
- •Предмет і завдання пвш.
- •Охарактеризувати основні категорії педагогіки.
- •Яку цільову функцію передбачають освітні стандарти?
- •Охарактеризувати поняття «методологія пвш».
- •Сформулювати загальну характеристику пед. Дослідження.
- •Розкрити сутність пед. Процесу як цілісної системи.
- •Охарактеризувати методи пед. Дослідження
- •Назвати основні завдання пед. Процесу у внз.
- •Розкрити сутність поняття «пед. Взаємодія».
- •Назвати шляхи демократизації та гуманізації пед. Процесу.
- •Сформулювати визначення поняття «освіта»
- •Охарактеризувати моделі освіти
- •Назвати пріоритетні напрями державної політики в галузі
- •Пояснити суть терміна «системно-діяльнісний підхід і як його враховувати під час проектування змісту загальнопрофесійних дисциплін»
- •Сформувати визначення дидактики і її функцій
- •17. Охарактеризувати зовнішні критерії ефективності процесу навчання.
- •18.Прокоментувати завдання дидактики вш.
- •20. Назвати структурні компоненти технології навчання.
- •21. Назвати основні положення теорії й. Ф. Гербарта.
- •22. Охарактеризувати педоцентричну систему Дж. Дьюї.
- •23. Розкрити сутність, мету і завдання особистісно орієнтованої технології навчання.
- •24. Проаналізувати основні положення технології дистанційного навчання.
- •25. Розкрити особливості технології модульного навчання.
- •26. Назвати види навчання. Прокоментувати їх характерні особливості.
- •Пояснювально-ілюстративне навчання.
- •Проблемне навчання.
- •Програмоване навчання.
- •27. Розкрити поняття «стиль навчання» та назвати характерні ознаки репродуктивного, творчого та емоційно-ціннісного стилів навчання.
- •Репродуктивний стиль навчання.
- •Творчий стиль навчання.
- •28. Назвати основні компоненти змісту освіти.
- •29. Назвати принципи побудови навчальних планів.
- •30. Охарактеризувати особливості структурування навчального підручника.
- •31. Програма навчальної дисципліни.
- •32. Навчальний план та навчальна програма.
- •33. Основні закони дидактики.
- •34/35 Закономірності навчання./Об’єктивні та суб’єктивні закономірності.
- •37/38. Система принципів навчання.
- •39. Методи навчання та прийом навчання.
- •40. Засади к-ції навчання.
- •41. Визначити залежність між типами навчання і методичними системами
- •42. Назвати етапи вибору методичної системи навчання
- •43. Розкрити значення терміну «форми навчання». Назвати характерні ознаки організаційних форм навчання
- •44. Назвати види організаційних форм навчання
- •45. У чому відмінність між сем, лб і пз
- •46. Обгр вимоги до проведення індивідуальних занять зі студентами
- •47. Назвати особливості навчальних конференцій
- •48. Назвати види лекцій
- •49. Підготовка до лекції
- •50. Охарактеризувати основні вимоги до методики і техніки проведення лекції
- •51. Вимоги, що до проведення практичного заняття
- •52.Орієнтовна структура лабораторного заняття
- •53.Основні види семінарських занять
- •54.Основна дидактична мета індивід.Занять
- •55. Ігрові методи у практиці роботи наук-пед працівника вищої школи
- •61. Обгрунтувати доцільність використання діагностичних засобів у процесі організації навчання у внз.
- •56.Консультації у навчальному процесі вищої школи
- •57. Види самостійного учіння студента у вищій школі
- •58.Принципи організації пед. Контролю
- •59.Види і методи пед.Контролю
- •60. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
- •62. Охарактеризуйте функції контролю як дидактичного поняття.
- •63. Становлення та розвиток виховної діяльності в історії вітчизняної думки.
- •64. Суть, зміст і завдання процесу виховання у внз.
- •65. Проаналізувати основні функції виховання.
- •66. Проаналізувати основні напрями виховання та його завдання.
- •67. Розкрити основні умови високої ефективності підготовки майбутніх спеціалістів.
- •68. Студент і студентська група як об’єкти педагогічного процесу.
- •69. Закони, закономірності та основні принципи виховання студентів.
- •70. Охарактеризувати поняття «метод виховання», «форма виховання», «засіб виховання».
