Тема 9. Товарні біржі

9.1. Сутність біржової торгівлі та її роль в ринковій економіці

Одним з найбільш поширених в світі видів ринкових процесів є оптова торгівля через товарну біржу, або біржова торгівля.

Товарна біржа являється однією із форм організованого в часі та просторі товарного ринку з його особливостями та правилами.

В основі виникнення та становлення біржової торгівлі лежать стародавні ринки (базари), на яких збиралися численні продавці зі своїм товаром та покупці, здійснювався продаж товарів, відбувався обмін інформацією про товари, ціни на них, умови купівлі-продажу.

Ринкова (базарна) торгівля характеризується такими відмітними ознаками:

- регулярне проведення торгів, які є відкритими (публічними);

- обов`язкова наявність товару під час торгу;

- відсутність обмежень на товари, які є об`єктом купівлі-продажу;

- ціни встановлюються в процесі торгу на основі попиту і пропозиції;

- після здійснення акту купівлі-продажу товар негайно передається покупцю.

Розвиток суспільного виробництва обумовив стрімке зростання кількості продавців та покупців, обсягів та асортименту пропонованих товарів. Доставка товарів в місця продажу, де збиралась найбільша кількість продавців та потенційних покупців, умови їх зберігання та пропонування значно ускладнилися. Це перешкоджало нормальному перебігу торговельних переговорів, укладанню угод купівлі-продажу. Поступово стало зрозумілим, що для здійснення актів продажу зовсім не обов`язково привозити товар, достатньо домовитись про його ціну, а все інше може бути обумовлене в угоді.

Біржова торгівля ввібрала в себе особливості звичайної “базарної” торгівлі і, одночасно, розвинула та вдосконалила ринковий процес. Торговці організовують її для легшого та чіткішого здійснення актів купівлі-продажу, створення більш ефективної системи розрахунків, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців так і покупців від несприятливих змін цін.

Із розширенням товарних ринків та все частішими не передбачуваними коливаннями цін лише біржа могла дати своєчасну інформацію про їх кон`юнктуру і забезпечити торговцю можливість своєчасно здійснити найбільш вигідні акти купівлі-продажу.

Важливим завданням біржі стала централізація попиту та пропозиції, завдяки чому торговці отримали змогу терміново, в доступній дізнаватись про стан товарного ринку, тенденції зміни його кон`юнктури.

Від інших видів організованого ринку товарні біржі відрізняють певні особливості:

- біржова торгівля концентрується в місцях виробництва і споживання товару, тобто у великих промислових і торгових центрах з розвинутими комунікаційними мережами;

- наявність чітко визначеного предмета торгівлі, так званого біржового товару, який фіксується в її правилах. Це сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для високоефективної організації торговельних операцій;

- торги ведуться на постійній і регулярній основі, час торгів чітко обмежений, що зумовлює максимальну концентрацію попиту і пропозиції на визначені товари, продавців і покупців у часі і просторі;

- торгівлю здійснюють за відсутності товару, тобто за зразками, описами, каталогами, а також за контрактами і договорами на поставку товарів у майбутньому;

- відкритість інформації про обсяги товарів проданих на торгах, кількість та ціни укладених угод;

- торгівлю здійснюють, як правило, біржові посередники, які виступають від імені та в інтересах товаровиробників або споживачів товару. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюється виключно біржовими посередниками – брокерськими фірмами, конторами і незалежними брокерами. Сама біржа не може бути біржовим посередником;

- створені умови для вільного ціноутворення, тобто ціни формуються залежно від попиту та пропозиції за наявності конкуренції і змінюються під впливом кон`юнктури ринку;

- можливість укладення угод не тільки з метою купівлі-продажу, а й для страхування від зміни цін на товарному ринку в майбутньому;

- відсутність прямого державного втручання в процес біржової торгівлі;

- стандартизація вимог щодо якості, кількості, умов поставки виставленого на продаж товару, типізація документів для оформлення контрактів.

