1.Редагування зображень

2.Настроювання зображень

3. Тестові завдання

1.Редагува́ння зобра́жень (лат. redactus - приведений у порядок) - зміна оригіналу зображення класичними або цифровими методами. Також може позначатися терміном ретушування, ретуш (фр. retoucher - підмальовувати, підправляти). Метою редагування є корекція дефектів, підготовка до публікації, вирішення творчих завдань.

Крім статичних двомірних зображень, обробляти потрібно також послідовності зображень.

Зміст

1 Види і цілі редагування зображень

1.1 Усунення дефектів зображення

1.2 Види ретуші:

1.3 Структурне редагування зображень

2 Редагування зображень цифровими методами

3 Див. також

4 Джерела

Види і цілі редагування зображень

Усунення дефектів зображення

шум (випадкові похибки кольору в кожній точці зображення)

недостатня або надмірна яскравість

недостатня або надмірна контрастність (вуаль або надмірна динамічний діапазон зображення)

неправильний колірний тон

нерізкість (розфокусовка)

пил, подряпини, «биті пікселі»

усунення дисторсії і віньєтування об'єктива

Види ретуші:

Портретна ретуш включає в себе:

ретуш шкіри - усунення дефектів (прищі, подряпини, шрами, синці, звуження пор, видалення веснянок або зменшення їх кількості, розгладження зморшок);

обробку очей (додання їм більшої виразності), відбілювання зубів;

заміна кольору волосся, очей а також пластику: корекція недоліків фігури.

Структурне редагування зображень

кадрування

створення панорам

усунення непотрібних деталей зображення, зміна композиції

фотомонтаж - створення з частин декількох зображень нового зображення

домальовування, включення в зображення технічних креслень, написів, символів, покажчиків та ін.

застосування спецефектів, фільтрів, тіней, фонів, текстур, підсвічування

Редагування зображень цифровими методами

Редагування зображень проводиться в основному на комп'ютері растровими редакторами в цифровому вигляді. Для цього зображення, навіть отримане з традиційного носія (плівки), переводиться в цифровий вигляд - наприклад, за допомогою сканера.

Програми для перегляду і простої обробки зображень часто поставляються разом з цифровими фотоапаратами та сканерами. Більш складні і потужні програми (Adobe Photoshop, Corel PHOTO-PAINT, Paint Shop Pro, Microsoft Picture It!, Visualizer Photo Studio, Pixel image editor, PixBuilder Photo Editor, Fo2Pix ArtMaster і пр.) поставляються окремо.

Сучасні редактори не позбавлені недоліків, проте грамотне їх використання дозволяє вирішити більшість завдань, що виникають при редагуванні зображень. Вони дозволяють, в якійсь мірі, виправляти технічні дефекти, допущені при проведенні фотозйомки.

2. Настроювання прозорості. Можна настроїти прозорість накладеного зображення від повної прозорості до повної непрозорості під час його відображення в засобі перегляду зображень. Під час настроювання прозорості накладеного зображення можна переглядати, яким чином воно відповідає зображенням у засобі тривимірного перегляду, розташованого нижче.

Повзунок огляду для вибраного накладеного зображення

Примітка. Також можна настроїти прозорість вибраного накладеного зображення за допомогою миші, якщо вона має коліщатком прокручування. Натисніть повзунок (див. вище). Прокрутіть коліщатко миші вниз, щоб зробити накладене зображення менш прозорим. Прокрутіть коліщатко миші вгору, щоб зробити накладене зображення прозорішим.

Інтеграція ландшафту

Якщо ввімкнено шар ландшафту, під час створення накладеного зображення воно повністю інтегрується з ландшафтом або формою поверхні Землі, розташованої нижче. Наприклад, можна створити накладене зображення Національного Йосемітського парку та переглядати пішохідні маршрути відповідно до тривимірного зображенням гір. Таким чином, поєднавши мапу накладеного зображення та зображення засобу тривимірного перегляду, можна отримати більше відомостей, ніж використовуючи кожен із цих засобів окремо.