- •71. Розкрити сутність методів виховання у внз.
- •72. Які засоби виховання можна використовувати у виховній роботі зі студентами і з якою метою?
- •73. Розкрити сутність понять «самовиховання», «метод самовиховання» і «професійне самовдосконалення».
- •74. Самовиховання студентів в умовах внз та його мотивація.
- •75. Проаналізувати індивідуально-виховну роботу зі студентами.
- •77. Охарактеризувати вимоги, які висувають до науково-педагогічного працівника.
- •78. Проаналізувати професійно-специфічні здібності науково-педагогічного працівника, які сприяють успішній педагогічній діяльності.
- •79. Розкрити безпосередні функціональні обов’язки науково-педагогічного працівника.
- •80. Охарактеризувати навчальну діяльність науково-педагогічного працівника.
52.Орієнтовна структура лабораторного заняття
І. Організаційна частина
1. Підготовка до заняття (привітання, контроль наявності чи присутності студентів на занятті, з'ясування причин відсутності, відмітка в журналі відсутніх студентів, огляд підготовленості аудиторії та студентів, робочих місць до роботи).
2. Повідомлення теми, формулювання мети та основних завдань (мотивація навчально-пізнавальної діяльності студентів).
II. Підготовка студентів до виконання роботи
3. Актуалізація опорних знань та контроль вихідного рівня знань студентів.
4. Ознайомлення з основними технологічними прийомами, опера¬ціями, інструктаж з техніки безпеки.
5. Вступний інструктаж студентів щодо виконання лабораторної роботи.
6. Пояснення особливостей виконання завдань.
III. Самостійне виконання студентами завдань лабораторної роботи
7. Поточний інструктаж і контроль за виконанням роботи.
Підчас детального інструктажу студенти можуть не все запам'ятати. Тому, надаючи індивідуальну допомогу у виконанні практичної роботи, викладач повинен проводити індивідуальний інструктаж, попереджаючи появу типових помилок, характерних недоліків або неуважності.
Під час виконання лабораторного завдання можна дозволяти студентам
користуватися підручником, конспектом, консультацією викладача. Важливо, щоб студент протягом заняття за допомогою викладача виробив практичні уміння і навички, зумів захистити лабораторну роботу перед викла¬дачем, проаналізувавши кожен етап цієї роботи.
IV. Заключна частина (підведення підсумків)
8. Аналіз роботи групи, ланок, студента.
9. Захист звітів про виконання роботи.
10. Узагальнення та систематизація знань, вмінь, навичок.
11. Підведення підсумків заняття.
12. Домашнє завдання та завдання для СРС.
13. Прибирання робочих місць.
Лабораторне заняття (лат. labor — праця) — форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом науково-педагогічного працівника особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою гірактичної перевірки й підтвердження окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, устаткуванням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Проведення лабораторних занять потребує добре підготовлених, спеціально обладнаних навчальних лабораторій із використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні установки, макети тощо). Інколи лабораторні заняття доцільно проводити безпосередню на виробництві, в умовах реального професійного середовища (на заводі, у полі, в науково-дослідному інституті, у школі).
Структура лабораторного заняття: проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання її завдань, підготовка індивідуального звіту про виконану роботу і захист його перед науково-педагогічним працівником.
Виконання лабораторної роботи оцінює науково-педагогічний працівник. Підсумкові оцінки за виконання лабораторних робіт враховують під час визначення семестрової підсумкової оцінки з відповідної навчальної дисципліни.
Плани, технологію та методику проведення лабораторних робіт розробляють відповідні кафедри. Кількість годин на лабораторні заняття з окремої дисципліни визначено навчальним планом, перелік тем лабораторних занять - робочою навчальною програмою дисципліни. Замінювати лабораторні заняття іншими видами навчальних занять не можна. Кількість студентів на лабораторному занятті не повинна перевищувати половини академічної групи. Кожен студент має самостійно виконати всі лабораторні роботи й оформити їх результати.
У процесі організації та проведення лабораторних робіт науково-педагогічному працівнику необхідно акцентувати увагу на таких аспектах: змістовність лабораторних занять; забезпечення лабораторій, кабінетів новітнім обладнанням, яке відповідає технологіям сучасного виробництва; дотримання правил техніки безпеки; навчання студентів методів виконання цього виду робіт.