
- •1.Періодизація історії України:
- •2.Укр в добу палеоліту
- •3.Неоліт на території Укр
- •4.Трипільська культура:розвиток,досягнення ,історичне значення
- •5.Панування Кимерійців у Північному Причорномор*ї
- •6.Велика скіфія:виникнення,розвиток,значення
- •7.Племена сарматів на території України
- •8.Грецькі поліси в Північному Причорн.,їх вплив на розвиток світової цивілізації.
- •9.Розселення слов*янських племен на території Укр:побут,традиції,вірування
- •10.Заснування і розвиток Києва
- •11.Державно-політичний розвиток Київської Русі
- •12.Київська Русь за часів князювання Володимира Великого
- •13. Київська Русь за часів князювання Ярослава Мудрого
- •14.Прийняття християнства:причини та наслідки
- •16.Причини політичної роздробленості кр.
- •17.Занепад к.Р.
- •18.Виникнення Галицько-Волинської держави,її взаємозв*язок з кр
- •19.Монголо-татарське завоювання руських земель та його історичне значення.
- •20.Галицько-Вол держава за часів князювання Данила Галицького
- •21.Культурні досягнення Галицько-Волинської держави
- •22. Занепад Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького
- •23. Поширення влади Великого князівства Литовського на руські землі
- •24. Автономія руських земель у складі ВкЛ.
- •25. Кревська унія 1385 року та її значення для українських земель
- •26.Поширення магдебурзького права на укр. Землі,його суть.
- •27. Люблінська унія 1569р. Та її значення для укр. Земель
- •28.Берестейська унія 1596р., її ідеологічно-культурне значення
- •29.Києво-Могилянська академія та її значення в розвитку укр. Освіти, науки, культури
- •30. Початок книгодрукування в Україні
- •31.Започатквуаня театру в Укр. Вертеп
- •32.Причини виникнення укр. Козацтва
- •33.Виникнення Запорізької січі, іі військово-політичний устрій
- •34.Реєстрове козацтво в Україні, його історичне ззначення.
- •35. Діяльність Петра Конашевича Сагайдачного
- •36.Козацько-селянські повстання в Україні кін. 16-поч. 17 ст.: причини,хід,наслідки.
- •37.Історичне значення укр. Козацтва
- •38. Причини,характер і рушійні сили нац..-визв. Війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •39. Перший етап на.-визв. Війни 1648-1657рр
- •40.Державно-політичний устрій укр. Держави Війська Запорізького
- •42. Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки
- •43. Завершальний етап національно-визвольної війни
- •44. Зовнішня політика Війська Запорізького
- •45. Політичний портрет б. Хмельницького
- •46. Істор. Значення нац.-визвольної війни під проводом Хмельницького
- •47. Причини і характер Великої Руїни в Україні кінця хvii- середини хviiIст.
- •48. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана п.Дорошенка
- •49. Українська держава за часів і.Мазепи
- •50. Україна у північній війні
- •52. Культурно-освітній розвиток України за гетьмана і.Мазепи
- •53. Гетьманування Павла Полуботка, боротьба проти політики російського імператора Петра і.
- •54. Пилип Орлик “Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорізького”
- •55. Тимчасове відновлення гетьманського правління за часів к.Розумовського
- •56. Скасування Катериною іі автономії України та Запорізької Січі
- •57. Гайдамацький рух в Україні. Причини, наслідки
- •58.Опришківський рух в Галичині…його історичне значення.
- •59. Особливості розвитку укр..Культ у іі пол.. XviiIст.
- •60.Україна у російсько-французькій війні 1812-1814 рр.
- •61.Початок промислового перевороту в Україні та його значення.
- •62.Діяльність масонських лож в Україні,їх вплив на розвиток нац.-визвольного руху.
- •63.Декабристський рух
- •64.Кирило-Мифодіївське братство
- •65.Вплив реформ Марії Терезії та Йосифа іі на становище захукр земель
- •66.Зародження культурно-просвітницького руху на Галичині.Іван Могильницький
- •68.Руська трійця
- •69.Скасування кріпосного права на Галичині.
- •70.Започаткування нац..Культурного відродження на Уко(поч19ст)
- •73. Царські реформи 60-70-х рр. ХіХст та їхній вплив на Україну
- •76. Виникнення перших українських партій на поч. Хх ст.
- •77.Україна в період російської революції 1905-1907 рр.
- •79.Виникнення та конституціювання уцр
- •80) І та іі універсали уцр , їх характеристика та значення.
- •81. Утворення унр.Ііі Універасал
- •82.Українсько-більшовицька війна (грудень 1917-березень 1918рр.)
- •83) Іv універсал уцр, його історичне значення.
- •85.Українська гетьманська держава п.Скоропадського
- •86.Повалення гетьманату. Прихід до влади Директорії унр
- •87)Внутрішня та зовнішня політика Директорії. Злука зунр і унр
- •88) Зунр: державний устрій, основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики
- •89)Українсько-польська війна 1918-1919рр.Поразка зунр.
- •90)Українська Соціалістична Радянська Республіка. Політика більшовиків на Україні в 1919р.
- •100.Розгортання руху Опору та його течії в Україні
- •101. Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •104.Укр дисидентський та правозахисний рух у 60-80р 20ст
- •105.Командно –адміністративна система.Застій 70-80рр
- •106.Україна в умовах перебудоВи початок нац0політ відродження 1985-90рр
- •107.Декларація про держ.Суверенітет Укр 1990р
- •108.Акт проголошення Незалежності Укр:передумови,політ особливості прийняття,значення.
