7 Визначення температури спалаху масла

У ВІДКРИТОМУ ТИГЛІ

Визначення температури спалаху проводиться в стандартному приладі, який складається з внутрішнього 1 і зовнішнього тигля 2.

У зовнішній тигель насипають пісок, а у внутрішній тигель заливають досліджуване масло, причому рівень рідини повинен відстояти від краю тигля на 12 мм, якщо спалах нафтопродукту нижче 210°С і на 18 мм - якщо вона вище 210°С. Внутрішній тигель встановлюється у зовнішній таким чином, щоб між його дном і дном зовнішнього тигля був шар піску 5-8 мм і щоб пісок був на відстані близько 12 мм від верхнього краю внутрішнього тигля.

В залите у внутрішній тигель масло занурюється термометр, ртутна кулька повинна знаходитись приблизно в центрі тигля і на однаковій відстані від дна тигля й поверхні масла. Прилад збирається на штативі і встановлюється в такому місці, де немає сильного руху повітря і яскравого світла, яке буде заважати спостерігати спалах. Зовнішній тигель нагрівають полум'ям пальника з такою інтенсивністю, щоб температура масла підвищувалась із швидкістю 10°С за хвилину. За 20 °С до очікуваної температури спалаху полум'я пальника зменшують з тим, щоб температура масла збільшувалась на 4°С за хвилину. За 10°С до очікуваної температури спалаху до поверхні масла, залитого у внутрішній тигель, підносять полум'я запалювального пристрою і повільно проводять ним від одного краю тигля до іншого так, щоб час просування

полум'я дорівнювало 2-3 сек. Полум'я запалювального пристрою повинно бути величиною в 3-4 мм. При дослідженні слід вести полум'я паралельно поверхні пасла на відстані 10 - 14 мм від неї.

Випробування повторюють кожен раз, як температура масла підвищиться на 2°С. За температуру спалаху приймають ту температуру, при якій над всією поверхнею або над частиною її при піднесенні полум'я запалювального пристрою з'являється синє швидко зникаюче полум'я. Якщо спалах був нечіткий, випробування повторюють при температурі масла, більшій на 2°С. Спалах повинен повторитись. Розходження між двома паралельними дослідами не повинні перевищувати для масел з температурою спалаху до 150°С -чотирьох градусів і для масел з більш високою температурою спалаху - п'яти градусів.

9 ВИЗНАЧЕННЯ ПЕНЕТРАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДУ

Досліджуване мастило шпателем вмащується в стакан змішувача. При цьому слідкують за тим, щоб у товщі мастила не залишалось повітря.

Мастило завантажується в кількості, що перевищує об'єм стакана приблизно на 15 % так, що воно не тільки заповнює стакан, але й виступає над його краями у вигляді кульового сектора з висотою 15 мм.

Після цього на стакан одягається і щільно закручується кришка. Стакан з кришкою занурюють у воду, яка має температуру, при якій повинна визначатись пенетрація (25°С). Вода повинна закривати стакан і кришку, але не більше, ніж на 10 мм вище отвору, через який проходить шток для перемішування мастила. Стакан із мастилом витримується у водяній бані при заданій температурі на протязі однієї години.

Потім стакан виймається з бані і встановлюється на спеціальній підставці. Ручка змішувача за допомогою болта приєднується до штока, що проходить через кришку стакана.

Перемішують мастило шляхом підняття і опускання ручки.

По закінченні перемішування кришку відкручують і стакан з мастилом ставлять знову на 15 хвилин у водяну баню, що має ту ж саму температуру (якщо дослід проводиться при більш високій температурі, ніж 25°С, то стакан ставиться в баню на ЗО хвилин).

Необхідно, щоб рівень води був вище різьби, але нижче краю стакана.

Після закінчення вказаного строку ножем вирівнюють поверхню мастила, знімаючи лишнє мастило, і ставлять ванну із стаканом на стіл пенетрометра, основа якого приводиться в горизонтальне положення.

Звільнюючи плунжер кнопкою підводять конус точно до поверхні мастила і, відпустивши кнопку пенетрометра, закріплюють його в такому положенні. Потім опускають кремальєру до зіткнення з плунжером, в якому закріплений конус, і ставлять стрілку циферблата на нуль. Гострий кут конуса повинен бути зміщений відносно центра стакана, але так, щоб при зануренні в мастило конус не торкався стінки стакана.

Після цього беруть секундомір і одночасно натискають на пускову кнопку і включають секундомір. Після проходження 5сек пускову кнопку пенетрометра відпускають, фіксуючи положення конуса. Відпускають кремальєру до зіткнення з плунжером, при цьому стрілка на циферблаті переміститься і вкаже на цифру, яка відповідає числу пенетрації.

Потім конус витягують з мастила, ретельно витирають ватою, змоченою в бензині, і насухо витирають.

Перед проведенням повторного визначення поверхню мастила вирівнюють ножем і змінюють місце дотику кінцевика конуса з мастилом.

Визначення повторюють не менше п'яти раз і за число пенетрації приймають середнє арифметичне п'яти відліків, причому розходження між ними не повинні перевищувати ±3 % від середнього арифметичного всіх відліків, які порівнюються.

Якщо розходження виявились великими, то проводять 10 відліків і результатом вважають середнє арифметичне 10-ти відліків, відхилення окремих відліків не повинні мати розходження вище, ніж ± 6 %.

Відліки, які відрізняються від середнього арифметичного більше ніж на ± 6%,в розрахунок не приймаються.