- •Питання на іспит з історії україни 2013-2014
- •Прийняття проекту Конституції України;
- •Обрання м. Грушевського президентом;
- •Створення Української Академії наук;
- •Створення університетів в Києві та Кам’янці-Подільському;
- •Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
- •Київська Русь за правління Володимира Великого
- •Розквіт Київської Русі: Правління Ярослава Мудрого.
- •Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат Ярославичів.
- •Спроби консолідації Київської держави: правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.
- •Культура Київської Русі.
- •Соціальний устрій Київської Русі.
- •Утворення Галицького князівства. Князювання Ярослава Осмомисла.
- •Галицько-Волинське князівство 1199 – 1264 рр. Правління Романа Мстиславича та Данила Романовича.
- •Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення
- •Входження українських земель до Великого князівства Литовського та особливості їх політико-правового статусу.
- •Причини виникнення козацтва. Д. Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •Берестейська церковна унія: причини і наслідки.
- •Козацько-селянські повстання кінця XVI – першої половини XVII ст.
- •Державний устрій української козацької держави б. Хмельницького.
- •Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка.
- •Антимосковський виступ гетьмана і. Мазепи: причини і наслідки.
- •Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •Діяльність гетьмана п. Орлика
- •Гайдамацький рух на Україні у хуііі ст.
- •Ліквідація російським царизмом української державності у другій половині XVIII ст.
- •Громадівський рух в Україні.
- •Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст. Формування багатопартійної системи.
- •Серпневий „путч” 1991 р. Проголошення незалежності України та перші кроки її розбудови.
- •Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •Війна більшовицької Росії проти унр у 1919: передумови, хід, наслідки..
- •Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості
- •Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України
- •Боротьба унр проти агресії більшовицького Раднаркому наприкінці 1917 – початку 1918 рр.
- •Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
- •Західна Україна під владою Польщі у мієвоєнний період.
- •Встановлення влади та діяльність Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики унр.
- •Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату п.Скоропадського.
- •Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду п.Скоропадського
- •Боротьба зунр проти польської агресії
- •Українсько-польсько-радянська війна 1920 р. Варшавський договір.
- •Листопадове 1918 р. Повстання у Львові. Утворення зунр.
- •Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище унр у 1919 р.
- •Розкрийте суть операції “Вісла”.
- •Україна в роки Першої світової війни.
- •Причини та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького (1648-1649
- •Воєнні дії козацьких військ під проводом б.Хмельницького у 1650-1657 рр.
- •Переяславський договір 1654 р. З Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
- •Варшавський договір 1920 р.: причини укладення, умови та його наслідки.
- •Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання, умови, наслідки.
- •Антинацистський Руху опору в Україні в роки Другої світової війни.
- •Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •Політика „радянізації” на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр..
- •Початки національного відродження в Галичині. „Руська Трійця”.
- •Особливості зовнішньополітичної діяльності незалежної України
- •Український рух опору в роки Другої світової війни.
- •Нацистський окупаційний режим на території України (1941-1944 рр.)
Спроби консолідації Київської держави: правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.
1113 р. помер Святополк Ізяславич, внаслідок чого Києві розгорілось повстання. До Києва прибув Володимир Мономах, який очолював Київську державу в 1113 - 1125 рр. Намагався припинити міжусобиці між князями, для цього тричі скликав князів на з'їзди, де вони присягали на Євангелії й цілували хрест. Найменші спроби внести розбрат швидко і жорстоко придушував.У жорстокій боротьбі зумів об'єднати три чверті території Київської держави: Київщину, Волинь, Турову-Пінську, Переяславську Смоленську, Новгородську землі та Поволжя. Лише в Галицькому князівстві правили самостійно Ростиславичі.Володимир Мономах — автор вміщеного в Лаврентіївському літопису «Повчання» своїм дітям — видатного давньоруського літературного світського твору, в якому засуджувалися князівські міжусобиці і закликалося до об'єднання давньоруських земель.Починаючи з 1103 року здійснив п'ять великих походів проти половців. Займався будівництвом - побудували міст через Дніпро біля Винагорода, зменшив податки на міщан, щоб пожвавити торгівлю.Після смерті Мономаха престол зайняв його син Мстислав (1125 -1132). Він продовжував зміцнювати престиж великого князя київського та обороняти державу від ворогів. В 1130 повернув під вплив Києва Полоцьк, посадивши на полоцький стіл свого сина Ізяслава. 1130 воював з литовцями. Розгромив половців і загнав їх за Волгу та Яїк. Про величезний міжнародний престиж Київської держави за його правління свідчать численні династичні зв'язки київського князя з західноєвропейськими королівськими дворами.Помер 14 (за іншими даними 15 квітня) 1132 року. Похований у збудованому ним Федорівському монастирі у Києві. Після його смерті Київська держава остаточно розпалася на окремі політично незалежні князівства.
Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
Русь зазнала Монголо-татарської навали в 1237-1241 роках. Протягом зими 1237-1238 років військо Монгольської імперії завоювало Рязанське та Владимиро-Суздальське князівства, всю Північну-Східну Русь. У 1239 році монголи оволоділи Переяславом Руським і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року були завойовані Галицька та Волинська землі.Загарбання Давньої Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням. Одна з причин поразки полягала у розрізненості князівських дій, в непідготовленості більшості міст до оборони. Батиєва навала принесла неймовірні нещастя давньоруському народові, уповільнила його розвиток, відкинула Русь на кілька століть назад. Встановилося ординське іго, яке законсервувало феодальну (удільну) роздробленість, перешкоджало централізації земель і відродженню державності. Остаточно занепало значення Києва як центру держави. Великими були і людські втрати.
Культура Київської Русі.
Для Русі писемність розробили Кирило і Мефодій (брати, за походженням наполовину греки і болгари) близько 863 р. Вони перекладали на староукраїнську мову біблію та інші святі писання. Так народились перші слов'янські азбуки - кирилиця і глаголиця. Глаголичні літери були складними для написання, тому з X ст. остаточно утверджується кирилиця.Писемність серед міського населення Русі була досить поширеною. Для писання використовували берестяні грамоти (з кори берези). Для княжого роду відкривали окремі школи. В усіх школах викладали монахи або священики. За часів Ярослава Мудрого було відкрито першу школу для жінок.сновним будівельним матеріалом служило дерево. Церкви будували з каменю. Руська архітектура, як і вся культура, перебувала під впливом візантійської культури. Хоча, згодом виробляється власний стиль — так званий руський стиль. Найвизначнішими пам'ятками архітектури в Київській Русі є Софіївський собор в Києві, побудований 1018 р. на честь перемоги над печенігами. В ньому поховано Ярослава мудрого, Церква Успіня Богородиці в києві, Еллінська церква в Чернігові.Переписуванням книг займались монастирі. Окрім Києва центрами переписування книг були Чернігів, Володимир-Волинський, Галич, Переяслав. Найдавнішими книгами, що збереглись є Остромирове Євангеліє (1056) та Ізборник Святослава (1073).Самобутнім явищем в літературі є літописи. Найдавнішим літописом є “Повість минулих літ”, створена в другій половині XII ст. ченцем Нестором. Продовженням “Повісті...” є Київський та Галицько-Волинські літописи.Особливої уваги заслуговує “Слово о полку Ігоревім” - один з перших літературних творів Київської Русі. Він розповідає про похід Ігоря Святославина на половців 1185 р.Основними художніми пам'ятками є ікони, а також мозаїки в храмах (викладали з камінців).