Н.П. Босенко

Дидактичні матеріали

для вичення курсу

“ДОСЛІДЖУЄМО ІСТОРІЮ УКРАЇНИ"

в 11 класі

Кіровоград - 2014

Розділ І ВСТУП. Теорія і практика учнівського дослідження (Малієнко Ю.Б.)

Розділ ІІ Україна на початку ХХ ст. Вплив процесів модернізації на українське суспільство (Малієнко Ю.Б., Сєрова Г.В.)

Тема 1.Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні (Малієнко ю.Б.)

1. Досягнення і проблеми індустріального розвитку та сільського господарства в Україні на початку ХХ ст. (Малієнко Ю.Б.)

2. Зміни у традиційній соціальній структурі, нові спільноти українського суспільства (Малієнко Ю.Б.)

3. Демографічні процеси (Малієнко Ю.Б.)

4. Нове і традиційне у повсякденності (нова техніка будівництва, електрика, телефон, ліфт, виробництво меблів тощо) (Малієнко Ю.Б.)

5. Вплив модернізації на світоглядні зміни українського суспільства (Малієнко Ю.Б.)

Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку (Малієнко ю.Б.)

1. Особливості формування політичної еліти в Україні (Малієнко Ю.Б.)

2. Українці в австрійському та російському парламентаризмі (Малієнко Ю.Б.)

3. Українські підприємці і меценати (Малієнко Ю.Б.)

Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації (Малієнко ю.Б.)

1. Вплив освіти, преси, темпів книгодруку на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні на початку ХХ ст. (Малієнко Ю.Б.)

2. Темп життя міського і сільського населення (Малієнко Ю.Б.)

3. «Фемінізація» суспільства (Малієнко Ю.Б.)

4. Передвоєнне дитинство, юність. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт» (Малієнко Ю.Б.)

5. Свята, сімейні традиції, етикет, спорт, розваги різних верств населення. (Малієнко Ю.Б.)

Тема 4. Особливості етнічних процесів в Україні на початку ХХ ст. (Сєрова Г.В.)

1. Поліетнічний та поліконфесійний характер українського суспільства

Розділ ІІІ Україна в роки Першої світової війни. Зміни в житті українського суспільства в умовах Першої світової війни. (Малієнко Ю.Б.)

Тема 1. Мілітаризація суспільства. (Малієнко Ю.Б.)

1. Ставлення до війни політиків і різних верств українського суспільства (Малієнко Ю.Б.)

2. Вплив війни на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні (Малієнко Ю.Б.)

Тема 2. Піднесення національної самосвідомості в Україні (Малієнко Ю.Б.)

1. УСС на фронті і в тилу (Малієнко Ю.Б.)

2. Діяльність провідних українських діячів в роки І Світової війни (Малієнко Ю.Б.)

Тема 3. Вплив війни на економічне та соціальне становище населення (Малієнко Ю.Б.)

3. Доля мирного населення під час війни (Малієнко Ю.Б.)

4. Молодь у війні (Малієнко Ю.Б.)

5. Доля жінок в роки війни (Малієнко Ю.Б.)

6. Загострення економічної кризи, зубожіння населення (Малієнко Ю.Б.)

Розділ IV Українська революція і громадянська війна (Малієнко Ю.Б.)

Тема 1. Боротьба за вплив на населення України різних політичних сил (Малієнко Ю.Б.)

1.1. Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради, Української держави, Директорії, ЗУНР, радянських урядів (Малієнко Ю.Б.)

Тема 2. Вплив революції та громадянської війни на повсякденне життя, особливості світосприйняття та сфери інтересів людей в Україні у період 1917-1921 рр. (Малієнко Ю.Б.)

1. Знищення традиційного способу життя в умовах революції та громадянської війни (Малієнко Ю.Б.)

2. Молодь в революції (Малієнко Ю.Б.)

3. Мінливість політичних настроїв населення України (Малієнко Ю.Б.)

