- •1. Первіснообщинний лад на території України.
- •2. Скіфо-сарматський період.
- •3. Східні слов’яни в Ітис. До н.Є.
- •4. Передумови створення східнослов’янської держави. Політика перших київських князів.
- •5.Спільні риси та особливості правління перших київських князів.
- •6. Запровадження християнства. Значення цієї події для Русі.
- •7. Причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •8. Монголо-татарська навала та її вплив на соціально-економічний та політичний розвиток Русі.
- •10.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •9. Галицько-Волинське князівство кінця хііі - поч. Хіv ст.
- •11. Люблінська унія (1569 г.) Україна у складі Речі Посполитої.
- •12. Виникнення українського козацтва і Запорозької Січі
- •13. Козацько-селянські війни в Украине наприкінці хvi – в 30-і роки хviі ст. Та їх наслідки.
- •14.Причини, характер та рушійні сили Визвольної війни укр.Народу під проводом б.Хмельницького.
- •16. Вплив російсько-українського договору 1654 р. На подальший соціально-економічний та політичний розвиток України.
- •17.Пошук альтернатив історичного розвитку України в добу Руїни.
- •18. Суперечності політики гетьмана і.Мазепи.
- •19. «Конституція» Пилипа Орлика як спроба створення української правової держави.
- •20.Характеристика Гетьманщини 18 ст.
- •21.Причини та етапи ліквідації царським урядом залишків української державності у другій половині 18 ст.
- •22. Гайдамацький та опришківський рухи на Правобережній Україні середини й другої половини 18 ст.
- •23. Причини та зміс національного відродження в Україні першої половини 19 ст.
- •24.Виникнення та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- •25.Соціально-економічне та політичне становище на Західній Україні першої половини 19 ст.
- •26.Скасування кріпосництва в Росії та його особливості й наслідки в Україні.
- •27. Особливості розвитку промисловості в Україні наприкінці 19 ст.
- •28.Національні рухи в Україні другої половини 19 – на початку 20 ст.
- •29. Виникнення політичних партій в Україні на початку 20 ст.
- •30. Діяльність українських думських громад в 1 і 2 Державних думах російської імперії.
- •31.Особливості проведення аграрної політики п.Столипіна в Україні та її наслідки.
- •32.Україна в роки Першої світової війни.
- •33.Створення Української Центральної Ради, її лідери та політична програма.
- •34. Унр і Брестський мир. Причини та наслідки радянсько-української війни.
- •35. Внутрішня і зовнішня політика Української держави гетьмана п.Скоропадського.
- •41. Радянська політика колективізації на селі. Причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •42. Сталінська індустріалізація України та її наслідки.
- •43.Сталінський терор в Україні 30-х років 20 ст. «Розстріляне відродження»
- •44. Україна в геополітичних планах фашистської Німеччини напередодні Другої світової війни.
- •45.Мета та зміст політики «радянізації» західноукраїнських земель напередодні Другої світової війни.
- •46. Німецька окупаційна політика в Україні у 1941-1944 рр.
- •47.Радянський та повстанський визвольні рухи під час Другої світової війни.
- •48.Економічне та політичне становище в Україні після Другої світової війни.
- •49.Сталінські репресії в Україні після Другої Світової війни.
- •50. Особливості процесів десталінізації в Україні за часів хрущовської відлиги.
- •51. Характер дисидентських рухів в Україні 60-80-х років 20 ст.
- •52.Причини застійних явищ в соціально-економічному і політичному житті України 70-80-х років 20 ст.
- •53.Обставини проголошення незалежності України у 1991 році.
- •54. Державотворчі процеси в умовах розбудови незалежної України.
- •55.Соціально-економічні проблеми становлення незалежної України.
- •56.Державна символіка незалежної України та її історичне походження.
- •57. Становлення та утвердження принципів зовнішньої політики незалежної України.
- •58. Становлення і розвиток митної служби Укр. В умовах незалежності.
- •60. Східна та західна діаспора.
3. Східні слов’яни в Ітис. До н.Є.
