1921 рр.
- •2.1. Знищення традиційного способу життя в умовах революції та громадянської війни
- •2.2. Молодь в революції
- •2.3. Мінливість політичних настроїв населення України
- •2 .4. Проблема масового насильства у 1917-1921 рр. Революційний максималізм у ставленні між людьми
- •2.5. Ціна перемоги у громадянській війні
- •2.6. Революційні стереотипи, символіка і фразеологія
- •Приказ Деникина Особому совещанию № 175 от 15 декабря 1919 г. (фрагмент)
- •Тема 3.Спільне і особливе у революціях Європи, України та Росії
- •Тема 4. Революція України у системі нагород, літературі, мистецтві, святах і топоніміці
- •Система нагород революційної України
- •В’ячеслав Липинський Націоналізм, патріотизм і шовінізм (з листа до б.Шемета)
Сучасні історики про становлення багатопартійності
Біля витоків багатопартійності (За М.Кармазіною)
Вцiлiлий пicля російської ідейної iнтервенцiї політично свідомий прошарок української нації, утримавшись вiд вступу до партійних об’єднань росіян, прагнув до органiзацiї й самовизначення у власних політичних органiзацiях. Особливicтю тогочасного політичного процесу на українських землях стало те, що волею імперії корінне населення – українці – перебували не лише в скрутному соцiально-економiчному становищі, але й опинилися в епiцентрi мiжнацiонального протистояння. Найбiльшi нацiональнi меншини на території України були представлені російським, польським та єврейським населенням. Представники кожної з націй, прагнучи політичної самоiдентифiкації, створювали свої партiйнi об’єднання. Разом з тим вони піддавалися могутнім ідеологічним впливам з боку російських полiтичних сил, представлених соціал-демократами, соцiалiстами-революціонерами, анархicтами, конституціоналістами, монархicтами. Саме до їхніх лав на початку століття відбувався відплив значної кiлькостi найсвiдомiших та найосвiченiших українців. Тут з-поміж останніх, хто зміг протистояти ідейному натискові російської політичної еліти, вдався до створення власне українських полiтичних партій.
Загальна полiтизацiя життя в імперії зумовила той факт, що будь-який захід на українських землях (чи то заснування видавництва української книги, чи акція на підтримку вільного функціонування української мови), що мав метою захист українських інтересів, набував політичного характеру. За таких умов українська iнтелiгенцiя все більше переймалася питанням свого місця i ролі в житті поневоленої нації. Особливістю політичного мислення стають рефлексії над проблемою необхiдностi служіння українству, оборони його національних iнтepeciв, питання боротьби за політичне усамостiйнення нації на piвнi державного організму. [15, ст.139]
Духовні засади та механізми формування
національної самосвідомості (за Ситник П.К, Дербак А.П.)
Національна самосвідомість – це своєрідний міст, через який діяльність окремого індивіда органічно вливається у життя нації, отримуючи доступ до її багатств і можливостей, залучаючись водночас до спільної справи, вносячи у загальну скарбницю свою частку. Безумовно, людина об’єктивно, незалежно від її волі й свідомості, включена у систему зв’язків тієї чи іншої національної спільноти. Однак без розвиненої національної самосвідомості цей зв’язок має примітивно-меркантильний споживацький характер: нація намагається використати всі сили і можливості індивіда, а він, у свою чергу, мати максимальну вигоду від суспільства для задоволення своїх егоїстичних потреб. Взаємини між особою і національною спільнотою набувають антагоністичного характеру, що призводить, врешті, до негативних наслідків для обох сторін: деформує особистість і виснажує сили нації. Взаємодія особи і нації стає по-справжньому результативною лише за умови гармонійного поєднання об’єктивних зв’язків між ними з суб’єктивними – свідомо встановленими, доцільно організованими, що сприяють як самореалізації особистості, так і розквіту нації. [29]