Структурно формаційні комплекси

1)Капускейсінк

2)Пікуіт-туней (Розлом Нейсон)

Чарнокіт-гранулітовий комплекс

Складені метаморфітами гарнулітової фації. Це гіперстенові гнейси,кристалічні сланці. Схоже на лейкогранулітову формацію(лейкократові гнейси,в нижній частині пачка важких порід основного складу потужністю 400 м.). Породи в Капустейсінк сильно діавторизовані. В Черчіл і Унгава діавторизовані.

Плагіограніт-амфіболітовий комплекс

В межах Сюмперіо складає між пластові структури –чергування розрізів роговообманкових гнейсів-кристалічних сланців іноді Амфіболітів.Це гарніт-зеленокамяна область

Тоналіт-зеленокамяний комплекс

В межах Верхнього,Ведмежого озера ,провінції Слейв,Сюмперіо

Пояс Абитиби –потужність 25 км. Є золоторудні родовища,кольорові метали: Zn,Cu

Розріз закінчується конгломератами,аргілітами,сланцями-це метаосадовий комплекс.

Осадова верхняя частина розрізу Тініс-Камінк

Нижня частина Ківатинський комплекс –вулканогенний за складом.

Виділяють цикли (на прикладі розрізу Абитиби)

Найдавніші:

-Базальна теригенна формація

-Дацит-Андезит-Толеїтова формація

Незгідність

-Метаграувакова формація

-Коматіїт-толеїтова

-Риоліт-дацитова

Незгідність

-Осадова серія Тініс-Камінк

- Протерозойський комплекс. Він складається з трьох частин:

-нижня – це гуронський комплекс, потужність 10 км. починається біля озера Гурон, і далі на пн.-сх. , в інших місцях – оз. Верхнє, і далі облямовуючи з півдня – провінцію Сюмперіо. Складається з чотирьох циклів, що мають свої назви

*нижній Гурон Лейк, Хоуг

Еліот Лейк,

Куерк Лейк,

*верхній Гурон Кобальт

Верх комплекс Анімікі,

Ці комплекси приблизно однакові за розрізом, кожен комплекс починається з мета конгломератів, з урановою мінералізацією, дещо схожий на відватерсрандську систему, далі кожен цикл продовжується метаалевролітами, метааргілітами і завершується потужними пачками кварцитів. Всі комплекси на узбережжі Гурон – дислоковані, зім’яті в складки, а Кобальт теж дислокований, але там де поширений окремо – там широкі дислоковані складки. Цікаво те, що не звично для молодої геології – те, що характер дислокацій не залежить від формаційного складу.

Складенний комплекс: в складі уламкових порід поширені такі мінерали як уламки піриту, уламки уранініту, і зовсім відсутні уламки порід , мінералів до складу яких входить 3х валентне залізо, тобто у всіх уламках тільки 2х валентне залізо.

Іноді спостерігаємо між археєм і протерозоєм – протерозойська догуронська кора звітрювання до серії кобальт. Кори звітрювання у протерозою, до серії кобальт ніколи не спостерігаємо накопичення 3х валентного заліза. Це свідчить про те, що проявляється брак кисню (PR₁ ), не окиснений пірит, і з серії Кобальт – починають зявлятись окислювальні мінерали. І висновок вільний кисень зявився з серії Кобальт. Це у кінці раннього протерозою. Це не аксіома, а ідея, погляди, припущення!!! Леонов та інші геологи – дослідження про відсутність вільного кисню у той час.

Серія Анімікі – це серія що простежується від Озера Верхнє (приб. 5тис.км).

Складається з 2х частин:

-нижня Анімікі – світа Чоколай.,яка поділяється на 2 частини:

низ – мета теригенні, карбонатні породи, має потужність приблизно 2 км

-верхня Анімікі: низ 100-150м потужність, це переважно кварцити з прошарками алевроліти, аргілітів

вище – залізорудна товща, представлена формацією залізистих кварцитів, потужністю приблизно 300 метрів, з ними пов’язані великі родов заліза

найвище: Метатеригенна товща – складається із сланців, а вище – це переважно – кварцити. Потужність цієї товщі, складає біля 1000 метрів. ЇЇ можна віднести до граувако-сланцевої формації.

