- •1.Фонетика як наука про звукову будову мови.
- •2.Лінійні ( сегментні) і нелінійні (суперсегментні) звукові одиниці.
- •3.Зв'язок фонетики з іншими лінгвістичним дисциплінами.
- •8.Будова мовного апарату. Активні та пасивні мовні органи.
- •9.Артикуляційні характеристики звуків.
- •10. Фонологічна система української мови
- •11. Акустичні властивості звуків.
- •12.Аспекти фонетичних досліджень
- •13.Типи наукової транскрипції
- •14.Голосні та приголосні .Загальна характеристика
- •15.Голосні української мови.Загальна характеристика. Лінгвістичні(фонологічні)особливості.
- •16.Система приголосних фонем в українській мові
- •20. Класифікація приголосних за місцем творення
- •21.Класифікація приголосних за способом творення шуму
- •Фонема і звук
- •23. Фонема й алофони. Типи алофонів
- •25. Неоднаковість фонем
- •26.Фонологічність/нефонологічність напівпом*якшених приголосних
- •28. Фонематичність – нефонематичність подовжених фонем
- •29) Типи змін звуків у мовному потоці та їх фонологічна інтерпретація.
- •30. Модифікації фонем та їх типи. Загальна характеристика.
- •31.Позиційні модифікації голосних і приголосних.
- •32.Комбінаторні модифікації приголосних фонем
- •33.Ненаголошені голосні.
- •34. Гармонійна асиміляція голосних
- •35.Редукція голосних.
- •36. Асимілятивні модифікації приголосних фонем
- •37.Акомодація приголосних
- •38.Дисиміляція приголосних.
- •39. Чергування фонем. Поняття чергування, його визначення. Типи чергувань. Класифікація приголосних за наявністю та відсутністю палаталізації.
- •40. Чергування у/в та і/й
- •41.Чергування приголосних на основі асиміляції за глухістю.
- •42.Чергування приголосних на основі асиміляції за місцем і способ творення.
- •43. Чергування приголосних на основі асиміляції за способом творення
- •44.Чергування приголосних на основі дисиміляції
- •45. Чергування приголосних на основі асиміляції за м’якістю / твердістю
- •46.Чергування приголосних з нулем фонеми
- •47..Чергування приголосних на основі асиміляції за місцем і способ творення.
- •48. Історичні чергування приголосних як наслідок перехідних палаталызацій
- •49.Чергування е з о після шиплячих та й. Закономірні й незакономірні е та о.
- •50.Найдавніші чергування голосних.
- •52. Чергування голосних о та е з і . Відхилення від чергування о та е з і.
- •53. Історичні чергування приголосних під впливом /j/
- •54. Склад і складоподіл
- •55. Просодична система української мови. Одиниці надсегментної фонетики
- •56. Словесний наголос.
- •57. Фразовий наголос. Мелодика. Паузи
- •58.Принципи українського правопису
46.Чергування приголосних з нулем фонеми
Чергування приголосних з фонемним нулем.
Це фонетичне явище виявляється в тому, що в окремих групах відбувається випадіння приголосних. Відповідний фонетичний процес розглядається як спрощення у групах приголосних: тиждень - тижневий, честь - чесний.
47..Чергування приголосних на основі асиміляції за місцем і способ творення.
Зазвичай повна і регресивна, контактна асиміляція:
1)зімкнено чисті (зімкнено – проривні) однофокусні за способом творення, передньоязикові зубні за місцем творення [д, д`, т, т`] + щілинні двофокусні за способом творення і передньоязикові альвеолярні за місцем творення [ж, ш] або зімкнені (зімкнено – щілинні) африкати двофокусні за місцем творення і передньоязикові альвеолярні за місцем творення [дж, ч]=[дж] на місці [д, д`], [ч] на місці [т, т`] : багатший, відчувати;
2)свистячі однофокусні передньоязикові зубні [з, з`, с, с`, дз, дз`, ц, ц`] + шиплячі двофокусні передньоязикові альвеолярні [ж, ш, дж, ч]= двофокусні передньоязикові альвеолярні + шиплячі двофокусні передньоязикові альвеолярні : розчепити, розжувати;
[з, з`, с, с`, дз, дз`, ц, ц`]
↓ ↓ ↓ ↓
[ж ш дж ч]
3)шиплячі двофокусні передньоязикові альвеолярні [ж, ш, дж, ч] + свистячі однофоксні передньоязикові зубні [з, з`, с, с`, дз, дз`, ц, ц`]=свистячі однфокусні передньоязикові зубні + свистячі двофокусні передньоязикові зубні.
[ж, ш, дж, ч]
↓ ↓ ↓ ↓
[з с дз ц]
48. Історичні чергування приголосних як наслідок перехідних палаталызацій
Чергування приголосних фонем, що в сучасній українській літературній мові не залежить від фонетичних умов, а виконує різні словотворчі й формотворчі функції, колись теж мало фонетичні причини. Так, чергування задньоязикових [к] та [х] і фарингального [г] з передньоязиковими шиплячими [ч], [ш], [ж] з'явивилися як наслідок першої палаталізації задньоязикових приголосних
Із зміною їх на м'які шиплячі [ч'], [ш'], [ж']. В українській мові ці первісно м'які шиплячі приголосні стверділи, а зімкнено- проривний задньоязиковий [ґ] перейшов у щілинний фарингальний [г], тому в сучасній українській мові маємо чергування [к] — [ч], ІхІ — [ш] та [г] — [ж]: рука —ручка, страх —страшити, страшний, нога — ніжка тощо.
Чергування [г], [к], [х] з м'якими [з'], [ц'] , [ с'] (/г/-/з’/ друг-друзі;дорога-дорозі;/к/-/ц’/рука-руці;курка-курці;річка-річці;/х/-/с’/ стріха-стрісі;муха-мусі;свекруха-свекрусі) виникло у зв'язку з другою палаталізацією задньоязикових приголосних, яка відбулася також ще в праслов'янську добу, хоч і на кілька століть пізніше від першої.
Під третьою палаталізацією розуміється зміна [г] та [к] [х] на [з'], [ц'], [с'] після голосних переднього ряду [і], [ь І, І ę] та р складотворний lice ( ←*liko ) , vьse (←* vьхе ) , k ъnędzь
(←*k ъnęgъ).
Третя палаталізація на відміну від першої і другої є наслідком не регресивної асиміляції , а прогресивної , тобто зумовлювалася впливом на задньоязикові приголосні не наступних , а попередніх голосних переднього ряду.