2. Чарнокіт-гранулітові структурно-формаційні комплекси. Вік та формаційний склад.

Вік - AR₁

Формації:

1) В основі розрізу Кінцигітова формація. Це перешарування біотит-гранітових гнейсів з сієнітами та гіперстеновими кристалічними сланцями (середнього,основного складу).Пот 2 км.

2)Згідно вище формація Рх гнейсів і кристалічних сланців .Іноді в нижній частині Кальцефіри.

Гнейс-високометаморфізована кисла порода,за мін складом под. до гранітів.

Кристалічні сланці- породи основного ,середнього складу.

Кальцефір-метаморфічна силікатно-карбонатна порода

3)Згідно Лейко-гарнулітова формація. Внижній частині складена метаморфічними породами контрасного складу: у.о, осн сланці,графітові гнейси,залізисті кварцити. потужність 400 м.

Лейкогранулітова ф-я рожевого кольору,містить КПШ. На границі нижньої частини і лейкогранулітової формації знайдені родовища золота.

4)Вище Кварцито-глиноземниста формація

Перешарування кварцитів,гнейсів,кристалосланців з підвищеним вмістом глинозему Al .

Родовища пєзооптичної сировини.

Пот 1 км.

5)Мармур-кальцефірова формація –першарування мармурів і кальцефілів.потужність 1700-1800м.

6)Згідно вище Кондалітова формація. Ритмічна будова графітів,глиноземисті гнейси,кальцит,кальцефіл

Родровище графіту Завалля

7)Розріз завершує залізорудна Гнейсова формація. Це гіперстен вміщуючи гнейси з пластами залізистих кварцитів .потужність 3 км

Формації даного комплексу широко розвинуті в межах Дністровсько – Бузького та Приазовського мегаблоків Українського щита. На БЩ – (повного розрізу немає.). Центральнокольський, Мурманський(кінцигітова) частково Біломорський мегаблок. На Австралійському щиті в межах блоку Їлгарн (зона Віт-Белт), на Канадському щиті – провінція Черчел і субпровінція Унгава (комплекс Пікувітоней і Капускейсінг), на Африканській платформі – Мозамбікський пояс.

Найбільш повний ряд суперкрустальних формацій комплексу спостерігається в межах Дністровсько – Бузького мегаблоку, де в його будові відзначаються (знизу догори): кінцигітова, гіперстенова гнейо – кристалосланцева, лейкогранулітова, високоглиноземисто – кварцитова, мармур – кальцифірова, кондалітова формації.

У будові плутонометаморфічних та плутонічних формацій беруть участь ендербіти, чарнокітии, плагіограніти, діорити, тоналіти, плагіомігматити, аляскіти, а також ултраосновні утвореня( піроксеніти, перидотити, серпентиніти та інші). Плутонометаморфічні формації разом з суперкрустальними утворюють горизонтальні ряди. Так, кінцигітова суперкрустальна формація за латераллю змінюється кінцигітовою плутонометаморфічною, гіперстенова – кристалосланцева – гнейсо – ендербітовою, лейкогранулітова – гнейсо – аляскітовою.

Групу плутонічних формацій комплексу складають мета дуніт – гарцбургітова, піроксен – перидотитові, плагіогранітава та діорит – тоналітові. Останні дві характерні тільки для Приазовського району щита, у той час як перші спостерігаються практично в межах усіх мегаблоків, де відзначається розвиток утворень комплексу.

Білет № 15