Тема 9. Товарні біржі

9.1. Сутність біржової торгівлі та її роль в ринковій економіці

Одним з найбільш поширених в світі видів ринкових процесів є оптова торгівля через товарну біржу, або біржова торгівля.

Товарна біржа являється однією із форм організованого в часі та просторі товарного ринку з його особливостями та правилами.

В основі виникнення та становлення біржової торгівлі лежать стародавні ринки (базари), на яких збиралися численні продавці зі своїм товаром та покупці, здійснювався продаж товарів, відбу-вався обмін інформацією про товари, ціни на них, умови купівлі-продажу.

Ринкова (базарна) торгівля характеризується такими відміт-ними ознаками:

- регулярне проведення торгів, які є відкритими (публі-чними);

- обов`язкова наявність товару під час торгу;

- відсутність обмежень на товари, які є об`єктом купів-лі-продажу;

- ціни встановлюються в процесі торгу на основі попиту і пропозиції;

- після здійснення акту купівлі-продажу товар негайно передається покупцю.

Розвиток суспільного виробництва обумовив стрімке зростан-ня кількості продавців та покупців, обсягів та асортименту про-понованих товарів. Доставка товарів в місця продажу, де збира-лась найбільша кількість продавців та потенційних покупців, умови їх зберігання та пропонування значно ускладнилися. Це перешкоджало нормальному перебігу торговельних переговорів, укладанню угод купівлі-продажу. Поступово стало зрозумілим, що для здійснення актів продажу зовсім не обов`язково привози-ти товар, достатньо домовитись про його ціну, а все інше може бути обумовлене в угоді.

Біржова торгівля ввібрала в себе особливості звичайної “базарної” торгівлі і, одночасно, розвинула та вдосконалила рин-ковий процес. Торговці організовують її для легшого та чіткішо-го здійснення актів купівлі-продажу, створення більш ефективної системи розрахунків, а також з метою вироблення механізму за-хисту інтересів як продавців так і покупців від несприятливих змін цін.

Із розширенням товарних ринків та все частішими не передбачуваними коливаннями цін лише біржа могла дати своєчасну інформацію про їх кон`юнктуру і забезпечити торговцю можливість своєчасно здійснити найбільш вигідні акти купівлі-продажу.

Важливим завданням біржі стала централізація попиту та про-позиції, завдяки чому торговці отримали змогу терміново, в до-ступній дізнаватись про стан товарного ринку, тенденції зміни його кон`юнктури.

Від інших видів організованого ринку товарні біржі відрізня-ють певні особливості:

- біржова торгівля концентрується в місцях виробницт-ва і споживання товару, тобто у великих промислових і торгових центрах з розвинутими комунікаційними мережами;

- наявність чітко визначеного предмета торгівлі, так званого біржового товару, який фіксується в її правилах. Це сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для високоефективної організації торговельних операцій;

- торги ведуться на постійній і регулярній основі, час торгів чітко обмежений, що зумовлює максимальну концентра-цію попиту і пропозиції на визначені товари, продавців і покупців у часі і просторі;

- торгівлю здійснюють за відсутності товару, тобто за зразками, описами, каталогами, а також за контрактами і догово-рами на поставку товарів у майбутньому;

- відкритість інформації про обсяги товарів проданих на торгах, кількість та ціни укладених угод;

- торгівлю здійснюють, як правило, біржові посередни-ки, які виступають від імені та в інтересах товаровиробників або споживачів товару. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюється виключно біржовими посередниками – брокерсь-кими фірмами, конторами і незалежними брокерами. Сама біржа не може бути біржовим посередником;

- створені умови для вільного ціноутворення, тобто ці-ни формуються залежно від попиту та пропозиції за наявності конкуренції і змінюються під впливом кон`юнктури ринку;

- можливість укладення угод не тільки з метою купівлі-продажу, а й для страхування від зміни цін на товарному ринку в майбутньому;

- відсутність прямого державного втручання в процес біржової торгівлі;

- стандартизація вимог щодо якості, кількості, умов по-ставки виставленого на продаж товару, типізація документів для оформлення контрактів.

