41.Чергування приголосних на основі асиміляції за глухістю.

Асиміляція за глухістю може бути тільки повною. Чергування приголосної на основі асиміляції за глухістю виникає в тому випадку, якщо абсолютний початок слова коли префікс або прийменник втілений у звукову фонему /з/ поєднується з будь-якою наступною глухою фонемою. В результаті відбувається чергування /з/:/с/. Наприклад, зсунути. /Зс/-> /сс/. [c:]. Живе чергування /з/:/с/- регрессивна, контактна, повна асиміляція за глухістю та також у середині слова приголосна /г/ перед глухими /к/, /т/ чергується з глухою /х/ в словах ні/х/ті, кі/х/ті, ві/х/ті, ле/х/ко, во/х/ко, дьо/х/тю та в похідних від них(слова винятки) . Відбувається живе чергування /г/:/х/ на основі повної контактної регресивної асиміляції за глухістю. У мовленні фонеми, які стали наслідком живих чергувань переважно реалізуються в своїх основних алофонах, однак інколи якщо долучається комбінаторний на рівні модифікації фонеми, то може виникати і не основний.

42.Чергування приголосних на основі асиміляції за місцем і способ творення.

Зазвичай повна і регресивна, контактна асиміляція:

1)зімкнено чисті (зімкнено – проривні) однофокусні за способом творення, передньоязикові зубні за місцем творення [д, д`, т, т`] + щілинні двофокусні за способом творення і передньоязикові альвеолярні за місцем творення [ж, ш] або зімкнені (зімкнено – щілинні) африкати двофокусні за місцем творення і передньоязикові альвеолярні за місцем творення [дж, ч]=[дж] на місці [д, д`], [ч] на місці [т, т`] : багатший, відчувати;

2)свистячі однофокусні передньоязикові зубні [з, з`, с, с`, дз, дз`, ц, ц`] + шиплячі двофокусні передньоязикові альвеолярні [ж, ш, дж, ч]= двофокусні передньоязикові альвеолярні + шиплячі двофокусні передньоязикові альвеолярні : розчепити, розжувати;

[з, з`, с, с`, дз, дз`, ц, ц`]

↓ ↓ ↓ ↓

[ж ш дж ч]

3)шиплячі двофокусні передньоязикові альвеолярні [ж, ш, дж, ч] + свистячі однофоксні передньоязикові зубні [з, з`, с, с`, дз, дз`, ц, ц`]=свистячі однфокусні передньоязикові зубні + свистячі двофокусні передньоязикові зубні.

[ж, ш, дж, ч]

↓ ↓ ↓ ↓

[з с дз ц]

43. Чергування приголосних на основі асиміляції за способом творення

Асиміляція за способом творення відбувається у сполуках приголосних , однакових за місцем творення, проте різних за способом творення звука. Вона здебільшого регресивна за напрямком, контактна, може бути повною чи частковою, відбуватися як у середині слів, так і на їх межі. Асиміляція за сп.тв. часто супроводжується асиміляціями за дзвінкістю (глухістю) та за м’якістю.

Асиміляція за способом творення має такі основні вияви:

• Зімкнено-проривні [д], [д’], [т], [т’] перед щілинними [з], [з'], [с], [с’] або африкатами [дз], [дз'], [ц], [ц’] змінюють свій спосіб творення і перетвоюються на африкати [дз], [дз'], [ц], [ц’]. За місцем творення усі ці приголосні є передньоязиковими зубними. Внаслідок повної регресивної асиміляції перший у сполуці «зімкнено – проривний + щілинний» повністю уподібнюється до наступного і сам стає зімкнено – щілинним (африкатою), другий у сполуці залишається незмінним.

Наприклад, від зорі /дз/->/дзд/: живе чергування /д/:/дз/, регресивна, контактна, повна асиміляція за способом творення.

Бутси /тс/ –> /цс/. Живе чергування /т/:/ц/. контектна регресивна повна асиміляція за способом творення.

• Зімкнено – проривні ротові (неносові) [б], [п], [д], [д'], [т], [т’] зазнають асиміляції за способом творення перед зімкнено – прохідними носовими [м], [н], [н'], внаслідок чого утворюютья сполуки приголосних [бм], [пм], [дн], [д’н’], [тн], [т’н’] – гомоорганні за місцем творення ( вимовляються тим самим активними мовним органом одним артикуляційним рухом) (на відміну від гомоорганних, приголосні, що вимовляться різними активними мовними органами (або різними ділянками того самого активного мовного органу), називаються гетерооганними): [бм], [пм] – губні, [дн], [д’н’], [тн], [т’н’] – передньоязикові. Різняться вони лише способом творення (ротові/носові). Внаслідок регресивної асиміляції ротових носовими перші набувають носового забарвлення; водночас відбувається і прогресивна асиміляція – носові під впливом попередніх зімкнено – проривних ротових утрачають плавність артикуляції і стають вибуховими (кінцеве ротове розімкнення у них замінюється різким опусканням м’якого піднебіння і виходом повітря через ніс). Отже, така регресивно – прогресивна асиміляція призводить до появи фаукальних сполук: [бм], [пм], [дн], [д’н’], [тн], [т’н’]: дно, одні, однаково, зневоднений, спідниця, спритник, невідворотний, хатній, обмерзлий, сип менше, від норми, кіт нявчав.

• Передньоязикові зімкнені [д], [д’], [т], [т’] уподібнюються до наступних передньоязикових щілинних бокових [л], [л’], внаслідок чого утворюються гомоорганні сполуки приголосних [дл], [д’л’], [тл], [т’л’]. Такі сполуки вимовляються одним артикуляційним рухом, при цьому зімкнений приголосний утрачає свій вибух і розкривається боковою щілиною, зливаючись із артикуляцією наступних [л], [л’]. Утворені внаслідок такої регресивної часткової асиміляції звуки називають латеральними, вони виступають як у середині слова: свердловина, сідло, підлабузник, задля, відлюдник, підлісний, атлет, так і на межі слів: перед літом, цвіт левкої, світ ляльок та ін.

• Передньоязикові зімкнені [д], [д’], [т], [т’] під дією попередніх передньоязикових щілинних [з], [с] можуть зазнавати прогресивної асиміляції за способом творення, внаслідок чого у сполуках приголосних [з’д’], [с’т’] виникають призвуки [дз’], [ц’]: [лис’т’^ц’.а]. Така асиміляція є частковою за ступенем вияву в українській мові ( на відміну від російської й собливо української) і часто є наслідком міжмовної інтерференції.