9.5. Біржові товари

На вітчизняному товарному ринку в обігу знаходиться близько 20 млн. найменувань товарних позицій. Проте, тільки невелика їх частина може бути об`єктами біржової торгівлі на товарних біржах.

До торгівлі на товарній біржі допускаються товари, головною рисою яких є простота і стандартизованість асортименту та якості. В процесі розвитку біржової торгівлі сформувалися чіткі вимоги до біржового товару.

До біржового товару, яким здійснюють торгівлю на товарних біржах, належить не вилучений з обігу товар певного виду і якості, а також стандартний контракт на зазначений товар, допущений до торгів біржею згідно з правилами біржової торгівлі.

Біржовий товар повинен відповідати таким вимогам:

- масовий характер виробництва і споживання, велика кількість виробників і широке коло споживачів;

- стандартність, тобто відповідність встановленим вимогам щодо якості та інших характеристик, передбачених чинним законодавством;

- взаємозамінність в межах певних груп і видів товарів;

- транспортабельність;

- добра збережуваність;

- незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача;

- змінність цін під впливом природних, сезонних та інших чинників.

Таким чином, біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно і якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і, з огляду на високий рівень попиту і пропозиції, ним торгують у великих обсягах, що дозволяє встановити більш реальну ринкову (рівноважну) ціну.

Стандартні біржові контракти, згідно з правилами біржової торгівлі, містять встановлену біржею кількість товару певного сорту, типу, марки (біржова одиниця, партія, лот, які відповідають або місткості транспортних засобів або є традиційними за обсягом та вагою) та регламентують строки його поставки.

Біржовий товар, як правило є сировиною або напівфабрикатом, так як основною класифікаційною ознакою при його виокремленні є те, що він повинен пройти тільки первинну технологічну обробку.

Машинно-технічна продукція, готові до споживання продукти промислового виробництва та товари широкого вжитку не являються об об`єктами біржової торгівлі внаслідок їх різноманітності, швидкої зміни технічних характеристик і високого рівня монополізації їх виробництва і збуту. Вважається, що регулювання обсягів виробництва таких товарів залежить від волі їх виробників, які в зв `язку з цим, можуть істотно впливати на рівень цін.

Товари, за якими здійснюються торги на товарних біржах, об `єднають у п`ять груп, що охоплюють понад 70 найменувань товарного асортименту на біржах реального товару і 148 – на ф`ючерсних біржах. Основний асортимент цих товарів приведений в табл. 9.1.

Більше двох третин усього товарообороту міжнародних товарних бірж приходиться на торгівлю сільськогосподарською продукцією і сировиною, лісоматеріалами та продовольчими товарами. Основними товарами в цих групах є насіння олійних культур та продукти їх переробки і зернові культури, на сукупну долю яких приходиться понад 60% товарообороту сільськогосподарських товарів, приблизно 18% складає торгівля продовольчими товарами та біля двох відсотків – лісоматеріалами.

Таблиця 9.1. Класифікація біржових товарів на міжнародних товарних біржах

Товарна група

Основний асортимент

1. Сільськогосподарська продукція і сировина 1.1. Зернові культури (пшениця, кукурудза, рис, овес, ячмінь, жито)

1.2. Насіння олійних культур та продукти їх переробки (насіння соняшнику, льону і бавовнику, соєві боби, шрот)

1.3. Текстильна сировина сільськогосподарського виробництва (бавовна, джут, натуральний шовк, пряжа, мита вовна, льон)

1.4. Натуральний каучук

2. Продовольчі товари 2.1. Рослинного походження (цукор, рослинна олія, арахіс, концентрат апельсинового соку, какао-боби, кава)

2.2. М`ясо та живі тварини

3. Лісоматеріали 3.1. Пиломатеріали

3.2. Фанера

4. Кольорові і дорогоцінні метали 4.1. Кольорові метали (мідь, олово, свинець, нікель, цинк, алюміній)

4.2. Дорогоцінні метали (золото, платина, срібло та ін.)

5. Паливно-енергетичні матеріали 5.1. Нафта та нафтопродукти (сира нафта, мазут, дизельне паливо, бензин)

5.2. Газ та продукти його переробки (скраплений газ, газойль, газ)

В біржовій торгівлі промисловою сировиною і продукцією більше половини товарообороту припадає на паливно-енергетичні матеріали; дорогоцінні метали складають біля 30% товарообороту, а питома вага кольорових металів становить приблизно 20 відсотків.

Зовсім інша структура товарного обігу складалася на вітчизняних біржах, що пов`язано з дією багатьох як об`єктивних так і суб`єктивних чинників.

Початковий етап відродження біржової торгівлі прийшовся на кінець 90-х років, коли розпочалося реформування соціально-економічної системи в країні.

Ліквідація централізованого розподілу матеріальних ресурсів та державної системи матеріально-технічного забезпечення, впровадження вільних цін в умовах дефіцитного ринку обумовили появу великої кількості бірж, як альтернативи планово-розподільчим органам. В 1991 р. вже було зареєстровано понад 50 бірж, які були створені з ініціативи представників місцевих державних органів влади та комерційних підприємств. Всі вони реєструвались як комерційні організації і мали за мету отримання прибутку для засновників. Складна фінансова ситуація, гострий дефіцит матеріально-технічних ресурсів та недосконале законодавство сприяли перетворенню бірж в звичайних ринкових посередників, які створювали умови для спекулятивної торгівлі реальним товаром з негайною поставкою проданого товару. Від продавця не вимагалась поставка товару на біржовий склад, тому що таких складів на той час на біржах не існувало. Покупець самостійно вивозив куплений товар зі складу продавця, в більшості випадків з стовідсотковою попередньою оплатою.