Доцільність функціонування товарних бірж в умовах ринкової економіки визначається виконуваними функціями (рис. 9.1). Їх можна розділити на дві великі групи:

1) функції товарних бірж як форми організованого това-рного ринку;

2) організаційно-комерційні функції товарних бірж як організаторів оптового ринку.

Функції товарних бірж як однієї з форм організованого товар-ного ринку включають:

1. Забезпечення концентрації попиту та пропозиції в одному місці. Завдяки розміщенню товарних бірж в великих промисло-вих та торгових центрах, досягається залучення до біржових операцій великої кількості оптовиків-покупців та продавців певних товарів. Концентрація попиту та пропозиції дозволяє виявити реальну збалансованість товарних ринків та, використовуючи механізм ринкового ціноутворення, спрямувати ресурси на забезпечення суспільства дефіцитними товарами або обмежити випуск товарів в міру насичення ними ринку.

Як однієї з форм організованого ринку

Організаційно-комерційні

Рис.9.1Функції товарних бірж.

2. Регулювання оптового товарообігу на основі ринкових за-конів. Виконання цієї функції дозволяє впорядкувати оптовий товарообіг, сформувати ефективні канали розподілу та просування товарів від виробників до споживачів, мінімізувати пов`язані з цим витрати.

3. Формування ринкових цін. Механізм біржового ціноутво-рення дозволяє визначити співвідношення попиту та пропозиції на даний конкретний момент, врахувати умови поставки та опла-ти товарів та інші чинники. Він також забезпечує умови для мак-симального врахування економічних інтересів суб`єктів біржової торгівлі. Тому товарну біржу об`єктивно вважають інструментом формування ринкової ціни, яка використовується більшістю суб`єктів товарного ринку.

4. Боротьба з монополізмом на товарних ринках. Товарна бір-жа сприяє створенню умов для пожвавлення дії різних форм ці-нової конкуренції. Залучення до біржової торгівлі зростаючої кі-лькості продавців, відкритість біржових торгів, вільна конкуренція сторін в процесі торгів, позбавляють підґрунтя для прояву монополістичних та олігополістичних тенденцій на това-рних ринках.

5. Кваліфіковане посередництво між оптовими продавцями та покупцями товарів. Біржові посередники, які здійснюють біржову торгівлю, характеризуються глибоким знанням ринку товарів, на яких вони спеціалізуються. Вони добре орієнтуються в умовах реалізації та закупівлі товарів, змінах стану поточної біржової кон`юнктури та можуть оперативно встановити контакти між по-купцями та продавцями. Біржове посередництво сприяє приско-ренню товарного та грошового обігу, збільшенню пропозиції то-варів, що користуються попитом, мінімізації витрат, пов`язаних з здійсненням товарного обігу.

6. Зближення покупців та продавців у просторі та часі. Біржо-ва торгівля не має обмежень для продавців чи покупців за тери-торіальною чи відомчою ознакою, вона сприяє формуванню ефе-ктивних горизонтальних міжрегіональних зв`язків. Завдяки чіткому дотриманню строків та правил проведення біржових торгів, поєднанню різних форм біржових операцій вирішуються не тільки поточні проблеми учасників торгів, але й створюються умови для їх плідної співпраці в майбутньому.

7. Мінімізація комерційних та фінансових ризиків. Однією з ключових функцій біржової діяльності є надання гарантій вико-нання укладених на біржі угод, підвищення надійності їх реаліза-ції. Відпрацьований на біржах механізм страхування цінового ри-зику дозволяє суттєво знизити комерційний та фінансовий ризики продавців та покупців, особливо в умовах нестабільної еконо-мічної та біржової кон`юнктури.

8. Забезпечення суб`єктів відповідних товарних ринків ціно-вою і комерційною інформацією. Результати регулярних біржо-вих торгів дозволяють забезпечити інформацією про рівень цін на ті чи інші товари, стан попиту і пропозиції, зміни кон`юнктури ринку всіх суб`єктів як біржового так і не біржового ринку. Ця інформація має відкритий характер і використовується не тільки суб`єктами господарювання, але й органами державної виконав-чої влади.

