Побудова сплайна

Сплайн являє собою гладку лінію, що проходить через задані точки або відхиляється від них у межах заданого допуску.

Для побудови сплайна призначена команда Spline (Сплайн).

Алгоритм застосування команди:

1) активація команди;

2) завдання першої точки сплайна;

3) завдання другої точки (далі можна задавати безліч точок, через які буде проходити сплайн); Enter;

4) завдання напрямку дотичної до сплайну в початковій точці (необхідно задати точку, через яку повинна пройти дотична);

5) завдання напрямку дотичної до сплайну в кінцевій точці.

Замість останніх двох пунктів можна двічі нажати кнопку Enter. У цьому випадку граничні умови в початковій і кінцевій точках сплайна при побудові не враховуються.

Після завдання другої точки сплайна можна викликати контекстне меню, що містить опції Close (Замкнути) і Fit tolerance (Прийнятний допуск) – рис. 1.53. Перша з них замикає сплайн і далі задається кут нахилу до горизонталі загальної дотичної до сплайну в точці замикання. За допомогою другої опції задається допуск відхилення точок сплайна від базових (це дозволяє будувати більш гладкий сплайн). Після завдання величини допуску алгоритм побудови не змінюється.

На рис. 1.54 зображений приклад застосування команди Spline для побудови лінії розриву. Рекомендуємо самостійно виконати аналогічний рисунок.

Рисунок 1.53 - Контекстне меню команди Spline	Рисунок 1.54 – Побудова лінії розриву за допомогою команди Spline

На рис. 1.55-1.58 наведені різні варіанти сплайнів, які проходять через п'ять заданих точок. Рекомендуємо самостійно побудувати аналогічні сплайни.

Рисунок 1.55 - Сплайн без врахування граничних умов у початковій і кінцевій точках	Рисунок 1.56 - Сплайн із дотичними в початковій і кінцевій точках (напрямок дотичних визначають точки 1 і 2)
Рисунок 1.57 - Сплайн без врахування граничних умов у початковій і кінцевій точках та із заданим допуском	Рисунок 1.58 - Замкнутий сплайн із кутом нахилу дотичної у точці замикання 45°

Побудова полілінії

Полілінія - це примітив, що складається з одного або декількох послідовних відрізків прямих і дуг кіл. Сукупність ділянок полілінії є єдиним об'єктом. Для полілінії можна змінювати ширину і кривизну ділянок, що неможливо для ліній, які складаються із простих відрізків і дуг кіл.

Для побудови полілінії призначена команда Polyline (Полілінія).

Після активації будуються лінійні ділянки аналогічно команді Line. Перед завданням другої точки в командному рядку з'являється повідомлення про поточну ширину полілінії: «Current line-width is 0.0000» (Поточне значення ширини лінії дорівнює 0.0000). Крім того, доступним стає ряд опцій команди (рис. 1.59):

- Arc (Дуга) – перехід у режим побудови дугових ділянок;

- Halfwidth (Напівширина) – завдання початкової і кінцевої напівширини ділянки полілінії (для кожної ділянки можна задавати власні значення початкової і кінцевої напівширини);

- Length (Довжина) – продовження попередньої лінійної ділянки на задану відстань;

- Undo (Скасування) – скасування попередньої дії;

- Width (Ширина) – завдання початкової і кінцевої ширини ділянки (для кожної ділянки можна задавати власні значення початкової і кінцевої ширини).

Після завдання другої точки полілінії в контекстному меню з'являється також опція Close (Замкнути), що дозволяє замикати початкову і кінцеву точки полілінії прямолінійним відрізком.

Опцій Width і Halfwidth практично ідентичні.

На рис. 1.60 наведений приклад побудови розмірної стрілки. Після активації команди ортогональним способом була побудована розмірна лінія. Далі без виходу з команди за допомогою ПМ було викликане контекстне меню і обрана опція Width, після чого була задана початкова і кінцева ширина стрілки (відповідно, 1,5 і 0). Кінцева точка полілінії була задана ортогональним способом на відстані 5 мм від початкової.

Рисунок 1.59 - Контекстне меню команди Polyline, викликане при побудові прямолінійних ділянок	Рисунок 1.60 – Побудова розмірної стрілки за допомогою команди Polyline

У випадку вибору опції Arc система переходить до побудови дугових ділянок. Далі необхідно задати кінцеву точку дуги (як початкова точка приймається кінцева точка попередньої ділянки). Побудована дуга буде дотикатися попередньої ділянки.

У режимі побудови дугових ділянок стає доступним ряд опцій, наведених на рис. 1.61 (частина опцій аналогічна режиму побудови лінійних ділянок):

- Angle (Кут) – завдання величини центрального кута дуги;

- Center (Центр) – завдання центра дуги;

- Direction (Напрямок) – завдання напрямку дотичної для побудови дуги;

- Line (Відрізок) – перехід у режим побудови лінійних ділянок;

- Radius (Радіус) – завдання радіуса дуги;

- Second pt (Друга точка) – побудова дуги, що проходить через три задані точки.

У випадку використання опцій Angle, Center, Direction, Radius, Second pt після завдання визначального параметра (відповідно, центрального кута, центра, другої точки дотичній, радіуса, довільної точки) вказується кінцева точка дуги. При цьому, як і в базовому способі побудови дуги, за початкову точку приймається кінцева точка попередньої ділянки.

На рис. 1.62 зображена полілінія, що складається із трьох прямолінійних і однієї дугової ділянки. Початкова і кінцева ширина лівої ділянки однакова. Ширина інших ділянок плавно змінюється.

Як уже було відзначено вище, всі ділянки полілінії являють собою єдиний об'єкт. Однак якщо застосувати до нього команду Explode (див. Урок 4), то він перетвориться в незв'язані між собою відрізки і дуги з нульовою шириною.

Багатокутники, які будуються за допомогою команд Rectangle і Polygon, також є полілініями.

Рисунок 1.61 - Контекстне меню команди Polyline, викликане при побудові дугових ділянок	Рисунок 1.62 – Полілінія, що містить лінійні і дугові ділянки