Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
materiali_do_kursu_DIU.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
7.06 Mб
Скачать

Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації

    1. Вплив освіти, преси, темпів книгодруку на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні на початку ХХ ст.

Сторінки теорії

Праця як цінність у колективній психології

українських селян пост кріпосницької епохи (на матеріалах наддніпрянської України) (за Ю.Присяжнюком)

  • Припустіть, на які джерела спирався автор для написання своєї роботи. Оцініть ступінь їх достовірності.

  • Зверніть увагу, на аргументи, які використовує автор для переконання читачів у своїй точці зору.

.... «Праця» (фізична праця) в ментально-світоглядній системі пересічного українського селянина другої половини ХIХ – початку ХХ ст. на перший погляд – звична повсякденність. Однак при уважнішому аналізі вона постає структурно доволі складним соціально-психологічним явищем, в якому проглядається не лише крайня економічна необхідність, а й зовні соціальний обов’язок, самобутня моральна гідність.

Як структурна цілісність хліборобами другої половини ХIХ – початку ХХ ст. сприймалася й розумілася не тільки землеробська праця у її вузькому значенні. У їхньому менталітеті поєднувалися, гармоніювали й значно складніші стереотипні побудови. Власне «робота» детермінувалася з такими принципово значущими сторонами життєвого циклу хлібороба, як земля, особистий статус (передусім у сім’ї та селі), добробут, дозвілля тощо. Водночас вона була «прискіпливим» критерієм усього комплексу народної моралі, загальноприйнятих правил поведінки, специфічного (патріархально-атавістичного) розуміння добра, зла, мудрості, аскетизму, справедливості.

«Праця» – безсумнівно, ключовий елемент суспільного ідеалу тогочасного українського селянина. Насамперед тому, що вона уможливлювала, логічно внутрішньо пов’язувала, робила змістовними, «оживляла» решту компонентів його світогляду. Сільський простолюд цінував фізичну працю, вбачаючи у ній запоруку свого існування (особливо, коли перебував на межі голоду, фізичного виживання) в соціально незатишному, політично несприятливому для нього середовищі. Отже, традиційно «праця» в ментально-світоглядній структурі українського селянина другої половини ХІХ – початку ХХ ст. виконувала роль регулятора соціальної поведінки, причому перш за все в соціально-однорідному середовищі, в тій сфері суспільних відносин, яка й надалі перебувала під морально-етичним впливом хліборобського способу життя.

Фізична робота все ще сприймалася як праця «найкорисніша», «найнеобхідніша». Альтернативні її різновиди (підприємництво, комерційна та посередницька діяльність, торгівля, інтелектуальна праця, громадсько-політична діяльність), які на початок ХХ ст. уже встигли продемонструвати свою більшу економічну та фінансову ефективність, ще не розглядалися селянами як рівноцінні. У їхньому ментальному середовищі продовжував жити усталений століттями стереотип етнонаціональної свідомості, а саме пріоритетність фізичної роботи над здатністю творчо, економічно доцільно мислити, над інтелектуальною працею в життєзабезпечуючому циклі людини. [25]

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]