Метаморфізм базитів.

Метабазити - утворюються при метаморфизме вулканитов базальтового , андезито - базальтового складів , габро , дротова , туффітов , туфогенних пісковиків і осадових порід аналогічного складу ( глинисто- карбонатні і деякі. Глинисті )фації метабазити

Фації:

1.Порфіритова Метаморфізовані рассланцьованні базальти , але зберегли релікти первинних структур і текстур .Склад: Альбіт , Хлор , кальцит , Ортокла , іноді серпентин , епідот

Вихідні породи основні та середні : вулканіти базальтовогоі андезитобазальтового складів , габро , діорити , туффіти , осадові породи туффогенні пісковики , глинисто- карбонатні осади

2.Зелені сланці виникають при підвищенні температури до 300 ° С.

Утворюються при наростанні інтенсивності метаморфізму , коли порфірити втрачають релікти первинної порфірової структури .

Можливий склад : актиноліт , епидот , альбіт , хлорит , кварц , кальцит і ін

3.Фація голубих ( глаукофанових ) сланців. T- 300 - 400C Утворюються при повищених тисках при впливі на вулканіти основного складу натрієвих глибинних флюїдів .

Можливий склад : глаукофан , Хлорит , Актиноліт , Епідот , Гранат ( альмандин) Карбанат , Альбіт, Кварц

4 . Фація епідотових амфіболітів При 450 С- зникає хлорит ,

 Можливий склад : Еп + оліго + РО

5.Амфіболіти

Складаються в основному з Плагіоклазу и Рогової обманки + Епідот , піроксен

При підвищених літостатічних тисках виникають фації епидот –гранатових амфіболітів

6.Двопіроксенові - плагіоклазові сланці ( грануліти ) Р.об + Кв = Пл + Кл.пір +ор.Пір Склад з плагіоклаз,Гіперстен,діопсид

7.Еклогіти Складається з , Px,гіперстен , буру рогову обманку

8.Контактові роговики

Двопіроксен - плагіоклазові , піроксен - амфібол- плагіоклазові ( Di , Hyp ) ,

амфібол- плагіоклазові ( Hbl ) . Стр- ра роговикова

Метаморфізм пелітів.

Метапеліти - метаморфічні породи, що утворюються на місці глинистих відкладів( пелітів ) , суглинків , кварцових пісковиків з домішкою глинистого матеріалу.

ОСНОВНІ метаморфічні МІНЕРАЛИ МЕТАПЕЛІТіВ:хлорит, серпентин, Кордієрит, гіперстен, Ортоклз., плагіоклаз

Фації:

1.Глинисті сланці

Складаються з Chl , Ser , каолініту (і інш .характерних для глинистих відкладів мінералів ) , сланцюваті.

2.Філліти

Це слюдяні мікросланці , складаються з Ser , Chl , Qtz

3.Слюдисті сланці

Відрізняються від філлітов великим розміром зерен.Chl витісняється Bt , зростає роль польових шпатів ( Ab , Or )

4.Двослюдисті сланці і гнейси

Склад: Fsp , Qtz , Mu , Bt. У багатьох глиноземом різновидах - And , Sil ,

5.Метапелітові гнейси

У складі переважають Kfs , Qtz

6.Контактові роговики

And - Bt (к- т з гранітами ) Mag - Cord (к- т з діоритами ) Hyp - Cord (к- т з габро )

2. Структурно-формаційні комплекси Південноафриканського щита.

Чарнокіт-гранулітовий комплекс: найкраще вивчений у Мозамбікському поясі. Найкраще вивчений у мозамбікському поясі, знизу пояс біля ріки Лімпопо, і другий пояс – це пояс Замбезі. Вік мозамбікського поясу – не співпадає з його вмістом, формаціями, вік датують дуже молодим – мільярд 200 майже до рифею, але у формаційному відношенні схожий на формації, що типові для раннього архею.

Розріз Мозамбікського поясу ділять на 4 частини:

1.нижня – суттєво гнейсовий комплекс –кристалічні сланці з дистеном , високо глиноземисті мінерали, схожий на кінцигітову формацію

2. Гнейсо-кварцито-гранулітовий комплекс, нагадує лейкогранулітову формацію, і з іншого боку кварцито високо глиноземисту формацію

3. Гнейсо-кварцито-карбонатний комплекс: графітовий гнейс – це кондалітова формація – графітове родовище Завалля, а там де велике значення мають карбонатні породи – це мармури, кальцифіри, там нагадують мармур – кальцифірову формацію.

4.Амфіболітово-гнейсова формація, що на відміну від інших формацій – метаморфізована в умовах амфіболітової фації .

Плагіограніт-амфіболітовий комплекс. В розрізі Мозамбікського поясу є 2 комплекси. Неспівпадіння формаційного складу і віку за радіологічними методами. Це є проблеми, тобто по абсолютному віку – це майже рифей,

Тоналіт-зеленокамяний комплекс –південь Південно – Африканського щита:

-Зімбабве,Родезія

-Кааб-ваальська зеленокамяна область – одна з найвідоміших граніт-зеленокамяних областей , одна з найбільш вивчених областей, саме тут вперше встановлені коматіїти братами Вільджуєнами. Весь цей розріз виділяється під назвою комплексу Свазиленд. У свою чергу він розділяється на декілька серій:

-нижня – це серія Ондервахт

-вище серія Фіктри,

-серія Могіс

Весь цей комплекс з потужністю приблизно 20 кілометрів.

