8.4. Маркетингові рішення роздрібної торгівлі

Роздрібна торгівля отримує прибутки задовольняючи попит кінцевого споживача. Тому перед роздрібним продавцем стоїть завдання залучити та утримати покупців, збільшити обсяги про-даж при менших експлуатаційних витратах. Для цього вони зму-шені постійно шукати нові маркетингові стратегії. В умовах, ко-ли подолано дефіцит товарів і більшість магазинів пропонують схожий асортимент товарів та надають різноманітне і якісне об-слуговування, розширити коло споживачів стає все складніше. Це змушує багатьох роздрібних торговців переглянути своє став-лення до маркетингу та впроваджувати в торговельну діяльність сучасні маркетингові стратегії.

Теорія маркетингу виділяє такі основні типи маркетингових рішень роздрібних торговців (рис. 8.5).

Рис. 8.5. Маркетингові рішення роздрібного торговця.

Характер маркетингових рішень роздрібної торгівлі значною мірою залежить від вибраного напрямку досягнення основної ме-ти підприємства роздрібної торгівлі: отримання високого прибу-тку за рахунок великого обсягу послуг, що надаються покупцям при відносно низьких показниках обертання товарів чи утриман-ня порівняно невисокого рівня прибутку при високих показниках товарообертання та обмеженому обсязі надаваємих послуг.

Високий рівень рентабельності капіталу, вкладеного в роздрі-бну торговельну діяльність досягається шляхом постійного вдос-коналення процесу управління активом за рахунок використання складних інформаційних систем. Завдяки їм забезпечується оп-тимізація товарних запасів та їх швидке обертання, створюються умови для високоякісного обслуговування покупців. Високий рі-вень обслуговування, безумовно, приваблює покупців, але його можна забезпечити лише при умові платності за подібні послуги.

Модель низького рівня прибутку та високого коефіцієнту обе-ртання товарних запасів спрямована на досягнення високої опе-раційної ефективності та економії коштів, наслідки якої перено-сяться на покупця. Тому для підприємства роздрібної торгівлі з низьким рівнем прибутку і високим коефіцієнтом обертання то-варних запасів характерним є зниження загального рівня обслу-говування, наприклад, гірше розміщення магазину, обмеження особистого обслуговування, зменшення фінансових послуг та послуг доставки і т.п. Таким чином, ця модель операційної діяльності ґрунтується на скороченні витрат, які перекладаються на деякі сегменти споживачів з визначеною купівельною поведінкою.

При визначенні моделі стратегічного розвитку – низького рів-ня прибутку і високого коефіцієнту обертання товарних запасів чи високого рівня прибутку і низького коефіцієнту обертання то-варних запасів необхідно чітко визначити засоби, які сприяють досягненню фінансової мети підприємства. Досвід роздрібних торговців, які активно використовують маркетингові інструменти свідчить, що вибрати вірний напрямок розвитку можна за допо-могою стратегічної моделі прибутку (СМП). Її можна представи-ти у вигляді формули (8.1).

Чистий прибуток Чистий прибу-ток

Рв.к = = х

Власний капітал підприємства Чистий доход (виручка)

роздрібної торгівлі від реалізації товарів

Чистий доход (виручка)

від реалізації товарів Чистий прибу-ток

х = х

Сукупні активи підприємства Сукупні активи підприємства

роздрібної торгівлі роздрібної торгівлі

Сукупні активи підприємства

роздрібної торгівлі

х , (8.1)

Власний капітал підприємства

де Рв.к - рентабельність інвестованого капіталу.

Для досягнення бажаного показника рентабельності інвесто-ваного власного капіталу (Рв.к ) підприємство роздрібної торгівлі може збільшувати (зменшувати) рентабельність роздрібної торгівлі (Рт) (Рт = чистий прибуток/чистий доход (виручка) від реалізації товарів), керувати обертанням активів (чистий доход (виручка) від реалізації товарів/сукупні активи підприємства) та/або фінансовими ресурсами за допомогою фінансового левериджу (сукупні активи/власний капітал підприємства).