Більшість учених додержується думки, що прабатьківщина слов'ян охоплювала північні схили Карпат, долину Вісли та басейн Прип'яті. Звідси на початку VII ст. вони стали розселятися в усіх напрямах предками нинішнього населення України. На початок VI ст. із спільної мови слов'ян сформувалися три підгрупи: західнослов'янська, з якої згодом розвинулися такі мови, як польська, чеська та словацька; південнослов'янська, з якої постали болгарська, македонська та сербохорватська; східнослов'янська, що з неї розвинулися українська, російська та білоруська мови.
Протягом VII та VIII ст.. східні слов'яни продовжували розселятися. Згодом вони налічували близько 14 великих племінних союзів, що заселяли землі України, Білорусії та Росії. Найважливішими серед них були поляни, що жили в Центральній Україні на берегах Дніпра. До інших східнослов'янських племен України належали древляни — на північному заході, сіверці — на північному сході, уличі й тиверці — на півдні. У західній частині країни жили волиняни та дуліби.
Східнослов'янських поселень існувало багато, вони будувалися недалеко одне від одного. У центрі зводилися укріплені фортеці, що служили для захисту, проведення племінних сходів і культових обрядів. Східнослов'янські землі рясніли сотнями таких обнесених частоколом населених пунктів. Торгівля у східних слов'ян почала розвиватися у VIII ст. Їй дали поштовх купці зі Сходу й зокрема араби-мусульмани, що стали проникати у східнослов'янські землі. В обмін на дорогоцінні метали, тонкі сукна, ювелірні вироби східні слов'яни могли запропонувати традиційні плоди своєї землі: мед, віск, хутра, а також рабів.
Не мали верховних правителів чи якоїсь централізованої влади. Племена й роди, на чолі яких стояли патріархи, об'єднувало поклоніння спільним богам, а важливі питання життя вирішувалися шляхом загальної згоди. Хоч пізніше й з'явився клас племінної знаті, або князів, соціально-економічне розшарування племені було незначним, а земля й худоба вважалися спільною власністю численних сімей. Впертість і витривалість були їхніми найбільшими перевагами як у війні, так і під час миру.
4. Передумови створення східнослов’янської держави. Політика перших київських князів.
Існує декілька теорій з приводу того, що лежало в основі створення держави слов’ян. Однією з них була норманська теорія. В ній доводилося, що Київську Русь заснували варяги (або нормани). Слово «Русь» походить від фінської назви шведів.
Михайла Ломоносова, а пізніше Грушевський та Костомаров відхиляли цю теорію і у відповідь створили анти норманську теорією за якою Київську Русь заснували східні слов'яни, а слово «Русь» пов'язується з назвами річок Рось і Русна в Центральній Україні.
Ці гіпотези мають серйозні недоліки, жодна з них не дістала загальної підтримки.
важко заперечувати участь, варягів у політичному житті Вони відігравали роль каталізатора політичного розвитку слов’н. Та не слід перебільшувати їх участь. Варяги швидко засвоювали східнослов'янську мову та культуру й через свою малочисельність навряд чи могли серйозно вплинути на спосіб життя місцевого населення. Щоправда, у ряді випадків інтереси східних слов'ян і варягів співпадали. Це:
обмеження впливу хозарів,
протистояння нападам кочовиків,
забезпечення й охорони дніпровського торговельного шляху на Візантію.
Тому існують вагомі підстави вважати виникнення Києва досягненням не якоїсь окремої етнічної групи, а результатом складної слов'яно-скандінавської взаємодії.
Міста, що входили у склад молодої слов’янської держами були мало між собою пов’язані. Князі, намагалися підтримувати хочаб якись порядок. Але загалом займалися збиранням данини з підвладних племен і торгували отриманими товарами з іншими країнами, зокрема Візантією.
Першим князем був Олег (правління: 882-912).
Завоювавши у 882 р. Київ і підкоривши собі полян, він силою поширив своє володіння (тобто право збирати данину) на сусідні племена, найважливішим із яких були древляни. Це втягнуло його у війну з хозарами, яка закінчилася тим, що Олег зруйнував хозарські порти на Каспії. У 911 р., напав на Константинополь і греки мусили піти на укладення дуже вигідної для київського князя торговельної угоди.