
- •Предмет і завдання пвш.
- •Охарактеризувати основні категорії педагогіки.
- •Яку цільову функцію передбачають освітні стандарти?
- •Охарактеризувати поняття «методологія пвш».
- •Сформулювати загальну характеристику пед. Дослідження.
- •Розкрити сутність пед. Процесу як цілісної системи.
- •Охарактеризувати методи пед. Дослідження
- •Назвати основні завдання пед. Процесу у внз.
- •Розкрити сутність поняття «пед. Взаємодія».
- •Назвати шляхи демократизації та гуманізації пед. Процесу.
- •Сформулювати визначення поняття «освіта»
- •Охарактеризувати моделі освіти
- •Назвати пріоритетні напрями державної політики в галузі
- •Пояснити суть терміна «системно-діяльнісний підхід і як його враховувати під час проектування змісту загальнопрофесійних дисциплін»
- •Сформувати визначення дидактики і її функцій
- •17. Охарактеризувати зовнішні критерії ефективності процесу навчання.
- •18.Прокоментувати завдання дидактики вш.
- •20. Назвати структурні компоненти технології навчання.
- •21. Назвати основні положення теорії й. Ф. Гербарта.
- •22. Охарактеризувати педоцентричну систему Дж. Дьюї.
- •23. Розкрити сутність, мету і завдання особистісно орієнтованої технології навчання.
- •24. Проаналізувати основні положення технології дистанційного навчання.
- •25. Розкрити особливості технології модульного навчання.
- •26. Назвати види навчання. Прокоментувати їх характерні особливості.
- •Пояснювально-ілюстративне навчання.
- •Проблемне навчання.
- •Програмоване навчання.
- •27. Розкрити поняття «стиль навчання» та назвати характерні ознаки репродуктивного, творчого та емоційно-ціннісного стилів навчання.
- •Репродуктивний стиль навчання.
- •Творчий стиль навчання.
- •28. Назвати основні компоненти змісту освіти.
- •29. Назвати принципи побудови навчальних планів.
- •30. Охарактеризувати особливості структурування навчального підручника.
- •31. Програма навчальної дисципліни.
- •32. Навчальний план та навчальна програма.
- •33. Основні закони дидактики.
- •34/35 Закономірності навчання./Об’єктивні та суб’єктивні закономірності.
- •37/38. Система принципів навчання.
- •39. Методи навчання та прийом навчання.
- •40. Засади к-ції навчання.
- •41. Визначити залежність між типами навчання і методичними системами
- •42. Назвати етапи вибору методичної системи навчання
- •43. Розкрити значення терміну «форми навчання». Назвати характерні ознаки організаційних форм навчання
- •44. Назвати види організаційних форм навчання
- •45. У чому відмінність між сем, лб і пз
- •46. Обгр вимоги до проведення індивідуальних занять зі студентами
- •47. Назвати особливості навчальних конференцій
- •48. Назвати види лекцій
- •49. Підготовка до лекції
- •50. Охарактеризувати основні вимоги до методики і техніки проведення лекції
- •51. Вимоги, що до проведення практичного заняття
- •52.Орієнтовна структура лабораторного заняття
- •53.Основні види семінарських занять
- •54.Основна дидактична мета індивід.Занять
- •55. Ігрові методи у практиці роботи наук-пед працівника вищої школи
- •61. Обгрунтувати доцільність використання діагностичних засобів у процесі організації навчання у внз.
- •56.Консультації у навчальному процесі вищої школи
- •57. Види самостійного учіння студента у вищій школі
- •58.Принципи організації пед. Контролю
- •59.Види і методи пед.Контролю
- •60. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
- •62. Охарактеризуйте функції контролю як дидактичного поняття.
- •63. Становлення та розвиток виховної діяльності в історії вітчизняної думки.
- •64. Суть, зміст і завдання процесу виховання у внз.
- •65. Проаналізувати основні функції виховання.
- •66. Проаналізувати основні напрями виховання та його завдання.
- •67. Розкрити основні умови високої ефективності підготовки майбутніх спеціалістів.
- •68. Студент і студентська група як об’єкти педагогічного процесу.
- •69. Закони, закономірності та основні принципи виховання студентів.
- •70. Охарактеризувати поняття «метод виховання», «форма виховання», «засіб виховання».
- •71. Розкрити сутність методів виховання у внз.
- •72. Які засоби виховання можна використовувати у виховній роботі зі студентами і з якою метою?
- •73. Розкрити сутність понять «самовиховання», «метод самовиховання» і «професійне самовдосконалення».
- •74. Самовиховання студентів в умовах внз та його мотивація.
- •75. Проаналізувати індивідуально-виховну роботу зі студентами.
- •77. Охарактеризувати вимоги, які висувають до науково-педагогічного працівника.
- •78. Проаналізувати професійно-специфічні здібності науково-педагогічного працівника, які сприяють успішній педагогічній діяльності.
- •79. Розкрити безпосередні функціональні обов’язки науково-педагогічного працівника.
- •80. Охарактеризувати навчальну діяльність науково-педагогічного працівника.
Назвати шляхи демократизації та гуманізації пед. Процесу.
До важливого напряму вдосконалення педагогічного процесу належить його гуманізація, яка має забезпечити кожному учасникові процесу гідне й поважне становище у вищому навчальному закладі. Для гуманізації характерне олюднення відносин; високе суспільне визнання кожного, гарантія соціальної захищеності, вияв індивідуальності; увага др внутрішнього світу людини, задоволення її матеріальних і духовних потреб.