На біржові торги виставлялись найрізноманітніші товари, на які тільки був попит.

Тому, основну частку в товарному асортименті більшості бірж складали не біржові товари, а машинно-технічна продукція, устаткування, споживчі товари.

Після введення в дію прийнятого в грудні 1992 р. Закону України “Про товарну біржу” та досконаліших законодавчих актів з оподаткування доходів підприємств ситуація докорінно змінилась.

Біржі стали виконувати ті функції, які притаманні товарним біржам країн з розвинутою ринковою економікою. В структурі товарообороту переважне місце займають біржові товари (див. табл. 9.2).

Таблиця 9.2. Товарна структура вітчизняної біржової торгівлі у 2000 р.

Товарна позиція

Обсяг угод, млн. грн.. Питома вага, %

Метал і металопродукція 4,9 0,29

Кольорові метали 0,3 0,02

Транспортні засоби 193,4 11,50

Обчислювальна техніка і оргтехніка 8,6 0,51

Ліс і лісоматеріали 0,7 0,05

Будівельні матеріали 3,6 0,22

Паливо:

в т.ч.: вугілля

бензин 290,6

1,5

0,5 17,28

0,09

0,03

Непродовольчі товари 2,6 0,15

Сільськогосподарська продукція 989,7 58,83

Продукти харчування 62,8 3,73

Хімічна продукція 124,9 7,42

ВСЬОГО:

1682,1

100

За даними Держкомстату України в товарній структурі біржових угод за 2000 р. сільськогосподарська продукція становила 58,8%, паливо – 17,3%.

Разом з тим, залишається досить високою питома вага угод з купівлі-продажу транспортних засобів (11,5%), що свідчить про наявність резервів вдосконалення біржової торгівлі.

Важливою особливістю біржової торгівлі є відсутність самого біржового товару на біржі під час торгів. Так як кількісні та якісні характеристики біржового товару стандартизовані, немає потреби в його пред`явленні.

Тим більш важливим є встановлення вимог до якості біржового товару та контроль за їх дотриманням.

Як відомо, під якістю розуміють сукупність властивостей і характеристик продукції, що дають їй можливість задовольнити обумовлені та передбачені потреби.

Якість товару залежить від властивостей продукції, під якими розуміють сукупність фізичних, хімічних і біологічних особливостей, які виявляються за її створення та використання, а також від відповідності товару функціональним, естетичним, ергономічним, економічним та іншим вимогам. Обумовлені потреби фіксуються у вигляді посилання на відповідні технічні умови або інші нормативно-технічні документи. Вони, як правило, стосуються функціональної придатності, експлуатаційної безпеки та готовності, надійності, ремонтопридатності і т.п. Кожний товар можна характеризувати з погляду його властивостей, якості і показників якості.

Показники якості визначають функціонально-корисні властивості товару, тобто ті, які задовольняють певні потреби покупців. Товар може мати певні корисні властивості, котрі визначаються відповідно до умов його створення чи використання, але не мати високої якості. Тому біржова торгівля ставить жорсткі вимоги до інформації про якість товару. Такими вимогами є повнота інформації, її достовірність, єдність всіх учасників біржової торгівлі в оцінюванні якості товару.

Найповнішу та найдостовірнішу інформацію про якість продукції містить нормативно-технічна документація (стандарти, технічні умови тощо).

Проте досвід показує, що наявність таких документів та посилань на них ще не гарантує задоволення вимог покупців.

Для зниження ризику невиконання біржових угод щодо якості біржі здійснюють експертизу товару. Найбільш поширеною формою експертизи є сертифікація продукції і систем якості на підприємствах-виробниках.

На думку фахівців, найповніше відповідає вимогам покупців продукція, виготовлена на підприємствах, де діє ефективна система забезпечення якості.

Для регулювання процесу перевірки систем якості Міжнародною організацією зі стандартизації (ІСО) було затверджено серію стандартів МС ІСО 9000 – МС ІСО 9004. В Україні ці стандарти віднесено до національних (ДСТУ ІСО 9000-9004) і їх використовують як моделі оцінювання систем забезпечення якості в процесі укладання контрактів купівлі-продажу.

Сертифікація продукції – це процедура, за допомогою якої третя, незалежна від виробника і споживача сторона письмово засвідчує, що продукція відповідає заданим вимогам.

Продукція, яка отримала біржовий сертифікат міжнародної товарної біржі не тільки допускається до біржових торгів, але й має гарантований попит на світових ринках.

Для оцінювання якості біржового товару доцільно використовувати:

- стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи, на які здійснюються посилання в біржових контрактах;

сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності продукції встановленим до неї вимогам стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, санітарних норм і правил, інших нормативних документів, чинних в країні;

- сертифікацію систем забезпечення якості, як підтвердження спроможності виробника забезпечувати високу якість продукції на всіх стадіях виробництва, транспортування та зберігання, монтажу й експлуатації.

При здійсненні біржових операцій з реальним біржовим товаром, для усунення ризиків втрати ним якості в процесі виконання вантажно-розвантажувальних та транспортно-складських робіт, необхідно проводити вхідний контроль якості продукції при надходженні її на біржовий склад.