6.Велика скіфія:виникнення,розвиток,значення

скіфи-кочові іракомовні скотарі,що витіснили кіммерійців і розселилися між Доном і Дунаєм.

Територія розселення.від Азовського моря до Дунаю,від ЧОРНОГО МОРЯ ДО Чернігівщини.

7-3ст.до.н.е. утворилася скіфська рабовласницька держава-Велика Скіфія.Вона являла собою собою союз племен на чолі з царем,влада якого передавалася у спадок.Цар був верховинним жерцем.Столицею Великої Скіфії було Кам*янецьке городище на Дніпрі.Територія держави ділилася на номи,очолювані призначеними царем вождями.Основою суспільства у скіфів була сім*я,родовід вівся по чоловічій лінії.Тривалий час найважливіші питання вирішували на зборах,проте з розвитком рабовласницьких відносин їхня роль втрачається. Видатний грецький історик Геродот, виділяв:

• власне скіфів (скіфів-кочівників), які населяли степові райони на схід від Дніпра;

• царських скіфів, що кочували по Приазов'ю та степовому Криму;

• осілих скіфів-орачів, які мешкали в лісостеповій зоні Правобережжя;

• осілих скіфів-землєробів, які розташувалися на Лівобережжі Дніпра.

Основним заняттям скіфів було кочове тваринництво. Поголів'я худоби визначало майнове становище скіфів. Окремим видом ремесла стала найважливіша його галузь - обробка заліза. Другим основним заняттям скіфів були військові походи.вони здійснювали їх на Ассирію,Сирію.У 331 р.до н.е.скіфи перемогли військо олександра Македонського. Побут скіфів визначався кочовим способом життя. Своєрідними житлами на колесах були кибитки на 4-х або 6-ти колесах у зберігалося майно скіфів. Скіфи-язичники,поклонялися богу війни –Арею,вірили в потойбічне життя,тому могили влаштовували як підземні житла.У мистецтві скіфів був поширений звіриний стиль. Після загибелі Атейя скіфська держава почала занепадати, і в III ст. до и. е. Велика Скіфія припинила своє існування. Скіфи відійшли на південь і створили Малу Скіфію зі столицею в Неаполі Скіфському (поблизу сучасного Сімферополя). У II ст. до н. е. скіфи були остаточно розгромлені сарматами, готами та іншими племенами.Скіфи започаткували торгівлю з греками.

значення Велике значення для вивчення історії скіфів мають дані про їхні зв'язки з народами близькосхідних цивілізацій.Також важливе значення мають залишки їхньої культури скіфські кургани - Товста Могила (тут знайдено відому золоту пектораль),Солоха і (тут знайдено золотий гребінь), Чортомлик (тут знайдено зброю).вони принесли на наші землі своєрідну культуру,а залишки іранських мов,якими вони користувалися,збереглися донині в топоніміці Укр.

7.Племена сарматів на території України

Саме слово "сармат" у перекладі означає "підвладний жінці"Сарматські племена (роксолани, язиги, алани й ін.) домінували на території України з ІІІ ст. до н. е.  по ІІІ ст. н. е. Прийшли вони з південно-уральських степів, облаштувалися на північному сході від скіфів. У середині ІІІ ст. н. е. їх змели германські племена (готи). Частина сарматів ввійшла до складу готської держави Германаріха, частина "попросила притулку" у праслов'ян Черняхівської культури, інші відійшли за Дон. Остаточно зім'яли сарматів гуни: кого змогли – винищили, інших – асимілювали.Сармати, як і скіфи, – це народ-армія. Незважаючи на те, що домінувала у війську сарматів кіннота, у воєнній тактиці вони дещо відрізнялися від своїх попередників. Кіммерійці та скіфи мали легку кінноту, сармати – важку: їхні коні були не швидкі, але надзвичайно витривалі. І якщо кіммерійці й скіфи стрімко мчали повз супротивника й обсипали його зливою стріл, то сармати йшли в лобову атаку.Жили племенами.У суспільному устрої зберіглися значні пережитки матріархату:жінка займала поважне становище,чимало дослідників вважають,що вони були прототипами амазонок.

Основні заняття.Кочове скотарство,полювання.Згодом частина сарматів опанували землеробство.Займалися ремеслами(ткатство,ковальство)

Військова справа .Основні види наступальної зброї-луки,списи,мечі,мали панчери,щити.Брали участь у війнах проти Риму

Релігія мали культ богині-матері Астарти,покровительки коней.Вірили в очисну силу вогню.Особливою магією наділяли дзеркало. Сармати обожнювали ювелірні прикраси.

Пам*ятки.найвідоміший курган Соколова могила на миколаївщині

Значення самобутні звичаї й традиції сарматів, безсумнівно немало вплинули на звичаї й традиції народів, що жили поруч із ними. Зокрема й на звичаї слов'ян. Богдан Хмельницький "скромно" йменував себе сарматським князем. Як вважають лінгвісти, від сарматів в українській мові збереглося багато слів. Наприклад: дбати, тримати, катувати, Дунай, Дніпро, Дністер, Дон та інші.