Доцільність функціонування товарних бірж в умовах ринкової економіки визначається виконуваними функціями (рис. 9.1). Їх можна розділити на дві великі групи:

1) функції товарних бірж як форми організованого товарного ринку;

2) організаційно-комерційні функції товарних бірж як організаторів оптового ринку.

Функції товарних бірж як однієї з форм організованого товарного ринку включають:

1. Забезпечення концентрації попиту та пропозиції в одному місці. Завдяки розміщенню товарних бірж в великих промислових та торгових центрах, досягається залучення до біржових операцій великої кількості оптовиків-покупців та продавців певних товарів. Концентрація попиту та пропозиції дозволяє виявити реальну збалансованість товарних ринків та, використовуючи механізм ринкового ціноутворення, спрямувати ресурси на забезпечення суспільства дефіцитними товарами або обмежити випуск товарів в міру насичення ними ринку.

Як однієї з форм організованого ринку

Організаційно-комерційні

Рис.9.1Функції товарних бірж.

2. Регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів. Виконання цієї функції дозволяє впорядкувати оптовий товарообіг, сформувати ефективні канали розподілу та просування товарів від виробників до споживачів, мінімізувати пов`язані з цим витрати.

3. Формування ринкових цін. Механізм біржового ціноутворення дозволяє визначити співвідношення попиту та пропозиції на даний конкретний момент, врахувати умови поставки та оплати товарів та інші чинники. Він також забезпечує умови для максимального врахування економічних інтересів суб`єктів біржової торгівлі. Тому товарну біржу об`єктивно вважають інструментом формування ринкової ціни, яка використовується більшістю суб`єктів товарного ринку.

4. Боротьба з монополізмом на товарних ринках. Товарна біржа сприяє створенню умов для пожвавлення дії різних форм цінової конкуренції. Залучення до біржової торгівлі зростаючої кількості продавців, відкритість біржових торгів, вільна конкуренція сторін в процесі торгів, позбавляють підґрунтя для прояву монополістичних та олігополістичних тенденцій на товарних ринках.

5. Кваліфіковане посередництво між оптовими продавцями та покупцями товарів. Біржові посередники, які здійснюють біржову торгівлю, характеризуються глибоким знанням ринку товарів, на яких вони спеціалізуються. Вони добре орієнтуються в умовах реалізації та закупівлі товарів, змінах стану поточної біржової кон`юнктури та можуть оперативно встановити контакти між покупцями та продавцями. Біржове посередництво сприяє прискоренню товарного та грошового обігу, збільшенню пропозиції товарів, що користуються попитом, мінімізації витрат, пов`язаних з здійсненням товарного обігу.

6. Зближення покупців та продавців у просторі та часі. Біржова торгівля не має обмежень для продавців чи покупців за територіальною чи відомчою ознакою, вона сприяє формуванню ефективних горизонтальних міжрегіональних зв`язків. Завдяки чіткому дотриманню строків та правил проведення біржових торгів, поєднанню різних форм біржових операцій вирішуються не тільки поточні проблеми учасників торгів, але й створюються умови для їх плідної співпраці в майбутньому.

7. Мінімізація комерційних та фінансових ризиків. Однією з ключових функцій біржової діяльності є надання гарантій виконання укладених на біржі угод, підвищення надійності їх реалізації. Відпрацьований на біржах механізм страхування цінового ризику дозволяє суттєво знизити комерційний та фінансовий ризики продавців та покупців, особливо в умовах нестабільної економічної та біржової кон`юнктури.

8. Забезпечення суб`єктів відповідних товарних ринків ціновою і комерційною інформацією. Результати регулярних біржових торгів дозволяють забезпечити інформацією про рівень цін на ті чи інші товари, стан попиту і пропозиції, зміни кон`юнктури ринку всіх суб`єктів як біржового так і не біржового ринку. Ця інформація має відкритий характер і використовується не тільки суб`єктами господарювання, але й органами державної виконавчої влади.