Чистий доход (виручка) від реалізації товарів дорівнює вало-вому доходу (виручці) від реалізації за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, вартості повернутих товарів, знижок та інших вирахувань з доходу.

Низька купівельна спроможність населення, конкуренція та інші економічні обставини заставляють роздрібну торгівлю шу-кати резерви зниження торговельних націнок, більше уваги при-діляти таким показникам, як обсяг продаж на квадратний метр торговельної площі (характеризує рентабельність торговельних площ та ефективність розміщення торговельної точки (Рп), обсягу продаж на одиницю торговельного персоналу (характеризує продуктивність праці торговельного персоналу).

Ці показники складають основу стратегічної моделі управлін-ня ресурсами, яка використовується при визначенні шляхів під-вищення рентабельності підприємства роздрібної торгівлі (рис. 8.6).

Найважливішим стратегічним рішенням роздрібного торговця є вибір цільових ринків та позиціювання на них.

Визначаючи цільовий ринок необхідно чітко окреслити сег-мент покупців, на яких буде орієнтуватись магазин: з високими, середніми чи низькими доходами. Що перш за все буде цікавити покупців, які складатимуть цільовий ринок: різноманітність то-варів, глибина асортименту, якість послуг та рівень обслугову-вання чи низькі ціни? Без визначення меж цільового ринку не-можливо прийняти рішення відносно асортименту товарів, послуг, рівня цін, рекламних засобів, оформлення магазину, а та-кож будь-яких інших рішень, спрямованих на захоплення та утримання певних позицій на ринку.

Вибрати свій цільовий ринок, прислухатись до думки своїх покупців та турбуватись про них, цінувати власних працівників та зберігати жорсткий контроль над витратами – це ті принципи, які забезпечують успіх на роздрібному ринку.

Позиціювання магазину складається з таких елементів. Як асортимент товарів, атмосфера магазину, принципи ціноутворен-ня, торговельний персонал, місце розміщення та багато інших чинників, що впливають на діяльність підприємства роздрібної торгівлі. Роздрібні торговці, які визначили свій цільовий ринок, повинні робити все можливе і неможливе щоб донести до покуп-ця якомога повнішу інформацію про принципи своєї роботи. Фо-рми і методи їхньої роботи повинні біти підібрані таким чином, щоб вони забезпечували споживачів саме тими цінностями, які їм обіцяні, навіть якщо перелік таких споживчих цінностей обмежений.

Х =

Х

Х

Х

Х

Рис. 8.6. Стратегічна модель управління ре-сурсами підприємства роздрібної торгівлі.

Діяльність по позиціюванню включає: збір даних про всіх іс-нуючих і потенційних клієнтах магазину; формування асортиме-нту на підставі інформації про потреби основної групи покупців; використання цільових засобів масової інформації для охоплення основного сегменту споживачів; фінансування заходів, спрямо-ваних на завоювання регіональних та етнічних ринків; роботу з покупцями при здійсненні ними купівлі в магазині, так як біль-шість рішень про купівлю приймаються безпосередньо в цей мо-мент.

Для роздрібної торгівлі, яка позиціонує магазини для обслуго-вування певних цільових ринків споживачів, велике значення має формування асортименту товарів кожної торговельної точки з врахуванням потреб мешканців району, в якому вона розміщена.

Асортимент товарів, який роздрібні торговці обирають для продажу, повинен відповідати очікуванням покупців, які склада-ють цільовий ринок. Перед роздрібним торговцем стоїть завдан-ня не просто вибрати відповідний асортимент та рівень якості товарів, а вибрати їх таким чином, щоб вони стали відмітною ознакою його закладу та виділяли його серед аналогічних мага-зинів-конкурентів. Одночасно з формуванням торговельного асо-ртименту визначається і комплекс послуг, які надаються спожи-вачам. Різні товари потребують різного обсягу та видів послуг, які надаються торговельним персоналом на різних стадіях при-дбання товару, крім того споживачі певних цільових ринків на-дають перевагу різним видам обслуговування при купівлі това-рів. На сучасному етапі розвитку товарного ринку комплекс послуг є одним з ключових засобів нецінової конкуренції, який дозволяє магазину посісти особливе місце серед інших аналогіч-них торговельних закладів.

