
- •Значення геології докембрію для пізнання процесів становлення та еволюції земної кори континентів. Теоретичне значення геології докембрію
- •Практичне значення геології докембрію.
- •Ранньо-середньопротерозойська стадія розвитку земної кори.
- •Гранітоїдно-метаосадовий сфз ущ і бщ - pr1
- •Плутонічний і вулкано-плутонічний комплекс ущ і бщ pr2
- •Канада Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1-2 Плутонічний і вулкано-плутонічний комплекс pr2
- •Африка Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1
- •Австралія Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1
- •Плагіограніт-амфіболітовий сфк ущ і бщ- ar2
- •2.Тоналіт Зеленокамяна сфк уш і бщ – ar3
- •Австралія
- •1.Сучасна хроностратиграфічна шкала докембрію та методи її побудови.
- •2.Періодизація ранньодокембрійської історії континентів.
- •1. Радіологічні методи визначення віку мінералів та гірських порід
- •2. Мінералого-петрографічні методи вивчення нижньодокембрійських комплексів:
- •1).Хімічний аналіз
- •3).Петрохімічний метод:
- •Фактори метаморфізму та їхнє співвідношення.
- •2. Металогенічні особливості нижньодокембрійських структурно-формаційних комплексів щитів.
- •Фації та фаціальні серії метаморфізму.
- •Метаморфізм базитів.
- •8.Контактові роговики
- •Метаморфізм базитів.
- •8.Контактові роговики
- •Структурно-формаційні комплекси Канадського щита.
- •Структурно формаційні комплекси
- •Типи метаморфічних комплексів.
- •2)Джеспіліт-сланцева формація-продуктивна частина.
- •Типи метаморфізму.
- •2.Тоналіт-зеленокам’яні структурно-формаційні комплекси. Вік та формаційний склад.
- •Взаємовідношення ступеню метаморфізму і віку гірських порід.
- •2. Плагіогранітоїдно-амфіболітові структурно-формаційні комплекси. Вік та формаційний склад.
- •Специфіка стратиграфічних побудов у областях розвитку нижнього докембрію.
- •Чарнокіт-гранулітові структурно-формаційні комплекси. Вік та формаційний склад.
- •Геологічні та радіологічні методи стратиграфічного розчленування Нижнього докембрію.
- •Температурний режим ранньоархейської Землі.
- •Структурні форми метаморфічних комплексів у масштабі відслонень.-небуде
- •Номенклатура метаморфічних порід.
- •Структурні форми метаморфічних комплексів у масштабі геологічної карти (1:25000, 1:50000, 1:200000, 1:500000). Небуде
2. Мінералого-петрографічні методи вивчення нижньодокембрійських комплексів:
1).Хімічний аналіз
Перерахунки наносяться на діаграми,де вказані первинні породи. Де буде поле глин,там буде багато Al. Але результати дещо умовні,тому що можна думати що породи в процесі метаморфізму не зазнали хімічних докорінних перетворень.
При метаморфізмі завжди змінюється склад летких компонентів.
2).Первинні структурно-текстурні особливості.
Текстури добре зберігаються. Шаруватість метаморфічних порід не завжди співпадає з шаруватістю первинних порід. Текстури шаруватості .змінюються при найвищому ступені метаморфізму. Проте якщо не доходить до ультраметаморфізму ,то первинні текстури залишаються. Простежується ритмічність.Наприклад кожен ритм починається з гнейсу –кристалічний сланець-амфіболіт-гнейс. Це може означати : спочатку були пісковики,які переходили в кристалосланці(проміжні між теригенними і карбонатними ) і завершується амфіболітами (амфіболіти-параамфіболіти –основного походження; ортоамфіболіти-магматичного походження. Якщо є перехід від осадових до амфіболітових,то ймовірніше за все будуть парапамфіболіти.)
Структура часто залишається. Щоб вона збереглась,треба щоб метаморфізм відбувся без динамічних рухів, бо інакше всі породи розсланцюються
3).Петрохімічний метод:
в основі цього методу лежать Петрохімічні перерахунки проводять з метою поєднання оксидів, які входять до складу гірських порід, у незначну кількість характерних груп, що дає змогу графічно відображати хімічні склади, порівнювати їх і виявляти закономірності змін.
В основі багатьох петрохімічних перерахунків лежить один із трьох принципів групування оксидів. Перший принцип - поєднання оксидів за валентністю (метод Левінсона-Лесинга). Другий принцип - поєднання оксидів за роллю їх у побудові породоутворюючих мінералів (методи Озанна Заварицького, Ніглі). Третій принцип - поєднання оксидів у групи, які відповідають складам мінералів, що найбільш часто зустрічаються (методи Кроса, Іддінгса, Пірсона, Вашингтона [СІР^], Кузнецова). Крім того, розроблені методи перерахунків, які використовуються для вирішення спеціальних завдань і в основу яких можуть бути покладені інші принципи, що відрізняються від раніше перелічених
Білет № 5
Застосування радіологічних даних віку метаморфічних та плутонічних утворень при стратиграфічних побудовах.
Ізотопи які розпадаються називаються материнськими , а що виникли при цьому стійкі ізотопи - дочірніми . Ізотопні методи фіксують в основному час останньої події, в результаті якої система була повністю перетворена і більше не розкривалася.
1) К-Аг метод , розпад материнського ізотопу 40К з утворенням стійкого дочірнього ізотопу 40Аг . Найбільш придатними мінералами є глауконіт і біотит . Для більш давніх утворень його використовують лише в комбінації з іншими методами. Тому для докембрійських утворень він мало ефективний.
2)Rb -Sr метод , для визначення віку магматичних порід кислого і середнього складу , в яких вміст ізотопів рубідію та стронцію досить високі. Якщо процес перетворення породи пройшов до кінця , то отримані дані відповідають часу прояви накладеного процесу .
3)U - Pb . Для цього використовують мінерали , які містять підвищені кількості радіоактивних ізотопів і самі містяться в породі в підвищених кількостях. Найчастіше досліджуються ізотопні системи в цирконі , що містить достатні для аналізу кількості урану і торію . Цей метод використовується для визначення віку магматичних порід кислого і середнього складів
4)Sm - Nd метод Для визначення ізотопного віку магматичних порід основного і ультраосновних складів
Структурний аналіз нижньодокембрійських комплексів щитів. НЕБУДЕ
Білет № 6