70.Започаткування нац..Культурного відродження на Уко(поч19ст)

Наприкінці 18 ст. - початку 19 ст. в Україні розпочинається націо-культ відродження. Суть цього процесу полягає у відновленні різних сфер (національної, духовної, культурної, мовної) буття народу після його занепаду. Переломним моментом у розвиткові укр мови та літер була публікація у 1798 році поеми “Енеїда” І. Котляревського написаною народною мовою. Ця подія започаткувала народження нової (сучасної) класичної літератури. Варто згадати і про «Нат Полтавку», «Москаль-чарівник» І Котл, Г Квітки-Основ*яненка «Маруся» «Конотопська відьма» і т д. Вел значення для пробудження національної самосвідомості мали наукові праці Михайла Максимовича та Ізмаїла Срезневського, професорів Київського та Харківського університетів. Незважаючи на свої досягнення у націо літ-рі та науці, укр інтелігенція поч 19 ст. далі розглядала Укр та укр народ з регіональної точки зору, будучи переконана, що укр сюжетами збагачує загальноросійську культуру. Однак, відомі й винятки, наприклад, написана у 10-х рр..19 ст. “Історія Русів”, що була пройнята глибоким патріотизмом і прагненням до державної самостійності укр народу. “Історія Русів” вийшла друком у 1846 р., а до цього поширювалась в рукописі. Сприяла націо відродженню і М Маркевича«Історія Малоросії». На поч 19 ст. з'явилася друкована граматика укр мови – “Граматика малорусского наречия” (1818р.) О. Павловського.Першу в Гал граматику укр. мови підготував І Могильницький 1823 р. вийшов у світ словник української мови, складений І. Войцеховичем.У 1840 р. було видано збірку поезій Т. Шевченка “Кобзар”, яка продемонструвала світу широкий спектр лексичних, семантичних та фразеологічних можливостей укр мови. На поч 40-х рр.. у Києві група студентів та молодих професорів створили таємний гурток-Кир-Меф братство. Основна мета: утвердження національної укр. державності з демократичним ладом у конфедеративному союзі словянських держав. Серед членів гуртка були історик М. Костомаров (професор Київського університету), П. Куліш (талановитий етнограф, видатний письменник), М. Гулак-Артемовський (займався історією права), М. Маркевич (етнограф), В. Білозерський (вчитель). Моральним авторитетом цього гуртка став Т. Шевченко. Основоположниками націо відродження в Гал стали члени гуртка "Руська трійця" (1833-1837) М Шашкевич, І Вагилевич та Я Головацький. Найзначнішою заслугою "Руської трійці" було видання 1837 у Будапешті альманаху "Русалка Дністрова який складався з фольклорних і власних творів видавців і був написаний народною мовою. Відкрито Харківс ун(1805) Київс(1834), інститут Оссолінських(1817). Поява перших стаціонарних професійних театрів у Харкові та Полтаві, де ставили укр. п*єси.Діяли аматорські театри.Видатні актори 1 пол 19 – М.Щепкін К Соленик. Розв муз мистецтва-С Гулак-Артемовський написав 1 укр оперу «Запорожець за Дунаєм»

71. Політичне та економічне становище захід.укр. земель у складі Авс. Ім. у першій половині ХІХ ст.

Народні маси західноукраїнських земель відчували феодальний гніт, який призводив до їх зубожіння. До чотирьох п'ятих свого прибутку селяни мусили віддавати поміщикам, духовенству, а також державі у вигляді різних повинностей. На практиці поміщики не дотримувались якоїсь певної норми панщини. У селян для обробітку власних наділів часто не вистачало часу. Поміщики розширяли продуктивне тваринництво, займались переробкою сільськогосподарської продукції (винокурінням, цукроварінням тощо), а також засновували підприємства гірничої промисловості. Окремі маєтки перетворилися на багатогалузеві господарства із застосуванням машинної техніки і найманої праці. У 20—30-ті рр. XIX ст. поміщики і купці почали займатися підприємницькою діяльністю. Вони перепродавали в Австрію і Німеччину худобу, куплену в Наддніпрянській Україні. Розвивалися соляна, лісопереробна, тютюнова промисловість. Але в цілому промисловий розвиток західноукраїнських земель відбувався дуже повільно. Більшість промислових товарів у Західній Україні були привізними. Австрійська влада розглядала ці землі як сировинний придаток до промислово розвинутих центральних і східних областей імперії.

