Практикум 2

Питання для самоконтролю

1. Як можна виділити один об'єкт?

2. Як можна виділити відразу групу об'єктів?

3. У чому розходження між основною и січною рамками?

4. Як можна видалити об'єкт або групу об'єктів?

5. Для чого призначені команди, розташовані на панелі Modify?

6. Як викликаються додаткові опції команд?

7. Які додаткові способи побудови має команда Circle?

8. Які команди використовуються для видалення частини об'єкта?

Урок 3 Зміна масштабу відображення

Дуже часто при різних побудовах виникає необхідність зменшити або збільшити масштаб відображення. Це можна зробити декількома способами. Основні команди, призначені для вищевказаної мети, розташовані на панелі Standard.

Для безперервної зміни масштабу відображення призначена команда Zoom Realtime (Масштабування в реальному часі). Після активації команди курсор приймає вигляд, зображений на піктограмі. Далі необхідно клацнути ЛМ і, не відпускаючи, рухати мишу нагору (масштаб відображення буде збільшуватися) або вниз (масштаб відображення буде зменшуватися).

Для збільшення масштабу відображення об'єкта або його частини до розмірів екрана призначена команди Zoom Window (Масштабна рамка). Після активації команди необхідно за аналогією з рамкою, яка використовується для виділення об'єктів, вказати область, масштаб відображення якої необхідно збільшити (рис. 1.22).

а	б
Рисунок 22 – Збільшення масштабу відображення частини об'єкта за допомогою команди Zoom Window

Для повернення попереднього масштабу призначена команда Zoom Previous (Показати попередній).

Крім описаних вище команд у пакеті передбачений ще ряд способів зміни масштабу відображення. Всі вони розташовані на панелі інструментів Zoom.

Звертаємо Вашу увагу на те, що дійсні розміри об'єкта не змінюються при зміні масштабу відображення.

Об'єктні прив'язки

Ви, мабуть, помітили, що будувати об'єкти в абсолютних координатах не зручно, особливо якщо для побудови одного об'єкта необхідно знати координати характерних точок іншого об'єкта (згадаєте друге завдання практикуму 2). Для подібних цілей у пакеті AutoCAD передбачені так звані об'єктні прив'язки – команди, що дозволяють прив'язуватися до характерних точок об'єктів (кінцям і середині відрізка, центру кола, точці перетину двох ліній і т.д.). Ці команди розташовані на панелі Object Snap.

Команда Snap to Endpoint (Прив'язка до кінцевої точки) дозволяє прив'язуватися до кінців відрізка. Розглянемо застосування цієї команди на наступному прикладі: заданий відрізок, необхідно побудувати коло, центр якої збігається з одним з кінців відрізка. Активуємо команду Circle, далі перед завданням центра кола активуємо команду Snap to Endpoint і підводимо перехрестя до одного з кінців відрізка. В результаті з'являєтья спеціальний маркер, що означає спрацьовування прив'язки (рис. 1.23). Після клацання ЛМ центр кола прив'язується до кінця відрізка.

Нижче наведені команди, що діють аналогічно команді Snap to Endpoint.

Команда Snap to Midpoint (Прив'язка до середини) дозволяє прив'язуватися до середини відрізка (рис. 1.24).

Рисунок 1.23 - Прив'язка до кінця відрізка	Рисунок 1.24 - Прив'язка до середини відрізка

Команда Snap to Intersection (Прив'язка до перетину) дозволяє прив'язуватися до точки перетину ліній (рис. 1.25).

Команда Snap to Center (Прив'язка до центра) дозволяє прив'язуватися до центра кола і еліпса (рис. 1.26).

Рисунок 1.25 – Прив'язка до перетину ліній	Рисунок 1.26 - Прив'язка до центра кола

Команда Snap to Quadrant (Прив'язка до квадранта) дозволяє прив'язуватися до так званих квадрантних точок кола і еліпса – верхньої, нижньої, правої і лівої (рис. 1.27).

Команда Snap to Tangent (Прив'язка по дотичній) дозволяє прив'язуватися по дотичній до кола і еліпса (рис. 1.28).

Рисунок 1.27 - Прив'язка до верхньої точки кола	Рисунок 1.28 – Прив'язка кінцевої точки відрізка по дотичній до кола

Команда Snap to Perpendicular (Прив'язка перпендикулярно) дозволяє будувати відрізок перпендикулярно прямій (рис. 1.29).

Команда Snap to Nearest (Прив'язка до найближчої точки) дозволяє прив'язуватися до довільної точки лінії, що є в цей момент найближчої до перехрестя (рис. 1.30).

Рисунок 1.29 – Прив'язка кінцевої точки відрізка перпендикулярно обраному відрізку	Рисунок 1.30 – Прив'язка до найближчої точки відрізка

Загальною особливістю всіх прив'язок є те, що вони активуються перед завданням точки (початкової або кінцевої точки відрізка, центрів кола і т.д.).

Далі розглянемо прив'язки, алгоритм застосування яких відрізняється від вищеописаних прив'язок.