Крім функцій, спрямованих на безпосереднє здійснення біржової торгівлі, в діяльності товарної біржі значне місце займають організаційно-комерційні функції. До таких функцій відноситься діяльність товарної біржі по формуванню єдиних та зрозумілих для учасників правил торгівлі на товарній біржі, формулюванню чітких та обов`язкових вимог до біржових товарів, що виставляються на торги. До цих функцій товарної біржі також входять:

- стандартизація якісних, кількісних та інших параметрів конкретних біржових товарів, що дозволяє організовувати торгівлю ними за стандартизованим описом якості без пред`явлення при укладанні угоди не тільки партії товару, але і його зразків;

- стандартизація біржових контрактів, яка не тільки спрощує та прискорює процес укладання та оформлення угод, але й полегшує їх виконання;

- арбітраж суб`єктів біржової торгівлі. Його здійснення допомагає забезпечити захист майнових прав і законних інтересів учасників біржових операцій та виконання договірних зобов`язань, а також підвищити ефективність укладених угод;

- надання послуг клієнтам по укладенню та виконанню угод. Включає інформаційне та консультативне обслуговування і надання транспортно-експедиторських, складських та інших послуг, пов`язаних з процесом виконання угод і рухом товарів;

- забезпечення якісного розрахункового обслуговування. Цю функцію виконують розрахункові палати товарних бірж. Вони здійснюють розрахунки за укладеними угодами, займаються отриманням грошових застав, проводять клірингові операції. Розрахункові палати, крім проведення розрахунків за угодами, відповідають за збір і збереження маржі, підготовку і поширення інформаційних звітів про стан товарних ринків;

- поповнення національних та регіональних бюджетів. Товарна біржа та її члени є платниками податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що наповнюють прибуткову частину відповідних бюджетів.

Мобільне реагування товарних бірж на зміну кон`юнктури товарного ринку за рахунок своєчасного укладання угод купівлі-продажу реального товару дає змогу досягнути збалансованості попиту і пропозиції на ринку. Товар прямує туди, де виникають потреба і вигідніші умови купівлі-продажу. Товарні біржі працюють як динамічні, чутливі до попиту споживачів системи. У їхній діяльності бере участь велика кількість суб`єктів господарювання, торговців, метою яких є збільшення обсягів продаж та отримання високих прибутків. Що більша кількість людей зайнята в господарсько-торговельній діяльності, тим вищі доходи держави, то активніше стимулюється і стабільніше здійснюється виробництво.

Роль товарних бірж в ринковій економіці важко переоцінити, тому що:

- на товарних біржах формуються “базові” ціни на матеріально-сировинні ресурси, які є основою визначення товаровиробниками-споживачами обсягів витрат на виробництво готової продукції (товарів);

- у процесі купівлі-продажу на біржах формуються комерційні зв`язки по купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення та для подальшого перепродажу;

- на біржах акумулюється і балансується попит і пропозиція на найважливіші групи товарів.

9.2. Види бірж та правові засади їх діяльності в Україні

Товарна біржа, в класичному розумінні, являється однією із форм організованого ринку де відбувається оптова торгівля масовими якісно однорідними та взаємозамінними сировинними і продовольчими товарами.

З організаційного боку – це добре обладнане “ринкове місце”, що надається учасникам біржового торгу.

В економічному трактуванні – це організований в певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому укладаються угоди купівлі-продажу товарів за зразками та стандартами і контрактів на їх поставку в майбутньому за цінами, що офіційно встановлені на основі попиту і пропозиції.

В юридичному аспекті – це організація, що об`єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають відповідні права і обов`язки.

Закон України “Про товарну біржу” від 10.12.1991 р. №1956-ХІІ визначив, що “товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій”.