Вирішальним чинником позиціювання роздрібного торговця на ринку являється політика ціноутворення, якої він дотримуєть-ся. Проблема вибору ціни являється складовою комплексу про-блем: вибору цільового ринку, асортименту товарів та послуг, що пропонуються споживачам та конкуренції. Безумовно, всі роздрібні торговці прагнуть встановити вищі націнки і при цьому продавати більші обсяги товарів та мати максимальні прибутки, але поєднати ці бажання неможливо. Високі націнки встановлю-ють, як правило, магазини з високим рівнем обслуговування та порівняно низькими обсягами продажу (спеціалізовані магазини елітних товарів. Більшість звичайних магазинів працюють за ни-зькими націнками при реалізації великих обсягів товарів та порі-вняно низьких операційних витратах.

З метою привернення уваги потенційних покупців та збере-ження існуючих, роздрібні магазини використовують весь арсе-нал доступних їм методів просування – рекламу, персональний продаж, стимулювання збуту та організацію зв`язків з громадсь-кістю. Вони розміщують свої оголошення на щитах, в газетах та журналах, на радіо та телебаченні. Роздрібна торгівля широко використовує рекламу на місці продажу товарів. Вплив реклами посилюється за допомогою прямої поштової розсилки. Багато магазинів формують клієнтські бази даних, куди вносять інформацію не тільки про місце проживання клієнта, але й про сім`ю, пристрасті тощо, яка з успіхом використовується в рекламних цілях.

Персональний продаж потребує добре навченого та підготов-леного персоналу, який вміє належним чином спілкуватися з по-купцями. Стимулювання збуту включає низку заходів, спрямова-них на максимальне збільшення кількості нових покупців та відповідне зростання обсягу продаж. Спеціалісти поєднують їх у три великих групи:

- цінові заходи (продаж за зниженими цінами, пільгові ку-пони, талони, дисконтні картки, які дають право на знижку, на-копичувальні знижки, тощо);

- заходи в натуральній формі (премії, безоплатна видача зразків товарів, дегустації, тощо);

- активні пропозиції (конкурси покупців, ігри, лотореї, то-що).

Для поліпшення позиції товарів на ринках продажу та для зміцнення репутації підприємства роздрібної торгівлі використо-вуються всі форми діяльності для організації зв`язків з громадсь-кістю. До них відносять: участь в прес-конференціях та виступи на різних заходах, святкування різних урочистих подій, на які за-прошуються відомі особи, видання інформаційних бюлетенів та спеціальних журналів, публікації рекламного характеру в друко-ваних ЗМІ тощо.

Роздрібні торговці вважають, що запорукою успіху в їхній ді-яльності є місце розташування. Адже саме місце розташування підприємства роздрібної торгівлі відіграє роль тієї “чарівної па-лички”, яка робить цей об`єкт роздрібної торгівлі привабливим для покупців. Суттєве значення при розміщенні підприємства роздрібної торгівлі мають витрати на будівництво, пов`язані з на-явністю чи відсутністю необхідної інфраструктури, плата за зем-лю та умови оренди, які безпосередньо впливають на прибуток. Це робить рішення про вибір місця розташування підприємства роздрібної торгівлі найважливішим з усіх, які приймаються в роздрібній торгівлі. В практичній діяльності дрібні роздрібні торговці займають ті місця, які вони можуть самі знайти, чи ті, які їм запропонує місцева адміністрація. Великі ж роздрібні торговці приділяють особливу увагу вибору місця розташування своїх підприємств, використовуючи для цього найсучасніші методи.

Враховуючи, що роздрібна торговельна мережа є елементом інфраструктури кожного міського і сільського поселення і вико-нує, крім економічної, значну соціальну функцію, вони співпра-цюють з владними структурами щоб визначати найбільш вдале місце розміщення підприємств роздрібної торгівлі при розроб-ленні генеральних планів-схем розвитку міст, міських районів та сільських адміністративних територій.

