- •1. Предмет політології, її зміст і методи
- •2. Місце політології в системі наук про політику. Закони і категорії науки.
- •3 .Сучасна транзитологія. Проблеми демократичного транзиту.
- •5. Политика как общественное явление. Сущность, структура и функции.
- •6. Мислителі Середньовіччя про сутність і форми реалізації влади (Аврелій Августін, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський).
- •7. Раціонально-критичне розуміння політики мислителями Нового часу (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.-л. Монтескьє, ж.-ж.Руссо).
- •8 .Основні риси політичних ідеологій. «Посткласичні» ідеологічні течії у хх1 ст.
- •1. Неолиберализм
- •2. Неоконсерватизм и новые правые
- •3. Идеологические поиски социалистов
- •4. Коммунитаризм
- •5. Феминизм
- •6. Антиглобализм
- •9. Особливості розвитку політичної думки України (кінець х1х – поч.Хх ст) (м.Грушевський, в.Липинський, м.Шаповал).
- •Вопрос12. Влада: природа, ресурси, структура
- •13 Політична влада у контексті глобалізації (Елвін Тоффлер “Метаморфози влади”).
- •14. Права людини: поняття, історія боротьби за виживання та їх еволюція в умовах глобалізації.
- •16. Поняття, структура та функції політичної системи. (Концепції д.Істона, г.Алмонда)
- •15. Основні ідеї праці м.Вебера “Політика як покликання та професія”.
- •17. Поняття і типологія політичних режимів. Особливості політичного режиму сучасної України.
- •19. Характерні риси і різновиди тоталітарних політичних режимів.
- •20. Авторитарний політичний режим. Головні відмінності авторитаризму від тоталітаризму.
- •22. Демократія: загальні ознаки, види, форми і типи. Складність демократичного правління
- •23. Походження і сутність держави. Ознаки держави.
- •24. Основні напрями зовнішньої політики України.
- •25. Перелічить аспекти принципу поділу влади. Проблема оптимізації цього принципу у сучасній Україні.
- •26. Соціальна держава. Умови формування, типи, основний зміст діяльності.
- •27. Місцеве самоврядування: поняття, завдання та принципи. Європейська хартія про місцеве самоврядування й зміст Закону України про місцеве самоврядування.
- •28. Політична свідомість: загальне поняття, структура і типи.
- •29. Специфіка формування громадянського суспільства в Україні.
- •30. Соціально-етнічні спільноти як суб’єкти та об’єкти політики.
- •31. Етнонаціональні відносини: сутність та особливості на пострадянському просторі.
- •32. Головні напрямки державної політики України у сфері міжнаціональних відносин.
- •33. Ознаки правової держави. Протиріччя становлення правової держави в Україні.
- •34. Сутність і цілі економічної політики України на шляху до Європи.
- •35. Трансформація суспільства і проблеми соціальної політики. Особливості формування соціальної політики в Україні.
- •36. Політичні технології: суть і особливості реалізації.
- •37. Економічні функції держави в умовах ринкової економіки.
- •38. Проблеми соціальної політики у сучасній Україні.
- •39. Доктрина державного суверенітету у працях ж.Бодена, т.Гоббса та народного суверенітету ж.Ж..Руссо.
- •41. Політичне лідерство в Україні: типи лідерів та специфіка їхнього впливу.
- •42. Ефект “майдану” і політична система України після кризи 2004 р. Та 2007 р.
- •43. Особистість як суб’єкт і об’єкт політичної діяльності. Типологія особистостей за рівнем політичної активності.
- •44. Критерії демократії Поппера. Типи демократії.
- •45. Класичні теорії політичних еліт (в. Парето, г. Моска, р. Міхельс)
- •46. Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт.
- •47. Особливості президентської виборчої кампанії в Україні у 2009-2010 рр.
- •48. Типологія сучасних політичних ідеологій.
- •50. Форми державного правління та адміністративно-територіального устрою держави
- •51. Групи інтересів: поняття, функції, типологія
- •Функції груп інтересів
- •52. Політичні партії в демократичному суспільстві. Функції партійних програм у електоральному процесі.
- •53. Громадські об’єднання і рухи: поняття, зміст і особливості діяльності.
- •2) За поставленими цілями — соціально-вартісні й асоціальні, політизовані й неполітизовані;
- •54. Поняття і типи партійних систем. Проблеми функціонування політичних партій в Україні.
- •55. Пряма та репрезентативна форми демократії
- •Плюси і мінуси кожної форми демократії.
- •56. Політична культура як соціальний феномен. Типологія політичної культури за Алмондом і Вербою.