4. Проблема масового насильства у 1917-1921 рр. Революційний максималізм у ставленні між людьми (Малієнко Ю.Б.)

5. Ціна перемоги у громадянській війні (Малієнко Ю.Б.)

6. Революційні стереотипи, символіка і фразеологія (Малієнко Ю.Б.)

Тема 3. Революція у літературі, мистецтві, святах, системі нагород і топоніміці України (Малієнко Ю.Б.).

Розділ V. Наш край на початку ХХ ст.

Тема 1. Вплив процесів модернізації на економічне, соціальне ті культурне життя нашого краю на початку ХХ ст.

Тема 2. Вплив Першої світової війни на соціальне та економічне життя краю.

Тема 3. Події Української революції та громадянської війни у краї.

Тема 4. Видатні діячі краю на початку ХХст.

Словник (Малієнко Ю.Б.)

Список використаних джерел

Перед минулим знімаємо капелюха,

перед майбутнім засукаємо рукави

М.Грушевський

У багатовіковій історії нашої держави ХХ століття посідає особливе місце: воно починалося з боротьби за самостійність, а завершилося проголошенням незалежної соборної України. До того ж ХХ – це століття радикальних змін, що охопили всі сфери життя людства. Саме тому історики і назвали цей період – Новітня історія.

Курс «Вчимося досліджувати», який ви починаєте вчити, – складова суспільно-гуманітарного профілю навчання, відкриє для вас нові сторінки вітчизняної історії. Його завдання не тільки і навіть не стільки поглибити ваші знання з історії України ХХ століття, скільки сприяти набуттю вами власного інтелектуального досвіду вивчення історичного матеріалу. Розвідки з основних питань вітчизняної історії початку ХХ ст. допоможуть вам стати компетентним дослідником. Разом з тим пам’ятайте, що дослідження – це не тільки кропітка наукова, а й цікава творча робота.

Курс «Вчимося досліджувати» складається з 4 тем, вивчення яких розширить ваші уявлення про життя людини в Україні перших двох десятиліть ХХ століття. Ми пропонуємо вам дослідити найрізноманітніші історичні факти: від масштабних (модернізація, Перша світова війна, боротьба за збереження української держави), що радикально змінили життя України, – до локальних, сімейних, які впливали на долю невеликої спільноти або навіть однієї людини. Таке поєднання «макро-» і «мікроісторії» і складає власне історію нашої країни.

Разом з тим головний акцент посібника спрямовуватиметься на опанування вами основних форм роботи з різними джерелами знань: документами, уривками з наукової, публіцистичної, художньої літератури, статистичними даними, картами, ілюстраціями, тощо. Для кращого розуміння складних процесів початку ХХ ст. у посібнику вміщено словник історичних понять. Набуті на уроках навчально-пізнавальні дослідницькі компетенції дозволять вам у майбутньому оперативно працювати з великими неадаптованими історичними джерелами, аналізувати та упорядковувати їх.

Для дослідників історії України важливо:

• встановити та пояснити історичний факт; визначити етапи його розвитку, показати його місце у загальному історичному процесі;

• встановити причинно-наслідкові зв’язки, розкрити взаємозв’язок історичного факту, що досліджується з відповідними світовими та локальними процесами;

• показати багатоаспектність, багаторакурсність історичного факту, розкрити, як загальні процеси проявлялися в історії окремої країни, нації, суспільної групи, сім’ї, людини;

• розрізняти факт і точку зору, виокремлювати джерела первинної і вторинної інформації; порівнювати факти та їх інтерпретацію, визначати ступінь достовірності інформації та цінність історичних джерел;

• розкрити значення досліджуваних історичних фактів у загальному контексті вітчизняної та світової історії;

РОЗДІЛ І

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УЧНІВСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Ознайомтеся з наведеними історичними матеріалами/ Спираючись на завдання, проведіть теоретичне та прикладне дослідження. Для цього:

• Визначте напрямки соціокультурних процесів в Україні на початку ХХ ст. Встановіть динаміку та напрямки економічних процесів. Поміркуйте, як кон’юнктура світового ринку впливала на розвиток українських земель в цілому та життя пересічної людини зокрема.