Історія розвитку біржової діяльності свідчить, що перші біржі були виключно товарними і їхнє значення полягало в тому, що вони створили умови для переходу від базарної торгівлі “з рук в руки” до купівлі за зразками, описами, через замовлення.

Швидке зростання обсягів суспільного виробництва, ускладнення структури товарного обігу та торговельно-економічних зв`язків обумовили диверсифікацію біржової діяльності, появу великої різноманітності видів бірж.

Для характеристики діяльності бірж їх класифікують за такими основними ознаками: видом біржового товару; організаційно-правовою формою біржі; формою участі в біржових торгах; регіоном дії; об`єктом біржового торгу та ін. (рис. 9.2). Найбільш поширеним в світовій практиці є поділ бірж за видом біржового товару на товарні, фондові, валютні, фрахтові та біржі праці.

Товарна біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами з стандартизованими вимогами щодо його якості і кількості, умов та термінів поставки.

Фондова біржа спеціалізується на організації укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних, що випускаються урядом, місцевими органами влади, господарськими товариствами та приватними підприємствами. Головною метою функціонування та розвитку фондових бірж є залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення стабільного зростання суспільного виробництва.

Рис. 9.2. Основні види бірж.

Валютна біржа – це постійно діючий центр з проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів, номінованих у валюті. На неї покладено підготовку пропозицій до Національного банку України про встановлення єдиного валютного курсу та функції валютного контролю.

Фрахтова біржа представляє організований ринок фрахтованих суден, де концентрується вся інформація про попит на тоннаж та його пропозицію, про рівень фрахтових ставок, про умови угод фрахтування тощо.

Біржа праці представляє організацію, яка надає посередницькі послуги на ринку праці з приводу здійснення роботодавцями та найманими працівниками угод купівлі-продажу робочої сили, займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу, вивчає попит та пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.

За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства або як товариства з обмеженою відповідальністю.

За формою участі в біржових торгах розрізняють відкриті (публічні) та закриті біржі:

- в біржових торгах відкритих (публічних) бірж мають право брати участь, окрім її членів, також і відвідувачі торгів (постійні і разові);

- в закритих біржах укладання біржових угод здійснюється тільки членами даної біржі, або уповноваженими брокерами.

За регіоном дії виділяють:

- міжнародні, на яких операції здійснюються представниками різних країн. Котировки цін на таких біржах являють собою світові ціни на товари, що реалізуються на них.

В процесі діяльності міжнародні біржі обов`язково дотримуються законодавчо-правового, податкового, валютного режимів, що діють у країнах їх розміщення. Міжнародні товарні біржі забезпечують: обслуговування конкретно діючого світового товарного ринку, залучення до біржових операцій контрагентів з різних країн світу; вільний переказ прибутків, які отримують контрагенти з біржових операцій; проведення арбітражних операцій, тобто спекулятивних угод для отримання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн;

- національні біржі забезпечують здійснення біржових операцій в межах однієї країни;

- міжрегіональні біржі регіоном своєї дії мають декілька адміністративно-територіальних формувань;

- регіональні надають можливість здійснювати біржові операції суб`єктам господарювання певного регіону (області, великого міста тощо).

За об`єктами біржових торгів виділяють біржі, які спеціалізуються на обслуговуванні ринків певних груп біржових товарів: сировинних ресурсів, фінансових ресурсів, нерухомості тощо.

За даними Держкомстату України на початок 2001 р. в Україні зареєстровано 386 бірж, з них універсальних – 97; товарних і товарно-сировинних – 157; агропромислових – 31; фондових та їх філії – 27; інших – 74.

Приведені дані свідчать, що найбільша питому вага в загальній кількості бірж приходиться на товарні біржі. Окрім загальної класифікації товарні біржі доцільно додатково типізувати за такими ознаками: за широтою асортименту товарів, що реалізуються на біржах; за типом біржових угод, що укладаються на біржах; за технологією проведення торгів (рис. 9.3).