Крім функцій, спрямованих на безпосереднє здійснення бір-жової торгівлі, в діяльності товарної біржі значне місце займають організаційно-комерційні функції. До таких функцій відноситься діяльність товарної біржі по формуванню єдиних та зрозумілих для учасників правил торгівлі на товарній біржі, формулюванню чітких та обов`язкових вимог до біржових товарів, що виставля-ються на торги. До цих функцій товарної біржі також входять:

- стандартизація якісних, кількісних та інших парамет-рів конкретних біржових товарів, що дозволяє організовувати то-ргівлю ними за стандартизованим описом якості без пред`явлення при укладанні угоди не тільки партії товару, але і його зразків;

- стандартизація біржових контрактів, яка не тільки спрощує та прискорює процес укладання та оформлення угод, але й полегшує їх виконання;

- арбітраж суб`єктів біржової торгівлі. Його здійснення допомагає забезпечити захист майнових прав і законних інтересів учасників біржових операцій та виконання договірних зобов`язань, а також підвищити ефективність укладених угод;

- надання послуг клієнтам по укладенню та виконанню угод. Включає інформаційне та консультативне обслуговування і надання транспортно-експедиторських, складських та інших по-слуг, пов`язаних з процесом виконання угод і рухом товарів;

- забезпечення якісного розрахункового обслуговуван-ня. Цю функцію виконують розрахункові палати товарних бірж. Вони здійснюють розрахунки за укладеними угодами, займають-ся отриманням грошових застав, проводять клірингові операції. Розрахункові палати, крім проведення розрахунків за угодами, відповідають за збір і збереження маржі, підготовку і поширення інформаційних звітів про стан товарних ринків;

- поповнення національних та регіональних бюджетів. Товарна біржа та її члени є платниками податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що наповнюють прибуткову частину від-повідних бюджетів.

Мобільне реагування товарних бірж на зміну кон`юнктури то-варного ринку за рахунок своєчасного укладання угод купівлі-продажу реального товару дає змогу досягнути збалансованості попиту і пропозиції на ринку. Товар прямує туди, де виникають потреба і вигідніші умови купівлі-продажу. Товарні біржі пра-цюють як динамічні, чутливі до попиту споживачів системи. У їхній діяльності бере участь велика кількість суб`єктів господа-рювання, торговців, метою яких є збільшення обсягів продаж та отримання високих прибутків. Що більша кількість людей зайня-та в господарсько-торговельній діяльності, тим вищі доходи дер-жави, то активніше стимулюється і стабільніше здійснюється ви-робництво.

Роль товарних бірж в ринковій економіці важко переоцінити, тому що:

- на товарних біржах формуються “базові” ціни на ма-теріально-сировинні ресурси, які є основою визначення товаро-виробниками-споживачами обсягів витрат на виробництво гото-вої продукції (товарів);

- у процесі купівлі-продажу на біржах формуються ко-мерційні зв`язки по купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення та для подальшого перепродажу;

- на біржах акумулюється і балансується попит і пропо-зиція на найважливіші групи товарів.

9.2. Види бірж та правові засади їх діяльності в Україні

Товарна біржа, в класичному розумінні, являється однією із форм організованого ринку де відбувається оптова торгівля ма-совими якісно однорідними та взаємозамінними сировинними і продовольчими товарами.

З організаційного боку – це добре обладнане “ринкове місце”, що надається учасникам біржового торгу.

В економічному трактуванні – це організований в певному мі-сці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ри-нок, на якому укладаються угоди купівлі-продажу товарів за зра-зками та стандартами і контрактів на їх поставку в майбутньому за цінами, що офіційно встановлені на основі попиту і пропози-ції.

В юридичному аспекті – це організація, що об`єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають відповідні права і обов`язки.

Закон України “Про товарну біржу” від 10.12.1991 р. №1956-ХІІ визначив, що “товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комер-ційну діяльність і має за мету надання послуг в укладанні біржо-вих угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій”.

Історія розвитку біржової діяльності свідчить, що перші біржі були виключно товарними і їхнє значення полягало в тому, що вони створили умови для переходу від базарної торгівлі “з рук в руки” до купівлі за зразками, описами, через замовлення.