• Складіть таблицю «Соціальний склад депутатів Державної думи від Полтавської губернії», встановіть, представники яких станів та соціальних груп займали пріоритетні позиції серед депутатів, як це впливало на вирішення питань у Державній Дум.

Благодійна діяльність промисловців Півдня України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.(за Гринчаком М.О.)

Специфіка соціального становища та рис підприємців в Україні пояснюється й тим, що період формування і становлення капіталізму в Україні був досить коротким (трохи більше півстоліття) при швидких темпах промислового розвитку та модернізації виробництва. При зростанні економічної ролі підприємницької верстви всі основні важелі державної влади залишалися у руках самодержавного уряду й численної бюрократії, яка поповнювалася переважно представниками помісного дворянства. Відповідно соціальний і становий статус промисловця та купця не відповідав економічному.

Мотивація доброчинності купців і промисловців була пов’язана не тільки з підвищенням економічної ролі верстви, становищем її в соціальній структурі суспільства, її самоорганізацією та самоідентифікацією, а й особливостями світогляду, духовним і психологічним складом підприємців. В переважній своїй більшості вийшовши з низів, кращі представники торгово-промислових кіл зберегли у собі також традиції та релігійність народу, які були тим самим моральним стрижнем, без якого духовність і культура взагалі немислимі. До того ж багатство у суспільній думці того часу асоціювалося з таким моральним поняттям, як відповідальність. Існувала думка, що «Бог за нього зажадає відповіді». Тому філантропія серед представників ділового світу розглядалася як особлива місія, як виконання призначеного Всевишнім обов’язку. Цей чинник також впливав на те, що доброчинна діяльність ставала родинною традицією й передавалася з покоління в покоління. Хоча нерідко участь в ній набувала однієї з форм задоволення пихи та амбітності ділової людини, а меценатство, колекціонування творів мистецтва мотивувалося не любов’ю до останнього, а бажанням утвердити в очах оточуючих високий стандарт життя, перейняти у придворного світу один з атрибутів аристократизму, за яким часто приховувалися неосвіченість і зневага до культури. [4]

Зі шкільного підручника 1913 року

Збірник арифметичних завдань для середніх навчальних закладів На фабриці працюють чоловіки, жінки і діти. Кожен чоловік отримує 8, кожна жінка 5, а кожен малолітній 3 карбованці на тиждень. За чотири тижні всі працівники отримали 12580 крб., причому на долю чоловіків прийшлося 8960 крб і на долі малолітніх 1020 крб. Скільки на цій фабриці було робітників кожної статі? Акції однієї залізниці (номін. варт. 100 крб.) приносять 6% дивідендів –9 крб. за курсом кожна, акції іншої дороги (номін. варт. також 100 крб.) приносять 5% дивідендів – 88 крб. за курсом кожна. Дехто купив 40 акцій обох залізниць і заплатив за них стільки, що якби вони були віддані «в рост» по 4%, то через 1,5 роки перетворилися разом з прибутками на 4028 крб. скільки % прибутків на витрачений капітал отримала особа, яка купила акції? [8]

Таблиця 1

Експорт хліба з губерній Правобережної України на ринки Центральної Європи в 1909–1910 рр.[6, 285]

Хлібна культура	1909 р.	1910 р.
Пшениця	19 017 000	27 308 000
Ячмінь	18 496 000	17 565 000
Жито	5 291 000	10 958 000
Овес	7 192 000	3 441 000
Пшеничне борошно	1 430 000	2 040 000
Висівки	4 936 000	6 086 000
Загалом	56 362 000	67 398 000