Важливим чинником успішної діяльності підприємства роз-дрібної торгівлі є атмосфера магазину. Цей чинник поєднує два несумісні на перший погляд елементи: торговельний персонал та облаштування (інтер`єр) магазину.

Кожен магазин створює у покупців певне “відчуття”. Один магазин виглядає занедбаним, інший вражає ошатністю, зручніс-тю, гарним інтер`єром, третій ніби поглинає покупця, четвертий залишає сумні враження. Атмосферу магазину потрібно попере-дньо продумати таким чином, щоб вона відповідала смакам спо-живачів цільового ринку та викликала в них бажання щось при-дбати. Вирішальну роль в створенні такої атмосфери відіграє торговельний персонал. Від його кваліфікації, вміння спілкува-тись з покупцями залежить не тільки обсяг продаж, але й пре-стиж підприємства, його авторитет у покупців, перемога над чис-ленними конкурентами. Чемність, люб`язність, вміння вислухати клієнта та дати йому слушну пораду щодо вирішення його про-блеми за найнижчою ціною – це ті риси, які найбільш ціняться покупцями і перетворюють їх на постійних клієнтів торговельно-го закладу. Зовнішній вигляд торговельних працівників, їхнє приязне відношення до покупців в поєднанні з ошатним ін-тер`єром і створюють ту неповториму атмосферу магазину, яка викликає у покупця бажання залишити тут свої гроші.

8.5. Нормативно-правові основи діяльності суб`єктів роздріб-ної торгівлі

На споживчому ринку головними діючими особами виступа-ють споживачі, які придбавають товари для особистого спожи-вання та некомерційного використання та суб`єкти господарю-вання, які здійснюють господарсько-торговельну діяльність у формі роздрібної торгівлі.

Роздрібна торгівля покликана захищати інтереси споживачів, тому що вона є посередником між виробниками (постачальника-ми) і споживачами, пред`являти до виробників вимоги щодо яко-сті продукції, її безпеки для здоров`я споживача, товарного ви-гляду, упаковки, надання споживачеві відповідної інформації про товар, забезпечити його належне торговельне обслуговування.

Економічні реформи трансформаційного періоду в Україні сприяли значній структурній перебудові роздрібної торгівлі, її демонополізації та роздержавленню. Разом з тим, в країні здійс-нюється реалізація державної політики щодо координації роботи всіх складових внутрішньої торгівлі на основі використання рин-кових механізмів господарювання, розроблення та запроваджен-ня правил торгівлі, посилення контролю за їх дотриманням.

За останній час в Україні прийнято цілу низку законодавчих та нормативних актів, мета яких захищати права споживачів, під-вищувати вимоги до якості товарів, що виробляються, підпри-ємств роздрібної торгівлі, незалежно від їх організаційно-правової форми, а також громадян-підприємців, які займаються господарсько-торговельною діяльністю, за нормальну організа-цію процесу торговельного обслуговування покупців, недопу-щення обмеження їх інтересів у будь-якій формі.

Законодавчі та нормативні акти регулюють процеси торгове-льного обслуговування окремими видами товарів, основні прави-ла роботи підприємств роздрібної та дрібно роздрібної торгове-льної мережі, вимоги щодо якості та безпечності товарів, термінів їх реалізації, гарантії тощо.

Сукупність усіх правил, які регулюють торговельну діяльність складає нормативно-правову базу, що визначає обов`язкову відповідальність суб`єктів господарсько-торговельної діяльності, як юридичних так і фізичних осіб, перед споживачем і захищають його законні права.

Загальні права громадян України встановлені Конституцією України, згідно з якою розробляються та затверджуються акти цивільного та господарського законодавства.

Основними актами цивільного та господарського законодав-ства України є Цивільний кодекс України та Господарський ко-декс України, прийняті Верховною радою України 16 січня 2003 р. відповідно №435-IV та №436-IV.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридич-ній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Господарський кодекс України встановлює правові основи го-сподарської діяльності (господарювання), яка базується на різно-манітності суб`єктів господарювання різних форм власності. Він регулює господарські відносини, що виникають у процесі органі-зації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами гос-подарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасника-ми відносин у сфері господарювання.

