18.Виникнення Галицько-Волинської держави,її взаємозв*язок з кр

Сусідні Галицьке і Волинське князівства були розвиненими пд-зх територіями Русі,які мали свої особливості в порівнянні з іншими князівствами.

Особливості Галицького і Волинського княз:

-віддаленість від Києва і ,як наслідок,обмеження впливу центральної влади;

-розташування на перехресті торгових шляхів:із Балтійського моря в Чорне,з Русі до Центральної та ПД_Сх Європи

-великі поклади солі,яка стала важливим експортним товаром і чинником економічного району

-віддаленість від кордону зі Степом,що захищало від нападів кочовиків

-потреба в об*єднанні для боротьби з поляками та угорцями.

у Галичині утвердилася династія Ростиславичів.Особливістю Галичини було економічно впливове боярство. Причин цьому було кілька: 1) галицькі бояри походили з місцевої земельної аристократії яким давали землю за службу; 2) вони багатіли на торгівлі сіллю 3) бояри збирали значне мито з купців, які проїздили Галичину - тут знаходилося перехрестя торгових шляхів; 4) найбагатші бояри могли наймати власні дружини; 5) Вони вели власну зовнішню політику.як окреме князівство, Галицька Земля досягла розквіту за князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 pp.)Осмомисл збудував багато фортець, засновував, укріплював і розширював міста, сприяв розвитку торгівлі, ремесла, культури, освіти,спорудження Успенськог собору. Династія Ростиславичів припинилася після Ярославового сина Володимира у 1198р. На ВОЛИНІ У 30-ті pp. XII ст., коли Київська Русь остаточно розпалася, утвердилася династія Мономаховичів. Її онук Володимира Мономаха Ізяслав Мстиславович.

Бояри Волинської землі залежали від свого князя, бо отримували маєтності за службу йому. Саме волинські князі об'єднали Галичину і Волинь в одну державу.

Скориставшись смертю в Галичині останнього Ростиславича, волинський князь, онук Роман Мстиславович який князював тут з 1170р 1199 р. захопив Галич і об’єднав обидва князівства в одну Галицько-Волинську державу з центром у Галичі. Цього вимагала небезпека загарбання, що насувалася із заходу – від Угорщини та Польщі.

взаємозв*язок

зв*язані духовністю цьому сприяло приєднання Волині та Галичини до Києва в часи Володимира і Ярослава.

-пов'язані з Києвом перш за все єдністю економічних відносин, а також політичними інтересами княжих династій.

-З Києва в Галич і Волинь потоком ішли ремісничі художні вироби, різні твори мистецтва, привозні товари зі Сходу.

-Єднанню західних та східних земель сприяла київська митрополія, яка була центром релігійного життя всієї Русі.

-прияла закріпленню історичних традицій Київської Русі

19.Монголо-татарське завоювання руських земель та його історичне значення.

Монгольська держава утворилася наприкінці XII — на початку XIII ст. внаслідок активної об'єднавчої політики монгольського хана Темучіна (Чингісхана). Країна перетворилася на воєнний табір і розпочала активне завоювання сусідніх територій та народів. У 1223 р. на річці Калці відбулася перша битва монголо-татарських військ з руськими дружинами. Об'єднані русько-половецькі сили зазнали страшної поразки: загинуло 6 князів. Нова хвиля монгольського нашестя розпочинається 1237 p., коли на прикордонних рубежах Русі з'явилося військо Батия. завойовники перетворили на попелище Рязань, Володимир, Ярославль, Переяслав, Чернігів та інші міста і підійшли до Києва. Мужньо боролися кияни на чолі із хоробрим галицьким воєводою Дмитром. Останнім оплотом була Десятинна церква. 6 грудня (за іншими джерелами (9 листопада) 1240 р. Київ було взято, а всі люди, від малого до великого вбиті мечем. Падіння центру Давньоруської держави відкрило Батию шлях на Захід. Пройшовши вогнем і мечем галицькі та волинські землі, кочівники в 1241 р. вторглися в Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансільванію. Проте знекровлені на Русі війська Батия вже 1242 р. були змушені припинити своє просування в західному напрямку. Повернувшись у пониззя Волги, завойовники засновують нову державу в складі Монгольської імперії — Золоту Орду. З цього часу Давньоруська держава перестає існувати. На Русі встановлюється іноземне іго на довгих 238 років.

Успіх загарбників пояснюється насамперед відсутністю єдності руських князів в умовах феодальної роздробленості, а також тим, що ворог мав переважаючі сили, використовував при облозі пристосування для ламання фортечних стін, метання каміння, перекидання через фортечні стіни посудин із нафтою, що призводило до пожеж. Останнє часто викликало паніку серед захисників міст-фортець. Основним озброєнням монголо-татарів були лук, стріли і сокири. Для перетягування стінобитних знарядь використовувались канати. Важливим видом озброєння були списи, часто з гачком для стягування вершника з коня.

Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов'янських земель: 1.Руйнація та падіння ролі міст. У перші 50 років панування завойовників на Русі не було побудовано жодного міста. 2.Занепад ремесла і торгівлі. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його галузей.Зменшення виробництва товарів спричинило зане пад торгівлі.  3.Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі. 4. Знищення значної частини феодальної еліти. Загибель у боротьбі з завойовниками багатьох професійних воїнів-феодалів — князів та дружинників не тільки помітно послабила протидію загарбникам з боку місцевого населення в початковий період встановлення іга, а й суттєво загальмувала і деформувала розвиток феодального землеволодіння та всієї системи феодальних відносин. 

5. Послаблення обороноздатності Русі призвело до того, що в XIV—XV cm. південні та західні руські землі опиняються в складі Литовського князівства та Польського королівства, а Північно-Східна та Новгородська землі залишаються під владою Орди. Етнічна диференціація східного слов'янства поглиблюється, і дедалі активніше починають формуватися українська, білоруська та російська народності.  Золотоординське іго виявилося насамперед у трьох сферах: економічній (система податей та повинностей — данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче та ін.); політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями); військовій (обов'язок слов'янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах). Стежити за збереженням та зміцненням системи залежності покликані були ханські намісники в руських землях — баскаки. Крім того, з метою ослаблення Русі Золота Орда протягом майже всього періоду свого панування практикувала періодичні спустошливі походи. Лише до середини XIV ст. на землі Північно-Східної та Південно-Західної Русі було здійснено понад 20 воєнних нападів золотоординців.  Встановлення золотоординського іга на Русі мало свої особливості:  1)руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;  2)на території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. фактично ліквідується;  3)толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства (відповідно до монгольських стереотипів поведінки хан міг і мусив вимагати від завойованих народів покірності, виконання наказів, але не відмови від віри, традицій та звичаїв).  Саме ці особливості золотоординського панування значною мірою дали змогу східним слов'янам не тільки зберегти власну етнічну самобутність, а й накопичити державотворчі сили.  Монгольське завоювання зумовило появу тривалих тенденцій, які помітно вплинули на історичний розвиток.

Історичне значення

у порятунку європейської цивілізації вирішальну всесвітньо-історичну роль зіграла героїчна боротьба російського народу й інших народів нашої країни проти завойовників. Рус протягом століть прикривала Європу від, що приходили з глибин приймала на себе і відбивала їхні удари. Страшної для себе ціною Рус прикрила Європу і від монголо-татар.У глиб Європи орда Батия рушив ослабленої, утративши багато в чому свою наступальну міць. Визвольна боротьба змусила Батия відмовитися від подальшого просування в глиб Західної Європи.