Швидке зростання обсягів суспільного виробництва, усклад-нення структури товарного обігу та торговельно-економічних зв`язків обумовили диверсифікацію біржової діяльності, появу великої різноманітності видів бірж.

Для характеристики діяльності бірж їх класифікують за таки-ми основними ознаками: видом біржового товару; організаційно-правовою формою біржі; формою участі в біржових торгах; регі-оном дії; об`єктом біржового торгу та ін. (рис. 9.2). Найбільш поширеним в світовій практиці є поділ бірж за видом біржового товару на товарні, фондові, валютні, фрахтові та біржі праці.

Товарна біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами з станда-ртизованими вимогами щодо його якості і кількості, умов та тер-мінів поставки.

Фондова біржа спеціалізується на організації укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних, що випуска-ються урядом, місцевими органами влади, господарськими това-риствами та приватними підприємствами. Головною метою фун-кціонування та розвитку фондових бірж є залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та за-безпечення стабільного зростання суспільного виробництва.

Рис. 9.2. Основні види бірж.

Валютна біржа – це постійно діючий центр з проведення опе-рацій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів, номі-нованих у валюті. На неї покладено підготовку пропозицій до Національного банку України про встановлення єдиного валют-ного курсу та функції валютного контролю.

Фрахтова біржа представляє організований ринок фрахтова-них суден, де концентрується вся інформація про попит на тон-наж та його пропозицію, про рівень фрахтових ставок, про умови угод фрахтування тощо.

Біржа праці представляє організацію, яка надає посередницькі послуги на ринку праці з приводу здійснення роботодавцями та найманими працівниками угод купівлі-продажу робочої сили, за-ймається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які ба-жають змінити роботу, вивчає попит та пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.

За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєс-тровані як акціонерні товариства або як товариства з обмеженою відповідальністю.

За формою участі в біржових торгах розрізняють відкриті (пу-блічні) та закриті біржі:

- в біржових торгах відкритих (публічних) бірж мають право брати участь, окрім її членів, також і відвідувачі торгів (постійні і разові);

- в закритих біржах укладання біржових угод здійсню-ється тільки членами даної біржі, або уповноваженими брокера-ми.

За регіоном дії виділяють:

- міжнародні, на яких операції здійснюються представниками різних країн. Котировки цін на таких біржах являють собою сві-тові ціни на товари, що реалізуються на них.

В процесі діяльності міжнародні біржі обов`язково дотриму-ються законодавчо-правового, податкового, валютного режимів, що діють у країнах їх розміщення. Міжнародні товарні біржі за-безпечують: обслуговування конкретно діючого світового товар-ного ринку, залучення до біржових операцій контрагентів з різ-них країн світу; вільний переказ прибутків, які отримують контрагенти з біржових операцій; проведення арбітражних опе-рацій, тобто спекулятивних угод для отримання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн;

- національні біржі забезпечують здійснення біржових операцій в межах однієї країни;

- міжрегіональні біржі регіоном своєї дії мають декілька адміністративно-територіальних формувань;

- регіональні надають можливість здійснювати біржові операції суб`єктам господарювання певного регіону (області, ве-ликого міста тощо).

За об`єктами біржових торгів виділяють біржі, які спеціалі-зуються на обслуговуванні ринків певних груп біржових товарів: сировинних ресурсів, фінансових ресурсів, нерухомості тощо.

За даними Держкомстату України на початок 2001 р. в Україні зареєстровано 386 бірж, з них універсальних – 97; товарних і товарно-сировинних – 157; агропромислових – 31; фондових та їх філії – 27; інших – 74.

Приведені дані свідчать, що найбільша питому вага в загаль-ній кількості бірж приходиться на товарні біржі. Окрім загальної класифікації товарні біржі доцільно додатково типізувати за та-кими ознаками: за широтою асортименту товарів, що реалізуються на біржах; за типом біржових угод, що укладаються на біржах; за технологією проведення торгів (рис. 9.3).

Рис. 9.3. Типізація товарних бірж.

