
- •1. Програмні агенти та мультиагентні системи. Коротка історична довідка.
- •2. Автономні агенти та їх класифікація.
- •3. Поняття програмного агента.
- •4. Властивості програмних агентів.
- •5. Таксономія програмних агентів.
- •6. Приклади використання програмних агентів.
- •7. Партнерські агенти.
- •8. Інтерфейсні агенти.
- •9. Мобільні агенти.
- •10. Інформаційні та Internet агенти.
- •11. Реактивні агенти.
- •12. Гібридні агенти.
- •13. Суть мультиагентних систем та деякі основні поняття.
- •14. Елементи реалізації мультиагентних систем.
- •15. Зв'язок в мультиагентних системах.
- •16. Питання взаємодії агентів в мультиагентних системах.
- •17. Когерентність та координація в мультиагентних системах.
- •18. Переваги мультиагентних систем.
- •19. Основні характеристики і види взаємодії агентів.
- •20. Критерії і ситуації взаємодії агентів.
- •21. Причини взаємодії агентів.
- •22. Установлення базових типів співробітництва і суперництва агентів у мас.
- •23. Кооперація агентів.
- •24. Вимоги до мов програмування агентів.
- •25. Класифікація мов програмування агентів.
- •26. Порівняльна характеристика мов. Мова Java.
- •27. Порівняльна характеристика мов. Мова kqml.
- •28. Порівняльна характеристика мов. Мова sktp та мова April.
- •29. Порівняльна характеристика мов. Мова kif.
- •30. Порівняльна характеристика мов. Мова AgentSpeak.
- •31. Порівняльна характеристика мов. Мова TeleScript.
- •32. Порівняльна характеристика мов.Мова Agent-Tcl та мова Oz.
- •33. Порівняльна характеристика мов. Мова akl та мова Penguin.
- •34. Висхідний і низхідний підходи до проектування мас.
- •35. Еволюційне та коеволюційне проектування мас.
- •36. Опис ключових моделей, що визначають мас.
- •37. Основи стандартної методології проектування мас.
- •38. Основи об’єктно-орієнтованої розробки мас.
- •39. Методика низхідного проектування мас.
- •40. Архітектура взаємодії системи агентів.
- •41. Загальна класифікація архітектур.
- •42. Архітектури агентів, засновані на знаннях.
- •43. Архітектура на основі планування (реактивна архітектура).
- •44. Приклади архітектур агентів.
- •45. Вимоги до інструментальних засобів для побудови мультиагентних систем.
- •46. Інструментальне середовище mas-dk.
- •47. Інструментальне середовище jade (Java Agent Development Framework).
- •48. Інструментальне середовище ingenias Development Kit (idk).
- •49. Інструментальне середовище jason.
- •50. Інструментальний програмний комплекс disit (Distributed Intellectual System Integrated Toolkit).
- •51. Мультиагентні системи в електронній комерції.
- •52. Мультиагентна система для підтримки прийняття рішень на фондовому ринку.
- •53. Мультиагентні системи для вирішення задач логістики.
- •54. Мультиагентні системи в державному управлінні та соціальній сфері.
- •55. Мультиагентні системи в електроенергетиці.
- •56. Моделювання як спосіб вирішення проблем в реальному світі.
- •57. Імітаційне моделювання та його основні парадигми.
- •58. Агентно-орієнтоване моделювання. Суть агентно-орієнтованого моделювання.
- •59. Агентно-орієнтоване моделювання. Суть агентно-орієнтованого моделювання. Побудова агентних моделей. Засоби розробки систем аом.
- •60. Соціально-економічні системи як сукупності активних агентів.
- •61. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Агентно-орієнтоване моделювання діяльності на фондовому ринку.
- •62. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Агентно-орієнтоване моделювання ланцюгів постачань на підприємствах.
- •63. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Використання агентно-орієнтованого моделювання в банківській діяльності.
- •64. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем.
9. Мобільні агенти.