Оновлення на основі часу або відображення координат. Під час перегляду зображень, які періодично змінюються, можна настроїти частоту їхнього оновлення, щоб забезпечити перегляд останнього зображення. Це зручно під час перегляду мап зображень з Інтернету, у яких зображення автоматично оновлюється.

До того ж, можна настроїти оновлення зображення залежно від подання. Наприклад, зображення можна переглядати із сервера, який надає лише зображення, доступні для завантаження в засобі тривимірного перегляду. У такому разі оновлення зображення здійснюється під час переміщення засобу тривимірного перегляду в нове розташування.

Порядок відображення. Можна визначити ієрархію, яка використовуватиметься в Google Планета Земля під час накладання зображень. Google Планета Земля відображає зображення з вищим номером порядку відображення перед зображеннями з нижчим номером порядку відображення.

Створення накладеного зображення

Цей розділ складається із трьох частин, у яких описується створення накладеного зображення:

Створення накладеного зображення

Розміщення зображень у засобі перегляду

Налаштування розміщення

Створення накладеного зображення

Розташуйте засіб тривимірного перегляду в положенні, у якому потрібно розмістити файл накладеного зображення.

Спробуйте розташувати засіб перегляду таким чином, щоб висота під час перегляду відповідала накладеному зображенню. Якщо накладене зображення має детальний ракурс, збільште потрібну область, щоб пізніше не довелося вносити багато змін. Якщо накладене зображення розміщено на великій території, за допомогою контрасту переконайтеся, що вся область в засобі тривимірного перегляду оточена полями для настроювання зображення.

Виберіть пункт Накладання зображення в меню Додати (або скористайтеся комбінаціями швидкого доступу, описаними в розділі Створення нової позначки місця). Відобразиться діалогове вікно Нове накладання зображення.

Введіть описову назву в полі "Ім’я".

У полі "Посилання" введіть місцезнаходження файла зображення, який потрібно використати як накладене зображення, або за допомогою кнопки Огляд знайдіть його на комп’ютері або в мережі.

Якщо зображення, на яке вказує посилання, розташовано в Інтернеті, слід ввести URL-адресу файла зображення. Вона відрізняється від URL-адреси веб-сторінки, на якій воно розташовано! У разі використання Internet Explorer можна отримати URL-адресу зображення, натиснувши правою кнопкою миші зображення на веб-сторінці та вибравши в розкривному меню пункт Копіювати ярлик. Після цього можна встановити курсор у полі URL-адреса зображення або Ім’я файла та вставити відомості за допомогою сполучення клавіш Ctrl+V ( на комп’ютері Macintosh).

Зображення відобразиться в засобі тривимірного перегляду з точками прив’язки, які використовуються для його розташування.

Вкажіть описові відомості для накладеного зображення. Описи накладань аналогічні описам даних усіх місць. Додаткові відомості див. у розділі Створення описів.

Натисніть вкладку "Оновити" та встановіть потрібні параметри оновлення для накладеного зображення. Параметри оновлення для накладених зображень аналогічні описаним вище для мережевих посилань. Зазвичай для будь-якого зображення, яке оновлюється автоматично та розташовується на сервері, слід встановити параметри оновлення. Наприклад, мапи супутникових метеорологічних зображень, ймовірно, слід буде оновлювати. Додаткові відомості про відмінності між оновленням на основі часу й оновленням на основі переглядів див. у розділі опис мережевих посилань.

Встановіть прозорість зображення за умовчанням за допомогою повзунка. Параметр прозорості для накладеного зображення можна настроїти в будь-який час під час перегляду накладеного зображення. Щоб спростити процедуру розміщення накладеного зображення, спочатку настройте прозорість для досягнення оптимального балансу між зображенням і Землею, розташованою під ним.

Якщо вибрати вкладку "Перегляд", можна змінити параметри перегляду для накладеного зображення так само, як і для будь-якого іншого типу позначок. Додаткові відомості див. у розділі Налаштування режиму перегляду.

Розмістіть зображення в засобі перегляду належним чином і натисніть кнопку "OK", щоб завершити створення. Якщо пізніше знадобиться скоригувати накладене зображення або змінити його розташування, просто відредагуйте накладене зображення так само, як і будь-який інший тип позначок. Додаткові відомості див. у темах розділу Редагування місць і папок.

