Великий і малий державний герб унр

Використання великого i малого державнихгербів УНР, ухвалено законом Центральної Ради 22 березня 1918 р., у якому щоправда не дано опису гербів, не зазначено їxнix розмiрiв тощо. Від самого початку вони стали об’єктом аргументованої критики В.Mодзалевського i Г.Нарбута. Ціавторитетнізнавці геральдики висловили слушний закид авторові – відомомумистцеві,професорові В.Kричевському, що він, малюючи герб, робив це тільки як художник, «не звертаючи ніякої уваги на вимоги геральдики i навітьцілком незнайомий з нею». [23]

• Доопрацюйте герби. Додайте необхідні, з вашої точки зору, атрибути державного герба. Обґрунтуйте свій вибір

До історії епонімів

Про білих і червоних В епоху Французької революції революціонери обрали червоний прапор. У Римі червоний прапор означав війну. Червоне було кольором крові, вогню і магії. Білий – колір королівського штандарту, біла лілія – геральдичний знак французької монархії . Традиційно вважається, що переможна хода червоного прапору почалася у 1791 р., коли повсталі, які атакували Тюільрі, підняли просякнутий кров’ю королівський штандарт. З того часу червоне і біле стали традиційними кольоровими символами революції і контрреволюції [9, ст.524]

Українська держава

• Проаналізуйте . Грамоту Павла Скоропадського, уривки із законів про тимчасовий державний устрій України. Визначте, які процеси Української держави відбивають наведені документи.

• Встановіть, які засоби використовують автори, аби привернути на свій бік більшість населення України.

ГРАМОТА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО

29 квітня 1918р.

Громадяне України!

Всім Вам, козаки та громадяне України, відомі події посліднього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову відродившася Українська Держава стояла коло краю загибелі.

Спаслась вона дякуючи могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні свому слову, продовжують і по цей час боротись за цільність і спокій України.

Бувше Українське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього. Як вірний син України, я рішив взяти на себе тимчасово всю повноту влади.

І тією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.

Права приватної власности — як фундаменту культури і цівілізації, відбудовуються в повній мірі, і всі розпорядження бувшого Українського Уряду, а рівно тимчасового уряду російського, відміняються і касуються.

Поруч з цим будуть прийняті міри по відчуженню земель по дійсній їх вартости від великих власників, для наділення земельними участками малоземельних хліборобів.

Рівночасно будуть твердо забезпечені права робітничого класу.

В області економічній і фінансовій відбувається повна свобода торгу й відчиняється широкий простір приватнього підприємства й ініціятиви. Державний вісн.-1918.-16 трав.

ІЗ ЗАКОНІВ ПРО ТИМЧАСОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ

29 квітня 1918р.

Тимчасово до вибрання Сойму й відкриття його діяльности державний устрій України й порядок керування основується на отсих законах

ПРО ГЕТЬМАНСЬКУ ВЛАДУ

1) Влада управи належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української Держави.

2) Гетьман стверджує закони й без його санкції ніякий закон не може мати сили.

3) Гетьман призначає Отамана Ради Міністрів. Отаман Міністрів складає Кабінет і представляє його в повнім складі на затвердженнє Гетьмана.

4) Гетьман є найвищий керовничий всіх зносин Української Держави з закордонними державами

5) Гетьман є верховний воєвода Української Армії та Фльоти.

6) Гетьман оголошує обпасти на військовім, осаднім або виключнім стані. 7) Гетьманови належить помилуваннє засуджених, полегченнє кари й

8) Накази й розпорядки Гетьмана закріпляються Отаман-Міністром або відповідним йому Міністром.

ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ І ГРОМАДЯН

12) Захист Рідного Краю се обов'язок кожного козака та громадянина Української Держави.

16) Ніхто не може бути суджений і покараний інакше, як тільки за проступні ділання передбачені істнуючими в час їх здійснення законами. 17) Оселя кожного непорушна. Робити обшукуваннє й арешт в будинку без згоди його господаря можливо не инакше, як у випадках і в порядку, означених законом.

19) Власність непорушна. Примусове вивласеннє нерухомого майна, коли необхідно для якої небудь державної чи громадської користи можливе не инакше, як за відповідну платню

20) Українські козаки та громадяни мають право робити зібрання, в межах, нешкідливих законам, мирно й без зброї.

