Створення текстового стилю

Текстовий стиль, по суті, є набором властивостей тексту. Створення декількох текстових стилів дозволяє швидко задавати той набір властивостей тексту, що потрібний Вам у цей момент. До властивостей стилю відносяться шрифт, висота і кут нахилу символів і т.д.

Для керування текстовими, табличними, розмірними стилями і стилями мультівиносок (про розмірні стилі і стилі мультівиносок див. Додатковий матеріал) призначена панель Styles (Стилі) – рис. 1.111.

Рисунок 1.111 – Панель Styles

Для створення і редагування текстового стилю призначена команда Text Style (Текстовий стиль). Після її активації з'являється вікно настройки властивостей стилю (рис. 1.112).

У лівому верхньому куті знаходиться поле Styles (Стилі) з назвами всіх текстових стилів документа (автоматично є один текстовий стиль Standard). Для створення нового стилю необхідно нажати кнопку New (Новий) і у вікні, що з'явилося, ввести назви стилю. У результаті в списку з'явиться новий стиль (за допомогою кнопки Delete (Видалити) можна видалити обраний у списку стиль). Автоматично властивості нового стилю аналогічні властивостям стилю Standard.

Рисунок 1.112 – Вікно настройки властивостей текстового стилю

Розглянемо основні елементи вікна:

- список Font Name (Ім'я шрифту) призначений для вибору шрифту;

- список Font Style (Стиль шрифту) призначений для вибору стилю деяких шрифтів (наприклад, для шрифту Times New Roman можна вибрати стилі курсив, звичайний, напівжирний, напівжирний курсив);

- поле Height (Висота) призначено для завдання висоти символів;

- поле Width Factor (Фактор ширини) призначено для завдання коефіцієнта ширини символів;

- поле Oblique Angle (Кут нахилу) призначено для завдання кута нахилу символів;

- прапорець Upside Down (Нагору дном) при включенні перевертає символи нагору дном;

- прапорець Backwards (Назад) при включенні перевертає символи задом наперед;

- прапорець Vertical (Вертикальний) при включенні задає вертикальний напрямок символів.

Останні три прапорці можуть бути використані тільки для окремих шрифтів.

У лівому нижньому куті є поле попереднього перегляду, у якому відображається текст із поточними настройками.

Після завдання всіх параметрів текстового стилю необхідно нажати кнопку Apply (Застосувати) і закрити вікно.

Встановити створений стиль поточним можна за допомогою першого списку панелі Styles (рис. 1.111). Новий текст має параметри поточного стилю.

Простановка розмірів

Команди для простановки розмірів згруповані на панелі інструментів Dimensions (Розміри) – рис. 1.1. Нижче розглянуті основні команди цієї панелі.

Для простановки вертикальних і горизонтальних розмірів призначена команда Linear (Лінійний). Після активації команди необхідно задати дві точки, що визначають розмір (звичайно для цього використовується прив'язка). Далі необхідно за допомогою зсуву перехрестя задати положення розмірної лінії і зафіксувати його інтерактивним способом. Розмірне число автоматично буде відповідати дійсному значенню.

На рис. 1.113 наведений приклад простановки горизонтального розміру. Після завдання двох точок розміру за допомогою прив'язки до кінця відрізка перехрестя було зміщено нагору (у випадку зсуву перехрестя вліво або вправо буде проставлений вертикальний розмір).

Після завдання двох точок розміру стає доступним ряд опцій команди (рис. 1.114). Найбільш вживаними з них є опції Mtext (Мультитекст) і Text (Текст), які дозволяють змінювати розмірне число. Перша з них відкриває вікно редактора мультитексту (рис. 1.105). Далі розмірне число можна змінити аналогічно звичайному мультитексту (зокрема, за допомогою меню Symbol можна додати перед розмірним числом знак діаметра). При активації другої опції розмірне число вводиться в командний рядок.

Рисунок 1.113 - Простановка горизонтального розміру	Рисунок 1.114 - Меню опцій команди Linear

Для простановка похилих лінійних розмірів призначена команда Aligned (Похилий). Команда діє аналогічно попередній. На рис. 1.115 наведений приклад простановки довжини похилого відрізка.

Порівнявши рис. 1.113 і 1.115, Ви чітко встановите різницю між командами Linear і Aligned.

