
- •Значення геології докембрію для пізнання процесів становлення та еволюції земної кори континентів. Теоретичне значення геології докембрію
- •Практичне значення геології докембрію.
- •Ранньо-середньопротерозойська стадія розвитку земної кори.
- •Гранітоїдно-метаосадовий сфз ущ і бщ - pr1
- •Плутонічний і вулкано-плутонічний комплекс ущ і бщ pr2
- •Канада Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1-2 Плутонічний і вулкано-плутонічний комплекс pr2
- •Африка Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1
- •Австралія Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1
- •Плагіограніт-амфіболітовий сфк ущ і бщ- ar2
- •2.Тоналіт Зеленокамяна сфк уш і бщ – ar3
- •Австралія
- •1.Сучасна хроностратиграфічна шкала докембрію та методи її побудови.
- •2.Періодизація ранньодокембрійської історії континентів.
- •1. Радіологічні методи визначення віку мінералів та гірських порід
- •2. Мінералого-петрографічні методи вивчення нижньодокембрійських комплексів:
- •1).Хімічний аналіз
- •3).Петрохімічний метод:
- •Фактори метаморфізму та їхнє співвідношення.
- •2. Металогенічні особливості нижньодокембрійських структурно-формаційних комплексів щитів.
- •Фації та фаціальні серії метаморфізму.
- •Метаморфізм базитів.
- •8.Контактові роговики
- •Метаморфізм базитів.
- •8.Контактові роговики
- •Структурно-формаційні комплекси Канадського щита.
- •Структурно формаційні комплекси
- •Типи метаморфічних комплексів.
- •2)Джеспіліт-сланцева формація-продуктивна частина.
- •Типи метаморфізму.
- •2.Тоналіт-зеленокам’яні структурно-формаційні комплекси. Вік та формаційний склад.
- •Взаємовідношення ступеню метаморфізму і віку гірських порід.
- •2. Плагіогранітоїдно-амфіболітові структурно-формаційні комплекси. Вік та формаційний склад.
- •Специфіка стратиграфічних побудов у областях розвитку нижнього докембрію.
- •Чарнокіт-гранулітові структурно-формаційні комплекси. Вік та формаційний склад.
- •Геологічні та радіологічні методи стратиграфічного розчленування Нижнього докембрію.
- •Температурний режим ранньоархейської Землі.
- •Структурні форми метаморфічних комплексів у масштабі відслонень.-небуде
- •Номенклатура метаморфічних порід.
- •Структурні форми метаморфічних комплексів у масштабі геологічної карти (1:25000, 1:50000, 1:200000, 1:500000). Небуде
Австралія Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1
Плутонічний і вулкано-плутонічний комплекс PR2
В межах западини Хамерслі, що розділяє два архейські блоки , що в розрізі складається з трьох серій. Розріз – досить потужний до 9 км.
*нижня частина – серія Фортескю. Має пот 4-4,5 км, має вулканогенно-осадовий склад. Завершується розріз кислими вулканітами. Вік виходить за межі протерозою 3,8 млрд.р. (нижня границя)
*середня частина – називається залізорудна, або серія Хамерслі. Потужність 2-2,5 км. З нею пов’язані до 600 м залізистих кварцитів, пов’язані всі головні поклади залізорудного басейну Хамерсі. Абсолютний вік 2,5 млрд.
*Серія Уілоу. Вік 1,8 млрд.р. Ця товща складається з грубоуламкових слабометаморфізованих порід. Потужність до 4х км.
Білет № 2
Щити давніх платформ –показати на карті
УЩ,БЩ , Австралія , Канада,Африка +
Докембрійські породи широко поширені і в Східному Сибірі , на Алданскому і Анабарському щитах , фундамент і нижні частини чохла Сибірської платформи складають великі простори в Байкало- Вітімській і Єнісей- Східно- Саянскій областях байкальської складчастості , виходять у вигляді великих блоків у Монголо- Охотській області палеозойської складчастості .
Архейська стадія розвитку земної кори.
2.Чарнокіт-гарнулітовий СФЗ УЩ і БЩ -AR1 вік 4,7 млрд років.
На УЩ дністерсько-бузького та приазовського мегаблоків. На БЩ – Центральнокольський, Мурманський(кінцигітова) частково Біломорський мегаблок.
Дністерсько-бузька серія складається з таких суперкрустальних формацій(всі породи гарнулітової фації):
1) В основі розрізу Кінцигітова формація. Це перешарування біотит-гранітових гнейсів з сієнітами та гіперстеновими кристалічними сланцями (середнього,основного складу).Пот 2 км.
2)Згідно вище формація Рх гнейсів і кристалічних сланців та кальцефіри
Гнейс-високометаморфізована кисла порода,за мін складом под. до гранітів., Кристалічні сланці- породи основного ,середнього складу., Кальцефір-метаморфічна силікатно-карбонатна порода
3)Згідно Лейко-гарнулітова формація. Внижній частині складена метаморфічними породами контрасного складу: у.о, осн сланці,графітові гнейси,залізисті кварцити. потужність 400 м.На границі нижньої частини і лейкогранулітової формації знайдені родовища золота.
4)Вище Кварцито-глиноземниста формація-Перешарування кварцитів,гнейсів,кристалосланців з підвищеним вмістом глинозему Al .Родовища пєзооптичної сировини.Пот 1 км.
5Мармур-кальцефірова формація –першарування мармурів і кальцефілів.потужність 1700-1800 м.
6)Згідно вище Кондалітова формація. Ритмічна будова графітів,глиноземисті гнейси,кальцит,кальцефіл. Родровище графіту Завалля
7)Розріз завершує залізорудна Гнейсова формація. Це гіперстен вміщуючи гнейси з пластами залізистих кварцитів .потужність 3 км.
Плагіограніт-амфіболітовий сфк ущ і бщ- ar2
Ущ –Середньопридніпровський і Росінсько –Тікіцький БЩ- Біломорський,Фенокарельський
Виділяють 2 формаці:
Нижня-Кристалосланцево-гнейсова - біотити, роговообманокові-біотити перешар з кристалічними сланцями середнього складу. Пот 1,5 км і більше
Верхня-Кристалосланцево-амфіболітова - першарування кристалічних сланців з амфіболітами. Пот 2 км і більше.
Ці формації відомі як Аульська серія.