Завдання 1.

Охарактеризувати класи графічних редакторів. Колір та колірні моделі.

Комп'ютерна графіка - розділ інформатики, який вивчає засоби і засоби створення та обробки графічних зображень за допомогою  комп'ютерної техніки. Незважаючи на те, що для роботи з комп'ютерною графікою існує безліч класів програмного забезпечення, розрізняють чотири види комп'ютерної графіки. Це растрова графіка, векторна графіка, тривимірна і фрактальна графіка. Вони відрізняються принципами формування зображення при відображенні на екрані монітора або при друці на папері.

Растрову графіку застосовують при розробці електронних (мультимедійних) і поліграфічних видань. Ілюстрації, виконані засобами растрової графіки, рідко створюють вручну за допомогою комп'ютерних програм. Частіше для цієї мети використовують відскановані ілюстрації, підготовлені художником на папері, або фотографії. Останнім часом для введення растрових зображень в комп'ютер знайшли широке застосування цифрові фото - і відеокамери. Відповідно, більшість графічних редакторів, призначених для роботи з растровими ілюстраціями, орієнтовані не стільки на створення зображень, скільки на їх обробку. У Інтернеті застосовують растрові ілюстрації в тих випадках, коли треба передати повну гамму відтінків кольорового зображення.

Програмні засоби для роботи з векторною графікою навпаки призначені, в першу чергу, для створення ілюстрацій і в меншій мірі для їх обробки. Такі засоби широко використовують в рекламних агентствах, дизайнерських бюро, редакціях і видавництвах. Оформлювальні роботи, засновані на застосуванні шрифтів і найпростіших геометричних елементів, вирішуються засобами векторної графіки набагато простіше. Існують приклади високохудожніх творів, створених засобами векторної графіки, але вони скоріше виключення, чим правило, оскільки художня підготовка ілюстрацій засобами векторної графіки надзвичайно складна.

Тривимірна графіка широко використовується в інженерному програмуванні, комп'ютерному моделюванні фізичних об'єктів і процесів, в мультиплікації, кінематографії і комп'ютерних іграх.

Програмні засоби для роботи з фрактальною графікою призначені для автоматичної створення зображень шляхом математичних розрахунків. Створення фрактальної художньої композиції полягає не в малюванні чи оформленні, а в програмуванні. Фрактальну графіку рідко застосовують для створення друкованих або електронних документів, але її часто використовують у розважальних програмах.

Спробуємо визначити вид графіки. Визначимо до якого виду графіки можна віднести зображення (презентація види графіки)

Ко́лір — суб'єктивна характеристика світла, яка відображає здатність людського зору розрізняти довжину хвилі електромагнітних коливань у області видимого світла. Сприйнятий колір (випромінювання або об'єкта) залежить від його спектру та від психофізіологічного стану людини.

Розрізняють спектральні і неспектральні хроматичні кольори (наприклад, пурпурний або брунатний колір), а також ахроматичні кольори (білий, сірий, чорний).

Ко́лірна модель — абстрактна модель опису представлення кольорів у вигляді кортежів (наборів) чисел, зазвичай з трьох або чотирьох значень, званих колірними компонентами або колірними координатами. Разом з методом інтерпретації цих даних (наприклад, визначення умов відтворення та / або перегляду — тобто завдання способу реалізації), безліч кольорів колірної моделі визначає колірний простір.

Також під колірною моделлю необхідно розуміти спосіб відображення колірної гами в дискретному вигляді, для представлення її в обчислювальних, цифрових системах.

Колірні моделі можна класифікувати за їх цільової спрямованості:

1. XYZ — опис сприйняття; LAB | L * a * b * — те ж простір в інших координатах.

2. Аддитивні моделі — рецепти одержання кольору на моніторі (наприклад, RGB).

3. Поліграфічні моделі — отримання кольору при використанні різних систем фарб та поліграфічного обладнання (наприклад, CMYK).

4. Моделі, не пов'язані з фізикою обладнання, які є стандартом передачі інформації.

5. Математичні моделі, корисні для будь-яких способів корекції кольору, але не пов'язані з обладнанням, наприклад HSV.