Для простановки довжини дуги призначена команда Arc Length (Довжина дуги). Після активації команди необхідно вказати дугу і зафіксувати розмір інтерактивним способом. На рис. 1.116 наведений приклад простановка довжини дуги.

Рисунок 1.115 - Простановка похилого розміру	Рисунок 1.116 - Простановка довжини дуги

Після завдання дуги стають доступним опції Mtext, Text, Angle і Partial. Перші три опції діють аналогічно командам Linear і Aligned. Опція Partial (Частковий) призначена для простановки довжини ділянки дуги, що задається двома точками.

Для простановка радіуса і діаметра кола або його дуги призначені команди Radius (Радіус) і Diameter (Діаметр). Після активації команд необхідно вказати коло або його дугу і далі інтерактивним способом зафіксувати розмір. На рис. 1.117, 1.118 наведені приклади простановка діаметра кола і радіуса дуги.

Рисунок 1.117 – Простановка діаметра	Рисунок 1.118 – Простановка радіуса

Для простановка радіуса зі зламом призначена команда Jogged (Ламаний).

Алгоритм застосування команди:

1) активація команди;

2) завдання кола або його дуги;

3) завдання положення центра, з якого буде будуватися розмірна лінія;

4) фіксація положення розмірного числа інтерактивним способом;

5) фіксація положення зламу інтерактивним способом.

На рис. 1.119 наведений приклад простановка радіуса зі зламом.

Для простановка кутових розмірів і центральних кутів дуг кіл призначена команда Angular (Кутовий). Після активації команди необхідно вказати два відрізки, що становлять кут, або дугу кола і зафіксувати положення розміру інтерактивним способом. На рис. 1.120 наведений приклад простановки кута між двома відрізками.

Рисунок 1.119 - Простановка радіуса зі зламом	Рисунок 1.120 - Простановка кутового розміру

Для простановка групи розмірів від однієї бази призначена команда Baseline (База). Перед застосуванням команди необхідно спочатку проставити менший розмір за допомогою команди Linear з врахуванням того, що його перша точка визначить положення бази. Далі активується команда Baseline і за допомогою прив'язки послідовно вказуються точки, що визначають розміри.

На рис. 1.121 наведений приклад простановки групи розмірів від однієї бази. Спочатку за допомогою команди Linear був проставлений розмір 20 мм, причому першою була задана точка 1. Далі була активована команда Baseline і за допомогою прив'язки послідовно вказані точки 3 і 4.

Для простановки групи послідовних розмірів призначена команда Continue (Послідовний). Перед застосуванням команди необхідно спочатку проставити розмір за допомогою команди Linear з врахуванням того, що його кінцева точка визначить початкову точку наступного розміру. Далі порядок побудови аналогічний команді Baseline.

На рис. 122 наведений приклад простановки групи послідовних розмірів. Спочатку за допомогою команди Linear був проставлений розмір 20 мм (ліворуч), причому останньою була задана точка 2. Далі була активована команда Continue і послідовно задані точки 3 і 4.

Рисунок 1.121 – Простановка групи розмірів від однієї бази	Рисунок 1.122 - Простановка групи послідовних розмірів

Для зміни відстані між розмірними лініями групи паралельних розмірів призначена команда  Dimension Space (Розмірний простір). Після активації команди необхідно вказати групу паралельних розмірів, нажати кнопку Enter і ввести число, що визначає відстань між розмірними лініями.

На рис. 1.123 наведений приклад використання команди Dimension Space (рис. 1.123, а – вихідна група розмірів, рис. 1.123, б – результат збільшення відстані між розмірними лініями).

Для розриву розмірних і виносних ліній у місцях перетину з іншими об'єктами призначена команда  Dimension Break (Розрив розміру). Після активації команди необхідно вказати розмір і далі об'єкт, який він перетинає.

а	б
Рисунок 1.123 - Зміна відстані між розмірними лініями групи паралельних розмірів

На рис. 1.122 наведений приклад розриву виносної лінії розміру 100 у місці перетину з розмірною лінією розміру 15.

Рисунок 1.124 – Розрив виносної лінії за допомогою команди Dimension Break	Рисунок 1.125 - Простановка маркера в центрі кола

Для простановка маркера в центрі кола або його дуги використовується команда Center Mark (Центральний маркер). Після активації команди необхідно вказати коло або його дугу.

На рис. 1.125 наведений приклад використання команди Center Mark.