47. Організаційні форми виховної роботи. Колективні творчі справи.

Форми виховної роботи доцільно розглядати як системне утворення, в якому системотворчим чинникам виступає заздалегідь поставлена виховна ціль, а як складові компоненти - методи, засоби, зміст, що взаємодіючи, породжують ту емерджентну (системну) властивість, яка, виражаючи результативність конкретного виховного закладу, засвідчує педагогічну майстерність його організаторів. Розрізняють ці форми за такими критеріями: а) кількістю учасників; б) місцем проведення; в) складністю організації; г) цільовою спрямованістю; д) за засобами виразності. За кількістю учасників їх поділяють на індивідуальні, мікрогрупові, групові (колективні), масові. За місцем проведення - на класні, позакласні, позашкільні. За складністю організації - на прості та комплексні. За цільовою спрямованістю - на інформаційні, традиційні, народні форми дозвілля, сучасні форми культурно-дозвільної діяльності, специфічні форми сфери туризму, специфічні форми сфери спорту. За засобами виразності - на вербальні, наочні, художньо-видовищні. Розглянемо форми виховання за кількісним критерієм. Кількісний критерій вносить суттєві зміни у зміст, структуру та функції виховних форм. Колективна творча справа – спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань, тому що твориться, виконується, організовується, задумується, вирішується, оцінюється спільно – дітьми і дорослими. У кожній КТС вирішується кілька педагогічних завдань, відбувається розвиток колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативності дітей, самоуправління, активного ставлення до навколишнього середовища. Завдання організатора в тому, щоб спрямувати КТС на збагачення колективу й особистості соціально цінним досвідом, на вдосконалення кращих людських здібностей, потреб і стосунків. На підготовчому етапі КТС організатор має допомагати учням у виборі теми й напрямку справи. Проте треба зробити так, щоб не йшло від самих дітей: провести конкурси між первинними колективами на кращі варіанти, пропозиції, проекти КТС. Організатор нарівні з дітьми бере участь у конкурсі і пропонує свої варіанти. На загальному зборі заслуховуються й обговорюються всі варіанти. Один з них вибирається для здійснення, і створюється проект. Другий етап. Вибирається рада справи, куди входять і дорослий організатор.  Не третьому етапі відбувається колективна підготовка справи.  Четвертий етап - проведення КТС. П’ятий етап –колективне підбиття підсумків КТС. Шостий етап – найближча післядія КТС. На цій стадії виконуються рішення, які були ухвалені загальними зборами. Роль організатора спрямована на роботу в мікроколективах. Тут вносяться зміни в чергові творчі доручення мікроколективам, спрямовується робота з літературою, де висвітлюються питання КТС, намічається нова КТС. Колективна творча справа – це конкретне втілення багатогранної громадської турботи в єдності її трьох компонентів – практичного, організаторського, виховного.

48. Методи навчання та їх класифікація.

Метод (грець. – “шлях до чогось”). Метод навчання – спосіб здійснення навчальної діяльності, що веде до досягнення певної дидактичної мети. Функції: освітня, виховна, розвиваольна, стимулююча, контрольно-=корекційна. Структура прийом, дія, операція. Прийом – це складова частина методу, яка спрямовує учнів на розв’язання часткових дидактичних завдань. (Бесіда вимагає такі прийоми: постановка запитання, слухання відповідей, їх корекція, висновки). Прийом включення дії та операції. Дія – акт цілеспрямованої діяльності. Характеризується усвідомленням мети, шляхів її досягнення. Дія вимагає конкретні операції, які слід застосовувати у певній послідовності. До класифікації існують різні підходи:за джерелом знань (словесні, наочні, практичні) 1) за участю вчителя і учня у навчальному процесі (пасивні і активні) Ващенко 2) за домінуючою функцією у навчальному процесі( 1) методи, що забезпечують первинне сприйняття знань і умінь учнями, 2) методи усвідомлення, розвитку і поглиблення знань) Сухомлинський ) 3) за характером пізнавальної діяльності (репродуктивні і продуктивні) Скаткін і Харнер 4) Чабанський – 3 гр. Методів (методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності, стимулювання і мотивації, контролю) 5) За переважним видом діяльності учнів (методи засвоєння знань; самостійне оволодіння знаннями, експонуючи емоційно-художна активність, практичні)