47. Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.

* Євген Омелянович Петрушевич — український громадсько-політичний діяч, президент Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Народився 3 червня 1863 року у Буську на Львівщині в родині греко-католицького священика. Навчався в Академічній гімназії та Львівському університеті. Після отримання ступеня доктора права відкрив у м. Сокаль адвокатську канцелярію. Був головою повітової «Просвіти», заснував повітову ощадну касу, очолював боротьбу проти москвофільства. Був послом до австрійського парламенту, з 1910 – депутат Галицького сейму. 4.1.1919 обраний у Станіславові (тепер Івано-Франківськ) Президентом ЗУНР. До кінця свого життя Петрушевич перебував в еміграції у Берліні. Помер 29 серпня 1940.* Симон Васильович Петлюра - народився 10 травня 1879 у передмісті Полтави. Походив із давніх козацьких і священицьких родин. Після закінчення бурси у 1895—1901 рр. навчався у Полтавській духовній семінарії. Був виключений за вияв революційно-національних настроїв. З 1900 р. - член Революційної Української Партії. Був одним із провідних діячів української національно-демократичної революції: з березня 1917 р. — член Української Центральної Ради, з травня — голова Українського Генерального Військового Комітету, з червня — генеральний секретар військових справ. Також займався публіцистичною діяльністю, був літературним і театральним критиком, та організатором українських збройних сил. З листопада 1918 р. - Головний отаман військ УНР, голова Директорії УНР (13 лютого 1919 р. — 10 листопада 1920 р.). Помер 25 травня 1926.* Павло Петрович Скоропадський (15 травня 1873, Вісбаден, Німеччина — 26 квітня 1945) — український громадський, політичний діяч, військовик. Походив з козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-японської (1904—1905) та Першої світової воєн (1914—1918). Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Один із лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху.* Євген Михайлович Коновалець народився 14 червня 1891 у Зашкові в родині вчителів. Навчався в Академічній гімназії у Львові, а також на юридичному факультеті Львівського університету. З студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. Під час 1 світової війни потрапив у російський полон, але у вересні 1917 втік з табору. У січні 1918 р. Коновальця було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. Згодом командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ. Був полковником Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927). Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації проведеної органами НКВД СРСР 23 травня 1938.

48. Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище унр у 1919 р.

Становище УНР в 1919 р. було важким. Реформи Директорії на чолі з Винниченком не дали бажаного ефекту. Найбільш важливими з них були: ліквідація приватної власності, аграрна реформа (конфіскація поміщицьких земель, новий нерегульований розподіл землі), введення висьмигодинногого робочого дня, встановлення робітничого контролю на підприємствах.22 січня 1919р. було проведено Акт Злуки між УНР та ЗУНР, але це не допомогло змінити становище в Україні.На той момент Україна була полем битви для військ Радянської Росії, білогвардійців, Антанти та поляків. На території України воювали багато загонів, які не визнавали жодної влади, зокрема Н. Махно, який спочатку підтримував УНР, а потім воював проти неї.Делегація УНР брала участь в Паризькій мирній конференції (січень 1919 - січень 1920), на якій хотіла досягнути міжнародного визанання, але це суперечило позиції Великобританії, яка виступала за єдину і неподільну Росію, та позиції Франції, яка хотіла посилити Польщу за рахунок зах. областей УНР, щоб запобігти просуванню більшовизму на Захід. В результаті не було визнано, Польща отримала масштабну допомогу і почала воювати проти української галицької армії.Об’єднані війська УНР і ЗУНР хотіли виправити ситуацію, але ця спроба завершилась провалом. Хоча в серпні їм вдалось визволити Київ, армія ЗУНР та УНР зазнала поразки від армії Денікіна. Далі Денікінці зазнали поразки під час наступу на Москву від Червоної Армії. Варто зазначити, що Денікін відкинув пропозицію УНР та ЗУНР об’єднатись задля боротьби проти більшовизму через свою велику шовіністичну ідею. Армія УНР відійшла на захід. Взимку Червона Армія взяла під владу Наддніпрянську Україну, формально відновивши незалежність УСРР. Фактично УНР була в безвихідній ситуації. Українські війська були оточені військами поляків, більшовиків та білогвардійців.