14.Прийняття християнства:причини та наслідки

Причини

Політичні передумови. Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність за допомогою створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племінного сепаратизму та посилення княжої влади.

Міжнародні фактори. Прийняття християнства вводило Русь в сімю європейських народів, а язичництво прирікало на ізоляцію та ворожість з боку християнізовані сусідів, що відносяться до язичників як до нелюди. При цьому слід враховувати, що остаточний розкол християнства на католицьку та православну гілки стався лише в 1054 р.

Соціальні чинники. Зростаюча соціальна неоднорідність, а також мінливі духовні запити еліти суспільства створювали умови для переходу до більш складної світоглядної системи.Особисті міркування Володимира Він, напевно, брав до уваги хрещення своєї бабусі Ольги, яка залишила по собі добру память. Але, швидше за все, він діяв, виходячи з прагматичних міркувань. У тому Справа, що прийняття їм християнства було зумовлено одруженням на сестрі візантійського імператора. Це надзвичайно піднімало його авторитет, а, отже, зміцнювало і княжу владу.

Наслідки

Негативні:Акт прийняття християнства як державної релігії не означав, швидкого і повсюдного його затвердження.Хрістіанізація зустрічала опір населенія.Неоднократно піднімалися повстання протихристиянізації. Історії відомі найбільші з них: у Суздалі, Києві, Новгороді.

- Православ'я сприяло відокремлення Русі відзахідноєвропейської цивілізації.

- З падінням Візантії Російська держава і Російська православна церква виявилися в ізоляції відрешти християнського світу. Саме цією обставиною може бутичастково пояснений відмову Західної Європи прийти на допомогу Русі в її протиборстві з іновірцями(монголами)

Позитивні -зміцнило міжнародний авторитет Київської Русі

-вивело Київську Русь в число передових європейських країн,

-сприяло розширенню економічних і культурних зв’язків

-стимулювало розвиток писемності, літератури, архітектури, мистецтва,

- сприяло об’єднанню населення Київської Русі під проводом єдиного князя, намісника Бога на землі.

КультурніДо 988 року засобом задоволення духовних потреб східних слов'ян був анімізм, у засаді якого лежало обожнення сил природи та поклоніння духам предків. Найвищим божеством у язичницькому пантеоні вважався Перун — бог грому і блискавки досягнення КР

Культурний розвиток Русі піднявся на новий шабель після прийняття християнства. З Х ст. з його поширенням запановує візантійський стиль у ремеслах, письменстві, мистецтві, праві. Разом з ним відбулися якісні зміни в світогляді і побуті русичів: нова релігія широко відкрила двері візантійству в усіх сферах життя.

На етапі завершення формування державності Київської Русі серед слов’ян поширюється письменність. Особливий інтерес становить так звана софійська абетка, виявлена на стіні Михайлівського вівтаря Софійського собору у Києві. “софійська” азбука відображає один з перехідних етапів письменності, коли до грецького алфавіту почали додавати букви для передачі фонетичних особливостей слов’янської мови.

-Пізніше слов’яни мали дві азбуки – глаголицю і кирилицю Саме кирилицею написані всі відомі твори ХІ ст. і наступних століть: “Остромирове євангеліє”, “Ізборники Святослава” 1073, 1076 рр., “Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона “Мстиславове євангеліє”, “Повість временних літ” та ін.

-За князювання Володимира в Києві вже існувала державна школа, в якій навчалися діти з найближчого оточення князя. Школа для підготовки освіченого духовенства була відкрита Ярославом у Новгороді

-Школи існували при єпископських катедрах, великих церквах, монастирях; учителями виступали священики і дяки.

-При вищій освіті потрібне було знання грецької мови, її вчили в деяких школах, а живі зв'язки з Візантією цю науку полегшували.

-Неоціненним надбанням стала складена на основі норм українського звичаєвого права законодавча пам’ятка – “Руська правда”. Ця збірка законів князя Ярослава і його наступників лягла в основу Литовського статуту і законодавства гетьманської доби.

-Неоціненним надбанням стала складена на основі норм українського звичаєвого права законодавча пам’ятка – “Руська правда”. Ця збірка законів князя Ярослава і його наступників лягла в основу Литовського статуту і законодавства гетьманської доби.

-Наприкінці ХІІ ст. було написано “Слово о полку Ігоревім” – перлину давньоруської художньої літератури.

-майстри навчилися поєднувати в цих жанрах і місцеві елементи, створюючи дедалі виразніший власний стиль

-Поступово вона поширилася на лише на релігійну, а й на світську літературу, що ставала багатшою та різноманітнішою. Найвидатнішими серед них є «Патерик», тобто оповідь про життя святих, написана ченцями Києво-Печерської лаври

-Виникали місцеві школи, у творчості яких прийоми і форми київського мистецтва одержали самостійний розвиток. Виникнення руського співочого мистецтва відносять до часу князювання Володимира Святославовича і його сина Ярослава Мудрого.