45. Українсько-польсько-радянська війна 1920 р. Варшавський договір.

Польсько-радянська війна - війна між Польщею та УНР з одного боку та РСФРР та УРСР з другого в квітні-жовтні 1920. Мета радянської армії - прорватися до Німеччини через Польщу, щоб звідти понести соціалістичну революцію по всьому світу.Згідно з умовами Варшавського договору 20.04.1920 уряд Польщі визнав територію Наддніпрянської України територією Росії. Військова конвенція 24.04.1920 проголошувала армії Польщі та УНР союзниками за визволення України і проти подальшої більшовицької експансії на захід.25.04.1920 об’єднана польсько-українська армія рушила на окуповану більшовиками Україну і за тиждень визволила Житомир, Бердичів, Козятин і 07.05.1920 була в Києві.Однак успішний наступ п.-у. військ не дало поштовху до антибільшовицького повстання, на яке розраховував С.Петлюра. Повстанські-партизанські загони у Правобережній Україні винищували не тільки більшовицькі загони, але п.-у. Оговтавшись від удару більшовику, більшовики перегрупували сили, оголосили мобілізацію, змінили позиції своїх головних ударних сил. 14.05 більшовики розпочали контрнаступ. 26.05 Пд.-Зх. фронт розпочав Київську наступальну операцію, внаслідок якої було визволено не тільки Київ, Вінницю та Коростень, але й розпочато наступ на Львів. Зах. фронт відновив радянську владу в Білорусі, відкривши дорогу на Варшаву. Тактика оборони поступово ставала ставала тактикою наступу. Це добре розуміла Польща. Тому вона звернулась до міжнародної конференції країн Антанти по допомогу, що проходила в бельгійському містечку Спа. Антанта висунула пропозицію визнати обом стороном “лінію Керзона”, яка була сформована ще в грудні 1919 року. Посяння, Підляшшя, Холмщина, Лемківщина залишалась під владою Варшави.Поляки це сприйняли з ентузіазмом, бо це найкращий варіант виходу з критичної ситуації, росіяни ж відкинули цю пропозицію, продовжуючи свої революційні походи. Тим часом росіяни продовжували наступ. Проте неузгоджені дії Зах. та Пд.-Зх. фронтів призвели до того, що не вдалося взяти ні Львова, ні Варшави. Польські війська перейшли в наступ. Стабілізувався фронт на лінії Коростень - Житомир - Бердичів. Але сил не було ні у поляків, ні у росіян, тому в жовтні 1920 було укладено перемир”я, а 18.03.1921 було підписано Ризький мирний договір. Суть: визнання Польщею існування УСРР, перехід під контроль під контроль Польщі Підляшшя, Холмщини, Зах. Волині, Зах. Полісся.

46. Листопадове 1918 р. Повстання у Львові. Утворення зунр.

Напередодні Першої світової війни велика частина українських земель - Сх.Галичина, Буковина та Закарпаття перебували в складі Австро-Угорщини. В жовтні 1918 в умовах воєнної поразки австро-німецького блоку Австро-Угорщина розпалась на кілька незалежних держав і українці почали робити рішучі заходи щодо створення власної держави на зах. Україні. Наприкінці вересня 1918 було сформовано Український Генеральний Військовий Комісаріат (УГВК), який розпочав роботу зі збройного повстання. У жовтні 1918 головою комісаріату було призначено сотника Легіону Січових Стрільців Дмитра Вітовського.18 жовтня 1918 у Львові на зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту, укр. членів галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій Галичини та Буковини, духовенства та студенства було утв. Укр. Національну Раду. УНРада - політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії. 19 жовтня 1918 УНРада проголосила Українську державу на етнічних її територіях (Галичина, Буковина, Закарпаття). Було обрано президентом УНРади Є.Петрушевича.31 жовтня стало відомо про приїзд польської ліквідаційної комісії (ств. 28 жовтня в Кракові), яка мала б перебрати владу у австрійців та приєднати Галичину до Польщі. УНРада надала запит до австрійської влади з проханням передати усю повноту влади УНРаді, але австрійці категорично відхилили. Тоді на вечірньому засіданні 31 жовтня УГВК було прийнято рішення взяти владу у Львові збройним шляхом.В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 стрілецькі частини, очолювані сотником Д.Вітовським, зайняли всі найважливіші установи Львова, було відімкнено міський телефон та телеграф, захоплено радіо, до світанку зайнято всі вокзали. На ратуші було піднято синьо-жовтий прапор. Зайняття Львова було проведене без жодних людських втрат. Підрозділи УСС зайняли також Станіслав, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Борислав та ін. Це повстання було названо “Листопадовий чин”. Воно спричинило утворення Української держави. 9 листопада було сформовано її уряд - Державний Секретаріат. 13 листопада було ухвалено конституційні основи новоствореної держави, згідно з яким вона отримала назву “Західно-Українська Народна Республіка”. Закон затверджував територію ЗУНР - Галичина, Буковина, Закарпаття. Також була прийнята нац. символіка. Створення ЗУНР призвело до опору поляків і розгортання з перших днів існування ЗУНР польсько-української війни.