29. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань.

Конспектування має велике значення для процесу засвоєння навчального матеріалу, тому що воно:

• дозволяє збільшити час надходження інформації до довго­строкової пам'яті, повторити її ще раз, що робить навчання більш ефективним;

• підтримує увагу слухачів і заважає їм відволікатися;

• організовує сприйняття, робить його більш упорядко­ваним, сприяє концентрації уваги на основних моментах;

• сприяє кращій фіксації в пам'яті учня навчального мате­ріалу, оскільки те, що записала людина, фіксується в пам'яті міцніше, ніж те, що вона почула, а те, що вона намалювала - міцніше, ніж те, що побачила.

Конспектування служить засобом активізації уваги учнів і засо­бом посилення швидкості переходу до довгострокової пам'яті.

При цьому можливі різні послідовності дій учасників освітнього процесу.

Перший спосіб: пояснення певного циклу міркувань, думок і умовиводів; виклад припиняється, викладач відповідає на питання і надає 3-5 хвилин для самостійного запису учнями почутого. Часто виявляється, що більшість нічого не встигли записати, тому що почуте ними не засвоєне. Якщо це справді так, то викладач має запитати, чи потрібно повторити все сказане раніше. У разі позитивної відповіді він мусить чітко сформулювати ті думки, які слід записати, використовуючи інтонації та повільний темп. Цей метод дуже ефективний, але для його здійснення необхідно багато часу, якого у викладача, як правило, немає.

Другий спосіб: використання сучасних методів із залученням технічних і дидактичних засобів.

Викладач заздалегідь готує частину навчального матеріалу, який необхідно законспектувати, розмножує його на ксероксі й роздає студентам для вклеювання в конспект. Один екземпляр знятого він переносить на плівку і проектує на екран за допомогою спеціальних пристроїв (комп'ютер із можливим проектуванням). У цьому випадку після пояснення навчального матеріалу студентам відводиться спеціальний час для запису почутого в конспект.

При цьому слід мати на увазі, що викладання технічних дис­циплін супроводжується використанням різних графіків, які учні мають міцно засвоїти. Треба змусити їх накреслити ці гра­фіки, тому що це допомагає учням усвідомити динаміку розгля­дуваних процесів, послідовність заповнення креслень, таблиць, схем й алгоритмів.

Третій спосіб: викладач має заздалегідь уявити записане в студентському конспекті, бачити перед собою його сторінки й уявляти стан студента, який над ним працює. Добре проду­мана схема записів дає великий виграш у часі, сприяє виділенню і засвоєнню основного матеріалу уроку, полегшує домашню підготовку учнів, спрямовує і систематизує їхні відповіді.

30. Міжтемні зв’язки. Класифікація міжтемних зв’язків в навчанні.

Міжтемні зв'язку – це ті зв'язки, які існують між окремими темами однієї або різних дисциплін.

Метою їх визначення є наступні

• Представлення можливості учнем визначити і простежити причинно -наслідкові зв'язки явищ і закономірностей об'єктивного світу

• Створення єдиної системи знань

• Забезпечення зв'язку між дисциплінами та темами та визначення найбільш раціональної послідовності вивчення матеріалу

• Виключення дублювання на одному рівні

• Формування умінь комплексного використання знань і умінь, отриманий при вивченні різний дисциплін

• Забезпечення єдиного підходу до навчання професійних дисциплін

Зв'язки в навчанні можна класифікувати на суб'єктивні та об'єктивні Об'єктивна сторона зв'язку виявляється в змісті освіти, у трактуванні понять, законів і термінології, а суб'єктивна – в організації навчального процесу та методах викладання. При класифікації суб'єктивних зв'язків на перший план виходить навчають як суб'єкт навчання.

МТ-зв'язки і способи їхньої реалізації в навчанні

Ознака класифікації МТ-зв'язку	Найменування МТ-зв'язку і її характеристика	Спосіб реалізації МТ-зв'язку
Об'єктивна ознака: за послідовністю вивчення.	Попередня: виявляється в пам'яті того, якого навчають, у виді сформованих знань.	Повторення тим, якого навчають, вивченого раніше матеріалу
	Супутня: виявляється при вивченні однієї і тієї ж теми в суміжних дисциплінах.	Виконання тим, якого навчають, суміжних завдань. Установлення відповідного порядку організації навчального процесу.
	Перспективна: виявляється за допомогою відображення змісту навчального матеріалу в майбутній діяльності фахівця.	Мотивація навчальної діяльності.
Об'єктивна ознака: За змістом	За єдністю трактування знань та понять	Узгодження між викладачами суміжних дисциплін формулювань, визначень, умовних позначок величин, проходження вимогам ДСТу.
	За вибором навчального матеріалу	Дотримування викладачами єдиних підходів при складанні планів уроків, тексту й опорного конспекту
	За використанням знань різних предметів.	Використання знань однієї дисципліни для рішення проблем іншої.
Суб'єктивна ознака	За комплексним використанням знань і умінь.	Використання в навчальному процесі комплексних знань на матеріалі окремих уроків.
	За єдністю методів викладання і контролю.	Застосування різними викладачами в різних дисциплінах тих самих методів викладання, що залежать від рівня знань і здібностей тих, яких навчають.