Рис. 9.3. Типізація товарних бірж.

За широтою асортименту товарів, що реалізуються га товарних біржах, виділяють:

- вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (сира нафта, кава, пшениця тощо);

- спеціалізовані, де об`єктом біржових торгів є однотипні групи товарів (кольорові метали, пушнина, нафта і нафтопродукти, зерно тощо);

- універсальні, на яких торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів (сільськогосподарські товари, паливно-енергетичні ресурси, дорогоцінні метали тощо).

За типом біржових угод виділяють такі види товарних бірж:

- реального товару, де здійснюється купівлі-продаж реального товару, який є в наявності або буде виготовлений у визначений термін;

- ф`ючерсні, де ведеться торгівля не реальними товарами, а ф`ючерсними контрактами. В них зафіксовані права і зобов`язання сторін щодо стандартного товару, який постачатиметься в майбутньому за цінами, що визначаються на момент укладання угоди;

- опціонні, де предметом торгів є тільки права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому періоді;

- комплексні, на яких укладаються всі види угод – від спотових на реальний товар до опціонних.

За технологією біржового торгу розрізняють:

- товарні біржі з простою формою біржового аукціону (англійський, голландський);

- товарні біржі із заочним або “натемну” аукціоном;

- товарні біржі з подвійним (безперервним) біржовим аукціоном.

Біржова торгівля зароджувалась у формі простого аукціону за типом англійського. Продавці до початку біржових торгів подають свої заявки на продаж, які зводяться в інформаційні бюлетені. Під час аукціону за наявності конкуренції покупців ціна послідовно зростає крок за кроком (розмір кроку встановлюється до початку торгів), поки не залишиться один покупець, і товар продається за найвищою ціною пропозиції. При голландському аукціоні торги починаються з максимальної ціни продавця. Маклер, що веде торги, послідовно пропонує меншу. Товар продається першому покупцеві, котрого влаштовує запропонований рівень ціни.

Біржі з формою заочного аукціону (або “натемну”) дозволяють усім покупцям одночасно пропонувати свою ціну за виставлений на продаж товар. Товар дістається тому, хто зробив найвищу пропозицію.

На товарних біржах, де торги відбуваються у формі подвійного аукціону, повинно бути представлено достатньо товару та велика кількість продавців і покупців. Ця форма торгу передбачає конкуренцію між продавцями і покупцями одночасно. Подвійний аукціон – це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Коли пропозиції ціни покупця і продавця збігаються, укладається угода. Різновидом форми подвійного аукціону є безперервний аукціон. За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім проводять самостійно торг – вигукують ціни і відшукують контрагента. Один покупець може укласти угоди з різними продавцями за різними цінами.

Технологія і організація біржової торгівлі на товарних біржах України побудована за типом англійського аукціону.

Розвиток трансформаційних перетворень в економіці України обумовив відродження біржової торгівлі та стрімке зростання кількості зареєстрованих бірж – з 66 у 1992 р. до 386 у 2001 р. Правові основи створення та діяльності товарних бірж були визначені в Законі України “Про товарну біржу”, прийнятого Верховною Радою України 10.12.1991 р. №1956-ХІІ. Основні положення Закону ввійшли до Господарського Кодексу України, затвердженого 16.01.2003 р. №436-IV.

Відповідно до ст. 278 цього Кодексу товарна біржа утворюється спеціально для надання послуг суб`єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій. Кодексом визначено, що “товарна біржа є особливим суб`єктом господарювання, який надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов`язаним з ним торговельним операціям”.

Товарна біржа проходить державну реєстрацію та отримує як суб`єкт господарювання статус юридичної особи. Вона діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням. Діє товарна біржа на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Вона не займається комерційним посередництвом і не має на меті отримання прибутку.

Основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, їх публічне проведення, застосування вільних (ринкових) цін.

