1. Геологічні та радіологічні методи стратиграфічного розчленування Нижнього докембрію.

Лазько запропонував формаційний метод розчленування.(пит.. №2)

Метод визначення структурно-хронологічних етапів розвитку з.к.

Виділення циклів по великих незгідностях, носило суб’єктивний характер. Найбільш ранній цикл AR₁.

Метод виділення певних стратонів – певних вікових підрозділів. 2 напрямки дослідження: -1-виділення страто типів (має суб’єктивний характер),-2-виділення стратотипів на всіх щитах і їх кореляція. Іноді така кореляція неможлива.

Радіологічні методи

К а л і й – а р г о н о в и й метод використовують переважно для

датування магматичних порід за мінералами, що вміщують калій. Це слюди,

польові шпати, рогові обманки, піроксени. З огляду на велику міграційну

здатність радіогенного аргону цей метод застосовують переважно для

визначення віку фанерозойських відкладів, а для осадових порід – лише в

тих випадках, коли вони вміщують глауконіт.

Р у б і д і й – с т р о н ц і є в и м методом визначають вік порід і

мінералів, що містять рубідій (біотит, амазоніт, мусковіт, мікроклін та ін.).

метод можна застосовувати для датування докембрійських переважно кис-

лих і середніх магматичних, а також метаморфічних порід.

Уран-С в и н ц е в и й метод застосовують переважно для вивчення

докембрійських порід, що містять радіоактивні й акцесорні мінерали з

ураном і торієм (монацит, циркон, ортит, колумбіт та ін.).

Леонов поділив докембрій по 500млн. р. Виділив 6 докембріїв:

Є₁ 3-2,5 млрд.р.

Є₂ 2,5-2 млрд.р.

Є₃ 2-1,5

Є₄ 1,5-1

Є₅ 1-0,5

Є₆ 0,5млрд-

2. Формаційний аналіз нижньодокембрійських комплексів щитів. Сутність цого підходу полягає в тому , що всі геологічні формації щитів, складені різними комбінаціями метаморфічних та плутонічних порід, можуть належати до трьох петроструктурних класів: метаморфічного , плутонометаморфічного та плутонічного, які формуються в ендогенних умовах. Клас метаморфічних формацій поділяють на два підкласи: суперкрустальні (моно фаціальний метаморфізм) і метамрфізовані (полі фаціальний метаморфізм).

Метаморфізм розрізняють: регіональний (моно фаціальний) і зональний (полі фаціальний)

Метаморфізована формація – спільність гірських порід, які входять до складу зонального метаморфічного комплексу. У складі одного тіла метаморфічної формації можуть бути породи, які належать як до однієї, так і до різних мінеральних фацій.

Суперкрустальна формація – спільність метаморфічних гірських порід, які входять до складу монофаціального метаморфічного комплексу. Парагенезис однієї суперкрустальної формації в межах одного тіла або різних тіл складений породами однієї мінеральної фації.

Закономірні поєднання формацій або парагенезиси формацій.

Вони закономірно повторюються в різних регіонах. Виділяють:

• Метаморфічні формаційні комплекси

• Ультра метаморфічні ф.к.(об’єднані плутонометаморфічні і метаморфічні)

• Плутонічні ф.к.

Структурно-формаційні комплеси – це парагенезиси формаційних комплексів метаморфічних, плутонометаморфічних, плутонічних порід.

В нижньому докембрії розрізняють такі СФК:

1. Чарнокіт-гранулітовий (плутонічна частина – Pl)

2. Плагіограніт-амфіболітовий (мінеральні асоціації амфіболітової фації)

3. Тоналіт-зеленокам’яний (метаморфічні породи тут переважають вулканогенні, плутонічна частина представлена невеликими тілами основного і ультра основного складу, масивами гранітоїдів середнього і кислого складу)

4. Гранітоїдно-метаосадовий (нашарована частина осадова, але метаморфізована, а плутонічна частина – двопольовошпатові граніти)

5. Плутонічний (представлений плутонами досить крупними, майже не мають нашарованої частини)

6. Вулкано-плутонічний

Закономірні асоціації або парагензиис структурно-формаційних комплексів

За цими парагенезисами виявляються текстурні підрозділи земної кори – структурно-формаційні області або мегаблоки (Дністерсько-буський блок УЩ)

Типи структурно-формаційних областей:

1. Мігматит-гранулітові с.ф.о – породи чарнокіт-грануліти

2. Мігматит-амфіболітові

3. Тоналіт-зеленокам’яні

4. Гранітоїдно-осадові – провідним є гранітоїдно-метаосадовий с.ф.к.

Білет № 16