
- •Тема 1.Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації (Малієнко ю.Б.)
- •Україна на початку хх ст. Вплив процесів модернізації на українське суспільство
- •Тема 1. Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні
- •1.1.Досягнення і проблеми індустріального розвитку та сільського господарства в Україні на початку хх ст.
- •Розміри селянського і поміщицького землеволодіння в Австрії і на підлеглих їй східних землях на початку хх ст. (у гектарах) Наявність промислових підприємств на 100 селянських
- •Стан забезпечення Російської імперії сільськогосподарською технікою
- •Наочна складова модерної епохи
- •1.2. Зміни у традиційній соціальній структурі і нові спільноти українського суспільства Динаміка міського населення
- •1.3. Демографічні процеси Народжуваність
- •1.4.Нове і традиційне у повсякденності (нова техніка будівництва, електрика, телефон, ліфт, виробництво меблів тощо)
- •1.5. Вплив модернізації на світоглядні зміни українського суспільства
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку
- •Сучасні історики про становлення багатопартійності
- •Духовні засади та механізми формування
- •Політизація українського суспільства на початку хх ст. У документах і матеріалах
- •Загальні рекомендації до роботи з програмами партій.
- •3 Програми української демократично-радикальної партії, 1905р.
- •Українці в австрійському та російському парламентаризмі Українське і польське представництво
- •Українські підприємці і меценати
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації
- •Праця як цінність у колективній психології
- •Темп життя міського і сільського населення
- •«Фемінізація» суспільства
- •Жіночий рух Наддніпрянської України
- •Передвоєнне дитинство, юність. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт»
- •Щоденник гімназиста
- •Колегія Павла Галагана в національно-культурному житті
- •Свята, сімейні традиції, етикет, спорт, розваги різних верств населення.
- •Сучасник про родинні відносини українців в другій половині хіх ст.
- •Бюджети робітників Києва
- •Тема 4. Особливості етнічних процесів в Україні на початку хх ст.
- •Поліетнічний та поліконфесійний характер українського суспільства.
- •Населення України в Російській імперії [33]
- •Демографічні процеси в Галичині серед трьох чільних національностей
- •Україна в роки першої світової війни. Зміни в житті українського суспільства в умовах першої світової війни
- •Тема 1. Мілітаризація суспільства
- •Сучасні історики про український фактор у і Світовій війні
- •Великий князь Михайло Михайлович Маніфест до населення Галичини
- •Звернення австрійської влади до народів Австро-Угорщини
- •1.1. Ставлення до війни політиків і різних верств українського суспільства.
- •С.Петлюра Війна і українці
- •Платформа Союзу визволення України
- •Маніфест Головної Української Ради
- •З відозви Загальної Української Ради до всіх культурних народів світа!
- •Декларація Ради туп
- •В.І.Ленін Завдання революційної соціал-демократії в європейській війні
- •1.2. Вплив війни на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні
- •Тема 2.Піднесення національної самосвідомості в Україні
- •Усс на фронті і в тилу
- •Діяльність провідних українських діячів в роки і Світової війни
- •Тема 3. Вплив війни на економічне та соціальне становище населення
- •Доля мирного населення під час війни.
- •З доповіді «Особливої Наради для обговорення та об’єднання оборонних підприємств » про виснаження людських ресурсів (кінець 1916 р)
- •Про ухиляння від військової служби
- •Одяг в роки і світової війни
- •Молодь у війні
- •Доля жінок в роки війни
- •Загострення економічної кризи, зубожіння населення
- •Українська революція та громадянська війна
- •Тема 1. Боротьба за вплив на населення України різних політичних сил.
- •1.1. Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради, Української держави, Директорії, зунр, радянських урядів.
- •Великий і малий державний герб унр
- •Київ. Хроніка 1919
- •1.2.Отаманщина
- •1.3. Стосунки влади і суспільства
- •Тема 2. Вплив революції та громадянської війни на повсякденне життя, особливості світосприйняття та сфери інтересів людей в Україні у період 1917-1921 рр.