Товарна біржа має право:

встановлювати відповідно до законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов`язковими для всіх учасників торгів;

встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею; встановлювати інші грошові збори;

встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

створювати підрозділи біржі таі затверджувати положення про них;

засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;

видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;

вирішувати інші питання, передбачені законом.

В обов`язки товарної біржі входить:

створення умов для проведення біржової торгівлі;

регулювання біржових операцій;

регулювання цін на підставі співвідношення попиту і пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;

надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;

збір, обробка і поширення інформації, пов`язаної з кон`юнктурою ринку.

З метою сприяння розвитку біржової торгівлі створення ефективного законодавства та нормативно-правової бази для здійснення торговельно-біржової діяльності, реалізації прав та інтересів її суб`єктів у квітні 1996 р. створено Національну асоціацію бірж України (НАБУ). Засновниками НАБУ стали 23 найбільші біржі з 18 областей України, які добровільно делегували їй виконання окремих завдань і функцій.

В число основних завдань асоціації входять: сприяння формуванню ринкових відносин; подальший розвиток біржової торгівлі з метою запровадження і вдосконалення діючих технологій, систем науково-технічного обслуговування; розроблення навчальних програм для працівників бірж і брокерів, організація і проведення їх навчання та видача сертифікатів, організація стажування; представництво та реалізація прав і законних інтересів учасників асоціації в органах державної влади та управління, судах, у тому числі іноземних, міжнародних та інших організаціях; підготовка пропозицій щодо уніфікації нормативних документів, які регламентують біржову діяльність, розроблення типових правил торгівлі на товарних біржах та змін і доповнень до них, фінансових механізмів, які забезпечують виконання угод, укладених на біржах-учасниках асоціації; розроблення і надання учасникам асоціації програмних, методичних та інших матеріалів.

Незважаючи на виконану роботу з формування нормативно-правової бази, значна частина діючих на сьогодні законодавчих та нормативно-правових актів не тільки не задовольняє, але й в багатьох питаннях стримує розвиток біржової діяльності. Це зокрема стосується податкового законодавства, а також нормативних документів щодо регламентування діяльності товарних бірж.

9.3. Порядок створення та організація діяльності товарної біржі

Правові умови створення та діяльності товарних бірж, а також основні правила здійснення торговельно-біржової діяльності визначаються Господарським Кодексом України, прийнятими відповідно до нього законами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з чинним законодавством товарна біржа створюється на основі добровільного об`єднання заінтересованих суб`єктів господарювання.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників, їх обов`язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

Закон забороняє органам державної влади та органам місцевого самоврядування, а також державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів біти засновниками і членами товарної біржі.

Засновники біржі затверджують її статут. У статуті товарної біржі визначається: найменування та місцезнаходження біржі; склад засновників; предмет і цілі діяльності біржі; види фондів, що утворюються біржею та їх розміри; органи управління біржею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі; права та обов`язки членів біржі та біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами; порядок прийняття у члени біржі та припинення членства; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі; порядок припинення біржі.

В статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення та діяльності товарної біржі.

Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається статутом товарної біржі.

Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості “біржового місця”, що визначається виходячи з попиту та пропозиції на “біржове місце”. Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває права власника щодо “біржового місця” і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

У разі прийняття нового члена біржі на місце, що звільнилося, або, як виняток, на додатково створене місце він має права і обов`язки засновника.

Зазначений у статуті біржі основний капітал складається з паїв або так званих біржових сертифікатів. Кожний член біржі повинен бути власником принаймі одного сертифіката. Це дає йому право на укладання угод.

Члени товарної біржі мають право самі або через своїх представників:

здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;

брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати і бути обраним до її керівних органів;

здійснювати всі правочини, що випливають із сплати пайового або вступного внеску;

користуватися всіма послугами біржі;

відкривати брокерські контори.