Завдання 2.

Охарактеризувати графічний редактор Paint.

Графічними називають редактори, призначені для створення і редагування зображень (малюнків).

Paint — найпростіший графічний редактор. По своїх можливостях він не відповідає сучасним вимогам, але через простоту і доступність залишається необхідним компонентом операційної системи

Програма запускається командою Пуск —> Програми —> Стандартні —> Paint.

До складу його елементів управління, окрім рядка меню, входять панель інструментів, палітра настройки інструменту і колірна палітра. Кнопки панелі інструментів служать для виклику креслярсько-графічних інструментів.

Завдання розміру робочої області. Перед початком роботи слід хоча б приблизно задати розмір майбутнього малюнка. Розміри задають в полях Ширина і Висота діалогового вікна Атрибути (Малюнок —> Атрибути).

Розмір в сантиметрах задають в тих випадках, коли передбачається висновок роботи на друкуюче пристрій (принтер) або вбудовування зображення на сторінку з текстовим документом. В тих випадках, коли малюнок призначений для відтворення на екрані, як одиниця вимірювання вибирають Крапки (пікселі). Так, наприклад, якщо малюнок готується для використовування як фон Робочого столу, його розміри слід прийняти рівними величині екранного дозволу монітора (640х480; 800х600; 1024х768 крапок і т.д.).

Підготовка до створення «прозорих малюнків». Можливість створення «прозорих малюнків» — одна з особливостей редактора Paint для операційної системи Windows 98/2000. В редакторі Paint для Windows 95 такої можливості не було.

В діалоговому вікні Атрибути можна призначити один колір (наприклад, білий) для використовування як «прозоре». Прозорість кольору означає, що якщо даний малюнок відображатиметься поверх іншого малюнка (фонового), то нижній малюнок буде видний крізь верхній в тих крапках, які мають колір, призначений «прозорим». Проте властивість прозорості зберігається у файлі малюнка не завжди, а тільки в тих випадках, коли при збереженні вибраний графічний формат.GIF. Малюнки з прозорим фоном широко використовують для створення Web-сторінок в Інтернеті і при створенні електронних документів, наприклад, в мультимедійних виданнях.

Основні креслярсько-графічні інструменти. Всі інструменти, окрім Гумки виконують малювання основним кольором (вибирається клацанням лівої кнопки по палітрі фарб). Гумка стирає зображення, замінюючи його фоновим кольором (вибирається клацанням правої кнопки миші в палітрі фарб).

Інструмент Лінія призначений для викреслювання прямих. Товщину лінії вибирають в палітрі настройки. Лінії викреслюють методом простягання миші. Щоб лінія вийшла «строгій»  (вертикальної, горизонтальної або похилої під кутом 45°), при її викреслюванні слід тримати натискуючій клавішу SHIFT.

Інструмент Олівець призначений для малювання довільних ліній. Товщину лінії вибирають в палітрі настройки.

Інструмент Крива служить для побудови гладких кривих ліній. Товщину вибирають в палітрі настройки. Побудова проводиться в три прийоми. Спочатку методом простягання проводять пряму лінію, потім клацанням і простяганням в стороні від лінії задають перший і другий радіуси кривизни.

Інструмент Кисть можна використовувати для вільного малювання довільних кривих, як Олівець, але частіше його використовують для малювання методом набивання. Спочатку вибирають форму кисті в палітрі настройки, а потім клацаннями лівої кнопки миші наносять відтиснення на малюнок без простягання миші.

Інструмент Розпилювач використовують як для вільного малювання, так і для малювання методом набивання. Форму плями вибирають в палітрі настройки.

Інструмент Прямокутник застосовують для малювання прямокутних фігур. Малювання виконується простяганням миші. В палітрі настройки можна вибрати метод заповнення прямокутника. Можливі три варіанти: Без заповнення(малюється тільки рамка), Заповнення фоновим кольором і Заповнення основним кольором.

Якщо при створенні прямокутника тримати натискуючій клавішу SHIFT, утворюєте правильна фігура. Для прямокутника правильною фігурою є квадрат.

Аналогічний інструмент Округляючий прямокутник діє так само, і при цьому виходить прямокутник з округляючими кутами.

