- •Тема 1.Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації (Малієнко ю.Б.)
- •Україна на початку хх ст. Вплив процесів модернізації на українське суспільство
- •Тема 1. Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні
- •1.1.Досягнення і проблеми індустріального розвитку та сільського господарства в Україні на початку хх ст.
- •Розміри селянського і поміщицького землеволодіння в Австрії і на підлеглих їй східних землях на початку хх ст. (у гектарах) Наявність промислових підприємств на 100 селянських
- •Стан забезпечення Російської імперії сільськогосподарською технікою
- •Наочна складова модерної епохи
- •1.2. Зміни у традиційній соціальній структурі і нові спільноти українського суспільства Динаміка міського населення
- •1.3. Демографічні процеси Народжуваність
- •1.4.Нове і традиційне у повсякденності (нова техніка будівництва, електрика, телефон, ліфт, виробництво меблів тощо)
- •1.5. Вплив модернізації на світоглядні зміни українського суспільства
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку
- •Сучасні історики про становлення багатопартійності
- •Духовні засади та механізми формування
- •Політизація українського суспільства на початку хх ст. У документах і матеріалах
- •Загальні рекомендації до роботи з програмами партій.
- •3 Програми української демократично-радикальної партії, 1905р.
- •Українці в австрійському та російському парламентаризмі Українське і польське представництво
- •Українські підприємці і меценати
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації
- •Праця як цінність у колективній психології
- •Темп життя міського і сільського населення
- •«Фемінізація» суспільства
- •Жіночий рух Наддніпрянської України
- •Передвоєнне дитинство, юність. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт»
- •Щоденник гімназиста
- •Колегія Павла Галагана в національно-культурному житті
- •Свята, сімейні традиції, етикет, спорт, розваги різних верств населення.
- •Сучасник про родинні відносини українців в другій половині хіх ст.
- •Бюджети робітників Києва
- •Тема 4. Особливості етнічних процесів в Україні на початку хх ст.
- •Поліетнічний та поліконфесійний характер українського суспільства.
- •Населення України в Російській імперії [33]
- •Демографічні процеси в Галичині серед трьох чільних національностей
- •Україна в роки першої світової війни. Зміни в житті українського суспільства в умовах першої світової війни
- •Тема 1. Мілітаризація суспільства
- •Сучасні історики про український фактор у і Світовій війні
- •Великий князь Михайло Михайлович Маніфест до населення Галичини
- •Звернення австрійської влади до народів Австро-Угорщини
- •1.1. Ставлення до війни політиків і різних верств українського суспільства.
- •С.Петлюра Війна і українці
- •Платформа Союзу визволення України
- •Маніфест Головної Української Ради
- •З відозви Загальної Української Ради до всіх культурних народів світа!
- •Декларація Ради туп
- •В.І.Ленін Завдання революційної соціал-демократії в європейській війні
- •1.2. Вплив війни на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні
- •Тема 2.Піднесення національної самосвідомості в Україні
- •Усс на фронті і в тилу
- •Діяльність провідних українських діячів в роки і Світової війни
- •Тема 3. Вплив війни на економічне та соціальне становище населення
- •Доля мирного населення під час війни.
- •З доповіді «Особливої Наради для обговорення та об’єднання оборонних підприємств » про виснаження людських ресурсів (кінець 1916 р)
- •Про ухиляння від військової служби
- •Одяг в роки і світової війни
- •Молодь у війні
- •Доля жінок в роки війни
- •Загострення економічної кризи, зубожіння населення
- •Українська революція та громадянська війна
- •Тема 1. Боротьба за вплив на населення України різних політичних сил.
- •1.1. Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради, Української держави, Директорії, зунр, радянських урядів.
- •Великий і малий державний герб унр
- •Київ. Хроніка 1919
- •1.2.Отаманщина
- •1.3. Стосунки влади і суспільства
- •Тема 2. Вплив революції та громадянської війни на повсякденне життя, особливості світосприйняття та сфери інтересів людей в Україні у період 1917-1921 рр.