Для збереження своєї влади П. Скоропадський розгорнув активну державотворчу діяльність.

• Ознайомтеся з наведеним нижче переліком законодавчих актів, що стосувалися аграрного сектору та військовослужбовців, встановіть основні напрямки відносин між селянами і гетьманською владою.

• Оцініть наведені кроки уряду Скоропадського з точки зору взаємодії влади і людини.

  1. 18 травня 1918 р. – розпорядження Міністра внутрішніх справ Української Держави про повернення землі поміщикам.

  2. 27 травня 1918 р. – Закон про право на урожай 1918 р. (про переважне право поміщиків на врожай).

  3. 8 липня 1918 р. – Тимчасовий закон «Про засоби боротьби з розрухою сільського господарства»: «надати губерніальним земельним комісіям право на примусове використання живого і мертвого сільськогосподарського інвентаря власників, котрі не вповні використовують його у власних господарствах, для перевозок, що мають державне значення»

  4. Рішення про державну монополію на хліб з правом його реквізування на першу вимогу.

  5. 15 липня 1918 р. – «Закон про передачу хліба врожаю 1918 р. у розпорядження держави»: «вся кількість хліба, за винятком запасу, який визначається міністром продовольчих справ для харчування та господарських потреб, поступає у розпорядження держави…..Під хлібом розумілося жито, пшениця, просо, квасоля, горох кукурудза, ячмінь і овес, всякого роду борошно, висівки, крупи та відходи продуктів названого хліба, а також масляне насіння і всякі жмихи»

  6. 1 серпня 1918 р. – Закон «Про політично-правове становище служащих Військового відомства», за яким їм заборонялося входити до складу і брати участь у будь-яких спілках, гуртах, товариствах, партіях, радах, що мають політичний характер.

  7. 10 вересня 1918 р. – Угода між П.Скоропадським і країнами австро-німецького блоку, за якою останні дістали право вивезти з України 75 млн. пудів хліба, 13 млн. пудів м'яса, 9 млн. пудів цукру тощо.

Зіставте документи-свідчення

Відомий історик і міністр закордонних справ Української державиД.Дорошенко у своїй книзі «Історія України 1917 – 1923 рр.» наводить два наступних свідчення:

1. Міністр Кiстяковський, у виголошеній ним у промові на з’їзді губернiяльних старост та їх помiчникiв у Києві 19 вересня 1918 р. заявив: «При допомозі союзників – Німецької Держави й Австро-Угорщини, Україна вступила на широкий шлях свого державного самостійного існування. Зріст та розквіт Украйни можливі тільки на твердих національних підставах. Могутній рух селян-хлiборобiв, перенятий здоровими ідеями державності, пiдняв історичний прапор української самостiйностi – Гетьманство…». [10]

2. Таблиця товарообміну України з Центральними державами.

Товарообмін України з Центральними Державами за 6 мiсяцiв (квітень - вересень ) i за вересень окремо[10]

Таблиця 16

Вивіз			Привіз
Скількість		вагонів	Скількість		вагонів
Назва продуктів	всього	у вересні	Назва продуктів	всього	у вересні
Хліб	6.326	711	Вугіль	21.428	3.509
Солома i сіно	1.406	137	масла	804	449
Цукор	3.458	549	Сільсько- господарськi машини	1.651	131
Яйця	2.009	148	Рiжнi грузи	665	162
Худоба	5.500
Сири i мило	330
Шкура i вироби з неї	158
Конопля	280	135
Резина	231	62
Мануфактура	264
Вiйськове майно	3.449
Рiжнi грузи	14.113	998
Всього	44.524	4.854	Всього	24.548	4.251

4. Уточнить все цифри

• Ознайомтеся з грамотою П.Скоропадського про федерацію з Росією та телеграмою про зречення гетьмана від влади. Встановіть зв'язок між цими документами.

• Наведіть фрази з тексту, що найбільш емоційно відбивають позицію автора.

ГРАМОТА ГЕТЬМАНА П.СКОРОПАДСЬКОГО ПРО ФЕДЕРАЦІЮ УКРАЇНИ 3 РОСІЄЮ

14 листопада 1918р.

Ставлячись із великим почуттям до всіх терпінь, які переживала рідна їй Великоросія, Україна всіма силами старалась допомогти своїм братам, оказуючи їм велику гостинність і піддержуючи їх всіма можливими засобами в боротьбі за відновлення в Росії твердого державного порядку.

