9. Мобільні агенти.

Мобільні агенти – це обчислювальні програмні модулі, здатні до блукання “в глобальних комп’ютерних мережах” (ГКМ) (таких, як, наприклад, Internet), до взаємодії зі сторонніми хостами на предмет збирання інформації в інтересах власника і до “повернення додому” після того, як були виконанні обов'язки, встановлені користувачем. Такі обов'язки можуть знаходитися в широкому діапазоні – від бронювання авіаквитків до управління мережею передачі даних. Однак, мобільність не є ні необхідною, ні достатньою умовою для існування цього класу агентів. Мобільні агенти є агентами завдяки тому, що вони автономні і що вони співробітничають (хоча по-різному) з партнерськими агентами. Наприклад, вони можуть кооперуватися або установлювати зв’язок з іншим агентом, визначаючи місцезнаходження деяких з його внутрішніх об'єктів та використовуючи методи, відомі іншим агентам. Виконуючи це, агент обмінюється даними або інформацією з іншими агентами. Це є дуже важливим моментом – насамперед тому, що громадське сприйняття агентів (завдяки популярній комп’ютерній пресі) майже синонімічне з мобільними агентами. Ключова гіпотеза, що лежить в основі мобільних агентів – це те, що агентам не потрібно бути стаціонарними; дійсно, ідея зводиться до того, що значні переваги, які зростають в конкретних додатках, досягаються за рахунок уникнення статичності агентів в середовищі діяльності таких агентів. Проте ці переваги значною мірою не є функціональними, тобто можна було б обійтися і без рухливих агентів, тобто мати тільки статичних, але витрати такого переходу є високими. По суті, мобільні агенти забезпечують ряд практичних, а не функціональних, переваг, яких немає у статичних аналогів. Мотивація щодо використання мобільних агентів – це: а) зменшення витрат на зв'язок. б) обмежені місцеві ресурси. в) полегшена координація. г) асинхронна обробка (обчислення). д) надання природного середовища для розвитку та здійснення торгових послуг «вільного ринку». е) гнучка розподілена архітектура обчислення. є) мобільні агенти представляють можливість для радикального і привабливого повторного переосмислення процесів проектування в цілому.

10. Інформаційні та Internet агенти.

Інформаційні агенти з’явилися через нагальну потребу в інструментальних засобах, які повинні допомогти управляти “вибуховим” зростанням інформації сьогодні і в майбутньому. Інформаційні агенти виконують роль управління, маніпулювання чи порівняння інформації від багатьох розподілених джерел. Важко відрізнити цей тип агентів від інших, раніше розглянутих (наприклад, партнерських чи інтерфейсних агентів). Суть відмінностей можна висловити таким чином: інформаційні агенти визначаються тим, що вони роблять, на відмінну від партнерських чи інтерфейсних агентів, які визначаються тим, чим вони є (наприклад, через набір атрибутів). 1) Гіпотеза, мотивація і переваги. Основна гіпотеза появи інформаційних агентів зводиться до того, що вони можуть покращити, але звичайно не ліквідуватиспецифічну проблему інформаційного перевантаження, і що вони є загальним елементом інформаційного управління вінформаційну еру.Основна задача в цьому плані – створити простий інтерфейс користувача, причому такий, щоб інформаційний пошук і перегляд на основі використання інформаційних агентів став таким же природним для людей, як підняття телефонної трубки або читання газети. Інформаційні агенти повинні бути забезпечені можливостями отримання знань про те, де шукати інформацію, як її знайти і як її порівнювати. 2) Принципи роботи інформаційних агентів. Як було зазначено раніше, інформаційні агенти мають змінні характеристики: 1) вони можуть бути статичні або мобільні; 2) вони не є кооперативними або соціальними і вони можуть або не можуть вчитися. По суті, немає стандартного методу щодо огляду їх дій.Internet-агенти повинні бути рухливими, тобто вони повинні бути в змозі перетинати WWW, збирати інформацію і звітувати про те, що вони забирають до основної пам’яті. Однак, це ще не є нормою.