
- •Предмет і завдання пвш.
- •Охарактеризувати основні категорії педагогіки.
- •Яку цільову функцію передбачають освітні стандарти?
- •Охарактеризувати поняття «методологія пвш».
- •Сформулювати загальну характеристику пед. Дослідження.
- •Розкрити сутність пед. Процесу як цілісної системи.
- •Охарактеризувати методи пед. Дослідження
- •Назвати основні завдання пед. Процесу у внз.
- •Розкрити сутність поняття «пед. Взаємодія».
- •Назвати шляхи демократизації та гуманізації пед. Процесу.
- •Сформулювати визначення поняття «освіта»
- •Охарактеризувати моделі освіти
- •Назвати пріоритетні напрями державної політики в галузі
- •Пояснити суть терміна «системно-діяльнісний підхід і як його враховувати під час проектування змісту загальнопрофесійних дисциплін»
- •Сформувати визначення дидактики і її функцій
- •17. Охарактеризувати зовнішні критерії ефективності процесу навчання.
- •18.Прокоментувати завдання дидактики вш.
- •20. Назвати структурні компоненти технології навчання.
- •21. Назвати основні положення теорії й. Ф. Гербарта.
- •22. Охарактеризувати педоцентричну систему Дж. Дьюї.
- •23. Розкрити сутність, мету і завдання особистісно орієнтованої технології навчання.
- •24. Проаналізувати основні положення технології дистанційного навчання.
- •25. Розкрити особливості технології модульного навчання.
- •26. Назвати види навчання. Прокоментувати їх характерні особливості.
- •Пояснювально-ілюстративне навчання.
- •Проблемне навчання.
- •Програмоване навчання.
- •27. Розкрити поняття «стиль навчання» та назвати характерні ознаки репродуктивного, творчого та емоційно-ціннісного стилів навчання.
- •Репродуктивний стиль навчання.
- •Творчий стиль навчання.
- •28. Назвати основні компоненти змісту освіти.
- •29. Назвати принципи побудови навчальних планів.
- •30. Охарактеризувати особливості структурування навчального підручника.
- •31. Програма навчальної дисципліни.
- •32. Навчальний план та навчальна програма.
- •33. Основні закони дидактики.
- •34/35 Закономірності навчання./Об’єктивні та суб’єктивні закономірності.
- •37/38. Система принципів навчання.
- •39. Методи навчання та прийом навчання.
- •40. Засади к-ції навчання.
- •41. Визначити залежність між типами навчання і методичними системами
- •42. Назвати етапи вибору методичної системи навчання
- •43. Розкрити значення терміну «форми навчання». Назвати характерні ознаки організаційних форм навчання
- •44. Назвати види організаційних форм навчання
- •45. У чому відмінність між сем, лб і пз
- •46. Обгр вимоги до проведення індивідуальних занять зі студентами
- •47. Назвати особливості навчальних конференцій
- •48. Назвати види лекцій
- •49. Підготовка до лекції
- •50. Охарактеризувати основні вимоги до методики і техніки проведення лекції
- •51. Вимоги, що до проведення практичного заняття
- •52.Орієнтовна структура лабораторного заняття
- •53.Основні види семінарських занять
- •54.Основна дидактична мета індивід.Занять
- •55. Ігрові методи у практиці роботи наук-пед працівника вищої школи
- •61. Обгрунтувати доцільність використання діагностичних засобів у процесі організації навчання у внз.
- •56.Консультації у навчальному процесі вищої школи
- •57. Види самостійного учіння студента у вищій школі
- •58.Принципи організації пед. Контролю
- •59.Види і методи пед.Контролю
- •60. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
- •62. Охарактеризуйте функції контролю як дидактичного поняття.
- •63. Становлення та розвиток виховної діяльності в історії вітчизняної думки.
- •64. Суть, зміст і завдання процесу виховання у внз.
- •65. Проаналізувати основні функції виховання.
- •66. Проаналізувати основні напрями виховання та його завдання.
- •67. Розкрити основні умови високої ефективності підготовки майбутніх спеціалістів.
- •68. Студент і студентська група як об’єкти педагогічного процесу.
- •69. Закони, закономірності та основні принципи виховання студентів.
- •70. Охарактеризувати поняття «метод виховання», «форма виховання», «засіб виховання».
- •71. Розкрити сутність методів виховання у внз.
- •72. Які засоби виховання можна використовувати у виховній роботі зі студентами і з якою метою?
- •73. Розкрити сутність понять «самовиховання», «метод самовиховання» і «професійне самовдосконалення».
- •74. Самовиховання студентів в умовах внз та його мотивація.
- •75. Проаналізувати індивідуально-виховну роботу зі студентами.
- •77. Охарактеризувати вимоги, які висувають до науково-педагогічного працівника.