Член товарної біржі зобов`язаний:

додержувати статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов`язань перед третіми особами та біржею;

сплачувати членські внески;

вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;

подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність біржі.

Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за їх дорученням біржовим комітетом і встановлюється з врахуванням інтересів всіх учасників біржових торгів.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів.

У період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею здійснює біржовий комітет (рада біржі).

Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія.

Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія обираються загальними зборами членів товарної біржі. Їх компетенція та повноваження визначаються статутом товарної біржі.

Для управління поточною діяльністю товарної біржі та забезпечення її функцій створюються виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.

Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або біржовим комітетом.

Типова структура товарної біржі зображена на рис. 9.4.

Рис. 9.4. Організаційна структура товарної біржі.

Основними функціями загальних зборів членів біржі, як вищого органу управління товарною біржею, являються:

- загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею;

- затвердження, внесення змін і доповнень до статуту біржі;

- обрання, заміна голови та членів біржового комітету, членів ревізійної комісії, членів арбітражної комісії;

- призначення і звільнення виконавчого директора;

- розгляд і затвердження правил біржової торгівлі, регламентів, положень та інших рішень, обов`язкових до виконання суб`єктами біржових правовідносин;

- затвердження розміру плати за брокерське місце, інші внески та порядок їх сплати.

Загальні збори членів біржі затверджують відповідні рішення Біржового комітету та арбітражу, виконують і інші функції, передбачені Статутом.

Біржовий комітет (Рада біржі) формується загальними зборами тільки з членів біржі. Його компетенція та повноваження визначаються статутом біржі.

Управління поточною діяльністю товарної біржі, здійснення біржової діяльності та виконання рішень загальних зборів і біржового комітету покладено на виконавчу дирекцію і відповідні підрозділи.

Важливе місце у діяльності товарної біржі посідає розрахункова палата, основною функцією якої є реєстрація угод та здійснення всіх розрахунків між клієнтами. Розрахункова палата може структурно не входити до складу товарної біржі, а функціонувати як окрема організація, що обслуговує її.

Учасники біржового торгу, укладаючи угоди один з одним, оформлюють їх через розрахункову палату, яка стає третьою стороною за кожним ф`ючерсним чи опціонним контрактом. Продавці і покупці ф`ючерсних контрактів і опціонів не мають між собою фінансових зобов`язань, а відповідають тільки перед розрахунковою палатою. Розрахункова палата як учасник будь-якої угоди бере на себе обов`язок гаранта виконання угоди, збирає комісійні за здійснення угоди, страхові платежі з клієнтів, щодня підраховує залишки коштів на рахунках кожного з них. Крім того, розрахункова палата реєструє закриття угод з боку клієнта, стежить за виконанням ним договірних зобов`язань.

В інституційній структурі товарної біржі важлива роль належить котирувальній комісії, яку очолює один із членів біржового комітету. До складу комісії входять брокери та маклери, які представляють брокерські контори. Котирування цін, тобто фіксація цінової інформації та її публікація здійснюється за результатами кожної біржової сесії після закінчення біржового дня. Котирування біржових цін відображає ціни укладених угод, ціни продавців, ціни покупців, а також ціни н момент відкриття біржі, ціни в середині біржової сесії, ціни на момент закриття біржі.

До функції котирувальної комісії входять:

- складання біржових бюлетенів цін на товари;

- нагляд за своєчасним наданням брокерами, членами та відвідувачами біржі відомостей про укладені за їх участю угоди;

- надання інформаційно-довідковому відділу інформації про ціни і кон`юнктуру щодо товарів, які не включені в котирування цін;

- надання біржовому комітету пропозицій про зміни або доповнення до порядку котирування чи зміни форми бюлетеня, а також про способи та засоби його публікації.

Завданням арбітражної комісії товарної біржі є вирішення суперечливих питань, які виникають між контрагентами в процесі укладання угод. Вона надає консультаційні послуги з питань, що віднесені до її компетенції, аналізує правову практику діяльності біржі і розробляє пропозиції щодо її вдосконалення.

