3.4 Арм менеджера як вид іс і основні чинники оцінки його економічної ефективності

Відмінною рисою АРМ менеджерів є їх орієнтація на прийняття управлінських рішень. У порівнянні з АРМ економістів, бухгалтерів, маркетологів тощо, призначених для вирішення регламентованих і формалізованих функціональних завдань управління, АРМ керівників повинні допомогти в прийнятті управлінських рішень з часто нерегламентованих і важко формалізованих завдань.

Автоматизоване вирішення цих завдань, як правило, не передбачає однозначної відповіді на запитання. Для прийняття остаточного рішення потрібно враховувати безліч факторів, у тому числі таких, що не мають кількісної оцінки й належать до соціальної сфери.

Основні завдання АРМ адміністративного управлінського персоналу

■ одержання довідок про основні показники, що характеризують поточний стан виробничо-господарської діяльності об'єкта управління;

■ аналіз виробничої діяльності об'єкта управління й виявлення очікуваних відхилень від плану, які належить до компетенції даного керівника;

o інформаційна підтримка процесу прийняття рішень, спрямованих на ліквідацію відхилень від плану: виявлення причин і винуватців, пропозиція рішень щодо типових ситуацій, моделювання діяльності об' єкта управління у разі прийняття конкретного рішення тощо;

■ збір статистики з прийняття управлінських рішень;

■ прийняття колегіальних рішень у процесі телефонних нарад, телеконференцій;

■ контроль виконавчої дисципліни;

■ контроль якості управлінських рішень підлеглих лінійних керівників;

■ складання плану особистої роботи керівника з наступним нагадуванням строків виконання.

Принцип системного підходу до створення АРМ керівників проявляється в тому, що інформаційні бази всіх АРМ пов' язані з інформаційною базою АСУ, а також між собою. При цьому керівник може користуватися не тільки відфільтрованою й узагальненою інформацією, але в разі потреби й деталізованою.

Оскільки традиційна технологія особистої роботи менеджера істотно відрізняється від технології машинної обробки інформації на персональній ЕОМ, інтерфейс діалогу керівника з ЕОМ має бути достатньо простим (дружнім).

Ефект від впровадження АРМ адміністративного управлінського персоналу виявляється в поліпшенні праці об'єкта управління завдяки науковій обґрунтованості, комплексності й оперативності управлінських рішень. Підвищується дисципліна управлінських працівників, скорочується кількість термінових викликів до керівництва. Значна економія часу роботи керівників дозволяє їм більше приділяти часу роботі з людьми й соціальним питанням.

3.5 Характеристика елементів затрат у методиці розрахунку ефективності арм менеджера

Оцінка ефективності використання інформаційної системи проводиться у декілька етапів.

На першому етапі показником ефективності використання інформаційної системи служить відносна трудомісткість процесу виконання і забезпечення виконання типових операцій при існуючих і раціональних технологіях роботи бізнес-системи. За величину трудомісткості можна прийняти суму затрат часу всіх структурних підрозділів бізнес-системи, зайнятих у даній типовій операції.

Щоб одержати значення затрат часу кожного з підрозділів, необхідно:

- встановити так звані центри затрат, тобто параметри, що характеризують час виконання функцій структурними підрозділами в процесі роботи;

- задати у відповідності з центрами затрат конкретні значення вказаних часових параметрів, тобто час виконання робіт;

- провести розрахунок трудомісткості виконання типової операції при використанні існуючих і раціональних технологій.

На другому етапі оцінки ефективності необхідно визначити кількість типових операцій Z (наприклад підготовка документа), які можна додатково виконати за одиницю часу відносно кількості виконуваних типових операцій при існуючих технологіях роботи і засобах автоматизації. Значення Z визначається виразом:

Z = а * К,

а = (т1 -m2)/100%,

де а - показник, що характеризує зміну трудомісткості при переході від існуючих технологій роботи структурних підрозділів до раціональних технологій;

т1 - трудомісткість виконання типової операції при існуючих технологіях роботи;

m2 - трудомісткість виконання типової операції при раціональних технологіях роботи структурних підрозділів;

К - середня кількість типових операцій, виконуваних у нинішній час.

Третій етап оцінки пов'язано з визначенням терміну окупності витрат на розробку інформаційної системи.

Нехай S - термін окупності витрат на розробку інформаційної системи визначається за формулою:

S=(Z * C)/N,

де С - середній прибуток, одержуваний при виконанні однієї типової операції;

N - вартість розробки інформаційної системи.

У свою чергу, вартість розробки інформаційної системи (N) можна визначити за формулою:

N=so+s1+s2+s3,

де s0 - вартість проектування інформаційної системи;

s1 - вартість придбаних програмно-апаратних засобів у відповідності із заданими специфікаціями;

s2 - вартість створення або модифікації локальної мережі;

s3 - вартість розробки і налагодження прикладного програмного забезпечення, а також інтеграції всього програмного забезпечення у межах інформаційної системи;

s4 - вартість розробки експлуатаційної документації і навчання спеціалістів.

Оцінка ефективності використання інформаційної системи має важливе значення при прийнятті рішення про фінансування розробки інформаційної системи за створеним системним проектом.

Пропонований спосіб дозволяє визначити:

- як зміниться у процентному відношенні ефективність роботи основних підрозділів при перерозподілі функцій між підрозділами порівняно з існуючим варіантом розподілу функцій;

- скільки типових операцій додатково (виконання замовлень, підготовка документів) можна буде виконати при впровадженні нових раціональних технологій роботи структурних підрозділів порівняно з існуючими технологіями роботи;

- через який термін можна окупити вкладені кошти у розробку інформаційної системи, яка здійснює автоматизовану підтримку раціональних технологій роботи структурних підрозділів.