В ст.39 третьої глави Господарського кодексу України “Захист прав споживачів” визначені основні права споживачів.

“Споживачі ....... під час придбання, замовлення або викорис-тання товарів (послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на:

державний захист своїх прав;

гарантований рівень споживання;

належну якість товарів (послуг);

безпеку товарів (послуг);

необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (послуг);

відшкодування збитків, завданих товарами (послугами) нена-лежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для жит-тя і здоров`я людей товарами (послугами), у випадках, передба-чених законом;

звернення до суду та інших уповноважених органів влади за захистом порушених прав або законних інтересів.”

Держава забезпечує громадянам захист їх інтересів як спожи-вачів, надає можливість вільного вибору товарів (послуг), набут-тя знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (послуг) від-повідно до їх потреб і гарантує придбання або одержання іншим законним способом товарів (послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життє-діяльності.

Гарантований рівень споживання забезпечується стимулю-ванням виробництва товарів, запровадженням у разі необхідності нормованого розподілу товарів, якщо немає гарантій їх вільного придбання кожним споживачем.

Споживач має право вимагати від продавця, щоб якість при-дбаного ним товару відповідала вимогам нормативних докумен-тів, умовам договорів, а також інформації про товар, яку надає продавець. При виявленні недоліків чи фальсифікації товарів протягом гарантійного або інших строків, установлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця:

а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;

б) заміни на аналогічний товар належної якості;

в) відповідного зменшення його купівельної ціни;

г) заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним пере-рахуванням купівельної ціни;

д) розірвання договору та відшкодування збитків, які він за-знав.

Вимоги споживача пред`являються за його вибором продавце-ві за місцем купівлі товару, виготівникові або підприємству, що виконує їх функції за місцезнаходженням споживача.

Продавець, виготівник або підприємство, що виконує їх функ-ції, зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Споживач має право на те, щоб товари за звичайних умов їх використання, зберігання чи транспортування були безпечними для його життя, здоров`я, навколишнього природного середови-ща, а також не завдавали шкоди його майну.

У разі відсутності нормативних документів, що містять обов`язкові вимоги до товару, використання якого може завдати шкоди життю здоров`ю споживача, навколишньому природному середовищу, а також майну споживача, відповідні органи держа-вної виконавчої влади, що здійснюють державний захист прав споживачів, зобов`язані негайно заборонити випуск і реалізацію таких товарів.

Споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари, що забезпечує можливість компетентного їх вибору.

Інформація про товари повинна містити:

назви нормативних документів, вимогам яких повинні відпо-відати товари;

перелік основних споживчих властивостей товарів, а щодо продуктів харчування – склад (включаючи перелік використаних у процесі їх виготовлення інших продуктів харчування і харчових добавок), калорійність, вміст шкідливих для здоров`я речовин порівняно з обов`язковими вимогами нормативних документів і протипоказань щодо застосування;

ціну та умови придбання товарів;

дату виготовлення;

гарантійні зобов`язання виготівника;

правила та умови ефективного використання товарів;

термін служби (придатності) товарів, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслід-ки в разі невиконання цих дій;

найменування та адресу виготівника і підприємства, яке здій-снює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт, технічне обслуговування.

Якщо товари підлягають обов`язковій сертифікації то спожи-вачеві повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпеч-ними для життя, здоров`я споживача та його майна, виготівник (продавець) зобов`язаний довести до відома споживача інформа-цію про такі товари і можливі наслідки їх впливу.

Збитки, завдані споживачеві товарами, придбаними в резуль-таті недобросовісної реклами, підлягають відшкодуванню вин-ною особою в повному обсязі.

Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про товари чи недобросовісною рекламою, Закон вимагає виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики товарів, які він придбаває.

Держава створює умови для набуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. Конкретні права споживачів, механізм реалізації захисту цих прав та відносини між спожива-чами товарів (послуг) і виробниками (продавцями) регулюються Законом України “Про захист прав споживачів” та іншими зако-нодавчими актами.