- •2.1. Знищення традиційного способу життя в умовах революції та громадянської війни
- •2.2. Молодь в революції
- •2.3. Мінливість політичних настроїв населення України
- •2 .4. Проблема масового насильства у 1917-1921 рр. Революційний максималізм у ставленні між людьми
- •2.5. Ціна перемоги у громадянській війні
- •2.6. Революційні стереотипи, символіка і фразеологія
- •Приказ Деникина Особому совещанию № 175 от 15 декабря 1919 г. (фрагмент)
- •Тема 3.Спільне і особливе у революціях Європи, України та Росії
- •Тема 4. Революція України у системі нагород, літературі, мистецтві, святах і топоніміці
- •Система нагород революційної України
- •В’ячеслав Липинський Націоналізм, патріотизм і шовінізм (з листа до б.Шемета)
Україна в роки першої світової війни. Зміни в житті українського суспільства в умовах першої світової війни
Динаміка історичного процесу може
бути позитивною або негативною.
Коли кризи охоплюють не окремі країни,
а величезні регіони, їх слід назвати цивілізаційними.
Велика війна 1914 - 1918 pp. якраз і була цивілізаційною кризою. (С. Кульчицький)
Тема 1. Мілітаризація суспільства
Україна в контексті світової історії
Перша світова війна Першого серпня 1914 року розпочалася Перша світова війна, що було спричинено збройним протистоянням двох воєнно-політичних блоків: Центральні держави і Антанта. Ворогуючі сторони ставили перед собою фактично одні й ті ж цілі: ствердження власного домінування у світі, загарбання чужих територій, встановлення контролю над ринками збуту та джерелами сировини, послаблення хвилі народних виступів за соціальне та національне визволення, знешкодження опозиційних політичних сил, концентрація народної уваги не на внутрішніх проблемах, а на зовнішній загрозі. Бойко Україна не залишалась осторонь цієї трагедії. Напередодні Першої світової війни українські землі, що входили до складу Австро-Угорщини та Росії і відповідно до ворогуючих блоків, стали об’єктом загарбницьких намірів обох імперій: Росія прагнула захопити Галичину, Буковину і Закарпаття, Австро-Угорщина мала на меті приєднати частину земель Правобережної України, зокрема Волинську і Подільську губернії. Крім того, Україні відводилося чільне місце у стратегічних планах німецької буржуазії та великих землевласників у контексті створення «Великої Німеччини». |
Сторінки теорії
Велика війна як прояв кризи європейської цивілізації (за С.Віднянським )
Ознайомтеся з теоретичними висновками відомого сучасного українського історика С.Віднянського. Визначить економічні, політичні та соціальні проблеми розв’язання війн.
Актуалізуйте знання з попередніх курсів історії для підтвердження або спростування викладеним думкам.
На початку ХХ ст. явища, які супроводжували індустріальну стадію розвитку провідних європейських країн, вилилися в глобальну кризу. Матеріальною основою цієї кризи стала модернізація, а саме – швидкий розвиток ринкових відносин на базі індустріального виробництва, технічного прогресу. Це, з одного боку, дозволило провідним державам зробити різкий ривок уперед, а з іншого – вкрай загострило соціальні, міжнаціональні та інші проблеми в суспільстві й викликало явища, які загрожували західній цивілізації переродженням. З розвитком індустріального прогресу, поряд із наповненням ринків товарами й послугами, моральні й гуманістичні цінності, зокрема, дедалі більше поступалися корпоративній, технократичній, тоталітарній масовій свідомості. Ця тенденція не лише виявлялася в духовній сфері, а й сприяла небаченому посиленню ролі держави, що перетворювалася в носія загальнонаціональної ідеї, яка поступово заміняла ідеї демократії.
Логіка соціально-економічного розвитку привела до утвердження на початку ХХ ст. монополістичного режиму в економіці індустріальних країн, що позначилося на внутрішньополітичному кліматі цих країн (зростання тоталітарних тенденцій, мілітаризація), а також на міжнародних відносинах (посилення боротьби за ринки, політичний вплив у світі). Основою цих тенденцій була політика монополій, що мала виразно агресивний характер. А зрощення монополій з державою, формування державно-монополістичного капіталізму посилювало експансіоністський характер державної політики. Свідчення цього: мілітаризація (гонка озброєнь набула нечуваного розмаху – з 90-х років ХІХ ст. до 1913 р. військові бюджети провідних держав зросли більше ніж на 80%), виникнення військово-політичних союзів, зокрема найбільших із них – Троїстого союзу в 1882 р. (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) і Антанти у 1904 – 1907 рр. (Великобританія, Франція, Росія), локальні воєнні конфлікти, що мали тенденцію до розростання. (Загострення суперництва держав визначалося значною мірою відносною нерівномірністю їх соціально-економічного розвитку, що впливало на рівень і форми їхньої зовнішньої експансії. [2]
Україна в контексті світової історії