Полтавці – депутати першої Державної думи

(27.IV. – 8. VII. 1906 р.,478 депутатів, 1 сесія):

Дубовик Феодосій Ісидорович– козак-хлібороб; Дяченко Максим Федорович– малоземельний селянин-хлібороб; Жигель Микола Васильович– службовець Крюківських залізничних майстерень; Імшенецький Яків Кіндратович– статистик, громадський діяч; Іоллос Григорій Борисович- правник і журналіст; Кириленко Іван Павлович– селянин-хлібороб; Онацький Микола Степанович– козак із с. Бірки Гадяцького повіту; Присецький Іван Миколайович– поміщик; Тесля Андрій Юхимович– викладач у школі садівництва; Чижевський Павло Іванович– дворянин; Шемет Володимир Михайлович– інструктор із садівництва; Яснопольський Леонід Миколайович– вчений-статистик. [10]

ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА

• Історики виділяють наступні види писемних джерел. Доберіть відомі вам приклади з історії України.

Види писемних джерел	Приклади
літописи
наукові праці з певних історичних періодів
законодавчі акти
діловодна документація
приватні акти
статистичні джерела
періодична преса
документи особистого походження: мемуари, спогади, щоденники
листи, автобіографії
літературні пам'ятки
публіцистика і політичні твори

Як працювати з посібником

План роботи з текстами з науково-популярної літератури

1. Виділіть головний історичний об’єкт якому присвячено текст, параметри які характеризують його та зв’язки між ними.

2. Незрозумілі поняття слова (фрази, блоки) ідентифікуйте (помічайте їх галочками, маркерами і т.п.). За допомогою словників, довідників або з інших місць тексту встановіть їх зміст.

3. Для кращого розуміння тексу, окремих понять, зв’язків використовуйте графічні систематизатори (схеми, таблиці тощо).

4. Зіставте нову інформацію з вашими знаннями, визначте місце нових знань в системі раніше накопичених, їх зв’язки з іншими знаннями.

5. Спрогнозуйте, де, як і для чого можна використати одержані з тексту інформацію та знання.

План аналізу документу

1. Назвіть, до якого типу писемних джерел належить документ(літопис, спогади, наказ, програма, характеристика подій та ін.).

2. Визначте мету написання документу, його основні ідеї.

3. Встановіть основні показники документу (якщо мова йде про конкретні цифрові дані: хронологія, статистика, демографія тощо), виявіть динаміку тих процесів, які вони характеризують.

4. Розкрийте пріоритетні напрямки діяльності історичної постаті, суспільної групи тощо, про які йдеться у документі.

5. Визначте, як у лексиці документу відображається історична епоха, якій він належить.

6. Оцініть ставлення автора до постатей, подій, процесів, які він розкриває в документі.

7. Визначте емоційний характер документу, які його позиції вразили вас найбільше.

Як працювати з історичною картою

Серед наочних джерел важливу роль відіграє історична карта. Завдання упорядника історичної карти – за допомогою загальноприйнятих символів показати історичні події, динаміку відповідних суспільних процесів. Завдання дослідника – розкрити зміст карти:

1. Локалізувати історичні факти у просторі та часі – встановити їх місцезнаходження у відповідний період.

2. Встановити геополітичні особливості – розкрити вплив географічних чинників, особливостей навколишнього середовища на внутрішню і зовнішню політику держави, міжнародні відносини, розвиток цивілізацій тощо.

3. Проаналізувати історичну інформацію – дослідити за картою зміни, що відбулися у певний історичний період, порівняти розвиток різних історичних об’єктів, з’ясувати походження топонімів тощо.

Опрацювання різних джерел знань: документ, карта, текст підручника

1. Опрацюйте документ за планом.

2. Знайдіть на карті підручника (атласу), у запропонованій ілюстрації, фотографії підтвердження фактам, які ви дослідили у документі.

3. Доповніть свою розповідь відповідним матеріалом посібника.

РОЗДІЛ ІІ