Інструмент Багатокутник призначений для малювання довільних багатокутників. Малювання виконують серією послідовних клацань з простяганням. Якщо кінцева точка багатокутника співпадає з початковою, то багатокутник вважається замкнутим. Замкнуті фігури можуть автоматично заливатися фарбою відповідно до варіанту заповнення, вибраного в палітрі настройки.

Інструмент Еліпс служить для зображення еліпсів і кіл. Коло — це окремий випадок «правильного еліпса». Вона виходить при малюванні з натискуючою клавішею SHIFT.

Інструмент Заливка служить для заповнення замкнутих контурів основним або фоновим кольором. Заповнення основним кольором проводиться клацанням лівої кнопки миші, а заповнення фоновим кольором — клацанням правої кнопки.

Інструмент Вибір кольорів дозволяє точно вибрати основний або додатковий колір не з палітри фарб, а безпосередньо з малюнка. Це важливо, коли треба забезпечити тотожність кольору в різних областях зображення. Після вибору інструменту наводять покажчик на ділянку малюнка з потрібним кольором і клацають кнопкою миші. Якщо відбулося клацання лівою кнопкою, поточний колір стає основним, а якщо правої — фоновим.

Інструменти виділення областей. Два інструменти призначено для роботи виділеними областями: Виділення і Виділення довільної області. Інструмент Виділення формує не довільну, а прямокутну виділену область. Виділену область можна видалити клавішею DELETE, скопіювати в буфер обміну (CTRL+C), вирізувати в буфер обміну (CTRL+X) і вставити з буфера обміну (CTRL+V).

Масштабування зображень. Для точного доведення малюнка іноді необхідно збільшити його масштаб. Максимальне збільшення — восьмикратне. Для зміни масштабу служить команда Вигляд —> Масштаб. Те ж можна зробити за допомогою інструменту Масштаб, в цьому випадку величину масштабу вибирають в палітрі настройки.

В режимі восьмикратного збільшення на малюнок можна накласти допоміжну сітку (Вигляд —> Масштаб —> Показати сітку). Кожний осередок цієї сітки є однією збільшеною точкою зображення. В цьому режимі зручно редагувати зображення по окремих крапках.

Трансформація зображень. Трансформаціями називають автоматичні зміни форми, розташування або розмірів графічних об'єктів. В програмі Paint не дуже багато інструментів трансформації, але все-таки вони є. Їх можна знайти в менюМалюнок.

Команда Малюнок —> Отразіть/повернуть викликає діалогове вікно Віддзеркалення і поворот, що містить елементи управління для симетричного відображення малюнка щодо вертикальної або горизонтальної осі симетрії, а також для повороту на фіксований кут, кратний 90°.

Команда Малюнок —> Растянуть/наклоніть викликає діалогове вікно Розтягування і нахил. Його елементи управління дозволяють розтягнути малюнок по горизонталі і вертикалі або нахилити щодо горизонтальної або вертикальної осі. Параметри розтягування задають у відсотках, а параметри нахилу — в кутових градусах.

Команда Малюнок > Обернути кольори діє як перемикач. При використовуванні цієї команди колір кожної точки зображення міняється на «протилежний». В даному випадку ми назвали «протилежним» той колір, який доповнює даний колір до білого.

Введення тексту. Програма Paint — графічний редактор і не призначена для роботи з текстом. Тому введення тексту в цій програмі є виключенням, а не правилом. Уникайте використовування дрібних символів, які виглядають неохайний. Розглядайте режим роботи з текстом в програмі Paint тільки як засіб для створення коротких і крупних заголовків.

Для введення тексту використовують інструмент Напис. Вибравши інструмент, клацніть на малюнку приблизно там, де напис повинен починатися, — на малюнку відкриється поле введення. В це поле вводиться текст з клавіатури. Розмір поля введення змінюють шляхом перетягування маркерів області введення — невеликих прямокутних вузлів, розташованих по сторонах і кутах області введення.

Закінчивши введення, викликають панель атрибутів тексту (Вигляд —> Панель атрибутів тексту). Елементами управління цієї панелі можна вибрати форму шрифту, його зображення і розмір.