- •2.1. Знищення традиційного способу життя в умовах революції та громадянської війни
- •2.2. Молодь в революції
- •2.3. Мінливість політичних настроїв населення України
- •2 .4. Проблема масового насильства у 1917-1921 рр. Революційний максималізм у ставленні між людьми
- •2.5. Ціна перемоги у громадянській війні
- •2.6. Революційні стереотипи, символіка і фразеологія
- •Приказ Деникина Особому совещанию № 175 от 15 декабря 1919 г. (фрагмент)
- •Тема 3.Спільне і особливе у революціях Європи, України та Росії
- •Тема 4. Революція України у системі нагород, літературі, мистецтві, святах і топоніміці
- •Система нагород революційної України
- •В’ячеслав Липинський Націоналізм, патріотизм і шовінізм (з листа до б.Шемета)
Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації
Вплив освіти, преси, темпів книгодруку на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні на початку ХХ ст.
Сторінки теорії
Праця як цінність у колективній психології
українських селян пост кріпосницької епохи (на матеріалах наддніпрянської України) (за Ю.Присяжнюком)
Припустіть, на які джерела спирався автор для написання своєї роботи. Оцініть ступінь їх достовірності.
Зверніть увагу, на аргументи, які використовує автор для переконання читачів у своїй точці зору.
.... «Праця» (фізична праця) в ментально-світоглядній системі пересічного українського селянина другої половини ХIХ – початку ХХ ст. на перший погляд – звична повсякденність. Однак при уважнішому аналізі вона постає структурно доволі складним соціально-психологічним явищем, в якому проглядається не лише крайня економічна необхідність, а й зовні соціальний обов’язок, самобутня моральна гідність.
Як структурна цілісність хліборобами другої половини ХIХ – початку ХХ ст. сприймалася й розумілася не тільки землеробська праця у її вузькому значенні. У їхньому менталітеті поєднувалися, гармоніювали й значно складніші стереотипні побудови. Власне «робота» детермінувалася з такими принципово значущими сторонами життєвого циклу хлібороба, як земля, особистий статус (передусім у сім’ї та селі), добробут, дозвілля тощо. Водночас вона була «прискіпливим» критерієм усього комплексу народної моралі, загальноприйнятих правил поведінки, специфічного (патріархально-атавістичного) розуміння добра, зла, мудрості, аскетизму, справедливості.
«Праця» – безсумнівно, ключовий елемент суспільного ідеалу тогочасного українського селянина. Насамперед тому, що вона уможливлювала, логічно внутрішньо пов’язувала, робила змістовними, «оживляла» решту компонентів його світогляду. Сільський простолюд цінував фізичну працю, вбачаючи у ній запоруку свого існування (особливо, коли перебував на межі голоду, фізичного виживання) в соціально незатишному, політично несприятливому для нього середовищі. Отже, традиційно «праця» в ментально-світоглядній структурі українського селянина другої половини ХІХ – початку ХХ ст. виконувала роль регулятора соціальної поведінки, причому перш за все в соціально-однорідному середовищі, в тій сфері суспільних відносин, яка й надалі перебувала під морально-етичним впливом хліборобського способу життя.
Фізична робота все ще сприймалася як праця «найкорисніша», «найнеобхідніша». Альтернативні її різновиди (підприємництво, комерційна та посередницька діяльність, торгівля, інтелектуальна праця, громадсько-політична діяльність), які на початок ХХ ст. уже встигли продемонструвати свою більшу економічну та фінансову ефективність, ще не розглядалися селянами як рівноцінні. У їхньому ментальному середовищі продовжував жити усталений століттями стереотип етнонаціональної свідомості, а саме пріоритетність фізичної роботи над здатністю творчо, економічно доцільно мислити, над інтелектуальною працею в життєзабезпечуючому циклі людини. [25]