За широтою асортименту товарів, що реалізуються га товар-них біржах, виділяють:

- вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (сира нафта, кава, пшениця тощо);

- спеціалізовані, де об`єктом біржових торгів є одноти-пні групи товарів (кольорові метали, пушнина, нафта і нафтопро-дукти, зерно тощо);

- універсальні, на яких торги ведуться за широким ко-лом різноманітних біржових товарів (сільськогосподарські това-ри, паливно-енергетичні ресурси, дорогоцінні метали тощо).

За типом біржових угод виділяють такі види товарних бірж:

- реального товару, де здійснюється купівлі-продаж ре-ального товару, який є в наявності або буде виготовлений у ви-значений термін;

- ф`ючерсні, де ведеться торгівля не реальними товара-ми, а ф`ючерсними контрактами. В них зафіксовані права і зо-бов`язання сторін щодо стандартного товару, який постачати-меться в майбутньому за цінами, що визначаються на момент укладання угоди;

- опціонні, де предметом торгів є тільки права на заку-півлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у май-бутньому періоді;

- комплексні, на яких укладаються всі види угод – від спотових на реальний товар до опціонних.

За технологією біржового торгу розрізняють:

- товарні біржі з простою формою біржового аукціону (англійський, голландський);

- товарні біржі із заочним або “натемну” аукціоном;

- товарні біржі з подвійним (безперервним) біржовим аукціоном.

Біржова торгівля зароджувалась у формі простого аукціону за типом англійського. Продавці до початку біржових торгів пода-ють свої заявки на продаж, які зводяться в інформаційні бюлете-ні. Під час аукціону за наявності конкуренції покупців ціна по-слідовно зростає крок за кроком (розмір кроку встановлюється до початку торгів), поки не залишиться один покупець, і товар продається за найвищою ціною пропозиції. При голландському аукціоні торги починаються з максимальної ціни продавця. Маклер, що веде торги, послідовно пропонує меншу. Товар продається першому покупцеві, котрого влаштовує запропонований рівень ціни.

Біржі з формою заочного аукціону (або “натемну”) дозволя-ють усім покупцям одночасно пропонувати свою ціну за вистав-лений на продаж товар. Товар дістається тому, хто зробив най-вищу пропозицію.

На товарних біржах, де торги відбуваються у формі подвійно-го аукціону, повинно бути представлено достатньо товару та ве-лика кількість продавців і покупців. Ця форма торгу передбачає конкуренцію між продавцями і покупцями одночасно. Подвійний аукціон – це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Коли пропозиції ціни покупця і продавця збігаються, укладається угода. Різновидом форми по-двійного аукціону є безперервний аукціон. За такої форми аукці-ону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім проводять самостійно торг – вигукують ціни і відшукують контрагента. Один покупець може укласти угоди з різними продавцями за різними цінами.

Технологія і організація біржової торгівлі на товарних біржах України побудована за типом англійського аукціону.

Розвиток трансформаційних перетворень в економіці України обумовив відродження біржової торгівлі та стрімке зростання кі-лькості зареєстрованих бірж – з 66 у 1992 р. до 386 у 2001 р. Правові основи створення та діяльності товарних бірж були визначені в Законі України “Про товарну біржу”, прийнятого Верховною Радою України 10.12.1991 р. №1956-ХІІ. Основні положення Закону ввійшли до Господарського Кодексу України, затвердженого 16.01.2003 р. №436-IV.

Відповідно до ст. 278 цього Кодексу товарна біржа утворю-ється спеціально для надання послуг суб`єктам господарювання у здійсненні ними торговельних операцій. Кодексом визначено, що “товарна біржа є особливим суб`єктом господарювання, який надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов`язаним з ним торговельним операціям”.

Товарна біржа проходить державну реєстрацію та отримує як суб`єкт господарювання статус юридичної особи. Вона діє на за-садах самоврядування і господарської самостійності, має відо-кремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням. Діє товарна біржа на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Вона не займається комерційним посередництвом і не має на меті отримання прибутку.

Основними принципами діяльності товарної біржі є рівнопра-вність учасників біржових торгів, їх публічне проведення, засто-сування вільних (ринкових) цін.