Серія Ондервах, склад. З 2х формацій, з потужністю біля 15 кілометрів. Складена двома формаціями: -нижня – коматіїт-толеїтова –чергування коматіїтів і толеїтових базальтів

- верхня толеїт-ріолітова формація –перешарування толеїтоівих базальтів і ріолітів. Це кантрасна толеїт-риолітова формація.Толеїти – це базальти

Серія Свазиленд;

Барбертон – найбільш повний і потужний зеленокамяний пояс, а далі є кореляція інших зеленокамяних поясів – пояс Таті, Мурчісон

Серія Ондервахт

-Зелений колір – коматіїт-толеїтова формації

-Рожевий колір – кислі і основні ефузиви – дацит-ріолітова формація(кременисто сланцева ріоліт-толеїтова формація) це контрасні формації, тобто складаються з кислих і основних без проміжних середніх лав.

А коли є дацит-андезит-толеїтова – послідовно-диференційовані, а коли тільки основні і кислі – то випадає середня формація.

Серія Могіс

Вище за розрізом (жовте) – метаморфізовані теригенні незгідно-залягаючі породи, зверху вулканіти трахіандезитової формації. Зверху серія Могіс, завершує розріз це джеспіліт-теригеннова формація є прошарки залізтистих кварцитів, преважно це джеспіліти і кремянисті сланці .З нею пов’язані родовища заліза пд.-африканського щита. Дуже потужні розрізи ; наявність контрасних формацій ріоліт-толеїтового типу і у верху розрізу – залізисті кварцити, що входять до складу граувакової джеспілітової, джеспіліт – сланцевої формації, там є залізорудні товщі із великими запасами заліза.

Коматіїти – типоморфна формація зеленокамяних поясів, і саме тут в поясі Барбертон – вперше виділені коматіїти. Для давніх розрізів зеленокамяних поясів притаманні коматіїти. В асоціації з толеїтами(базальти) утворюють коматіїт – толеїтова формація. Пояс Бертрантон – коматіїти.Цим закінчується Архей

Вільджуени – геологи, що відкрили зеленокамяний.пояс

Структура спініфекс – голчасті кристали.

Зверху по вертикалі – розріз архею завершується і переходиом на рівень Африки.

PR

Трансваальська граніт-зеленокамяна область:

-нижній протерозой

-верхній протерозой

Нижній протерозой – поч.. з серії Відватерсранд, родовище золота цього типу – найкрупніше у світі, до 80% золота світового видобутку. Такого розміру родовище – єдине в світі. Найхарактерніше поширення – це конгломерати. Ця серія починається зі світи – Домініон-рифт. Бо всі ці золоторудні породи – називають рифами. Починається розріз з товщі 500метрів, що складається з конгломератів, пісковиків, алевролітів, іноді присутні шари карбонатних порід, іноді присутні золотоносні конгломерати..Вік цього домініон рифу 1,8 млрд.р. Це нібито початок протерозою, але границя між археєм і протерозою 2,7 – 2,6 млрд.р. Нижня частина заходить в AR.

Вище власне Відватерсрандська система, що має потужність 2,7км, та складається із 2х частин: нижня – це переважно осадові теригенні породи – слабометаморфізовані аргіліти, алевроліти, і тоді це поступово переходить у товщу кварцитів, вони сірого і жовтого кольору а також іноді червонуватого кольору.

Нижня частина – осадові породи, верхня – це кварцити.

Серед цих порід є шари конгломерів золотоносні та ураноносні. Зустрічаються уламки піриту, уранініту, без жодних ознак їх окиснення –це говорить про без кисневу атмосферу в перші половині PR.

Канада: в гуроні – теж зустрічаються ц імінерали у не окисленому вигляді, і завдяки цьому був зроблений висновок що нижній грані протерозою – відсутній кисень – це без киснева атмосфера у першій половині протерозою. Золото добувають і досі, навіть на величезних глибинах.

Серія Вентерсдорбська. Розташована вище Відватерсранду. Потужність біля 3 – 4 км і має на відміну від решти розрізу – андезито-базальтову формацію, складається з перешарування андезитів і базальтів, присутні також пісковики, кварцити.

Далі вище – трансваальська система - вік приблизно 1,8 млрд.р., яка має тьохчленну будову. 1)Починається розріз трансваальської системи з горизонту, що виділяється під назвою світа Блекрифт. У нижній частині теж складається із конгломератів, далі змініються на алевроліти, пісковики і закінчується розріз кварцитами.

2)Вище розташована доломітова серія або світа, яка складена переважно доломітами, доходять до мармурів, потужністю 2,5 – 2 кілометри, але що цікаво, тим не закінчується характеристика. Всі ці відклади у межах широко витягнутої структури, що складається переважно з залізистих кварцитів, схожа на анімікі,товща , яка багата на залізо, її потужність приблизно 500 метрів, але іноді збільшується і сягає до кілометра. Ця товща складається із залізорудної товщі, але входить до складу доломітової серії.

3) Світа Преторія, верхня частина трансваальської системи – це осадові породи, потужність світи приблизно 4 км і має макроритмічну будову, а саме ця товща складена з 4х величезних макроритмів –по 1км на кожен ритм, це ритмічна будова, і починають повторюватись, вона ритмічно побудована, кажен ритм починається із теригенних порід – пісковики і алевроліти, а верхя частина – це кварцити. І тоді знов теригенні і кварцити і так далі. Для цієї серії – характерне що й верхній частині присутні вулканіти середнього і основного складу. Цим завершується Відватерсранська надгрупа.

Але завершується розріз товщею червоноколірних теригенних порід. Її назва Ватерберг. Загальна потужність до 2х кілометрів.

Білет № 9