На інших принципах, принципах федеративних повинна бути відновлена давня могутність і сила всеросійської держави. В цій федерації Україні належить зайняти одне з перших місць, бо від неї пішов порядок і законність краю і в її межах перший раз свобідно віджили всі принищені та пригноблені большевицьким деспотизмом громадяни бувшої Росії.

Глибоко переконаний, що інші шляхи були б загибеллю для самої України, я кличу всіх, кому дорога її майбутність, тісно зв'язана з будучиною і щастям всієї Росії, з'єднатися біля мене і стати грудьми на захист України й Росії. Я вірю, що цій святій патріотичній справі ви, громадяни й козаки України, а також і решта людности, дасте сердечну й могутню підтримку. Павло Скоропадський

14 листопада 1918 р. Місто Київ.

ТЕЛЕГРАМА ГЕТЬМАНА СКОРОПАДСЬКОГО ПРО ЗРЕЧЕННЯ ВІД ВЛАДИ

14 грудня 1918 р.

Я гетьман усієї України, протягом 7,5 місяців прикладав усіх своїх сил, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав сил, щоби правитися з цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади. Павло Скоропадський. 14 грудня 1918 г.

За владу в Україні боролися кілька політичних сил, серед яких найактивнішими були більшовики та Директорія.

У листопаді 1918 р. капітуляція Німеччини зробила нечинним Брестський мирний договір, і ЦК РКП(б) негайно утворив Тимчасо­вий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г. П’ятаковим. Причини такого поспіху вичерпно пояснюються у листі В. Леніна головкому І. Вацетісу від 29 листопа­да 1918 p.: «З просуванням наших військ на захід і в Україну утворюються обласні тимчасові радянські уряди, покликані зміцнити ради на міс­цях. Ця обставина має ту хорошу сторону, що позбавляє змоги шо­віністів України, Литви, Латвії, Естляндії розглядати рух наших час­тин як окупацію і створює сприятливу атмосферу для дальшого просу­вання наших військ. Без цієї обставини наші війська були б поставлені в окупованих областях у нестерпне становище, і населення не зустріча­ло б їх як визволителів» [6]

Мовою епохи

• Спираючись на документ визначте ставлення П.Скоропадського до подій в Україні.

Зі спогадів П.Скоропадського Когда я был выбран хлеборобами в Гетманы, в своей первой Грамоте я изложил свою программу и этой программы, одобренной моими же выборщиками, я свято придерживался. Я действительно думал, что люди понимают, что украинское движение имеет право на существование. Конечно, самостоятельность, которой тогда приходилось строго придерживаться из-за немцев, твердо на этом стоявших, для меня никогда не была жизненна, но я думал, – да так бы оно и было – немцы изменили бы свою политику в сторону федерации Украины с Россией. Если были некоторые круги, которые признавали федерацию, автономию или что-нибудь подобное, то дело тут вовсе не в украинской идее, а исключительно в смысле удобства для обывателей иметь децентрализованную Россию. Удобнее какому-нибудь сахарозаводчику или горнозаводчику из Киевской или Екатеринославской губернии ехать в Киев и сразу в кругу министров получить необходимые ему справки и разрешения вместо того, чтобы. тащиться в Петроград и там высиживать в передних разных сановников… Одним словом, вся эта группа хотела решительного возврата к старому, как с точки зрения национальной, так и с точки зрения социальной. …В разгар любой революции только люди с крайними лозунгами при известном счастливом стечении событий становились вождями и имели успех. Я это знал, но на мое несчастье я пришел к власти в тот момент, когда для страны, измученной войной и анархией, в действительности была нужна средняя линия, линия компромиссов. Отсутствие политического воспитания в России; взаимное недоверие; ненависть; деморализация всех классов, особенно усилившаяся во время войны и последующей за ней революции; полная оторванность страны от внешнего мира, дающая возможность всякому толковать мировые события, как это ему кажется выгодным; военная оккупация – все эти условия мало сулили успеха в моей работе, но, взяв власть не ради личной авантюры, я и теперь не изменил своего мнения.

Директорія УНР

• Складіть власну програму дослідження Декларації Директорії УНР та Універсалу від 22.01.1919 р, поясніть необхідність кожного пункту.