Експертне бюро здійснює експертизу та надає консультації з техніко-економічних характеристик товарів, якими торгують на біржі. Воно встановлює приблизну вартість товару, визначає якісні характеристики товару, його походження, вид та стан на момент експертизи. На бюро покладено розробку біржових стандартів, типових біржових контрактів.

Комісія з торгової етики розробляє та подає на розгляд біржового комітету етичний кодекс, який визначає основні правила чесної ринкової поведінки членів біржі. Комісія контролює та забезпечує дотримання положень етичного кодексу всіма учасниками біржової діяльності.

Комісія з прийому нових членів аналізує фінансово-господарську діяльність суб`єктів, які бажають стати членами біржі та подає свої висновки і пропозиції керівництву біржі.

Функціональні підрозділи займаються комплексом робіт, пов`язаних з їхньою основною функцією, наприклад, планово-економічний виконує розрахунки кошторису біржі, нараховує заробітну плату, аналізує економічні показники діяльності біржі та напрямки їх поліпшення.

Важливу роль в своєчасному забезпеченні членів біржі достовірною інформацією про кон`юнктуру біржових товарів, умови торгівлі на біржі, статистичними даними про діяльність біржі, біржовими бюлетенями та іншими довідковими матеріалами, відіграють обслуговуючі підрозділи: інформаційно-довідковий відділ, видавничо-статистичний тощо.

У складі товарної біржі можуть функціонувати інші структурні підрозділи; їх склад залежить від широти номенклатури товарів, якими торгують на біржі, обсягів угод, кількості брокерських контор та інших чинників.

Основним документом, що регламентує організацію біржової торгівлі, є правила біржової торгівлі, які розробляються і затверджуються загальними зборами членів біржі. В правилах визначається предмет біржової торгівлі (товари); час і місце проведення торгів; технологія проведення торгів за відповідним товаром; порядок укладання і оформлення угод купівлі-продажу, порядок розрахунку за ними; заходи з управління ризиками, що можуть виникати на біржовому ринку. В правилах визначаються учасники біржових торгів, які можуть укладати угоди на біржі.

Біржові угоди укладаються в приміщенні біржі в спеціально відведеному місці, яке традиційно називається операційним залом. Для кожного виду товару виділяється, як правило, окремий зал, або в одному великому залі визначаються секції для проведення торгів різними товарами. Місце, де укладається угода, дістало назву біржового кільця “ями” або “піт”. З боків кільця або поруч з “ямою” розташовані приміщення для брокерів, де розміщуються різноманітні засоби зв`язку і комп`ютерна техніка.

Укладання угод на біржі від імені учасника здійснює брокер, який уповноважений укладати угоди на торгах за дорученням учасника.

До зали торгів допускаються:

- безпосередні учасники торгів – брокери, які мають право на укладання угод у залі торгів;

- члени біржового комітету, виконавчої дирекції біржі;

- уповноважені працівники біржі, як відповідають за проведення торгів (біржовий реєстратор, біржовий наглядач, маклер та інші);

- представники Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Мінфіну України та інші особи, передбачені в Правилах.

До зали торгів можуть допускатись також постійні та разові відвідувачі. З них біржа має право стягувати плату за перебування під час торгів у залі. Розмір плати визначається у збірнику тарифів біржі.

Для участі в торгах подається замовлення на купівлю-продаж товарів та інші документи, перелік яких встановлюється правилами біржової торгівлі конкретної товарної біржі.

Учасники торгів на біржі мають право укладати угоди від свого імені та за власний рахунок і від свого імені та за рахунок клієнтів. Розрахунки за угодами між учасниками торгів на біржі здійснюються безпосередньо між ними та біржею.

В правилах чітко регламентовано організацію виконання укладених на біржі угод та застосування санкцій у разі порушення норм однією із сторін.