39.Визначити причини та наслiдки радянiзацii Зах.Укр у 1939-1941

Радянізація — процес встановлення радянської влади, насадження в усіх сферах життя зразків, вироблених за роки радянської влади. Складові радянізації: юридичне оформлення входження до складу УРСР, зміна держапарату, формування радянських органів влади, націоналізація, аграрні перетворення, початок колективізації, «культурна революція», обмеження впливу церкви, репресії проти незгодних з радянською владою і потенційних противників, індустріалізація.Рішення про радянізацію західноукраїнських земель було прийняте на засіданні Політбюро ЦК ВКГІ(б) 1 жовтня 1939р.

Із приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес їх радянізації, тобто зміни в усіх сферах життя відповідно до зразків, виробле­них за роки радянської влади. У процесі радянізації виділяються два етапи:

— до весни 1940р., коли режим зовнішньо зберігав демократичність, а ре­форми зустрічали підтримку з боку більшості населення;

— з весни 1940 р., коли відбувається поглиблення соціалістичного змісту перетворень, що супроводжуються масовими репресіями через неприйняття цих перетворень більшістю місцевого населення.

Позитивні наслідки:

— ліквідація польського державного апарату;

— конфіскація земель великих власників, націоналізація торгівлі та про­мисловості (ці галузі перебували в руках поляків та євреїв);

— українізація та зміцнення системи освіти (кількість українських шкіл збільшилася до 6,5 тис. з одночасним скороченням польських); Львівський університет перейменовано на честь І. Франка, мовою викладання стала ук­раїнська тощо);

— розвиток системи соціального забезпечення, особливо охорони

здоров'я.

Негативні Наслідки реформ:

— заміна польських чиновників на місцевих комуністів та людей, присла­них зі сходу України;

— насильницька колективізація

— тиск на церкву (як греко-католицьку, так і православну);

— здійснювалися вже звичними на сході жорсткими командно-адміністративними методами;

— не враховували місцевих особливостей, порушували звичний уклад життя західних українців;

— вели до ліквідації раніше створених структур (заборона політич­них партій)

— супроводжувалися репресіями

Висновок. Входження Західної України до складу УРСР було важливою подією: українці об'єдналися в рамках однієї державної структури, але через свою нетривалість це об'єднання не привело до глибоких змін у житті народу. Поряд із певними зрушеннями в економічному, соціальному й культурному житті, населення Західної України набуло й чималого негативного досвіду ознайомлення з радянською системою.

40.Причини та наслiдки невдач Робiтничо-Селянськ. Червної Армii на початку Другоi свiт вiйни

На рубежі 30-40-х рр. XX ст. Україна в складі СРСР розви­валася під впливом суперечливих, часто трагічних подій і чинників, вплив яких серйозно утруднював зміцнення оборо­ноздатності держави.

Основними причинами поразок Червоної армії в перші місяці війни більшість істориків вважає:

1. Прорахунки радянського керівництва в галузі зовнішньої політики, в оцінці дій фашистської Німеччини і часу її ймовір­ного нападу на СРСР; 2. Відсутність реалістичного плану стратегічної оборони («миттєвий контрудар і перенесення війни на ворожу територію»).

3. Помилки Генштабу і Наркомату оборони в розташуванні військ прикордонних округів. Інженерні оборонні споруди на колишньому радянсько-польському кордоні були спішно демонтовані, нова укріплена лінія не була готова. До нового кордону були стягнуті аеродроми й армійські склади, а війська Київського й Одеського округів до червня 1941 р. були.дисло­ковані так само, як і в 1939-1940 рр., залишаючись у глибині території. Таке розташування дозволило супротивникові в пер­ші години війни знищити склади й авіацію, здійснювати гли­бокі охоплення й оточення значних угруповань радянських військ, позбавивши їх матеріально-технічного постачання.

4. Репресії напередодні війни серед командного складу Чер­воної армії, у результаті яких командирами великих з'єднань стали офіцери середнього командного складу, які не мали відпо­відного досвіду управління.

5. Повільне переозброєння і впровадження розробок нової військової техніки.

6. Жорстка централізація управління військами з боку Став­ки при відсутності належної системи зв'язку і управління, що позбавило фронтових командирів можливості приймати опера­тивні рішення, виходячи з конкретної бойової обстановки.

7. Масованість удару німецької армії, перевага супротивника в чисельності й озброєнні на основних напрямках наступ (хоча загальна кількість військ СРСР і Німеччини на початок війни була приблизно рівною).

8. Ослаблення морального духу народу через глибоку невід­повідність офіційної пропаганди дружби з Німеччиною після вересня 1939 р. дійсному положенню справ, заборони викриття фашизму, дезорієнтація населення і командного складу армії тезами про «війну тільки на ворожій території Деморалізація значної частини військовослужбовців у результаті розвалу системи управління військами в перші ж дні війни.

Наслідки:

1.Вся територія України опинилася в зоні окупації нім. військ і їх союзників.