• Дослідіть документи за власною програмою, зробіть висновок про еволюцію політичних поглядів В.Винниченка і С.Петлюри.

• Охарактеризуйте емоційне тло документів, до яких суспільних поглядів і почуттів вони звернені.

ІЗ ДЕКЛАРАЦІЇ ДИРЕКТОРІЇ УНР

26 грудня 1918 р.

Директорія пропонує:

1. Трудовому селянству з'їхатись у губернії і вибрати своїх делегатів на Конгрес трудового Народу України.

2. Міському робітництву вибрати від фабрик, майстерень, заводів, контор та инших установ людської праці своїх делегатів на Конгрес Трудового Народу України. Частина робітництва неукраїнської національности під час боротьби українського народу з бувшим гетьманом ставилась до цієї боротьби не з повною активністю, а частина нейтрально. Директорія гадає, що в боротьбі за визволення всіх працюючих не-українське робітництво забуде свою національну нетерпимість і щиро та дружно прилучиться до всього Трудового Народу України.

3. Трудовій інтелігенції, що безпосередньо працює для трудового народу, тобто: робітникам на полі народньої освіти, лікарським помічникам, народним кооперативам, служачим у конторах та инших установах так само вибрати своїх представників на Конгрес Трудового Народу України.

Конгрес Трудового Народу України матиме всі верховні права і повновласть рішати всі питання соціяльного, економичного та політичного життя Республики.

До Конгресу Директорія верховною властю своєю насамперед поверне селянству ті контрибуції, які було зібрано з нього поміщиками.

Директорія поставить на фабриках, заводах та инших промислових установах державний робітничий контроль і пильно дбатиме, щоб промисловість набрала здорового, користного для народу життя.

Директорія вважає своїм обов'язком взяти під керування Української Народньої Республики головні галузі української промисловости й направити господарство в них в інтересах працюючих кляс і всього громадянства, а не малої групи кляси великовласників.

Всі форми спекуляції Директорія нищитиме безпощадно, не зупиняючись перед карами військового часу. Для цього по всій Україні будуть організовані «комісії боротьби з спекуляцією». Так само Директорія пильно дбатиме, щоб негайно трудові маси були задоволені предметами першої необхідности (шкури, мануфактури, залізних виробів та іншого).

В сфері міжнародних відносин Директорія стоїть на ґрунті цілковитого нейтралітету і бажання мирного співжиття з народами всіх держав.

Так само у внутрішніх відносинах Республики Директорія ставить собі метою національну злагоду і дружне поєднання трудової демократії всіх націй, що заселяють Українську Землю.

Директорія щиро вірить, що спільними силами всіх працюючих трудовий народ України без жорстоких, крівавих і непотрібних форм боротьби досягне своєї мети.

Голова Директорії УНР В. Винниченко; члени Директорії: Петлюра, Швець, Андрієвський, Макаренко.

УНІВЕРСАЛ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 22 січня 1919р.

Іменем Української Народньої Республіки Директорія оповіщає народ український про велику подію в історії землі нашої української.

3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народньої Республіки, як виразник волі всіх українців Австрійської* імперії проголосила злуку Західньої Української Народньої Республіки з Надніпрянською Українською Республікою в одноцільну суверенну Народню Республіку.

Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народньої Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійсняти на умовах, які зазначені в Постанові Західньої Української Народньої Республіки від 3-го січня 1919 року.

Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка і Угорська Україна і Наддніпрянська Велика Україна.

Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.

22 січня 1919 року

У м.Києві

*В оригіналі дописано олівцем – «Угорської».

З розгортанням національного руху виникла і набрала гостроти українська громадянська війна між соціалістичним і несоціалістичним табором; хоча за своєю гостротою вона значно поступалася російській громадянській війні, все ж таки в окремі моменти (як-от під час повстання Директорії проти режиму Павла Скоропадського) вона відігравала вирішальну роль у перебігу революції в Україні

У 2005 р. українські історики упорядкували книгу «Україна. Хроніка ХХ століття», яка є безцінним джерелом для вивчення життєдіяльності жителів України у певний період

Україна у 1919 р.

• Встановіть і класифікуйте джерела, якими послуговувалися упорядники Хроніки.

• Порівняйте політику Директорії та Тимчасового робітничо-селянського уряду.Визначте, які напрями діяльності обох структур найбільше вплинули на ситуацію в Україні у січні-лютому 1919 р.

