Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ist_ukr_1-117_1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
260.3 Кб
Скачать

34.Реєстрове козацтво в Україні, його історичне ззначення.

Реєстрові козаки — частина українського козацтва, прийнята на військову службу польсько-литовською владою і записана в окремий список — реєстр, звідки й назва реєстрові козаки.

У 1572 р. польський король Сигізмунд II Август видав універсал про утворення найманого козацького формування. 300 козаків було прийнято на державну службу, записано у реєстр (список) і дістало правовий статус регулярного війська. I хоча ця дія мала на меті розкол козацтва, намагання використати частину його сил в інтересах Польської держави (наприклад захист її кордонів).

Реєстрові козаки були зобов'язані відбувати службу на Наддніпрянщині й посилати за наказом польського уряду загони на Дніпрові пороги. Цей особливий реєстр був створений з метою мати в разі татарських нападів завжди напоготові

2 000 козаків. Вони були на самозабезпечені .Тільки під час військових походів отримували незначну платню. Як дарунок раз в рік отримували кожух і один дукат. Реєстрових козаків звільнено від юрисдикції локальних урядів і піддано владі «козацького старшого». За Стефана Баторія реєстр збільшено до 600 козаків і козацьким гетьманом призначено Черкаського старосту, князя Михайла Вишневецького. Реєстрові козаки одержали додаткові привілеї: звільнення від податків, право землеволодіння, самоуправління з назначеною старшиною; вони мали свій прапор, литаври й інші інсигнії. Реєстрові козаки одержували платню грішми й одягом; їм передано на власність містечко Трахтемирів з Зарубським монастирем для розміщення арсеналу і військового Реєстрові козаки дістали офіційну назву Запорозького або Низового війська.

Значення

а) утворення реєстрових збройних формувань;

б) легітимізація козацького стану - юридичне визнання прав та обов'язків козацтва як соціальної верстви.

35. Діяльність Петра Конашевича Сагайдачного

Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний - козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, Гетьман реєстрового козацтва i Війська Запорозького. Організатор успішних походів українських козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних шкіл.

Діяльність Сагайдачного:

1. Впорядкував козацьке військо. Вперше створено дисципліновану козацьку армію, озброєну до останнього козака вогнепальною зброєю і тогочасною артилерією. Домігся зростання кількісного складу запорозьких флотилій

2. Мав неабиякий дипломатичний хист. Завдяки мирним дипломатичним заходам Сагайдачного поважали при королівському дворі. Неухильно обстоював козацькі права. Усупереч численними домовленостям із польським урядом, які забороняли козакам здійснювати походи проти Туреччини, Сагайдачний вдавався до нових атак, що загострило відносини між Османською імперією та Польщею аж до стану війни. Така ситуація була на користь козацтву: за умов постійної загрози з боку Туреччини Польща не наважувалася знищити козацтво - свого союзника в боротьбі проти турків.

3. Брав участь у тогочасній європейській політиці. Підтримуючи наміри польського королевича Владислава здобути корону Московської держави, на початку літа 1618 р. повів 20-тисячне козацьке військо на Москву. Похід виявився швидким і вдалим. Внаслідок походу 1 грудня 1618 р. в с. Деуліні підписано мирну угоду між Московією та Річчю Посполитою. За угодою перемир'я між двома державами укладалося на 14,5 років; Польща отримала Смоленщину і Чернігово-Сіверську землю.

4. Підтримував православну церкву, приділяв увагу освітнім справам. Ініціатор відновлення 1620 р. вищої ієрархії православної церкви, фактично втраченої після Берестейської унії. Ця акція здійснювалася спільними зусиллями Київського братства й запорозьких козаків, стосунки між якими стали особливо тісними після вступу всього Війська Запорозького до братства.

Стояв біля витоків київської братської школи.

1616 р.- взяття запорозькими козаками на чолі з П.Сагайдачним турецької фортеці Кафи.

1618 р- Похід 20-тисячного козацького війська Сагайдачного в Московію на допомогу королевичу Владиславу. Деулінське перемир'я. Приєднання до Польщі Чернігово-Сіверщини та Смоленщини.

1621 р.- Хотинська війна. Участь козацького війська під проводом П.Сагайдачного в Хотинській війні на боці Речі Посполитої.

Внесок Петра Конашевича-Сагайдачного у розвиток визвольного руху в Україні та згуртування українського суспільства:Впорядкування козацького війська, підвищення його боєздатності.;

Перетворенню козацтва на провідну верству українського суспільства сприяла ідеологічна підтримка Війська Запорозького православною церквою та братствами.

Відновлення значення Києва як релігійного, а відтак і духовного центру України.

Зростання міжнародного авторитету козаків завдяки їхнім гучним звитягам у морських походах і Хотинській війні

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]