- •110.Політичн розвиток Укр 1991-2004
- •111.Економ розвиток Укр 1991-2004
- •114.Основня напрями зовн.Політики Укр
- •115.Укр за кордоном:розселення,політичні та громадські організації.
- •116.Культ.Розвиток доби незал.Укр:проблеми,досягнення ,перспективи.
- •117.Миротворча діяльність Укр на сучасному етапі та її значення
52. Культурно-освітній розвиток України за гетьмана і.Мазепи
Жодний із гетьманів не зробив так багато, як Мазепа для розвитку культури та духовності українського народу. За правління Івана Мазепи, для Києво-Могилянської академії було споруджено новий буди¬нок, цей заклад вступив у період свого розквіту. Саме ста¬раннями Івана Мазепи заклад одержав у 1694 р. звання Академії. Кількість студентів досягла 2 тис. З самого початку свого гетьманування Іван Мазепа виявив себе як великий покровитель і меценат національної культури, мистецтва, науки, православної церкви. Всякими способами Мазепа допомагав, сприяв розвитку освіти в України. У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і навіть селах фундував школи, бурси, шпиталі, наділяв маєтностями українські монастирі, які на той час були вогнищами просвіти завдяки власним школам і друкарням. Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську Академію, дбав про її розвиток, щедро обдаровував її маєтностями. У 1693 році наново побудував братську церкву Богоявлення, поставив новий будинок для. Гетьман щедро фінансував розвиток мистецтва, зокрема архітектури й малярства, прикрасив українські міста спорудженими й реставрованими чудовими храмами, розбудував в Україні на свій кошт, а також використовуючи військовий скарб близько 20 церков. Не тільки талант будівничого, а й витончений художній смак гетьмана втілився в цих церквах. Він відновив Києво-Печерську Лавру, обніс її кам’яною стіною, поставив дві гарні брами з церквами над ними. Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творів української літератури, зокрема творів Афанасiя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох iнших. Опосередковано діяльність Мазепи позначилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII – на початку XVIII ст. унiкального стилю - “мазепинського бароко”. Крім того, цілеспрямована політика І.Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвиткові усiх галузей мистецтва, але й в сферi філософії, теології, суспільних та природничих наук.Після Петра Могили Гетьман Іван Мазепа своїм коштом обновив Софіївський Собор і побудував Софійську дзвіницю В Пустинно-Миколаївському монастирі в Києві вибудував у 1690 році нову величаву церкву св.Миколая. Поставив Мазепа також велику церкву Вознесіння в Переяславі.З ім’ям Мазепи пов’язана велика кількість кам’яних споруд, які були побудовані на межі 17-18 ст. Серед них особливу увагу привертає фортечний мур навкруги верхньої території Києво-Печерської Лаври.
53. Гетьманування Павла Полуботка, боротьба проти політики російського імператора Петра і.
Павло? Полубо?ток (1660 — 29 грудня 1724) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні (1722—1724). . Він закінчив Києво-Могилянську академію,. Одержавши звістку про смерть Івана Скоропадського у 1722 р., Петро I велів виконувати обов'язки гетьмана полковнику Полуботку з генеральною старшиною, радячись у всіх справах з головою колегії Вельяміновим. Старшина через особливу репутацію порушила клопотання про дозвіл обрання нового гетьмана, але на це прохання довго не було відповіді Петро І влітку 1723 року відповів, що справа про обрання гетьмана відкладена на невизначений час: царський уряд підшукує в гетьмани особливо вірну й надійну людину у зв'язку з тим, що від часу першого гетьмана, Богдана Хмельницького, і до останнього, Скоропадського, усі гетьмани виявились зрадниками Іншими словами, Петро не тільки відкладав цю справу, а й забороняв нагадувати про неї Полуботок, людина енергійна, пройнята любов'ю до своєї країни, не міг дивитися на все це байдуже.. Починаючи з 1722 року, Павло Полуботок проводить фінансові та судові реформи, які спрямовує на протидію російському окупаційному режимові та в напрямку соціальних гарантій. Показовими є заборони чиновникам примушувати козаків до виконання робіт у вигляді повинності. Судові процеси обов’язково повинні були гарантуватися апеляціями. Полуботок разом із старшиною скаржився на самоуправство і грубе поводження великоросійських чинів Згідно з оповідями, гетьман сміливо докоряв Петра за порушення українських прав, доводив, що гноблення України не приносить йому ніякої честі — значно більше слави правити народом вільним і вдячним, ніж пригноблювати його насильством. Нагадував йому про вірність і старанну службу українців і докоряв царя, що за цю криваву службу він платить їм гнівом та ненавистю: «За все це ми замість подяки одержали тільки кривди та зневагу, потрапили у тяжку неволю, платимо ганебну і нестерпну данину, змушені копати вали та канали, осушувати непрохідні болота, угноюючи їх трупами наших покійників, які тисячами гинули від утоми, голоду, нездорового клімату; всі ці лиха і кривди наші ще збільшились тепер за нових порядків: начальствують над нами московські чиновники, які не знають наших прав і звичаїв і майже неписьменні — знають тільки, що їм все можна, робити з нами». цар Петро страшенно розгнівався на Полуботка за протидію його планам русифікації. Він наказав заарештувати його і всю старшину, яка була з ним у Петербурзі, і посадити у Петропавловську фортецю.