62.Діяльність масонських лож в Україні,їх вплив на розвиток нац.-визвольного руху.

Під впливом польс й російс масонства в Лівобережній і Пд Укр на поч XIX ст. виникла низка малоросійських лож. Так, у 1817 р. в Одесі було засновано 2 масонські ложі "Понт Євксинський" та "3 царства природи". Засновником першої з них став наступник А.Е.Рішельє на посаді Новоросійського генерал-губернатора і одеського градоначальника граф Олександр Ланжерон. До складу ложі входило близько 70 осіб: росіяни, укр, пол, гр, фр, євреї, нім, італ. Вельми строкатим був і її соціальний склад - інтелігенція, офіцери, купці, поміщики. Одним з її учасників став і від украї культурно-освітній діяч І Котляревс. Членами одеської ложі "Трьох царств природи" були онуки останнього украї гетьмана К Розумовського - Кирило і Петро. Діяльність обох одеських лож мала поміркований, просвітницький характер, однак вони були заборонені, як усі масонські ложі в Росії, у 1822. У бер 1818 в Києві була заснована ложа "Об'єднаних слов'ян", що належала до Великого сходу польського і з діяльністю якої пов'язують витоки ідей слов'янського федералізму. З точки зору набуття масонством українських рис інтерес викликала історія заснування в Полтаві у 1818 р. масонської ложі "Любов до Істини". Засновником ложі вважається Мих Новиков, а до її складу входили відомі представники малоросійського дворянства: Котляревський, С.Кочубей, В.Тарновський, В.Капніст, В.Лукашевич. У період засідань у склад ложі входило практично все оточення генерал-губернатора М. Г. Рєпніна. Основна тема бесід у ложі - можливі реформи Олександра І та їх наслідки для Полтавської губернії. На засіданнях йшлося про повернення селян до прав козаків, характер політичних і економічних зв'язків Полтавської губернії з ін. регіонами Росії. Вбачаючи у засіданнях ложі антицарські та сепаратистські устремління Олександр І наказав закрити ложу. Ніяких акцій щодо членів ложі «Любов до істини» вчинено не було. 12 тр 1818 — заснована ложа «Об'єднаних слов'ян», в Києві. Склад ВРозчіщевський, Ф Чарлевський, В Лажнінський. Мова — російська і французька. Ложа дотримувалась шотландської системи.Отож, якщо своїм соціальним складом масонські ложі в Україні в другій половині XVIII — першій чверті XIX ст. майже не відрізнялися між собою, то характер їх діяльності, навпаки, був різний. Масон рух в Укр ще до його заборони в 20-х ро­ках XIX ст. був значно слабкішим, ніж у Зх Європі. Як­що на Заході "вільні каменярі" спромоглися взяти активну участь у створенні США,то в Україні вони діяли надто обереж­но, розрізнено, незлагоджено, без чіткої ідейної основи. Масони в Україні були позбавлені можливості гартуватися в міжнародному громадсько-політичному русі, навіть не виро­били єдиної концепції майбутнього устрою України. Саме то­му вони не спромоглися виконати об'єднавчу, консолідуючу місію в громадсько-політичному житті країни, що виявилося під силу європейському масонству. І це попри значний вплив на них з боку енергійної французької масонерії, настільки зна­чний, що окремі дослідники навіть відзначають керівну роль Великого Сходу Франції в розвитку масонського руху в Україні.

Слід зазначити, що масонська ідеологія й тактика помітно вплинули на діяльність інших таємних організацій, в які гуртувалися представники української інтелігенці. Цей вплив позначився, зокрема, на діяльності Кирило-Меф тов (1845- 1847рр.). Масонський вплив простежується вже в назві їхньої організації. На кшталт масонської ложі “З’єднані слов'яни", яка взяла назву "св. Іоанна", братчики в Києві назвали себе йменням "Св. Кирила та Мефодія", вбачаючи в ньому символ слов'янського єднання. Запозичили вони від масонів і предметну символіку — носіння персня як розпізнавального знака. Єднав кирило-мефодіївців з масонством і наявний у їхній програмі релігійно-містичний елемент. Думається, на світоглядну позицію братчиків певною мірою вплинув традиційний масонський ідеал "свободи, рівності та братерства", вони ставили перед собою: боротьба проти самодержавства й кріпосництва, за створення союзу вільних і рівноправних слов'янських народів.