- •Методи навчання та їх класифікація.
- •Процес виховання, його структура та рушійні сили.
- •Визначення педагогіки, її предмета, основних категорій.
- •Дидактика як галузь педагогіки, її виникнення і розвиток.
- •Мета і завдання виховання.
- •Методи наукових досліджень у педагогіці. Наведіть варіанти їх застосування у вивченні мотивів навчання учнів.
- •Методи навчання.
- •Основні закономірності та принципи виховання.
- •Етапи науково-педагогічного дослідження. Проілюструйте їх на прикладі вивчення інтересів учнів підліткового віку.
- •Структура та організація процесу навчання.
- •Розумове та моральне виховання.
- •Поняття “особистість”, “індивідуальність”, “розвиток”, “формування особистості дитини”.
- •Екологічне та правове виховання.
- •Методи виховання.
- •Фактори впливу на розвиток і формування особистості. Взаємозв'язок між ними.
- •Трудове та естетичне виховання.
- •Міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі.
- •Соціально-психологічний клімат у колективі.
- •Поняття про процес навчання. Характеристика структурних компонентів навчального процесу.
- •Фізичне та громадянське виховання.
- •Управління загальноосвітньою школою.
- •Функції процесу навчання, їх взаємозв’язок на прикладі одного з уроків (тема та клас – за вибором студента) визначте виховну та розвивальну цілі уроку.
- •Методи, прийоми і засоби виховання.
- •Рушійні сили процесу навчання. Мотивація навчальної діяльності школярів.
- •Методи формування свідомості особистості.
- •Закономірності та принципи навчання.
- •Методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки.
- •Диференційоване навчання в школі.
- •Шляхи реалізації принципів науковості та доступності у навчанні.
- •Методи стимулювання діяльності і поведінки.
- •Форми організації навчання.
- •Принципи наочності, систематичності та послідовності у навчанні. Умови їх реалізації в практичній діяльності вчителя.
- •Методи самовиховання.
- •Проблема відставання учнів у навчанні.
- •Принцип свідомості й активності учнів у навчанні. Шляхи його реалізації у процесі навчання.
- •Генетико-моделюючий метод виховання.
- •Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів/студентів.
- •Принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання. Шляхи його реалізації.
- •Позакласна виховна робота.
- •Закономірності та принципи навчання.
- •Зміст освіти в загальноосвітній середній школі, його інваріантна та варіативна складові. Навчальний план, навчальні програми, підручники, посібники.
- •Організаційні форми виховної роботи. Колективні творчі справи.
- •Методи навчання та їх класифікація.
- •Поняття про методи, прийоми, засоби та форми організації навчання.
- •Позашкільні заклади в системі освіти і виховання.
- •Розв”язання та усунення педагогічних конфліктів.
- •Методи навчання, їх класифікація. Прийоми, засоби навчання.
- •Формування колективу, його вплив на виховання особистості.
- •Структура управління освітою в Україні.
- •Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів. Умови їх ефективного застосування.
- •Сутність, зміст, функції виховного колективу.
- •Управління загальноосвітнім навчальним закладом.
- •Методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів різних вікових категорій. Умови їх ефективного застосування.
- •Основні форми методичної роботи в школі.
- •Методи контролю та самоконтролю в навчанні. Вимоги до їх ефективного використання.
- •Формальні та неформальні групи. Дитячі та юнацькі громадські організації.
- •Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності.
- •Засоби навчання, умови їх ефективного використання. Охарактеризуйте засоби навчання, які стимулюють інтерес учнів до навчання. Розкрийте умови, від яких залежить ефективність їх застосування.
- •Класний керівник. Функції, напрями і форми роботи.
- •Педагогічна майстерність, її елементи.
- •Умови оптимального вибору методів навчання. Наведіть приклади з практики роботи педагогів-новаторів.
- •Напрями і форми роботи класного керівника.
- •Невербальна комунікація.
- •Розкрийте поняття "форми організації навчання". Охарактеризуйте основні з них.
- •Критерії оцінювання ефективності виховного процесу.
- •Вербальна комунікація.
- •Основні засади класно-урочної системи навчання. Її переваги та недоліки, доповнення та модифікації в сучасних умовах.
- •Виховна робота з педагогічно занедбаними дітьми.
- •Педагогічні конфлікти: види, причини виникнення.
- •Урок як основна форма організації навчання в середній школі. Дидактичні, організаційні, психологічні, виховні та гігієнічні вимоги до сучасного уроку.
- •Принципи, шляхи та засоби перевиховання.
- •Соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі.
- •Типи та структура уроків.
- •Взаємодія школи та сім”ї у виховані молоді.
- •Педагогічне спілкування як взаємодія.
- •Домашня самостійна робота школярів. Шляхи оптимізації домашньої навчальної роботи.
- •Сім”я як соціально-педагогічне середовище.
- •Структура та організація процесу навчання.
- •Педагогічні вимоги до контролю знань, умінь і навичок учнів.
- •Особливості і перспективи розвитку сучасної сім”ї.
- •Освітня система в Україні. Стандарти освіти.
- •Види, методи та форми контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Визначте шляхи підвищення об’єктивності оцінювання .
- •Зміст освіти в сучасній школі.
- •Форми і методи роботи вчителя з батьками учнів.
Міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі.
Найчастіше конфлікти у педагогічному колективі виникають внаслідок порушень морально-етичних, культурних та інших норм співжиття, статусно-рольових позицій і прав педагогів і їх керівників, недостатнього знання і врахування керівниками особистісних, ділових якостей своїх підлеглих. Міжособистісний конфлікт — ситуація взаємодій людей, за якої вони дотримуються несумісних цінностей і норм, намагаються реалізувати їх у конкурентній боротьбі, здобути обмежені ресурси, утвердити свої інтереси тощо. Залежно від обумовлених спільною діяльністю стосунків, потреб у спілкуванні розрізняють типи міжособистісних конфліктів: — конфлікти, породжені перепонами в досягненні цілей спільної трудової діяльності; — конфлікти, породжені перепонами в досягненні особистих цілей (реалізація особистого потенціалу, прагнення до професійного зростання, визнання); — конфлікти, спричинені протидією окремих людей соціальним нормам; — особистісні конфлікти, зумовлені несумісністю індивідуальних психологічних рис. За спрямованістю комунікацій учасників конфлікти в колективі поділяють на горизонтальні та вертикальні. За своєю природою конфлікти у педагогічних колективах є міжособистісними. Вони пов'язані з порушенням комунікації, взаємозв'язків у процесі спільної педагогічної діяльності, недотриманням правил, норм професійної етики. Можуть стосуватися вони й особистісної сфери. Залежно від цих причин розрізняють такі три групи міжособистісних конфліктів у педагогічному колективі: 1) фахові конфлікти. Вони виникають як реакція на порушення ділових відносин, перешкоди на шляху до мети в професійно-педагогічній діяльності і здебільшого є наслідком некомпетентності вчителя, нерозуміння мети діяльності, безініціативності в роботі та ін.; 2) конфлікти сподівань (очікувань). їх породжує невідповідність між поведінкою педагога і нормами відносин у педколективі (нетактовність стосовно колег і учнів, порушення норм професійної етики, невиконання вимог колективу), тобто вони виникають через порушення взаємозв'язків “рольового” характеру; 3) конфлікти особистісної несумісності. Такі конфлікти є породженням нестриманості, завищеної самооцінки, зарозумілості, емоційної нестійкості, надмірної вразливості педагогів