Товарна біржа має право:

встановлювати відповідно до законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов`язковими для всіх учасників торгів;

встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею; встановлювати інші грошові збори;

встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

створювати підрозділи біржі таі затверджувати положення про них;

засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торго-вельних угодах;

розробляти з урахуванням державних стандартів власні стан-дарти і типові контракти;

укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;

видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;

вирішувати інші питання, передбачені законом.

В обов`язки товарної біржі входить:

створення умов для проведення біржової торгівлі;

регулювання біржових операцій;

регулювання цін на підставі співвідношення попиту і пропо-зиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;

надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;

збір, обробка і поширення інформації, пов`язаної з кон`юнктурою ринку.

З метою сприяння розвитку біржової торгівлі створення ефек-тивного законодавства та нормативно-правової бази для здійс-нення торговельно-біржової діяльності, реалізації прав та інтере-сів її суб`єктів у квітні 1996 р. створено Національну асоціацію бірж України (НАБУ). Засновниками НАБУ стали 23 найбільші біржі з 18 областей України, які добровільно делегували їй вико-нання окремих завдань і функцій.

В число основних завдань асоціації входять: сприяння форму-ванню ринкових відносин; подальший розвиток біржової торгівлі з метою запровадження і вдосконалення діючих технологій, сис-тем науково-технічного обслуговування; розроблення навчаль-них програм для працівників бірж і брокерів, організація і прове-дення їх навчання та видача сертифікатів, організація стажуван-ня; представництво та реалізація прав і законних інтересів учас-ників асоціації в органах державної влади та управління, судах, у тому числі іноземних, міжнародних та інших організаціях; підго-товка пропозицій щодо уніфікації нормативних документів, які регламентують біржову діяльність, розроблення типових правил торгівлі на товарних біржах та змін і доповнень до них, фінансо-вих механізмів, які забезпечують виконання угод, укладених на біржах-учасниках асоціації; розроблення і надання учасникам асоціації програмних, методичних та інших матеріалів.

Незважаючи на виконану роботу з формування нормативно-правової бази, значна частина діючих на сьогодні законодавчих та нормативно-правових актів не тільки не задовольняє, але й в багатьох питаннях стримує розвиток біржової діяльності. Це зок-рема стосується податкового законодавства, а також норматив-них документів щодо регламентування діяльності товарних бірж.

9.3. Порядок створення та організація діяльності товарної бір-жі

Правові умови створення та діяльності товарних бірж, а також основні правила здійснення торговельно-біржової діяльності визначаються Господарським Кодексом України, прийнятими відповідно до нього законами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з чинним законодавством товарна біржа створюється на основі добровільного об`єднання заінтересованих суб`єктів господарювання.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад за-сновників, їх обов`язки, розмір і строки сплати пайових, вступ-них та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий вне-сок.

Закон забороняє органам державної влади та органам місцевого самоврядування, а також державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів біти засновниками і членами товарної біржі.

Засновники біржі затверджують її статут. У статуті товарної біржі визначається: найменування та місцезнаходження біржі; склад засновників; предмет і цілі діяльності біржі; види фондів, що утворюються біржею та їх розміри; органи управління бір-жею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна струк-тура біржі; права та обов`язки членів біржі та біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами; порядок прийняття у члени біржі та припинення членства; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі; порядок припинення біржі.

В статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосу-ються створення та діяльності товарної біржі.

Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається статутом товарної біржі.

Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості “біржового місця”, що визначається виходячи з попиту та пропо-зиції на “біржове місце”. Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває права власника щодо “біржового міс-ця” і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом (ра-дою біржі).

У разі прийняття нового члена біржі на місце, що звільнилося, або, як виняток, на додатково створене місце він має права і обов`язки засновника.

Зазначений у статуті біржі основний капітал складається з паїв або так званих біржових сертифікатів. Кожний член біржі повинен бути власником принаймі одного сертифіката. Це дає йому право на укладання угод.

Члени товарної біржі мають право самі або через своїх пред-ставників:

здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це ви-нагороду;

брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати і бути обраним до її керівних органів;

здійснювати всі правочини, що випливають із сплати пайового або вступного внеску;

користуватися всіма послугами біржі;

відкривати брокерські контори.