Закон України “Про захист прав споживачів” був прийнятий 15 грудня 1993 р. Відповідно до нього в країні створено систему державних органів у справах захисту прав споживачів на чолі з Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а також сформовано мережу громадських організацій споживачів (об`єднання споживачів). Закон визначив широке коло повноважень Державного комітету та його терито-ріальних органів. Їм надано право:

давати суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

перевіряти у суб`єктів господарювання сфери торгівлі додер-жання вимог щодо безпеки товарів, а також додержання правил торгівлі та надання послуг;

одержувати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, безплатно необхідні нормативні документи чи відомості, які ха-рактеризують якість товарів (послуг), сировини, матеріалів, ком-плектуючих виробів, що використовуються для виробництва цих товарів (надання послуг);

припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відпові-дають вимогам нормативних документів, до усунення суб`єктами господарювання виявлених недоліків;

забороняти суб`єктам господарювання реалізацію споживачам товарів (надання послуг): на які немає документів, що засвідчу-ють їх відповідність вимогам нормативних документів; на які в актах законодавства, нормативних документах встановлено обов`язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров`я, майна споживачів і охорони навколишнього природного середо-вища, якщо ці товари не мають сертифіката відповідності; заве-зених на територію України без документів, які підтверджують їх належну якість;

приймати рішення щодо тимчасового припинення діяльності підприємств роздрібної торгівлі (секцій, відділів, складів) неза-лежно від форм власності, що систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;

подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;

накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі, в тому числі на громадян-підприємців, стягнення, в разі порушення ни-ми законних прав споживачів.

Закон надає споживачам право обміняти протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розмі-ром або з інших причин не може бути ним використаний за при-значенням.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару. Обмін товару належної якості проводиться, якщо він не споживався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек або інші документи, видані споживачеві разом з проданим товаром.

За порушення законодавства про захист прав споживачів За-кон встановив матеріальну відповідальність суб`єктів господа-рювання сфери торгівлі, в тому числі громадян-підприємців. Розміри штрафних санкцій приведені в табл. 8.3.

Таблиця 8.3. Розміри штрафів за порушення прав споживачів

Вид порушення Величина штрафу

1. Виявлені недоліки чи фальсифікації товару протягом га-рантійного або інших термінів, установлених обов`язковими для сторін документами Десятикратний розмір вартості цього товару

2. Реалізація товару, що не відповідає вимогам норматив-них документів 50% вартості, одержаної для реалізації партії товару

3. Реалізація товару, що підлягає обов`язковій сертифікації, але немає сертифіката відповідності 50% вартості, одержаної для реалізації партії товару

4. Реалізація товару, що не відповідає вимогам норматив-них документів стосовно безпеки для життя, здоров`я та май-на споживачів і навколишнього природного середовища 300% вартості одержаної для реалізації партії товару

5. Реалізація товару, забороненого до випуску та реалізації відповідним державним органом 500% вартості одержаної для реалізації партії товару

6. Реалізація небезпечного товару (отрути, отрутохімікатів, вибухо- та вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила та умови безпечного його використання 100% вартості, одержаної для реалізації партії товару

7. Відсутність необхідної доступної та достовірної інфор-мації про товар 30% вартості, одержаної для реалізації партії товару

8. Реалізація товару, термін придатності якого минув 200% вартості залишку одержа-ної для реалізації партії товару

9. Порушення умов договору між споживачем і продавцем на надання послуг 100% вартості послуги

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійс-нюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Закон звільняє споживачів від сплати державного мита за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав.

Важливими нормативно-правовими актами, що регулюють ді-яльність у сфері роздрібної торгівлі є Укази Президента України щодо посилення державного захисту прав споживачів та держав-ного регулювання відносин у сфері торгівлі, а також правила торговельного обслуговування населення та інші нормативно-правові акти, що приймаються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 5 липня 1995 р. №560/95 створене Міністерство зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України (МЗЕЗторг). Його основними завданнями в сфері торгів-лі є:

реалізація державної політики щодо розвитку роздрібної та оптової торгівлі на основі використання ринкових механізмів го-сподарювання, здійснення технічної політики у сфері торговель-ної діяльності;

сприяння формуванню та товарному насиченню споживчого ринку, виробництву товарів, розширенню їх асортименту та по-ліпшенню якості з урахуванням попиту населення;

розроблення та запровадження правил торгівлі, забезпечення контролю за їх додержанням, здійснення заходів щодо вдоскона-лення організації торговельного обслуговування.