Команда Snap to Extension (Прив'язка до продовження) дозволяє прив'язуватися до продовження відрізка. Після активації команди необхідно підвести перехрестя до одного з кінців відрізка і дочекатися появи треку, що продовжує відрізок (рис. 1.31). Далі переміщенням перехрестя візуально змінюється довжина треку (у рамці, що з'явилася, відображається поточне значення довжини треку і кут нахилу відрізка до горизонталі, який відраховується від його протилежного кінця - на рис. 1.31 довжина треку становить 63.4863, кут 148°). Клацанням ЛМ можна зафіксувати точку в положенні, що відповідає кінцевій точці треку. Якщо ж необхідно прив'язатися на заданій відстані від кінцевої точки відрізка, то після появи треку необхідно ввести в командний рядок необхідну відстань. Якщо ввести від'ємну величину, то точка прив'язки зафіксується на відрізку. Цей прийом можна використовувати для прив'язки до точки відрізка на заданій відстані від одного з його кінців.

Рисунок 1.31 – Прив'язка до продовження відрізка	Рисунок 1.32 – Маркер паралельної прив'язки

Команда Snap to Parallel (Прив'язка паралельно) дозволяє будувати відрізок паралельно обраній прямій. Активувати її необхідно перед завданням кінцевої точки відрізка. Після активації прив'язки необхідно підвести перехрестя до обраного відрізка і дочекатися появи маркера (рис. 1.32). Далі необхідно змістити перехрестя в напрямку створюваного паралельного відрізка, в результаті чого з'явиться його трек (рис. 1.33). Далі порядок побудови аналогічний прив'язці Snap to Extension.

Рисунок 1.33 - Трек паралельного відрізка	Рисунок 1.34 - Вертикальна прив'язка відносно лівого кінця відрізка

Команда Temporary track point (Прив'язка слідкування) дозволяє прив'язуватися відносно базової точки вздовж горизонталі або вертикалі. Після активації команди необхідно задати базову точку (для її завдання можна активувати будь-яку прив'язку). Далі необхідно змістити перехрестя в горизонтальному або вертикальному напрямку, в результаті чого з'являється горизонтальний або вертикальний трек (рис. 1.34). Наступний порядок побудови аналогічний прив'язці Snap to Extension.

Команда Snap From (Відносна прив'язка) дозволяє задавати точку прив'язки координатами відносно базової точки. Після активації команди необхідно задати базову точку (для її завдання можна активувати будь-яку прив'язку). Далі необхідно вказати точку прив'язки у відносних координатах (див. Урок 1). Необхідність застосування команди Snap From виникає у випадках, аналогічних прикладу, зображеному на рис. 1.35 (за допомогою відносної прив'язки заданий центр кола). Як базова точка в даному прикладі використаний нижній лівий кут прямокутника, прив'язатися до якого можна за допомогою команди Snap to Intersection.

Рисунок 1.35 - Використання відносної прив'язки для завдання центра кола

Команда Snap to Apparent Intersect (Прив'язка до мнимого перетину) дозволяє прив'язуватися до точки перетину відрізків на їхньому продовженні (команда дозволяє також прив'язуватися до мнимої точки перетину мимобіжних прямих при тривимірних побудовах). Після активації команди необхідно підвести перехрестя до кінця одного з відрізків і з появою маркера (рис. 1.36, а) клацнути ЛМ. Далі необхідно підвести перехрестя до кінця іншого відрізка і дочекатися появи маркера прив'язки до перетину (рис. 1.36, б).

Всі розглянуті прив'язки активувалися локально (тимчасово) - безпосередньо перед використанням. Однак такий спосіб активації прив'язок не зручний у випадках, коли в процесі побудов необхідно багаторазово використовувати яку-небудь прив'язку (найчастіше використовуються прив'язки до кінця і середини відрізка, до перетину ліній, до центра кола і його квадрантів). Для прив'язок, які часто використовуються, зручно встановлювати постійну активність. Такі прив'язки називаються глобальними (постійними).

а	б
Рисунок 1.36 – Прив'язки до точки перетину відрізків на їх продовженні

Для встановлення глобальних прив'язок призначена команда Osnap Settings (Настройка прив'язок). Після активації команди з'являється вікно настройки (рис. 1.37).

У цьому вікні за допомогою галочок вказуються глобальні прив'язки (на рис. 1.37 як глобальні обрані прив'язки до кінця і середини відрізка, до перетину ліній, до центра і квадрантних точок кола). Відключити дію глобальних прив'язок можна за допомогою команди Snap to None (Відсутність прив'язок). Включати і відключати глобальні прив'язки можна також за допомогою кнопки F3 або OSNAP у рядку режимів.

Глобальна прив'язка спрацьовує, як тільки перед завданням точки перехрестя підводиться до характерної точки об'єкта.

У висновку відзначимо, що локальна прив'язка більш пріоритетна, ніж глобальна, тобто у випадку активації локальної прив'язки глобальні автоматично перестають діяти до закінчення дії локальної прив'язки.

Рисунок 1.37 – Вікно настройки об'єктних прив'язок