З гуманізацією нерозривно пов'язана демократизація педагогічного процесу, яка створює умови для того, щоб кожна людина стала активною діючою особою цього процесу. Демократизація - це викорінювання будь-яких виявів формалізму, черствості, пасивності, бюрократизму в навчанні й вихованні людей, в організації їхнього життя й діяльності. Це підвищення суспільної й пізнавальної активності людей, їхньої зацікавленої причетністю до справ суспільства. І найголовніше - реалізація духовного потенціалу всіх учасників педагогічного процесу в інтересах підвищення його ефективності. Щоб демократизувати педагогічний процес, у вищому навчальному закладі потрібно створити сприятливі умови для вияву активності, творчості, ініціативи студентів. Для цього їх залучають до планування, організації та проведення конкретних навчально-виховних заходів. Забезпечення провідної ролі науково-педагогічних працівників в удосконалюванні педагогічного процесу додає процесу системного характеру і є визначальним чинником оптимізації всієї діяльності з навчання й виховання.
Сформулювати визначення поняття «освіта»
Освіта - процес розвитку і саморозвитку людини, що залежить від оволодіння соціально вагомим досвідом людства і втілений у знаннях, уміннях, творчій діяльності та емоційно-ціннісному ставленні до світу.
Освіта є необхідною умовою збереження і розвитку матеріальної та духовної культури людства.
Зміст поняття "освіта" на основі аналізу людської культури (І. Я. Лернер) можна розглядати як сукупність:
- системи знань (про природу, суспільство, техніку, людину, космос), що розкриває картину світу;
- досвіду здійснення відомих для людини способів діяльності;
- досвіду творчої діяльності з розв'язання нових проблем, що забезпечує розвиток здатності в людини подальшого розвою культури, науки й суспільства;
- досвіду ціннісного ставлення до світу.
Основні елементи освіти такі:
• цілі освіти;
• зміст освіти;
• засоби і способи здобування освіти;
• форми організації освітнього процесу;
• реальний освітній процес як єдність навчання, виховання й розвитку людини;
• суб'єкти й об'єкти освітнього процесу;
• освітнє середовище;
• результат освіти, тобто рівень освіченості людини. Функціонування будь-якої освітньої системи має мету.
Охарактеризувати моделі освіти
Модель розвивальної освіти (В.Д. Давидов, В. В. Фляков та ін.) передбачає організацію освіти як особливої інфраструктури через широку кооперацію діяльності освітніх систем різного рангу, типу і рівня. Така побудова дає змогу забезпечувати й задовольняти потреби різних прошарків населення країни в освітніх послугах, швидко розв'язувати освітні завдання й забезпечувати розширення спектру освітніх послуг. Освіта також одержує реальну можливість бути потрібною і в інших сферах, без додаткових погоджень із державною владою.
Традиційна модель освіти (ЯСМажо, Л. Кро, Ж. Крапля, Д. Равич, Ч. Фін та ін.) - модель систематичної академічної освіти як способу передавання молодому поколінню універсальних елементів культури.
Основну роль освіти традиціоналісти вбачають у тому, щоб зберігати й передавати молоді елементи культурної спадщини людської цивілізації. Насамперед ідеться про різноманіття знань, умінь і навичок, ідеалів і цінностей, які сприяють індивідуальному розвитку людини і збереженню соціального ладу. Відповідно до концепції традиціоналізму, освітня система має здебільшого розв'язувати завдання формування базових знань, умінь і навичок (у межах сформованої культурно-освітньої традиції*), які дають змогу індивідові перейти до самостійного засвоєння знань, цінностей та вмінь вищого рангу порівняно із засвоєними.
Раціоналістична модель освіти (П. Блум, Р. Ган*є, Б. Скінер та ін.) передбачає таку її організацію, яка насамперед забезпечує засвоєння знань, умінь, навичок і практичне пристосування молодого покоління до сучасного суспільства. У межах цієї моделі дбають про передавання-засвоєння лише тих культурних цінностей, які дають змогу молодій людині безболісно пристосовуватися до наявних суспільних структур. І будь-яку освітню програму можна перевести в "поведінковий" аспект знань, умінь і навичок, які варто опанувати учням.
Раціоналістична модель не передбачає таких явищ, як творчість, самостійність, відповідальність, індивідуальність, природність тощо. Поведінкові цілі привносять до освітнього процесу дух обмеженого утилітаризму й нав'язують педагогові негнучкий і механічний спосіб дій. Ідеалом є точна відповідність запропонованому шаблону, діяльність педагога перетворюється на посилену підготовку учнів чи студентів (наприклад, на виконання тестів).
Феноменологічна модель освіти (А. Маслоу, А. Комбс, К. Роджерс та ін.) передбачає персональний характер навчання з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей тих, хто навчається, дбайливе й уважне ставлення до їхніх інтересів і потреб. Його представники відкидають погляд на школу як на "освітній конвеєр".
Неінституціональна модель освіти (П. Гудман, І. Ілліч, Ж Гудлед, Ф. Клейн, Дж. Холт, Л. Бернар та ін.) орієнтована на організацію освіти поза соціальними інститутами, зокрема школами і ВНЗ. Це освіта на "природі", за допомогою Інтернету, в умовах "відкритих шкіл", дистантне навчання та ін.