Правила продажу окремих видів товарів регламентують поря-док приймання, зберігання, підготовки до продажу і їх продаж через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування.

В Правилах продажу продовольчих товарів, розроблених та затверджених МЗЕЗторгом визначено, що вони поширюються на всі суб`єкти господарювання, незалежно від форм власності, які здійснюють на території України роздрібний продаж продоволь-чих товарів.

Суб`єкти господарювання, згідно з Правилами, зобов`язані за-безпечити стан торговельних приміщень для роздрібного прода-жу продовольчих товарів на рівні, що відповідає санітарно-гігієнічним, технологічним та протипожежним нормам, установ-леним для приймання, зберігання та реалізації харчових продук-тів. Заборонено приймати, зберігати та продавати продовольчі товари. Що швидко псуються, без використання холодильного обладнання.

Суб`єкт роздрібної торгівлі харчовими продуктами повинен мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал і санітарні книжки працівників.

Торговельні працівники повинні бути забезпечені форменим одягом або іншим одягом, що відповідає санітарним вимогам.

В Правилах визначені особливості продажу окремих груп то-варів:

хліба і хлібобулочних виробів;

кондитерських виробів і меду;

круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю;

цукру та кухонної солі;

м`яса та м`ясопродуктів;

молока, молокопродуктів, майонезу, морозива, харчових жи-рів, сиру, яєць курячих харчових;

риби і риботоварів;

безалкогольних та слабоалкогольних напоїв.

Окремими правилами регламентується роздрібна торгівля тю-тюновими виробами.

По кожному з видів продовольчих товарів встановлені термі-ни реалізації та вимоги до їх зберігання.

Продаж алкогольних напоїв регулюється окремими “Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями”, затвер-дженими постановою Кабінету Міністрів від 30.07.96 р. №854.

Суб`єкти господарювання в питаннях вимог щодо сировини, показників якості, методів аналізу, упаковки, маркування, транс-портування, приймання і зберігання продовольчих товарів керу-ються стандартами та технічними умовами.

В Україні сформована система нормативних документів з ста-ндартизації, яка включає:

- державні стандарти України – ДСТУ;

- галузеві стандарти України – ГСТУ;

- стандарти науково-технічних та інженерних то-вариств і спілок України – СТТУ;

- стандарти підприємств – СТП;

- технічні умови України – ТУУ.

Як державні стандарти України (ДСТУ) застосовують міжде-ржавні стандарти (ГОСТ) та республіканські стандарти колиш-ньої УРСР (РСТ).

Галузеві стандарти України (ГСТУ) розробляють на продук-цію за відсутності державних стандартів України (ДСТУ) чи у разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або до-повнюють вимоги держстандартів.

Технічні умови України (ТУУ) містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції. Інші стандарти мають сфе-ру використання – в окремих галузях знань, в межах конкретного підприємства.

Державним стандартам присвоюють позначення, яке склада-ється з індексу (ДСТ), скороченої назви держави (У), реєстрацій-ного номеру і двох останніх цифр року затвердження або пере-гляду стандарту.

Назва технічних умов складається з індексу документу (ТУ), скороченої назви держави (У), коду підприємства (організації) – власника оригіналу ТУ за ЄДРПОУ (вісім знаків), двох останніх цифр року затвердження.

Державні стандарти України затверджуються без обмеження строку їх дії та обов`язкові для всіх суб`єктів господарювання, незалежно від форми власності.

Порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продаж непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості товарів і рівня торговельного обслуговування визначені Правилами продажу непродовольчих товарів затвердженими МЗЕЗторгом 27.05.96 р. №294.