• Встановіть за картою атласу динаміку просування РСЧА по Україні. Спираючись на дані таблиці, поясніть причини успіху радянської влади в Україні у 1919 р.

Збережено правопис оригіналу

Таблиця 17

1919 рік
Директорія	Тимчасовий робітничо-селянський уряд
3-4. 01. Керівництво УНР надіслало радіотелеграму за підписом голови РНМ В.Чехівського до РНК з запитанням: на підставі чого радянські війська вторглися на територію України.	3.01. Харків. Вступ до міста військ Червоної Армії. Встановлення радянської влади.
4.01. Київ. Скасовано Державну варту і створено народну міліцію Зустріч С.Петлюри з композиторами О.Кошицем та К.Стеценком. Їм було запропоновано організувати великий український хор для здійснення концертного турне по Франції під час роботи Паризької конференції. Уряд УНР ухвалив відправлення на переговори до Москви надзвичайної дипломатичної місії на чолі з С.Мазуренком Станіслав Сесія УНРади ЗУНР затвердила уряд – Державний секретаріат, голова – С.Голубович.	4.01. Москва Прийняття рішення у Реввійськради республіки про створення Українського фронту на базі Групи військ курського напряму. Командувач фронту – Антонов-Овсієнко.
5.01 Київ Директорія затвердила «Інструкцію для виборів на Конгрес трудового народу України», відповідно до якої обиралися 593 делегати, з яких 377 – від селянства, 118 – від робітників, 33 – від трудової інтелігенції.	5.01 Москва Нота народного комісара закордонних справ РСФРР Г.Чичеріна у відповідь на радіотелеграму уряду УНР від 31 грудня, 3-4 січня. У ній стверджувалося, що військ РСФРР в Україні нема, а проти Директорії воює армія українського радянського уряду, який є цілком незалежний.
6. 01. Київ Затвердження Директорією закону про державну українську грошову одиницю – гривню і про припинення в УНР з 236.01.19 р обігу російських грошових знаків.	6.01. Харків Тимчасовий робітничо-селянський уряд ухвалив декрет про назву держави – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).
8.01 Київ Директорія ухвалила закон про землю в УНР, в основу якого покладено принцип соціалізації землі. За трудовим господарством зберігалося у користуванні 15 дес. Землі, що переходила у спадщину. Мінімальний розмір наділу для безземельних – 5 дес. Ухвалено законопроект про наділення кожного козака армії УНР додатковим наділом у 5 дес., наданим у довічне користування. Київ. Прем’єра Молодого театру «Різдвяний вертеп».
11-14.01. Київ Директорія прийняла рішення про необхідність заснування у Києві національного державного оперного театру. Директорія УНР затвердила закон про заклик військових до дійсної військової служби.	11-14.01. Харків Декрет Тимчасового робітничо-селянського уряду про порядок націоналізації підприємств. Чернігів Вступ до міста частин Червоної Армії Харків. Розпорядження Тимчасового робітничо-селянського уряду ревкомам про ліквідацію буржуазного державного апарату. Утворення Українського Центрального агентства по розповсюдженню преси та літератури. Оприлюднення декретів, якими встановлювалася радянська влада в Україні, про організацію влади на місцях, про утворення ВНК.
20-22.01. Київ У зв’язку з наступом Червоної армії оголошено військовий стан по всій території УНР. Ухвалення Закону про надзвичайні військові суди в УНР. Злука УНР та ЗУНР в єдину соборну УНР Постанова про одноосібне вирішення всіх військових питань головним отаманом С.Петлюрою.	20-22.01. Харків Декрет про передачу усіх закладів освіти у підпорядкування відділу освіти Тимчасового робітничо-селянського уряду.
23-26.01. Одеса Переговори про порозуміння Антанти і Директорії УНР. Київ Начальник штабу армії УНР А.Мельник видав наказ про новий розподіл армії на фронти і групи.	23-26.01. Харків Декларація про основні соціально-економічні та політичні завдання радянської влади в Україні. Прийняття Декрету про організацію продовольчої справи в Україні. Оголошення державної монополії на закупки хліба, цукру солі й чаю, на які встановлювалися тверді ціни.
2.02. Київ Постанова РНМ про переїзд усіх установ УНР до Вінниці.	5.02 Київ Вступ Богунського і Таращанського полків до Києва.