Мобільні агенти – це обчислювальні програмні модулі, здатні до блукання “в глобальних комп’ютерних мережах” (ГКМ) (таких, як, наприклад, Internet), до взаємодії зі сторонніми хостами на предмет збирання інформації в інтересах власника і до “повернення додому” після того, як були виконанні обов'язки, встановлені користувачем. Такі обов'язки можуть знаходитися в широкому діапазоні – від бронювання авіаквитків до управління мережею передачі даних. Однак, мобільність не є ні необхідною, ні достатньою умовою для існування цього класу агентів. Мобільні агенти є агентами завдяки тому, що вони автономні і що вони співробітничають (хоча по-різному) з партнерськими агентами. Наприклад, вони можуть кооперуватися або установлювати зв’язок з іншим агентом, визначаючи місцезнаходження деяких з його внутрішніх об'єктів та використовуючи методи, відомі іншим агентам. Виконуючи це, агент обмінюється даними або інформацією з іншими агентами. Це є дуже важливим моментом – насамперед тому, що громадське сприйняття агентів (завдяки популярній комп’ютерній пресі) майже синонімічне з мобільними агентами. Ключова гіпотеза, що лежить в основі мобільних агентів – це те, що агентам не потрібно бути стаціонарними; дійсно, ідея зводиться до того, що значні переваги, які зростають в конкретних додатках, досягаються за рахунок уникнення статичності агентів в середовищі діяльності таких агентів. Проте ці переваги значною мірою не є функціональними, тобто можна було б обійтися і без рухливих агентів, тобто мати тільки статичних, але витрати такого переходу є високими. По суті, мобільні агенти забезпечують ряд практичних, а не функціональних, переваг, яких немає у статичних аналогів. Мотивація щодо використання мобільних агентів – це: а) зменшення витрат на зв'язок. б) обмежені місцеві ресурси. в) полегшена координація. г) асинхронна обробка (обчислення). д) надання природного середовища для розвитку та здійснення торгових послуг «вільного ринку». е) гнучка розподілена архітектура обчислення. є) мобільні агенти представляють можливість для радикального і привабливого повторного переосмислення процесів проектування в цілому.
10. Інформаційні та Internet агенти.
Інформаційні агенти з’явилися через нагальну потребу в інструментальних засобах, які повинні допомогти управляти “вибуховим” зростанням інформації сьогодні і в майбутньому. Інформаційні агенти виконують роль управління, маніпулювання чи порівняння інформації від багатьох розподілених джерел. Важко відрізнити цей тип агентів від інших, раніше розглянутих (наприклад, партнерських чи інтерфейсних агентів). Суть відмінностей можна висловити таким чином: інформаційні агенти визначаються тим, що вони роблять, на відмінну від партнерських чи інтерфейсних агентів, які визначаються тим, чим вони є (наприклад, через набір атрибутів). 1) Гіпотеза, мотивація і переваги. Основна гіпотеза появи інформаційних агентів зводиться до того, що вони можуть покращити, але звичайно не ліквідуватиспецифічну проблему інформаційного перевантаження, і що вони є загальним елементом інформаційного управління вінформаційну еру.Основна задача в цьому плані – створити простий інтерфейс користувача, причому такий, щоб інформаційний пошук і перегляд на основі використання інформаційних агентів став таким же природним для людей, як підняття телефонної трубки або читання газети. Інформаційні агенти повинні бути забезпечені можливостями отримання знань про те, де шукати інформацію, як її знайти і як її порівнювати. 2) Принципи роботи інформаційних агентів. Як було зазначено раніше, інформаційні агенти мають змінні характеристики: 1) вони можуть бути статичні або мобільні; 2) вони не є кооперативними або соціальними і вони можуть або не можуть вчитися. По суті, немає стандартного методу щодо огляду їх дій.Internet-агенти повинні бути рухливими, тобто вони повинні бути в змозі перетинати WWW, збирати інформацію і звітувати про те, що вони забирають до основної пам’яті. Однак, це ще не є нормою.