Відповідно до цих Правил, торговельні працівники, які безпо-середньо зайняті обслуговуванням покупців, повинні мати спеці-альну професійну підготовку. Знати асортимент і якісні характе-ристики товарів певної групи, ознаки браку; правила підготовки товарів до продажу; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення вітрин; способи показу і упакування товарів; прави-ла зберігання товарів і терміни їх реалізації; порядок таврування засобів міри і ваги; правила роботи касового апарату і догляду за ним і встановлений порядок розрахунку з покупцями; види тор-говельного обладнання, інвентарю, інструментів і правила корис-тування ними; правила поводження з тарою; правила санітарії і гігієни; правила техніки безпеки та протипожежні засоби тощо.

До подачі товарів у торговельний (демонстраційний зал) про-водиться їх підготовка до продажу: перевіряється цілісність упа-ковки, розпакування, перевірка наявності маркувальних даних і якості, чистка, прасування, перевірка наявності інструкцій по експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплек-тність виробів, перевірка роботи в дії тощо. У разі відсутності маркування на окремих виробах або пошкодження ярлика під-приємства-виготівника (відсутність пломби, потертості, нечіт-кість запису і т.п.), відновлюються всі маркувальні дані, випису-ється дублікат товарного ярлика.

Товар, який отримує покупець, повинен відповідати вимогам нормативних документів щодо якості та безпеки. Якщо на товар встановлено гарантійні строки, то покупець повинен отримати на нього технічний паспорт або інші документи, що його замінює. Правила передбачають обов`язок продавця забезпечити належне пакування куплених товарів, для збереження їх якості при транс-портуванні.

Правила визначають особливості продажу окремих груп това-рів:

- швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів;

- текстильних товарів: тканин бавовняних, вовня-них, лляних, тканин з натурального шовку, синтетичних і штуч-них волокон, трикотажних полотен, нетканих матеріалів, штуч-них текстильних товарів;

- взуття: всі види шкіряного, текстильного, ком-бінованого, гумового, полімерного, валяного взуття;

- електропобутових приладів: побутових холоди-льників, морозильників, машин і приладів для механізації побу-тових робіт, побутових приладів для очищення, зволоження, кондиціонування повітря, електроосвітлювальної арматури і електроламп, електронагрівальних приладів, провідникових і установочних виробів тощо;

- телерадіотоварів;

- товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин;

- меблів;

- товарів для фізичної культури, спорту, туризму;

- лісоматеріалів та будівельних матеріалів;

- парфумерно-косметичних товарів і мила туале-тного;

- галантерейних товарів.

Організація комісійної торгівлі непродовольчими товара-ми та продажу товарів тривалого користування в кредит регламентується окремими правилами.

Одночасно з розвитком товарного ринку розробляються нові та вдосконалюються існуючі законодавчі та нормативно-правові акти. Знання та виконання законодавства і нормативних документів дозволяє уникнути свавілля на споживчому ринку, сприяє його насиченню якісними товарами, які відповідають зро-стаючим вимогам споживачів, та покращенню торговельного об-слуговування населення.

Питання для самоконтролю

1. В чому сутність роздрібної торгівлі та її відмінності від оптової?

2. Якими ознаками характеризується роздрібна торгівля?

3. За якими ознаками і як класифікують форми роздрібної торгівлі?

4. Дайте характеристику основних функції роздрібної торгі-влі.

5. Які послуги надаються підприємствами роздрібної торгів-лі?

6. Дайте характеристику роздрібної торговельної мережі.

7. За якими ознаками класифікують магазини роздрібної то-ргівлі?

8. Дайте характеристику структури торговельних підпри-ємств.

9. За якими принципами формуються організаційні структу-ри підприємств роздрібної торгівлі?

10. Охарактеризуйте альтернативні моделі стратегічного роз-витку підприємства роздрібної торгівлі.

11. Дайте характеристику показників стратегічної моделі прибутку.

12. Характеристика маркетингового комплексу підприємства роздрібної торгівлі.

13. Що включає стратегічна модель управління ресурсами підприємства роздрібної торгівлі?

14. Дайте характеристику основних прав споживачів.

15. Дайте характеристику нормативних актів, регламентую-чих діяльність підприємств роздрібної торгівлі продовольчими товарами.