У 1816 р. з ініціативи священика І.Могильницького у Перемишлі виникла перша в Галичині культурно-освітня організація — "Товариство священиків", навколо якого гуртувалося патріотично настроєне греко-католицьке духовенство. Товариство стало активним оборонцем прав української мови, поборником українізації шкільництва. Члени товариства енергійно сприяли прийняттю цісарем рішення 1818 р. про допущення у початкову школу української мови. З-під пера його учасників вийшли перші граматики української мови — І.Могильницького, Й.Лозинського, Й.Левицького. У першій половині XIX ст. центром національного руху в Галичині став Львів. Тут на початку 30-х років виникло напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання "Руська трійця" (засновники — М.Шашкевич, І.Вагилевич та Я.Головацький), яке виступило на захист української мови (термін "руська" для галичан означав українська).

67,72.Революція 1848 р. та її вплив на розвиток західноукраїнських земель. Головна Руська Рада

На поч. 1848 р. у деяких європейських країнах почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід'ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси походить назва революції — "Весна народів". Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня з'явилися перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію.

Революційні події надали широкого розмаху націон-визвольному руху в Сх Галичині. Зважаючи на настрої народних мас, уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину(кв 1848 майже на 5 місяців раніше, ніж в інших частинах імперії ). Основою реформи був викуп селянських земель державою, який селяни мали відшкодувати протягом 40 років. Поміщиків звільняли від будь-яких обов'язків щодо своїх колишніх підданих. Та під час проведення реформи не було впорядковано права на володіння лісами і випасами. Це згодом викликало нескінченні судові процеси, спричинило руйнування селянських господарств.

Незважаючи на недоліки, скасування панщини було визначною подією. Укр селянин нарешті ставав господарем на своїй землі, у ньому поступово пробуджувався потяг до громадс та націо життя.

Під впливом революційних подій у Західній Європі львів*яни19 квітня 1848 р. від імені всіх українців Галичини подали петицію до цісаря з низкою демократичних вимог. Зокрема, про введення укр мови у народних і вищих школах; видання державних законів укр мовою, яку урядовці повинні обов'язково знати; реальне зрівняння в правах духівництва всіх обрядів і надання доступу українцям до всіх державних посад. Вимоги були скромними й обмежувалися здебільшого сферою культури.

У результаті дальшого розвитку революції в Галичині виникли національно-політичні організації. 2 травня 1848 р. представники демократичних кіл, українства, зокрема світської інтелігенції та греко-католицького духівництва на чолі з перемишльським єпископом Г. Яхимовичем, утворили у Львові Головну Руську Раду, що стала першою українською політичною організацією. Як постійно діючий орган, вона мала представляти українське населення Східної Галичини перед центральним урядом. Головна Руська Рада, виступаючи за проведення демократичних реформ та прагнучи забезпечити вільний національний розвиток українського населення краю, передусім домагалася поділу Галичини на дві окремі адміністративні одиниці — Східну, де переважали українці, й Західну, заселену в основному поляками.

1-2 лист 1848 збройне повстання у Львові на захист революції проти австрійських військ. Повстання зазнало поразки.

Революційні заворушення поширились і на Північну Буковину. Селяни, намагалися силою повернути те, що відібрали у них поміщики, очолив це повстання Л. Кобилиця.

Ідеї "Весни народів" знайшли активний відгук серед населення Закарпаття. Влітку і восени 1848 р. тут значно посилилися заворушення трудового селянства. У багатьох місцевостях селяни фактично вийшли з-під контролю поміщиків та місцевих органів влади, не виконували панщини, захоплювали панське майно.

Однак сили контрреволюції на західноукраїнських землях, як і в усій імперії Габсбургів, дедалі більше зміцнювали позиції і поступово перейшли в контрнаступ. Остаточно реакція запанувала після того, як авс-й уряд за допомогою рос військ приборкав революцію в Угорщині. Австрійську конституцію було скасовано. Уряд повернувся до давньої системи централізовано-бюрократичного управління. Влітку 1851 р. було розпущено Головну Руську Раду.

Незважаючи на поразку, революція 1848— 1849 рр. мала важливі позитивні результати для населення

-скас панщини; покращення соціального статусу селян

-запровадження основ парламентського правління

Політичні сили австрійської імперії визнали існування в Гал укр. народу з власними національними потребами

ГРР – 1 політ укр організація в 19 ст, яка виражала інтереси та потреби українців

Вперше мешканці зхукр земель сформулювали свої власні політ програми та усвідомили себе як єдину національну спільноту надніпрянськими українцями

Зх. Українці досягли суттєвих результатів у націон-виз русі в порівнянні з іншими народами