Розділ 1 2d-технологія створення креслення Інтерфейс пакета AutoCad

Знайомство з пакетом AutoCAD почнемо з інтерфейсу.

Після завантаження програми на екрані з'являється робоче вікно, зображене на рис. 1.1. Розглянемо призначення його основних елементів.

Рисунок 1.1 – Інтерфейс пакету AutoCAD 2008

Більшу частину робочого вікна займає біла область, всередині якої розташовуються графічні об'єкти, які створюються користувачем. Назвемо її умовно графічною зоною. Вона, по суті, є еквівалентом аркуша ватману для креслення. Однак, на відміну від нього, графічна область не обмежена, тому може вміщати зображення об'єктів будь-яких розмірів у натуральну величину завдяки можливості змінювати масштаб відображення.

У лівому нижньому куті знаходиться піктограма системи координат, від якої відраховують координати точок графічної зони в міліметрах.

Всередині графічної зони також є курсор, що містить приціл і перехрестя. Якщо Ви змістите мишу, то помітите, що курсор змінює своє положення. При цьому його поточні координати відображаються в рядку стану. Курсор може приймати три різних види. У переважній більшості випадків кожний із цих виглядів відповідає наступним станам.

	перехрестя із прицілом (надалі - курсор) - не активна жодна команда
	перехрестя – необхідно задати характерну точку об'єкта (центр кола, кінець відрізка, вершину прямокутника і т.д.)
	приціл – необхідно виділити об'єкт для виконання з ним яких-небудь дій (переміщення, копіювання, обертання й т.д.)

При виведенні курсору за межі графічної зони він приймає форму стрілки, призначеної для активації команди.

Нижче графічної зони знаходиться командний рядок, за допомогою якого система здійснює діалог з користувачем. При створенні об'єктів у командному рядку з'являються повідомлення, які підказують наступний крок побудови. Крім того, у командному рядку відображаються всі параметри графічних об'єктів, що вводяться користувачем (координати характерної точки об'єкта, довжина відрізка, радіус кола, кут повороту і т.д.).

Правіше від рядка стану знаходиться рядок режимів, що містить кнопки для включення і відключення різних режимів побудови. На рис. 1.1 включеним (активним) є режим MODEL.

Вище, правіше і лівіше графічної зони розташовані панелі інструментів. Кожна панель містить команди, згруповані за певною ознакою. Наприклад, панель Dimensions включає команди, що дозволяють проставляти розміри і деякі технічні вимоги. На рис. 1 наведені сім панелей, які найбільше використовуються при плоских побудовах (всього пакет AutoCAD 2008 містить 37 стандартних панелей). Для того щоб включити або відключити панель, необхідно підвести стрілку до будь-якої панелі і клацнути ПМ (рис. 1.2).

Рисунок 2 – Виклик меню панелей інструментів

В результаті з'явиться меню, що містить повний перелік панелей. Галочками відзначені панелі, які вже включені. Для включення нової панелі необхідно виділити за допомогою ЛМ її назву в списку. Далі панель, що з'явилася в графічній зоні, необхідно розмістити в зручному місці (для розміщення необхідно підвести стрілку до верхньої смуги панелі, клацнути ЛМ і, не відпускаючи, перетягнути панель у бажане місце). Для відключення панелі необхідно видалити галочку в списку.

Якщо підвести стрілку до будь-якої піктограми на панелі, то поруч з'явиться назва відповідної команди (рис. 1.3). Цей прийом корисний для користувачів, які ще не мають достатнього досвіду роботи в пакеті AutoCAD.

Рисунок 1.3 – Виклик підказки з назвою команди Rectangle

Якщо Ви вже освоїли інтерфейс пакета, можна приступати до першого уроку.