
- •26. Загальні підходи і принципи проектування освітніх електронних ресурсів.
- •Методика формування діяльності в практичному навчанні. Алгоритм проектування технологій формування дій.
- •28. Правила виконання викладачем записів на дошці.
- •29. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань.
- •Міжтемні зв’язки. Класифікація міжтемних зв’язків в навчанні.
- •31. Сутність поняття орієнтовна основа діяльності. Алгоритм діяльності викладача з розробки технологій формування оод.
- •32.Класифікація методів навчання
- •33. Характеристика засобів навчання.
- •34. Способи формування базового матеріалу.
- •35. Поняття мотивації в навчанні. Класифікація навчальної мотивації.
- •43. Методика формування навчального плану підготовки гуманітарного, фундаментального і соціально-економічного циклів.
- •Алгоритм аналізу професійної діяльності фахівця з метою формування змісту основи.
- •Кваліфікаційна характеристика. Розділи кваліфікаційної характеристики для системи пто.
- •Сутність систематичного підходу та його реалізація під час аналізу педагогічної діяльності.
- •48. Загальна характеристика дидактичного проектування. Структура дидактичного проектування.
- •49. Методика професійного навчання:основні передумови виникнення, цілі курсу. Проблеми сучасної професійної освіти. Основні передумови виникнення курсу «Методика професійного навчання»
- •50. Поняття професії, спеціальності, кваліфікації. Рівні професійної освіти в Україні.
26. Загальні підходи і принципи проектування освітніх електронних ресурсів.
Електронні засоби навчання можна класифікувати залежно від форми організації заняття: рекомендовані для застосування в ході проведення лекцій, лабораторних занять, практичних занять, науково-дослідної роботи, самопідготовки, курсового і дипломного проектування, заліків і іспитів.
Залежно від дидактичної направленості електронні засоби навчання можуть бути орієнтовані на формування знань, повідомлення відомостей, формування умінь, закріплення знань, контроль рівня навченості, узагальнення, вдосконалення знань, умінь і навичок.
За формою викладу матеріалу електронні засоби навчання можуть бути розділені на конвекційні, програмовані, проблемні, комбіновані (універсальні).
Конвекційні – відповідають традиціям класичної педагогіки і мають енциклопедичний або монографічний характер та реалізують інформаційну функцію навчання.
Програмовані – засновані на навчанні по системі стимул-реакція. Такі засоби мають форму розгалуженої або лінійної програми і орієнтовані, перш за все, на самостійну роботу студентів.
Проблемні – базуються на теорії проблемного навчання і направлені на розвиток логічного мислення, стимулювання творчої складової сприйняття знань.
Комбіновані (універсальні) – містять окремі елементи перерахованих вище видів електронних засобів навчання.
З урахуванням характеру взаємодії користувача і електронного засобу навчання останні поділяють на детерміновані і недетерміновані.
Детерміновані – параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими визначені розробником і не можуть бути змінені користувачем.
Недетерміновані – параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими прямо або побічно встановлюються користувачем відповідно до його інтересів, мети, рівня підготовки і тому подібне.
Електронний підручник залежно від задуму викладача може займати будь-яку з вище перерахованих позицій у класифікації електронних засобів навчання. Підсумовуючи усі ознаки електронного підручника, спробуємо надати узагальнююче визначення цьому поняттю.
Електронний підручник – це основний електронний засіб навчання, який створюється на високому науковому і методичному рівні, містить систематизований матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань, забезпечує творче і активне оволодіння студентами знаннями, уміннями і навичками в цій області, безперервність і повноту дидактичного циклу процесу навчання за допомогою використання сукупності графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео–, фото– і іншої інформації.
Методика формування діяльності в практичному навчанні. Алгоритм проектування технологій формування дій.
У практичному навчанні процес виконання діяльності являє собою один з елементів структури уроку виробничого навчання, а саме - виконання вправ . Вправою в даному випадку називається багаторазове виконання дій з метою їх свідомого вдосконалення. Вимоги, що пред'являються до вправ, порядок їх організації та здійснення, а також дії майстра при цьому наведені в підручниках, в частині 2 цього підручника.
Перечислимо стисло вимоги, пропоновані до вправ:
наступність і взаємозв'язок (кожне наступне вправу випливає з попереднього);
поступове ускладнення вправ по цілям і змісту; правильний розподіл виконання вправ за часом;
спочатку виконуються нетривалі вправи, розділені невеликими проміжками;
між виконаннями частин або самих вправ повинні бути невеликі проміжки;
далі повинні слідувати тривалі і ускладнені вправи;
кожна вправа повинна мати свою певну мету;
вправа повинна проводитися під керівництвом майстра виробничого навчання і мати головну мету - навчальну;
всі вправи повинні мати нескладну ООД;
обов’язковим є наявність мотивації;
обов’язковим є розбір виконаної вправи і його результат.
Вправи можна класифікувати по-різному, наприклад, як показано на рис 9.2.
Основною класифікацією є класифікація вправ за змістом.