Третя анімікі-Серія Ківіно -дуже потужна товща до 15 кілометрів. Складається з 3х частин: нижня, середня, верхня, в складі яких різні червоноколірні породи – тобто це континентальні відклади.

***Нижня частина – червоноколірні пісковики, конгломерати, найменш потужна, але переважно континентальні відклади

***Середня частина –велика потужність, і складена вулканогенними породами. Переважно це базальтова формація, переважають вулканогенні породи основного складу. ЇЇ вік – верхній рифей – венд. Для неї характерно , що з нею пов’язані родовища міді – провінція Мічіган – границя США і КАНАДА. Іноді виділяють під назвою формація, що складається з цеолітів, тобто нерудні мінерали представлені мінералами групи цеолітів + мідь присутня(15-20 % світового видобутку міді – колись). На Україні – Ратинське родовище – аналог провінції в Україні, і також тут є величезні концентрації самородної міді, формація – та сама . Серед нерудних мінералів присутні цеоліти, як і у нас на волині так і у Канаді. Категорія по запасах С2. Ця мідь є ознакою на сульфатний і силікатний розплав.

***Верхня частина – потужна 7 км товща червоноколірних пісковиків та аргілітів.

Білет № 10

1. Метаморфізм пелітів.

Метапеліти - метаморфічні породи, що утворюються на місці глинистих відкладів( пелітів ) , суглинків , кварцових пісковиків з домішкою глинистого матеріалу.

ОСНОВНІ метаморфічні МІНЕРАЛИ МЕТАПЕЛІТіВ

Chl , Ser , St , Cld , Cord , Bt , Gr , Hyp , Spr , Qtz , Pl , Kfs

Фації:

1.Глинисті сланці

Складаються з Chl , Ser , каолініту (і інш .характерних для глинистих відкладів мінералів ) , сланцюваті.

2.Філліти

Це слюдяні мікросланці , складаються з Ser , Chl , Qtz ( на площинах сланцюватості Ser укрупнюється і переходить в Mu ) . У залізистих різновидах - Chd , St. У вапняних різновидах - Cal . У марганцевих різновидах - Alm - Sps

3.Слюдисті сланці

Відрізняються від філлітов великим розміром зерен.Chl витісняється Bt , зростає роль польових шпатів ( Ab , Or )

4.Двослюдисті сланці і гнейси

Склад: Fsp , Qtz , Mu , Bt. У багатьох глиноземом різновидах - And , Sil , Ky (визначають фації глубинності ) . У магнезіальних різновидах - Cord ( андалузитова зона). У залізистих різновидах St , Sps ( кіанітовая зона).

Перехід до гнейсам за рахунок зміни сланцюватості на гнейсовидність , переважання слюд змінюється переважанням польових шпатів .

5.Метапелітові гнейси

У складі переважають Kfs , Qtz

6.Контактові роговики

And - Bt (к- т з гранітами ) Mag - Cord (к- т з діоритами ) Hyp - Cord (к- т з габро )

2. Плутонічні (вулкано-плутонічні) структурно-формаційні комплекси. Вік та формаційний склад.

Складений групою формацій, що беруть участьу будові інтрузивних тіл різного складу, які сформувалися у субплатформний режим розвитку щита. Характерними представниками цього комплексу є Коростенський та Корсунь-Новомиргородський плутони, складені анортозитами, габро-анортозитами, рапаківі, рапаківіподібними гранітами, які утворюють габро-анортозитову та рапаківі-гранітову формації.

Вік - PR₂

УЩ на пн. Заході –позаблокова поясова структура – Волино-Поліський Вулкано-плутонічний пояс. Вулканіти поступово переходять в граніти.

Вулкано-плутонічні асоціації переважно кислого і середнього складу.

1)Вулканічна складова виділяється як стратиграфічний елемент,і є переважно кислого і середнього складу-андезити ,діорити.Пот. 2 км Це Габро-анортозитова формація.

2)Рапаківі-гранітна формація –граніти з овоідною структурою (на фоні середньозернистої маси виділяються порфірові вкраплення червоних ПШ і навколо облямівки олігоклазу-кислий плагіоклаз)

На БЩ –Гіперборейська серія-тілітова формація.Відклади відомі як Вебсій

Білет № 11