- •Типологія політичних культур
- •57. Функції засобів масової інформації в українському суспільстві.
- •58. Проблеми ефективності влади у транзитивних суспільствах. Необхідність реформування політичної системи України.
- •59. Політичні конфлікти: теоретичне осмислення і типологія.
- •60. Концепція розподілу функцій влади та особливості її реалізації у сучасній Україні.
- •61. Місце і роль політичних партій в українському суспільстві.
- •62. Виборчі системи: типи, значення у політичному процесі.
- •63. Переваги і недоліки пропорційної виборчої системи. Зміст і основні характеристики виборчої системи в Україні.
- •64. Переваги і недоліки мажоритарної виборчої системи.
- •65. Національні інтереси суверенної України та їх реалізація. Співвідношення національних інтересів та загальноцивілізаційних цінностей за умов глобалізації.
- •66. Особливості президентської виборчої кампанії в Україні у 2004 р.: її результати та наслідки.
- •67. Виборча система і форма правління. Пошуки ефективного поєднання.
- •68. Взаємодія форм правління, партійних і виборчих систем.
- •69. Євроатлантичний вибір України в контексті глобалізації.
- •70. Глобалізація – новітня політична ідеологія Заходу (е.Валлерстайн, с.Хантінгтон, о.Тоффлер, о.Панарін).
- •71. Взаємозв’язок економіки та політики. Особливості економічної політики.
- •72. Національний інтерес. Політика України в галузі національних відносин.
- •73. Смисл і призначення терміна «легітимність». М.Вебер про типи легітимності влади у роботі «Політика як покликання та професія».
- •74. Характеристика політичної системи Української держави.
- •75. Політичні рішення і типологія їх реалізації у тоталітарному демократичному суспільствах.
62. Виборчі системи: типи, значення у політичному процесі.
Основная функция выборов состоит в переводе решений, принятых избирателями, в конституционные правительственные полномочия и парламентские мандаты. Предвари-тельные решения касаются того, будет ли для этого использоваться в качестве критерия принцип большинства, исключающий из распределения проигравшие меньшинства, или пропорциональный принцип, согласно количественной пропорции голосов; будет ли делиться территория, где проводятся выборы, на изолированные замкнутые округа и при разъединенном корпусе избирателей или мерилом для подсчета голосов будет служить общий результат на территории проведения выборов при едином электорате. Таким образом, уже в самом начале мы имеем различные формы перевода голосов во властные полномочия.
Способы перевода решений (голосов) в полномочия власти и парламентские места составляют {инструментальные характеристики избирательной системы). В этом смысле она включает:
- количественный критерий, по которому определяются результаты выборов - один победитель, получивший большинство голосов, либо по пропорциональному принципу представительства (несколько победителей);
- тип избирательных округов - одно- или многомандатный;
- формы выдвижения кандидатов и способы голосования;
- тип избирательного списка и способы его заполнения.
Исходя из различных сочетаний этих признаков, могут быть сформулированы различные типы систем. Существуют два основных их типа. Система, где за основу принимается критерий большинства и один победитель, называется мажоритарной. Мажоритарная система предусматривает борьбу кандидатов за места в пределах избирательного округа, причем побеждает кандидат, набравший наибольшее число голосов: голоса же, поданные за других кандидатов, при этом не учитываются. Система, в которой мерилом служит пропорциональное распределение всех кандидатов (партий) согласно количеству поданных за них голосов, называется пропорциональной.
Способ голосования при избрании кандидатов и метод распределения депутатских мандатов и правительственных полномочий являются главными факторами, по которым отличают одну избирательную систему от другой.
Не существует "вообще мажоритарных" и "вообще пропорциональных" систем: первая и вторая выступают в конкретных формах и видах. В целом же их совокупность представляет некий континуум. Существует столько их модификаций, сколько и демо-кратий, и не наблюдается согласия относительно того, какая является наилучшей, поскольку каждая система имеет свои преимущества и недостатки. Кроме того, нейтраль-ной избирательной системы не существует: любой способ избрания и подсчета голосов приводит к результатам, которые не могут не выглядеть произвольными под углом зрения демократического идеала.
Выбор в пользу той или иной системы в конкретной стране диктуется историческими условиями, специфическими задачами политического развития и культурно-политичес-кими традициями. Если в Англии и США на протяжении столетий существует мажори-тарная система, то континентальная Европа привержена пропорциональной. Во Франции на протяжении 200-летней республиканско-демократической истории избирательные системы попеременно чередовались (по нескольку раз), а вместе с ними - типы полити-ческих режимов. Последний - Пятая республика (с 1958 г.) - связан с переходом от пропорциональной системы к мажоритарной двухтуровой.
