49.Чергування е з о після шиплячих та й. Закономірні й незакономірні е та о.

Це чергування належить до пізніших чергувань. Зміна [е] в [о] після шиплячих та [й] перед здавна твердим приголосним в укр. мові зберігається незалежно від наголосу.

Закономірність переходу е в о після шиплячих та й може порушуватися під впливом аналогії. Так,наприклад,у формах шептати,чесати,шепчу,чешу і подібних звук [е] не переходив в о,тобто не лабіалізувався під впливом інших форм цих слів (шепчеш,чешеш), хоч умови для лабіалізації є. Навпаки, в таких формах,як щоці(щец(є-[ять]),у пшоні (пьшенє-[ять]),на чолі(челє(ять) умов для зміни немає,але під впливом форм щока,пшоно,чоло відбувся перехід в О.

Тому після /ж/,/ч/,/ш/,/дж/ та /й/ може виступати в укр.. мові як фонема /е/ ,так і фонема /о/,оскільки закономірність цього чергування (пов’язаного з м’якістю чи твердістю приголосного в давньоруській мові) часто порушується(переважно за законом аналогії):щоці(бо щока),бджолі(бо бджола),свіжої(за аналогією до молодої),рожевий (за аналогією до жовтневий).

50.Найдавніші чергування голосних.

Найдавніші чергування голосних(виникли у дослав`янську добу і в період спільнослов'янської мовної єдності).Ці чергування морфологізувалися. Розрізнюють повторюваність(тяглість)/не повторюваність(одноразовість) дії.

1.Чергування /е/-/о/ розвинулось у дослов'янський період з коротких е та о. – нести-носити-ноша;вести-возити-вози;мелю-молоти.

2.Чергування/і/-/а/ розвинулось з індоєвропейських довгих голосних е та о. сідати-садити,лізти-лазити.

3.Чергування /о/-/а/ Є наслідком спільнослов'янського чергування коротких о та а з довгими о та а. ломити-ламати;гонити-ганяти;котити-катати.

4.Чергування /е/-/і/ Є наслідком спільнослов'янського чергування короткого е з довгим е,яке в укр.. мові перейшло в і(з ятя) мести-замітати;пекти-випікати;летіти-літати;

5.Чергування

/у/-/а/

/і/-/и/

/е/-/и/-/нуль звука/

/у/-/ов/

/у/-/и/-/о/-/нуль звука/ та ін.

Це найдавніші чергування з різних причин. Вони властиві всім слов'янським мовам.

Трусити-трясти;ліпити-липнути;дерти-здирати-д/0/рати; кузня-коваль;сухий-висихати-сохнути-вис/0/хлий. 51. Чергування о-е з фонемним нулем

У сучасній українській мові поширене чергуванная о-е з фонемним нулем, наприклад: кілок-кілка, хлопець-хлопця. Це чергув. Розаин ще в 11-12ст., на місці колишніх зредукованих ъ, ь. Зредуковані нагадували звучанням о-е. Вон могли стояти у слабкій позиції, у сильній позиції, у сполуч ър, ьр, ъл, ьл між приголосними. У 12 ст зредуковані, що стояли у слабкій позиції, занепали, ті, що в сильній — перейшли в о та е. Це і поклало початок чергування фонем о-е. Голосні, що утворилися з зредукованих називають “новими”, на відміну від інших — споконвічних. Чергування о-е з фонемним нулем відбувається:

1. У суфіксах -ок, к( сучок-сучка,садок-садка)

2. У суф -ець( борець-борця, хлопець-хлопця)

3. У префіксі: відозва-відзиватися

4. У ряді коренів: сон-сну, пес-пса, пень-пня, весь-все

Голосні о-е, що чергуються з фонемним нулем і виникли із зредукованих у сильній позиції, називають “випадними”. Іноді чегув о та е порушується під впливом аналогії. У ряді імен у непрямих відмінках на місці ъ, що стояв у слабкій позиції, з'являється о: лоб-лоба. Чергуються з нулем звука і випадають о-е , що розвинулися із зредукованих, які стояли після шумних перед сонорними, наприклад: капля-капель(із капль).