
- •Вимоги безпеки в аврійних ситуаціях
- •Тема. Мікробіологічне дослідження сирого молока.
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Лабораторна робота № 7,8
- •Контрольні питання
- •Л абораторна робота № 11,12
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Контрольні питання
- •Література
Контрольні питання
Як готують проби до дослідження?
Які поживні середовища використовують для виявлення бактерій групи кишкової палички?
Як визначають плісені і дріжджі?
Як проводять мікробіологічну оцінку?
________________
(підпис)
Дата «___»________ 20__р.
Л АБОРАТОРНА РОБОТА № 9,10
Тема. Мікробіологічне дослідження масла.
Мета. Набути навичок мікробіологічного дослідження вершкового масла і оцінки його якості по мікробіологічних показниках.
Обладнання та матеріали: проби масла, водяна баня, стерильні шпателі, ножі, штатив з пробірками, піпетки, стерильний фізіологічний розчин, живильні середовища (КМАФАнМ, Кеслера, Сабуро), ч. Петрі, ваги, термостат.
Зміст і послідовність виконання завдань
Завдання 1. Відбір проби масла і підготовка її до дослідження. Пробу вершкового масла відбирають із одного ящика (транспортна тара) від кожної партії. Відбирають пробу стерильним щупом (попередньо знявши верхній шар) на відстані 3-5см від краю, направляючи щуп до протилежної сторони (під нахилом) і занурюють на 3/4 його довжини. Із стовпчика масла на щупі стерильним шпателем відбирають 15-20г продукту і поміщають в стерильний посуд (бюкси). Залишок масла на щупі повертають на попереднє місце, поверхню акуратно замазують. При відборі проби із пачки масла (споживча тара) відбирають пробу стерильним шпателем 15-20г (включаючи поверхневий шар).
Перед дослідженням пробу масла 10г розплавляють на водяній бані при температурі 40-45°С, перемішують до отримання однорідної емульсії. Стерильною піпеткою відбирають 1см3, вносять в пробірку з 9 см3 стерильного фізіологічного розчину (або стерильної води), підігрітої до 40°С. Із отриманого І розведення роблять послідуючі II, III, IV, V розведення.
Завдання 2 Визначення загальної кількості мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ).
Готуємо розведення II, III, IY. По 1см3 відповідних розведень засіваємо у ч. Петрі, заливаємо 10-15см3 розплавленим і охолодженим до 45°С середовищем КМАФАнМ, перемішуємо коловими рухами. Після загустіння ч. Петрі перевертаємо кришкою вниз і ставимо у термостат при температурі (30+1)°С на 72 год.
Після культивування підраховують загальну кількість МАФАнМ і знаходять середнє значення.
Таблиця. Результати дослідження масла на КМАФАнМ.
№ з/п |
Дата відбору проби |
Продукт |
КМАФАнМ, КУО/г |
||
розведення |
кількість колоній |
середнє значення |
|||
1 |
|
|
IІ |
|
|
ІІІ |
|
||||
IY |
|
Завдання 3. Виявлення бактерій групи кишкової палички. По 1см3 відповідних розведень продукту (маса засівного продукту 1; 0,1; 0,01) засівають в пробірки з 5см3 середовища Кеслера.. Пробірки з посівом ставлять в термостат при температурі 37+1°С на 18-24год.
Переглядають пробірки з посівами, виявляють наявність бактерій групи кишкової палички за газоутворенням. При відсутності газоутворення в найменшому із засівних об’ємів вважається, що БГКП відсутні. При наявності газоутворення в найменшому із засівних об’ємів роблять висновок, що БГКП виявлені.
Таблиця. Результати дослідження масла на БГКП.
Досліджуваний продукт |
БГКП, маса продукту (г), в якому не виявлені |
||
засівне розведення |
наявність ознак росту |
маса продукту (г), в якому не виявлені |
|
|
0 |
|
|
І |
|
||
ІІ |
|
Завдання 4. Виявлення пліснявих грибів і дріжджів. Готуємо розведення I (0,1). По 1см3 розведення засіваємо у ч. Петрі, заливаємо 10 – 15см3 розплавленим і охолодженим до (45+1)°С середовищем Сабуро, добре перемішуємо і залишаємо на горизонтальній поверхні до загустіння живильного середовища. Ч. Петрі перевертають вверх дном и ставлять в термостат з температурою (24+1)°С на 5 діб.
Через 3 доби проводять підрахунок колоній, а через 5 діб остаточний підрахунок, на темному фоні, використовуючи лупу із збільшенням в 4-10раз. Кожну підраховану колонію відмічають на дні чашки.
Колонії дріжджів утворюють випуклі, блискучі сірувато-білі колонії з гладкою поверхнею і рівними краями. Плісняві гриби мають різний колір і утворюють на середовищах пухнастий міцелій.
Таблиця. Результати дослідження масла на плісняві гриби, дріжджі
Продукт |
Плісняві гриби, КУО/г |
Дріжджі, КУО/г |
||||
розведення |
кількість колоній |
середнє значення |
розведення |
кількість колоній |
середнє значення |
|
|
0 |
|
|
0 |
|
|
І |
|
І |
|
|||
І |
|
І |
|
Висновки: (з чим ознайомилися, які дослідження провели, мікробіологічна оцінка якості )_____________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Контрольні питання
Як відбирають пробу масла для дослідження?
Як готують розведення масла?
Яке поживне середовище використовують для визначення КМАФАнМ?
Які поживні середовища використовують для виявлення бактерій групи кишкової палички?
Як виявляють плісені і дріжджі?
________________
(підпис)
Дата «___»________ 20__р.