Член товарної біржі зобов`язаний:

додержувати статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до пра-вил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов`язань перед третіми особами та біржею;

сплачувати членські внески;

вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною прави-лами біржової торгівлі;

подавати необхідну інформацію контролюючим органам бір-жі;

не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність біржі.

Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за їх дорученням біржовим комітетом і встановлюється з врахуванням інтересів всіх учасників біржових торгів.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів.

У період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею здійснює біржовий комітет (рада біржі).

Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізій-на) комісія.

Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) ко-місія обираються загальними зборами членів товарної біржі. Їх компетенція та повноваження визначаються статутом товар-ної біржі.

Для управління поточною діяльністю товарної біржі та забез-печення її функцій створюються виконавча дирекція та спеціа-льні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, коти-рувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.

Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджу-ються загальними зборами членів товарної біржі або біржовим комітетом.

Типова структура товарної біржі зображена на рис. 9.4.

Рис. 9.4. Організаційна структура товарної біржі.

Основними функціями загальних зборів членів біржі, як ви-щого органу управління товарною біржею, являються:

- загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею;

- затвердження, внесення змін і доповнень до статуту біржі;

- обрання, заміна голови та членів біржового комітету, членів ревізійної комісії, членів арбітражної комісії;

- призначення і звільнення виконавчого директора;

- розгляд і затвердження правил біржової торгівлі, рег-ламентів, положень та інших рішень, обов`язкових до виконання суб`єктами біржових правовідносин;

- затвердження розміру плати за брокерське місце, інші внески та порядок їх сплати.

Загальні збори членів біржі затверджують відповідні рішення Біржового комітету та арбітражу, виконують і інші функції, пе-редбачені Статутом.

Біржовий комітет (Рада біржі) формується загальними збора-ми тільки з членів біржі. Його компетенція та повноваження ви-значаються статутом біржі.

Управління поточною діяльністю товарної біржі, здійснення біржової діяльності та виконання рішень загальних зборів і бір-жового комітету покладено на виконавчу дирекцію і відповідні підрозділи.

Важливе місце у діяльності товарної біржі посідає розрахун-кова палата, основною функцією якої є реєстрація угод та здійс-нення всіх розрахунків між клієнтами. Розрахункова палата може структурно не входити до складу товарної біржі, а функціонувати як окрема організація, що обслуговує її.

Учасники біржового торгу, укладаючи угоди один з одним, оформлюють їх через розрахункову палату, яка стає третьою стороною за кожним ф`ючерсним чи опціонним контрактом. Продавці і покупці ф`ючерсних контрактів і опціонів не мають між собою фінансових зобов`язань, а відповідають тільки перед розрахунковою палатою. Розрахункова палата як учасник будь-якої угоди бере на себе обов`язок гаранта виконання угоди, збирає комісійні за здійснення угоди, страхові платежі з клієнтів, щодня підраховує залишки коштів на рахунках кожного з них. Крім того, розрахункова палата реєструє закриття угод з боку клієнта, стежить за виконанням ним договірних зобов`язань.

В інституційній структурі товарної біржі важлива роль нале-жить котирувальній комісії, яку очолює один із членів біржового комітету. До складу комісії входять брокери та маклери, які представляють брокерські контори. Котирування цін, тобто фік-сація цінової інформації та її публікація здійснюється за резуль-татами кожної біржової сесії після закінчення біржового дня. Ко-тирування біржових цін відображає ціни укладених угод, ціни продавців, ціни покупців, а також ціни н момент відкриття біржі, ціни в середині біржової сесії, ціни на момент закриття біржі.

До функції котирувальної комісії входять:

- складання біржових бюлетенів цін на товари;

- нагляд за своєчасним наданням брокерами, членами та відвідувачами біржі відомостей про укладені за їх участю угоди;

- надання інформаційно-довідковому відділу інформації про ціни і кон`юнктуру щодо товарів, які не включені в котиру-вання цін;

- надання біржовому комітету пропозицій про зміни або доповнення до порядку котирування чи зміни форми бюлетеня, а також про способи та засоби його публікації.

