Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
materiali_do_kursu_DIU.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
7.06 Mб
Скачать

Сучасні історики про становлення багатопартійності

Біля витоків багатопартійності (За М.Кармазіною)

Вцiлiлий пicля російської ідейної iнтервенцiї політично свідомий прошарок української нації, утримавшись вiд вступу до партійних об’єднань росіян, прагнув до органiзацiї й самовизначення у власних політичних органiзацiях. Особливicтю тогочасного політичного процесу на українських землях стало те, що волею імперії корінне населення – українці – перебували не лише в скрутному соцiально-економiчному становищі, але й опинилися в епiцентрi мiжнацiонального протистояння. Найбiльшi нацiональнi меншини на території України були представлені російським, польським та єврейським населенням. Представники кожної з націй, прагнучи політичної самоiдентифiкації, створювали свої партiйнi об’єднання. Разом з тим вони піддавалися могутнім ідеологічним впливам з боку російських полiтичних сил, представлених соціал-демократами, соцiалiстами-революціонерами, анархicтами, конституціоналістами, монархicтами. Саме до їхніх лав на початку століття відбувався відплив значної кiлькостi найсвiдомiших та найосвiченiших українців. Тут з-поміж останніх, хто зміг протистояти ідейному натискові російської політичної еліти, вдався до створення власне українських полiтичних партій.

Загальна полiтизацiя життя в імперії зумовила той факт, що будь-який захід на українських землях (чи то заснування видавництва української книги, чи акція на підтримку вільного функціонування української мови), що мав метою захист українських інтересів, набував політичного характеру. За таких умов українська iнтелiгенцiя все більше переймалася питанням свого місця i ролі в житті поневоленої нації. Особливістю політичного мислення стають рефлексії над проблемою необхiдностi служіння українству, оборони його національних iнтepeciв, питання боротьби за політичне усамостiйнення нації на piвнi державного організму. [15, ст.139]

Духовні засади та механізми формування

національної самосвідомості (за Ситник П.К, Дербак А.П.)

Національна самосвідомість – це своєрідний міст, через який діяльність окремого індивіда органічно вливається у життя нації, отримуючи доступ до її багатств і можливостей, залучаючись водночас до спільної справи, вносячи у загальну скарбницю свою частку. Безумовно, людина об’єктивно, незалежно від її волі й свідомості, включена у систему зв’язків тієї чи іншої національної спільноти. Однак без розвиненої національної самосвідомості цей зв’язок має примітивно-меркантильний споживацький характер: нація намагається використати всі сили і можливості індивіда, а він, у свою чергу, мати максимальну вигоду від суспільства для задоволення своїх егоїстичних потреб. Взаємини між особою і національною спільнотою набувають антагоністичного характеру, що призводить, врешті, до негативних наслідків для обох сторін: деформує особистість і виснажує сили нації. Взаємодія особи і нації стає по-справжньому результативною лише за умови гармонійного поєднання об’єктивних зв’язків між ними з суб’єктивними – свідомо встановленими, доцільно організованими, що сприяють як самореалізації особистості, так і розквіту нації. [29]

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]