- •78. Проаналізувати професійно-специфічні здібності науково-педагогічного працівника, які сприяють успішній педагогічній діяльності.
- •79. Розкрити безпосередні функціональні обов’язки науково-педагогічного працівника.
- •80. Охарактеризувати навчальну діяльність науково-педагогічного працівника.
59.Види і методи пед.Контролю
Попередній контроль проводять, щоб визначити рівень підготовленості студентів на початку нового навчального року чи періоду. Результати цього контролю суттєво впливають на з'ясування початкової ситуації для подальшої організації навчального процесу у вищому навчальному закладі, конкретизування, оптимізації та більш цілеспрямованого визначення його змістового компонента, обґрунтування послідовності опрацювання розділів і частин навчальних предметів, визначення основних методів, форм і засобів його проведення та ін.Поточний контроль застосовують для перевірки і окремих студентів, і академічних груп, як правило, у повсякденній навчальній діяльності, насамперед, на планових заняттях. Педагог систематично спостерігає за навчальною роботою студентів, перевіряє рівень опанування програмного матеріалу, формування практичних навичок та вмінь, їхньої міцності, а також виставляє відповідні оцінки за уст відповіді, контрольні роботи, практичне виконання певних нормативів, передбачених збірниками нормативів і програмою навчальних дисциплін. Поточний контроль має виховний характер, бо спрямований на стимулювання у студентів прагнення систематично самостійно працювати над навчальним матеріалом, підвищувати свій рівень знань, а також на вдосконалення педагогічної майстерності викладача.Періодичний контроль має системний, плановий і цілеспрямований характер. Він полягає у визначенні рівня та обсягу оволодіння знаннями, навичками і вміннями наприкінці тижня, місяця, кварталу, півріччя, навчального року. Цей контроль здійснюють і у процесі планових занять (навчань), і в спеціально відведений резервний час.Підсумковий контроль спрямовано на визначення рівня реалізації завдань, сформульованих у навчальних програмах, планах підготовки та в інших документах, які регламентують навчально-виховний процес. Він охоплює і теоретичну, і практичну підготовку студентів, проводять його, як правило, наприкінці зимового й літнього періодів навчання, під час спеціальних заходів перевірки.
Методи контролю - це способи, за допомогою яких визначається результативність навчально-пізнавальної діяльності учнів і педагогічної роботи вчителя.
У сучасній дидактиці виділяються такі методи контролю:
щоденне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на заняттях, що дозволяє учителеві скласти уявлення про те, як учні сприймають і осмислюють навчальний матеріал, в якій мірі виявляють самостійність, кмітливість, творчість тощо;
усне опитування (індивідуальне і фронтальне, усні заліки, екзамени тощо) полягає в постановці перед школярами запитань за змістом вивченого матеріалу і оцінюванні повноти, логічності і обґрунтованості їхніх відповідей;
письмовий контроль знань і умінь здійснюється за допомогою письмових робіт (диктанти, перекази, класні й домашні твори, письмові відповіді на питання, реферати, вирішення різних задач і вправ) дозволяє виявити уміння послідовно викладати матеріал, висловлювати свої думки на письмі;
У зарубіжних школах проблема співвідношення усних і писемних форм контролю здебільшого вирішується на користь останніх. Вважається, що усний контроль не забезпечує належної об'єктивності, хоча він допомагає виробляти швидку реакцію на запитання, розвиває складну мову. Письмова перевірка забезпечує вишу об'єктивність, сприяє розвиткові логічного мислення, цілеспрямованості: учень при письмовому контролі зосередженіший. глибше вникає в суть питання, обдумує варіанти вирішення і побудови відповіді. Письмовий контроль привчає до точності, лаконічності, пов'язаного викладу думок.
Усна перевірка знань вважається лише допоміжним засобом контролю старанності учня в процесі поточної роботи, оцінки за неї майже ніколи не ставляться.
графічна перевірка у формі складання таблиць, схем, побудови діаграм, графіків, роботи з контурною картою, схематичного зображення різних предметів, механізмів, пристроїв тощо виявляє вміння учнів узагальнювати, систематизувати, класифікувати вивчений матеріал, сприяє розвитку їх абстрактного мислення;
практична перевірка проводиться шляхом виконання учнями певних досліджень, лабораторних дослідів, трудових операцій, створення виробів, моделей тощо. Вона дає можливість перевірити уміння учнів застосовувати набуті знання на практиці.
Тестовий контроль здійснюється за допомогою набору стандартизованих завдань, які дають можливість за порівняно короткий час перевірити засвоєння навчального матеріалу всіма учнями, виміряти обсяг і рівень конкретних знань, умінь і навичок.
У зарубіжних школах впровадження діагностичних тестів має давню історію. Вперше тести пам'яті, уваги, сприймання, інтелекту були впроваджені в США в період 1900-1915 років.