Завданням арбітражної комісії товарної біржі є вирішення су-перечливих питань, які виникають між контрагентами в процесі укладання угод. Вона надає консультаційні послуги з питань, що віднесені до її компетенції, аналізує правову практику діяльності біржі і розробляє пропозиції щодо її вдосконалення.

Експертне бюро здійснює експертизу та надає консультації з техніко-економічних характеристик товарів, якими торгують на біржі. Воно встановлює приблизну вартість товару, визначає які-сні характеристики товару, його походження, вид та стан на мо-мент експертизи. На бюро покладено розробку біржових станда-ртів, типових біржових контрактів.

Комісія з торгової етики розробляє та подає на розгляд біржо-вого комітету етичний кодекс, який визначає основні правила че-сної ринкової поведінки членів біржі. Комісія контролює та за-безпечує дотримання положень етичного кодексу всіма учасниками біржової діяльності.

Комісія з прийому нових членів аналізує фінансово-господарську діяльність суб`єктів, які бажають стати членами бі-ржі та подає свої висновки і пропозиції керівництву біржі.

Функціональні підрозділи займаються комплексом робіт, пов`язаних з їхньою основною функцією, наприклад, планово-економічний виконує розрахунки кошторису біржі, нараховує за-робітну плату, аналізує економічні показники діяльності біржі та напрямки їх поліпшення.

Важливу роль в своєчасному забезпеченні членів біржі досто-вірною інформацією про кон`юнктуру біржових товарів, умови торгівлі на біржі, статистичними даними про діяльність біржі, бі-ржовими бюлетенями та іншими довідковими матеріалами, віді-грають обслуговуючі підрозділи: інформаційно-довідковий від-діл, видавничо-статистичний тощо.

У складі товарної біржі можуть функціонувати інші структур-ні підрозділи; їх склад залежить від широти номенклатури това-рів, якими торгують на біржі, обсягів угод, кількості брокерських контор та інших чинників.

Основним документом, що регламентує організацію біржової торгівлі, є правила біржової торгівлі, які розробляються і затвер-джуються загальними зборами членів біржі. В правилах визнача-ється предмет біржової торгівлі (товари); час і місце проведення торгів; технологія проведення торгів за відповідним товаром; по-рядок укладання і оформлення угод купівлі-продажу, порядок розрахунку за ними; заходи з управління ризиками, що можуть виникати на біржовому ринку. В правилах визначаються учасни-ки біржових торгів, які можуть укладати угоди на біржі.

Біржові угоди укладаються в приміщенні біржі в спеціально відведеному місці, яке традиційно називається операційним за-лом. Для кожного виду товару виділяється, як правило, окремий зал, або в одному великому залі визначаються секції для прове-дення торгів різними товарами. Місце, де укладається угода, діс-тало назву біржового кільця “ями” або “піт”. З боків кільця або поруч з “ямою” розташовані приміщення для брокерів, де розмі-щуються різноманітні засоби зв`язку і комп`ютерна техніка.

Укладання угод на біржі від імені учасника здійснює брокер, який уповноважений укладати угоди на торгах за дорученням учасника.

До зали торгів допускаються:

- безпосередні учасники торгів – брокери, які мають право на укладання угод у залі торгів;

- члени біржового комітету, виконавчої дирекції біржі;

- уповноважені працівники біржі, як відповідають за проведення торгів (біржовий реєстратор, біржовий наглядач, ма-клер та інші);

- представники Національного банку України, Держав-ної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Мінфіну Украї-ни та інші особи, передбачені в Правилах.

До зали торгів можуть допускатись також постійні та разові відвідувачі. З них біржа має право стягувати плату за перебуван-ня під час торгів у залі. Розмір плати визначається у збірнику та-рифів біржі.

Для участі в торгах подається замовлення на купівлю-продаж товарів та інші документи, перелік яких встановлюється прави-лами біржової торгівлі конкретної товарної біржі.

Учасники торгів на біржі мають право укладати угоди від сво-го імені та за власний рахунок і від свого імені та за рахунок клі-єнтів. Розрахунки за угодами між учасниками торгів на біржі здійснюються безпосередньо між ними та біржею.

В правилах чітко регламентовано організацію виконання укладених на біржі угод та застосування санкцій у разі порушен-ня норм однією із сторін.